Нотатки атошного «Айболита», спрямовані «на гору»
- Подробиці
- Опубліковано 11.09.2018 17:55
-
Автор: Конфликты и законы Конфлікти і закони
- Переглядів: 1174
По Фейсбуку ходить перформанс: якщо ви не просто «лайкаєте», а читаєте мою сторінку - напишіть щось... Мені таке писати не потрібно. Мою сторінку читають. І не тільки читають, а копіюють та доповідають «на гору». Ну не дає їм спокою: а що там у Стеблюка? Яка зрада? Ну а звідти, з гори, дістається моєму безпосередньому начальнику, за те, що зі мною не проводить виховної роботи щодо неприпустимості негативних відгуків про діяльність тієї самої «гори». І людина, яку я щиро поважаю, яка дійсно знаходиться на своєму місці, отримує неприємні моменти, перебуває у стресі. Через мене, такого невихованого... Пробачте, шановний начальнику.
Ну а результативність такого стресу: я що, змінюся? Чи мене цим можна налякати, заткнути?
Я, по-перше, МедикаМент, 20 років з операми пліч-о-пліч, маю юридичну освіту і добре знаю, де є державна таємниця, що не можна публікувати, а що можна...
Я, по-друге, вже ляканий... Мені було страшно, дуже страшно, в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року, коли стояв затиснутий між ВВ-шниками та барикадами... Мені було страшно, коли не міг зупинити кровотечу у пораненого на Грушевського, на Водохрещу...
Мені було дуже страшно, коли несли поранених з Інститутської, і коли я не міг заінтубувати агонуючого хлопця...
Мені було страшно в Слов'янську та під «Градами» в полі під Попасною. Було страшно їхати в Іловайськ, вилазити з паровозної ями та ставати до вікна з автоматом, коли стало зовсім гаряче. Було страшно в «зеленому коридорі», коли над головою пролітала башта БМП та давив наш же танк... Було страшно бачити стільки смерті, настільки страшно, що власної смерті перестав боятися...
А ще страшніше було дивитись в очі мам, дружин, дітей тих, хто не повернувся...
Настільки страшно, що врешті-решт страх вмер... Вмер раніше за мене.
І тому тим, кому не дає спокою питання, «а що там у Стеблюка», є одна відповідь: зради там не знайдете! Відданість Україні та її народу я довів та доводжу своїм життям та своєю роботою. Я не здобув жодних преференцій, почесних звань, наукових ступенів чи звань. Доктором наук, професором, Заслуженим лікарем України, полковником я пішов в 2014 в добробат. Ним же і повернувся. Не збагатився, не отримав керівних посад... Мої нагороди - ті, кого вдалося врятувати. Мої рани, біль, смерть - ті, кого більше зі мною немає. Над моїм столом - фото моїх близьких друзів, що полягли в цій війні. «Трасер», Андрійко, Віктор, Влад Ковальов, «Змій», Діма, «Барні», Рома, Аміна. ЦЕ МОЇ СВІДКИ ТА СУДДІ...
А ще - я приходжу часто до стіни пам'яті, І вам раджу: прийдіть, подивіться у ті очі... Ви багато чого зрозумієте. Якщо у вас не настала атрофія совісті...
А мене боятись не треба. І лякати не треба, бо нічим ви мене не налякаєте. Мене, того, що боявся, вже немає. Мене, того, розстріляли по дорозі з Іловайська до Новокатеринівки. Тепер є ІНШИЙ.
І цей, інший, продовжує свою війну.
І щоденні прийоми ветеранів з контузією, без вихідних та відпусток, і робота над науково-методичною базою медико-психологічної реабілітації.
І консультації в реанімаціях, і реальна робота тут і ТАМ.
Лекції, виступи на ТБ та радіо. І так буде продовжуватись до нашої ПЕРЕМОГИ!
А ще - мистецтво. Пісні, народжені в АТО.
І на наступні роковини Іловайська буде наша вистава, роботу над якою ми розпочинаємо з моїм першим вчителем у мистецтві - Вахтангом Чхаїдзе. Слідкуйте і далі за моїми публікаціями, копіюйте, несіть «на гору». Запрошення на виставу обов'язково отримаєте!
Vsevolod Stebliuk, facebook.com
Всеволод Стеблюк. Фото з відеоролика 5.ua
Також з цієї категорії...
Встановлення Перуна рідновірами до 1025...
24 июл. 2013 г.
Бег по граблям - любимый...
6 авг. 2015 г.
Для «Укриздатполиграфия» закон не писан?
17 окт. 2016 г.
Набираючі популярність...
Переговори про припинення бойових дій...
26 апр. 2024 г.
США ввели санкції проти компаній,...
26 апр. 2024 г.
Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками...
26 апр. 2024 г.
Останні новини
26.04.2024 15:56
«Земельна реформа» - це авантюра26.04.2024 08:51
950 москалів подохло минулої доби на українській земліЗа минувшие сутки рашисты ударили Искандером по железной дороге в Смиле - поражена гражданская инфраструктура и логистические сообщения
Коментарі