mogno vse

​Індульгенція на аморальність

Офіційно в Україні оголосили декомунізацію. Вулиці – перейменовують, пам'ятники комуністам – зносять. Комунізм – засуджують. Запитай у представників нинішньої влади, як вони ставляться до Сталіна, і почуєш, що цей негідник створив концтабір народів, знищив велику кількість українців, влаштував голодомор та провадив репресії. І все сказане – буде правдою, позаяк історично вже доведено, що КПРС дорівнює фашизму.


Якщо занурюватись в історію та почитати справжні біографії ідеологів комунізму, то виявиться, що Коба Джугашвілі (справжнє ім'я Сталіна) перш, ніж стати диктатором, неодноразово грабував банки, не цурався розбоїв, обвинувачувався у викраденні та вимаганні коштів. Щоправда, та ж Вікіпедія сором'язливо вказує: на користь партії. Тобто: з позиції історії, і комуністів зокрема, Коба Джугашвілі робив гарну справу – допомагав тодішній владі.

А, можливо, згадаємо Котовського? Ну того, який швидко у ті буремні часи зробив кар'єру від безробітного до члена Союзного, Українського та Молдавського Центрального Виконавчого Комітету, члена Реввійськради СРСР? А цей індивід теж був не ликом шитий: мав декілька судимостей за фінансові злочини, а коли переховувався від поліції, то займався розбійництвом та пограбуванням, про що теж сором'язливо повідомляє та ж Вікіпедія. І таких «героїв», які згодом прислужували комуністам, але знищували українців, в історії, на жаль, багато. Вже нині ніхто і не приховує, що комуністи приводили до влади колишніх злочинців, оскільки аморальні типи легко йшли на вбивства, розстріли, влаштування голодоморів. Аморальним людям завжди легше переступити поріг людяності, позаяк вони не обтяжені такою морально-етичною нормою, як совість - прояву моральної самосвідомості особистості та здатності не лише розділяти поняття добра і зла, а ще й дотримуватись прийнятних у суспільстві норм, коли погляди людини проявляються в почуттях сумління, честі, гідності, поваги до оточуючих, любові до ближнього і, головне, повного НЕ СПРИЙНЯТТЯ аморальних проступків: крадійства, вбивства, неповаги до літніх людей та дітей, нечистоплотності у вчинках.

Аморальні індивіди позбавлені совісті, а тому норми моралі для них – розмиті. І через це вони дуже легко йдуть на порушення не лише людських законів, а й кримінального кодексу, бо не мають у своїй свідомості рамок, які б могли їх зупинити. Тож легко йдуть на будь-які аморальні вчинки. А переступивши один поріг аморальності, людина легко опускається донизу, бо якщо сьогодні совість дозволяє вкрасти, то наступного разу дозволить і вбити. Тому-то комуністи і набирали до своїх лав кримінальні елементи та схильних до кримінальних вчинків, які згодом і влаштували терор як українцям, так і представникам інших національностей, позаяк низький поріг моралі витравлював з їхньої свідомості людяність, а вседозволеність перетворювала їх на нелюдей.

Читач спитає: до чого згадувати мерзоту, яка так понівечила українську націю? Але нині не можна їх не згадувати, бо теперішня українська влада вже перетнула межу і нині українці можуть спостерігати, як новоявлені «котовські» наразі проявляють себе в сучасних українських реаліях.

На превеликий жаль, влада Порошенко вирішила поставити на аморальність, що вже не прикрито виявляється у зневазі до суспільства і повному ігноруванні моральних норм та цінностей.

Хіба треба перераховувати аморальні вчинки, втілені цією владою? Адже нелюдське ставлення до людей, зневага їхніх мрій та сподівань, свідоме доведення суспільства до злиднів та створення умов, за яких люди їдуть з країни на заробітки, це не прояв нелюдяності?

Що вже говорити про таку аморальну рису, як корисливе ставлення до суспільства, коли влада визнала за ціль влазити до кишень українців, свідомо кажучи неправду відносно ціни на Роттердам+, коли нині вже весь світ знає, що вугілля, яке використовує Ахмєтов, завозилось з окупованих територій, а українцям розказували, що його везли з Роттердаму. То хіба подібне не є безсоромністю, однією зі складових аморальності?

Проте, найгірше проявляється навіть не в тому, що у владі цинічні моральні уроди, а через те, як вони себе поводять. А з деяких пір українцям через ЛОМІВ почали нав'язувати стереотипи, що аморальність не є відхиленням від норми. Навіть більше – майже потрібна риса, якою можна пишатись.

Чи розуміє влада, що таке морально, а що – ні? Так, дуже добре розуміє. Адже спочатку, коли її почали звинувачувати в корупції та грабіжництві бюджету та суспільства, вона це – заперечувала, наголошуючи, що на представників влади наговорюють даремно. Проте, лишень вже і світова спільнота почала говорити про вкрай розгалужену українську корупцію і констатувати, що її покриває президент, ЛОМИ розпочали розказувати, що корупція та крадійство є вимушеною нормою. Блогер Карл Волох на своїй сторінці у ФБ писав: «Корупція, яка зберігається при нинішній владі (на порядок нижче, ніж до 2014), є, багато в чому, вимушеною - головним чином, тому, що владі доводиться красти, щоб на ці гроші хоч почасти інформаційно і організаційно протистояти атаці об'єднаних путінсько-олігархічних інформаційних військ. І це, мабуть, найскладніша українська проблема, бо підтримку головних ЗМІ в Україні (що означає, влада) можуть мати тільки ті політики, які лояльні до кремля і олігархів - тобто, відверто антиукраїнські».

Іншими словами: українцям почали доводити, що красти, то є нормою і необхідністю, і влада має право це робити. Але чим же ж нинішні ахметово-порошенки відрізняються від Коби Джугашвілі, який теж крав заради партії і перемоги тодішньої влади? Чим злодії сторічної давнини відрізняються від злодіїв сьогодення? Лише тим, що не можуть відверто проводити «зачистки», розстрілювати, відправляти людей до концтаборів? Але нинішні обрали іншу тактику: тактику тихого знищення нації. Хіба знищення добробатів у котлах в той час, як президент Порошенко оформлював офшори, не є знищенням кращих проукраїнських з нації?

Що вже казати про тактику імітації боротьби з колаборантами? На жаль, в більшості містах Сходу на посадах лишились ті, хто на початку війни підтримував путіна. До влади Порошенко теж привів велику кількість осіб, що були в партії регіонів. Насправді до буцегарень втрапляють атошніки, а переслідують в Україні неугодних, але... застосовуючи кримінальний кодекс. Так вже повелось, що одних влада чіпляє на гачок КК через реальні злочини, але тих людей лише лякають, так, аби вони були слухняні владі, а інших – реально саджають за грати та переслідують через суд, як хлопців, які 31 серпня 2015 року вийшли під Раду, виступаючи проти перехідних положень президентського законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади, в якому було положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. Тоді проти виступили не лише представники партії «Свобода», а й ті, хто стояв на Донецькому Майдані, а тому особисто стикалися з колаборантами та наймитами з рф. І проукраїнські активісти з Донбасу були свідомі того, що президентський законопроект дає індульгенцію тим, хто їх знищував і хто розпоров живіт активісту Володимиру Рибаку за те, що він хотів зняти прапор сепаратистів і повернути український прапор на будівлю міськради. Так от тих, хто виступив проти того, аби вороги України отримали індульгенцію, спочатку посадили до СІЗО, а нині – судять. А от реальним колаборантам, таким, як Кернес – нічого не загрожує. Ба більше: Кернес офіційно заявив, що підтримує політику нинішнього президента. А паралельно, як повідомив Денис Казанський, 26 грудня 2018 року було відпущено на свободу Олега Кизименка, про якого 11 вересня цього ж року у Фейсбуці писав генпрокурор Юрій Луценко та похвалявся тим, що правоохоронці затримали зрадника та посібника окупантів з Криму. Як написав Денис Казанський: «Провина за статтею ч. 2 ст. 110 КК України (посягання на територіальну цілісність України) повністю доведена. Але навіщо ж людину через таку дрібницю в тюрму садити? Сприяв рф підривній діяльності проти України? Нічого страшного. Не такий це вже і тяжкий злочин, щоб людину за грати саджати. Це ж не яйцями у Барну жбурляти... Самий кайф там в тому, що суд при винесенні вироку брав до уваги, що громадянин Кизименко «за місцем роботи характеризується позитивно» та «має державну нагороду». Тобто, зрадника, який після захоплення Криму працював у окупантів «заступником голови Севастопольської міської державної адміністрації» позитивно характеризують на роботі. Цікаво, на якій? У Аксьонова з Криму характеристику запитували?»

І подібного, як вищенаведений приклад – багато. Влада на чолі з Петром Порошенко демонструє суспільству, що зневажання моральних норм і цінностей – є правильним і що презирство до громади, до її вимог у неї є пріоритетним. І що вже точно не турбує представників нинішньої влади, так це те, що вони, демонструючи людям безкарність злочинців, порушують правила пристойності, даючи зрозуміти, що саме злочинці та люди з кримінальними нахилами, ті, хто цинічно може красти, а то й вбити, для влади є потрібними людьми. А інші, хто сповідує захист України, хто вимагає розірвання відносин з ворогом та покарання криміналу – небезпечними для влади. Такий собі Оруелл по-українські.

Аморальним особам завжди притаманний цинізм, і українське суспільство цей цинізм – спостерігає, коли певні представники влади роблять цинічні заяви, які не можуть сприйматись нормальними людьми, коли певне коло осіб на фоні злиденного суспільства отримує шалені заробітні плати з бюджету і – переводить ці гроші за кордон, демонструючи суспільству, що їм вдалося відхопити гарний шмат, але вони його виводять, бо свідомі того, що якщо гроші залишити в українських банках, то сьогоднішні їхні покровителі ці гроші вже завтра – можуть вкрасти, бо так само цинічні, як і ті, хто гроші отримав.

Зневажливе ставлення політика до суспільства та загальноприйнятих норм моралі в усьому цивілізованому світі призводить до його відставки. В Україні ж відсутність у особи сорому та наявність ознак хама, навпаки, є дороговказом у політику та владу. І подібне – гіперболізується, а громадянам дають зрозуміти, що тільки той, хто краде, говорить неправду, дурить і безсоромно і нетактовно поводиться - є потрібним у суспільстві. Інші в ньому – аутсайдери.

Саме тому ми бачимо, як лишаються безкарними «діамантові прокурори», усілякі насірови, а також ті, хто може під час обшуку вкрасти дорогоцінності, і при цьому, коли вже ювелірний магазин відсудив у держави 25 млн.грн. за пограбування під час обшуку, виявити, що прокурор, який був обвинуваченим по цій справі - через суд поновився на посаді, а також через суд повернув собі кошти за час вимушеного прогулу. Це не цинізм?

Проте країні, що стікає кров'ю, демонструють, що аморальність – не наказують, бандитів – не переслідують, силовиків, які беруть участь у побитті громадян, або їх грабують – виправдовують, а співпраця з ворогом є нормою. Людям нав'язують стокгольмський синдром, а осіб, яких ще в 2005 році Юрій Луценко відкрито називав кримінальними авторитетами, нині суспільству представляють, як благодійників.

І допомагають владі легалізувати відвертих злочинців ті ж ЛОМИ, які роблять спробу формувати громадську думку, що вбивці та крадії нині можуть вважатись меценатами і благодійниками.

Але й сто років тому були свої ЛОМИ, що формували громадську думку, доводячи тодішньому суспільству, що колишній злочинець Коба – став світочем нації, а достатньо непоганий поет Йосип Мандельштам навіть написав «Оду Сталіну». Були й інші, які оспівували більшовиків-вбивць.

То де різниця? Чим відрізняється відбілювання Сталіна тодішніми ЛОМАМИ від відбілювання нинішніх кримінальних злочинців нинішніми порохоботами? Адже сто років тому більшовики теж поставили за ціль відійти від моральних норм. Тоді вони навіть пішли на крок відміні інституту шлюбу. Щоправда, лишень почали масово поширюватись венеричні хвороби, змушені були повертатись до певних моральних норм, позаяк повна аморальність призводила і до деградації суспільства, і до розгулу вже неконтрольованої злочинності.

Сьогодні ми теж спостерігаємо злочинність, яка контрольована владою, тобто такої, яка з владою співпрацює і дає їй можливість отримувати надприбутки, і тією, яка починає виходити на вулиці та призводити до підвищення криміногенної ситуації. Але нинішню владу подібне явище – влаштовує, бо вона переконана: заляканим суспільством легше керувати. Цим самим принципом, принципом залякування через розстріли та ГУЛАГ, колись керувався і Коба. То чим нинішня аморальна влада відрізняється від більшовиків, яких начебто засуджує? Тим, що апелює до європейських цінностей? Так Коба-Сталін теж через своїх пропагандистів говорив про світле майбутнє. А що люди отримали – вже відомо. Як і відомо, як сталінський режим винищував українців.

Тож ті ЛОМИ та порохоботи, які так підтримують цинічність і аморальність нинішньої влади, виправдовуючи її корупцію та нахабне пограбування народу та бюджету, які возводять кримінальних авторитетів у ранг «святих», нічим не кращі за пропагандистів від більшовиків і працюють на побудову тоталітаризму, виправдовуючи це – необхідністю. Але і сто років тому були ті, хто виправдовував більшовиків та їхні вчинки.

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фотоколаж «Конфлікти і закони»



Комментарии

  +0 #1 Дякула 17 янв. 2019 г., 9:10:52
Хуже чем Петя Параша не біло и врядли будет!

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Жоден обстріл противника не залишився без адекватної відповіді Об'єднаних сил. За даними розвідки, двох окупантів знищено та одного поранено. Втрат серед наших бійців немає

подробнее

Опрос

Как Вы считаете, будет ли Порошенко фальсифицировать выборы?

pp
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.