mogno vse

​Кандидати до ВРП від адвокатури: вибори, як імітація?

В Україні з певного часу певні посади, які не повинні бути політичними, перетворились саме на такі. І нині вибори до Вищої ради правосуддя від адвокатури з боку мають такий самий гидкий вигляд, як і вибори президента в Україні: фаворитів — призначено, технічні кандидати — для галочки та імітації. Чому? Бо навіщо, аби у ВРП були ті, хто захищатиме адвокатів? Там потрібні «рєшалова» та свої люди.


Лишень почались розмови про вибори до ВРП, в самій раді під фразу «не для преси» констатували, що до ради будуть обрані ті ж, хто був і раніше. Сперечатись з джерелом на той період часу було недоречно, адже на 11 січня на сайті ВРП дійсно було вказано лише, що документи подані Гречківським, а більше кандидатів, які б подали документи — не було. І це за умови, що строк подачі спливав 15 січня о 24 годині, а минулого разу за посади в цьому органі бились аж тринадцять осіб. Що сталося? Чому адвокати не подавали своїх кандидатур? Зі сторони складалось враження, що адвокатську спільноту, яку після прийняття закону Портнова загнали в стійло, просто попередили про те, аби вони навіть не мріяли подаватись, бо рішення, хто від адвокатури буде працювати у Вищій раді правосуддя, вже кимось прийняте.

Проте, після 11 лютого з'явилась інформація про подачу документів від адвоката Євгена Огаркова, потім від Наталі Алпатьєвої, а до 24 годин 15 січня ще двох: Олексія Маловацького та Тараса Будзя.

Зважаючи на те, що цього року бажаючих від адвокатури представляти адвокатів у суді майже не було, з’явились підстави вважати, що троє із кандидатів — технічні, які подали документи за змовою з керівництвом НААУ, Ради адвокатів України та безпосередньо з чільником цієї структури Ізовітовою Лідіією Павлівною. Сама ж пані Ізовітова відома не лише, як адвокат Кернеса. Наприклад, адвокат Андрій Мамалига у своєму дописі на «Українській правді» називає її соратницею Медведчука, а Національну Асоціацію Адвокатів України - корпорацією, що має у своєму розпорядженні понад 20 мільйонів гривень, або майже 3 мільйони доларів США на рік.

Темні конячки?

То хто ж ті адвокати, що таки поїдуть до Плав'є на з'їзд адвокатів України, який відбудеться 15-16 лютого 2019 року в конференц-залі комплексу «Плай»?

На дві посади для обрання членами ВРП, як вже зазначалось вище, начебто претендують п'ять осіб. У тому числі два нинішніх члена ВРП: Павло Гречковський та Олексій Маловацький, свого часу призначений членом ВРЮ парламентом. Інші: голова адвокатського об'єднання «ГАРАНТІЯ» Євген Огарков, генеральний директор ПП «Юридична фірма «Радник» Наталя Алпатьєва і Тарас Будз, який свого часу працював суддею і 2004 року був звільнений з посади за власним бажанням.

Гречківський Павло Миколайович

Про Павла Миколайовича інформації існує багато. Окрім того, що Генеральна прокуратура України подала апеляційну скаргу на рішення Шевченківського райсуду Києва, який визнав члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського невинуватим у замаху на шахрайство (про це передавали Українські Новини з посиланням на речника ГПУ Андрія Лисенка, і за його словами, дата розгляду апеляції ще не призначена), ще є багато цікавого. І треба розпочати з того, що коли Гречківський вперше хотів втрапити ще до Вищої ради Юстиції, у нього вже тоді не вистачало адвокатського стажу, про що говорили усі. Але Україна така держава, що коли ти син заступника, першого заступника головного арбітра Держарбітражу УРСР (1981-1991), першого заступника ВГСУ (1991-2002), який також є братом колишньої дружини Миколи Мартиненка, то усі перепони — не перепони.

Уперше пан Гречківський вирішив стати членом ВРЮ у 2014 році. Але тоді Інна Богословська подала до суду позов про визнання дій протиправними, визнання відсутності повноважень та визнання протиправним та скасування рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення та дії щодо його прийняття є протиправними, оскільки відповідачем порушено строки повідомлення про питання, що виносяться на обговорення З'їзду адвокатів України, порушено принцип виборності адвокатського самоврядування, а оскаржуване рішення від 27.04.2014 року про призначення членів Вищої ради юстиції не було прийнято більшістю обраних та, зокрема, присутніх делегатів З'їзду. Про що згодом було повідомлено на сайті Вищої ради правосуддя.

Проте згодом Павло Гречківський таки був обраний до ВРЮ, хоча і подальше обрання його, як кандидата, відбувалось зі скандалами.

Редакція «КЗ» свого часу висвітлювала, як Павло Гречківський організовував З’їзд адвокатів України в ніч на 25 квітня 2015 року і який тоді стояв скандал, оскільки, як повідомляла Видавництву ЛБ Оксана Соколовська, «Конференція Ради адвокатів Києва, на якій обрано делегатів, оскаржується в окружному адмінсуді, вона була проведена без дотримання закону про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Утім, незважаючи на усю нюанси Гречківський отримав бажану посаду у ВРЮ. Але нині — знову вирішив податись кандидатом вже до Вищої ради правосуддя. Але на сьогоднішній день Гречківський Павло Миколайович є членом Вищої ради правосуддя. У своєму мотиваційному листі, котрий подано серед документів на обрання знову до Вищої ради правосуддя, він вказує: що поєднує діяльність на посаді секретаря ради адвокатів України та члена Вищої ради правосуддя, що вже є порушенням законодавства України. Крім того, у заяві про відсутність обмежень пан Гречківський зазначив: «Водночас інформую, що я не відповідаю вимогам Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо несумісності, а саме: беру участь в органах адвокатського самоврядування — є представником адвокатів Київської області в раді адвокатів України та обраний секретарем Ради адвокатів України».

Частини шоста та дев’ята статті 6 цього Закону щодо обмеження права адвоката брати участь в органі професійного самоврядування та обов’язку припинити участь в органах адвокатського самоврядування застосовуються до членів Вищої ради правосуддя, які призначені (обрані) після набрання чинності цим Законом. (Перехідні положення ЗУ «Про Вищу раду правосуддя»). Проте пан Гречківський, якби був законослухняним, він би, незважаючи на перехідні положення, добровільно б склав повноваження в керівних органах самоврядування. А так, виходить, він заграє з адвокатським середовищем та демонструє суспільству звою зневагу як до законодавства, так і до його застосування.

Також, згідно з ч.2 ст.5 ЗУ «Про вищу раду правосуддя» члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два роки поспіль.

І постає питання: якщо кандидатуру пана Гречковського П.М., який згідно з вимогами закону НЕ МАЄ права бути обраний повторно, та будуть розглядати на з'їзді адвокатів України, який відбудеться 15-16 лютого 2019 року в конференц-залі комплексу «Плай», то чи не змушується в такий спосіб адвокатська спільнота до порушення закону, бо вони будуть вимушені голосувати за дану кандидатуру, без застережень на те, що він навіть не має права балотуватися у кандидати?

Сам Гречківський, пояснюючи своє висування, констатує, що тоді він обирався в інший орган — Вищу раду юстиції, а нині він є членом Вищої ради правосуддя і це — інший орган. Хоча це — не так. Насправді, ліквідації юридичної особи ВРЮ і створення нової ВРП — не відбулося, тож обрання другий раз поспіль пана Гречківського є порушенням.

«4. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

5. Члени Вищої ради юстиції, призначені або обрані до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», набувають статусу члена Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом строку, на який вони були призначені чи обрані, але не довше, ніж до 30 квітня 2019 року» (Перехідні положення ЗУ «Про Вищу раду правосуддя»).

На посаді члена Вищої ради правосуддя Гречківський відзначився не лише скандалами, та відхрещуванням від хабара, а ще й тим, що виступив доповідачем у справі судді Лариси Гольник, яка, на відміну від більшості представників судової гілки влади, та й самого пана Гречківського, не цуралася виносити законні рішення у справах корупціонерів. Як тоді говорили в середовищі юристів, таке переслідування мало на меті заблокувати їй можливість брати участь у конкурсі до Антикорупційного суду.

Маловацький Олексій Володимирович

З Київської міської ради Олексій Володимирович легко пересів до крісла заступника керівника юридичної служби кандидата в президенти України Петра Порошенка, а згодом, так само, легко перемістився до виборчого списку партії «Блок Петра Порошенка» під № 84. А вже у 2015 році Верховною Радою призначений членом Вищої ради юстиції, а після реорганізації ВРЮ включений до складу першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Копія його трудової книжки, що є у вільному доступі, вказує, що перший запис до трудової книжки внесено 12.10.1999 року, хоча дата заповнення стоїть 22 січня 2001 року, тобто, якщо був наказ про зарахування, то чому документ було видано лише через два роки, що наштовхує на думку про фальсифікацію трудової книжки.

Також на сьогоднішній день в декларації він вказує, що володіє корпоративними правами у розмірі 1мільйон 500 тисяч гривень в юридичній компанії «ЮС Новітас» код ЕРДПО 36285716. А згідно з ч. 7 ст. 6 закону «Про Вищу раду правосуддя» особа, яка є власником акцій або володіє іншими корпоративними правами чи має інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язана передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді члена Вищої ради правосуддя.

Ставши членом Вищої Ради Правосуддя у 2015 році, відповідно до закону України «Про Вищу раду правосуддя», він не віддав корпоративні права в управління незалежній третій особі. (У секретаріаті ВРП не відповіли на питання редакції, чи передавав пан Маловацький комусь свої права, тож, питання – відкрите. Можливо, до секретаріату він і надав нотаріально завірений документ про передачу прав в управління, але, загалом, це – невідомо).

Проте особі, яку негласно називають «юристом Порошенка», напевно, не важливо дотримання законодавства. В Україні нині взагалі виконання закону вимагають лише від пересічних громадян. Усі, хто має зв’язки у владі, свідомо і відверто закон ігнорують, оскільки пряма норма його виконання заважає втіленню їхніх інтересів. Тож не дивно, що пан Маловацький так само, як і пан Гречківський, вдруге, в порушення закону, подав свою кандидатуру на члена ВРП.

Ну то й що, що згідно з ч.2 ст.5 ЗУ «Про вищу раду правосуддя» члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки? Що одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два роки поспіль?

Але про яке виконання закону особою, яку пов’язують із заступником глави АП Олексієм Філатовим і екс-главою АП Борисом Ложкіним, можна говорити, коли на перше місце ставиться зовсім не закон?

У березні 2018 року проти Олексія Маловацького НАБУ відкрило кримінальну справу.

Як повідомило виданню НВ Бізнес джерело в НАБУ, Центр протидії корупції подав заяву в НАБУ за фактом зловживання владою члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького в інтересах маловідомої компанії з оточення президента Петра Порошенка Аркона Газ-Енергія з метою одержання неправомірної вигоди. Щоправда, НАБУ цю справу, як і багато інших корупційних справ, - злило, а Олексій Маловацький лишився на посаді. Напевно, впевненість у всемогутності і безкарності додала пану Олексію сил, бо вже у жовтні 2018 року його ім’я почало звучати у ЗМІ, а адвокатська спільнота заговорила про те, що руками Маловацького прибирають порядну суддю. Воно й не дивно: особа, яка ще декілька років тому сиділа у Київській раді, в один момент відчула себе богом та й виступила в ролі доповідача відносно судді, яка, в розріз з бажанням Порошенка, таки не відправила Саакашвілі під домашній арешт, чим, звісно, розізлила мстивого Порошенко. І тоді, навіть не приховуючи зв'язків і політичних мотивів, на суддю Ларису Цокол було подано три скарги: від колишнього заступника міністра юстиції, приватної особи та підприємця, а дисциплінарна палата та Вища рада правосуддя терміново почала розглядати ці скарги і вже 18 жовтня Ларису Цокол було відсторонено.

Збігів в Україні — не буває. Як два плюс два буде чотири, так і зрозуміло, що Порошенко руками Маловацького помстився судді, яка правосуддя поставила вище особистої помсти та ненависті президента України, давши зрозуміти суспільству, що диктатуру в Україні насаджувати не можна, як і керувати суддями. Проте цій судді дуже швидко, через юриста Порошенко, пояснили, що в Україні у судовій системі, та й деінде на відповідальних посадах, утримуються лише слухняні маріонетки, і Верховенство права, як і Феміда, всього-на-всього - шльондри, що обслуговують апарат президента.

Тож, кандидатура Олексія Маловацького, що подав свої документи в порушення закону України «Про Вищу раду правосуддя», всього-на-всього — креатура Президента, який віддячив посадою слухняному хлопчикові за роботу, а той, теж завдячуючи шефу, виконує його забаганки.

Чи можуть дві вище перераховані особи захищати у Вищій раді правосуддя адвокатів? Думається, що їхня діяльність у ВРЮ та ВРП вже дала відповідь на ці питання. Але адвокатам на з'їзді адвокатів України, який відбудеться 15-16 лютого 2019 року в конференц-залі комплексу «Плай» - вибору не дають, а, включивши цих двох осіб для висування, як кандидатів до ВРП, адвокатську спільноту змушують до порушення закону, оскільки ручні і слухняні адвокати, яких після закону Портнова навчились дресирувати, не матимуть вибору і, отримавши чітку рекомендацію, зімітують голосування і, скоріш за все, проголосують за цих кандидатів.

Технічні кандидати - для імітації самоврядування?

Зважаючи на те, що в Україні останні чотири роки працює лише «карго-культ», під час якого відбувається формальне застосування тих чи інших процесів для імітації схожості на боротьбу з корупцією, існування громадянського суспільства, чи самоврядування, в історії зі з'їздом адвокатів України його теж застосовують, як імітацію адвокатського самоврядування, під час якого адвокати, начебто, матимуть свободу вибору голосування за кандидатів. Тож, аби з боку з'їзд адвокатів України мав більш-менш пристойний вигляд, окрім двох вищезгаданих кандидатів до вищої ради правосуддя, адвокатам запропонують ще три кандидатури, за які вони теж проведуть голосування.

Огарков Євген Володимирович

Євген Володимирович, скоріш за все, дуже опікується піаром, адже, якщо провести моніторинг в інтернеті, можна знайти велику кількість матеріалів, неначе калькованих один з одного, але інформуючих читача, що Огарков Євген Володимирович - юрист, громадський діяч, Керуючий адвокатським об'єднанням «Гарантія».

Що ж, можливо, й діяч. Особливо, якщо взяти до уваги той факт, що, як повідомляло у грудні 2013 року «Радіо Свобода», пан Огарков був членом партії «Удар» і опікувався скандалом з побиття Тетяни Чорновол. Видання тоді писало: «В УДАРі заявляють, що члени партії Дмитро Крейнін, Ігор Опадчий та Євген Огарков звертатимуться до суду з позовом проти начальника головного слідчого управління МВС Миколи Чинчина щодо захисту честі, гідності і ділової репутації». А вже у 2015 році пан Огарков робив спробу втрапити до Київської ради під номером дев’яносто від Української партії «Єдність». А чи вийшов він з лав тих партій — невідомо, бо, як констатують джерела з ВРП, при перевірці вони не можуть охопити все, позаяк не є органом для розслідувань.

Хоча, з іншого боку, все ж, розглядаючи кандидатуру кандидата, повинні проводити спеціальну перевірку? Також, згідно з Законом «член Вищої ради правосуддя має відповідати критерію політичної нейтральності і, зокрема, не може бути обрана (призначена) членом Вищої ради правосуддя особа, яка на день обрання (призначення): є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності; або є обраною на виборну посаду в органі державної влади (крім судової) чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат; або бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності».

Проте, якщо дотик до політики можуть мати Гречківський та Маловацький, чим гірший Огарков?

З іншого боку, згідно з ч.1 ст 6. ЗУ Про Вищу раду правосуддя, вимоги та обмеження щодо членів Вищої ради правосуддя, на посаду члена Вищої ради правосуддя може бути обраний (призначений) громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, належить до правничої професії та відповідає критерію політичної нейтральності.

Але, згідно з копією його трудової книжки, що є у вільному доступі, подекуди коди ЄДРПОУ не співпадають (про що було зроблено запит до ВРП, чи перевірявся стаж, але там ухилились від відповіді). Також викликають подив неспівпадіння, коли Огарков стверджує (в декларації), що працює безкоштовно директором у ТОВ «Юридична фірма «Гарантія», але викликає сумнів достовірності інформації щодо роботи Огаркова Є.В. в АО «Гарантія», оскільки за даними Мін’юста Огарков Є.В. є керівником АО «Гарантія» тільки з 04.03.2016 року а не з 02.02.2009 - як записано в трудовій книжці кандидата).

Проте в трудовій книжці не зустрінеш запису про те, що пан Огарков працював (чи працює?) юридичним консультантом та телеканалі ТСН 1+1. Як повідомляли ЗМІ Одеси, і, зокрема, Новини Одеси (http://uanews.odessa.ua/incident/2015/07/06/64086.html), «юридичний консультант ТСН 1+1 Євген Огарков проїхав на пішохідну зону на Дерибасівську і збив охоронця. Про це повідомив мер Одеси Геннадій Труханов. Охоронець не постраждав, однак мер заявив, що міліція поки що ніяк не реагує на те, що сталося... Потерпілий Михайло Бугела дізнався авто, припарковане біля ТЦ «Афіни» на Грецькій площі в Одесі. На місце були викликані правоохоронці, які і встановили власника машини. Однак Євген біля свого автомобіля не з'являвся». Тож чи має Євген Володимирович п’ятнадцяти років стажу, необхідного для того, щоб бути обраним у члени Вищої ради правосуддя? Також Євген Володимирович має зв'язки з політиками, одним з яких є Крейнін Д.О., що є колишнім чоловіком дочки віце-спікера ВР Литвина — Олени.

Хоча, з іншого боку, якщо при обранні до ВРЮ пану Гречківському не завадила подібна перепона відповідно нюансам зі стажем, то чому це повинно заважати бути обраним пану Огаркову?

Будз Тарас Васильович

Для Тараса Васильовича теж, напевно, не має значення твердження закону «Про вищу раду правосуддя» у частині, що «член Вищої ради правосуддя має відповідати критерію політичної нейтральності», оскільки і до сьогодні на сайті політичної сили «Громада і закон» вказано, що Будз Тарас Васильович ВО голови Тернопільської обласної організації.

Однак, відносно його діяльності з 17 березня 1995 року по 12 січня 2004 року, коли він працював на посаді судді Тернопільського міського суду Тернопільської області, існують лише позитивні відгуки. Про його розсудливість говорили адвокати і після засідання ради адвокатів, що відбулась 17 листопада 2016 року, коли він закликав адвокатську спільноту до примирення.

Тим не менш, є підстави вважати, що Тарас Васильович може бути з кола інтересів пана Гречківського, позаяк їм обом пліч-о-пліч довелось працювати з кінця 2014 року в новоствореному, на той період часу, Комітеті з питань стратегічного розвитку НААУ.

Також Адвокат Микола Луцюк, характеризуючи Тараса Васильовича, на сайті rivnepravo.com.ua, написав: 23 жовтня 2013 року на офіційному сайті Ради адвокатів України було опубліковано відкриту заяву члена Ради адвокатів України, адвоката з м. Тернопіль Будз Тараса Васильовича, в якій він відмовляється від будь-яких пільг майнового та немайнового характеру за роботу в органах адвокатського самоврядування. При цьому Адвокат Будз Т.В. відмовляється від будь-якої грошової винагороди, нарахувань та виплат компенсацій за службові відрядження, керівництво стажуванням, участь у різного роду конференціях, семінарах, курсах і т.п., а також від будь-яких відзнак та нагородження. Такий прояв моральної свідомості й етики, який включає в себе усвідомлення свого суспільного значення й визнання цього з боку всієї адвокатури України – ось належний приклад прояву честі та гідності, які несумісні з плебейським прагненням наживи».

Але, з іншого боку, нормальних людей (особливо адвокатів, які, як відомо, насправді сповідують правило: що я з цього матиму?), така позиція — дивує, адже приклад Черновецького, що працював за одну гривню - достатньо показовий і констатує, що безкоштовний альтруїзм від високопосадовця має зворотну сторону медалі і вона може бути чорною.

Алпатьєва Наталя Юріївна

Практикуючий адвокат Алпатьєва Наталя Юріївна давно бере участь в адвокатському самоврядуванні. На зборах адвокатів Києва, на яких повинно було відбутись голосування з обрання членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста у 2010 році (це тоді, коли Ольга Жуковська, вийшовши до мікрофону, заявила, що ще задовго до голосування були відомі імена майбутніх членів КДКА,) пані Алпатьєва критикувала порушення самоврядування як такого, чим викликала підтримку багатьох колег.

У списках політичних партій начебто не помічена, проте має тісні зв'язки з деякими депутатами Київради від Блоку Петра Порошенка, Самопомочі, контактує з Жаною Шафаренко, колишнім депутатом Київради від блоку Литвина.

І хоча у відвертому порушенні закону про ВРП її (на відміну від кандидатів вище) звинуватити не можна, проте, щодо пані Алпатьєвої є питання відносно наявності підтвердження досвіду професійної діяльності адвоката (як і в Огаркова), оскільки в копії трудової книжки, що присутня у вільному доступі, є тільки те, що вона працює з 2001 року генеральним директором ПП «Юридична фірма «Радник» та копія її свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Також Наталя Юріївна, можливо, є креатурою від високопосадовців, оскільки її ім'я розміщено на сайті НААУ у розділі «Підвищення кваліфікації» в підрозділі «експерти» під номером 14:

Висновок:

Зважаючи на те, що, як розповів Нардеп Лубінець, сам з'їзд адвокатів України відбуватиметься у закритому комплексі, що має воєнізовану охорону і систему обмеження доступу на територію, пан Гречківський бажає або повтору того, що відбувалось за його мовчазної згоди (підтримки?) в будинку кіно у Києві, коли навіть були постраждалі, а також бажає мати стовідсоткову гарантію, що усі, хто втрапить на цей захід, будуть «свої»: слухняні та попереджені.

Гречковський та Маловацький у своїх вимовах щодо свого повторного обрання, скоріш за все, стануть посилатись на рішення Конституційного суду щодо Кучми, проте, у тому рішенні Конституційний суд роз'яснив, що це положення поширюється лише на осіб, яких обирають на пост Президента України після вступу в дію Конституції 1996 року. А ці дві особи балотуються аж ніяк не на посади президентів. Для даного випадку рішення КС не має преюдиційного значення.

Інші три кандидати, які, скоріш за все, висунуті заради реалізації карго-культу під назвою «вибори кандидата до ВРП», напевно, в курсі, що вони є технічними. Проте, в адвокатської спільноти є ще час влаштувати собі Юріїв день, коли вони можуть бути вільними і мають можливість самостійно приймати рішення. І у них є шанс зробити непередбачуване: не вестись на порушення закону про Вищу раду правосуддя, а взяти і - здивувати владу та керівництво НААУ, обравши з-поміж технічних кандидатів, на перемогу яких ніхто не розраховує. Але подібне - мрії, бо адвокатська спільнота вже давно як слухняні вівці.

Тетяна ЛЕВІНСЬКА

Фотоколлаж «Конфликты и законы»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Від початку доби ворог чотири рази порушив режим припинення вогню. Унаслідок ворожих обстрілів один український військовослужбовець загинув, ще один отримав поранення

подробнее

Опрос

Как Вы считаете, надо распускать нынешнюю Верховную Раду или нет?

pp
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.