​Кріпаки 21 сторіччя: земельний жах законопроєкту 2194

Законопроєкт №2194 робить українців-власників землі кріпаками в 21 сторіччі. Він забороняє власникам землі продавати землю без згоди орендаря. №2194 ніде не обговорювався. На відміну від проєкту закону №2178-10, за нього проголосувала фракція «Голосу», яка при обговоренні №2178-10 чітко озвучила, що ринок земель «не на часі». Багато депутатів, які теж не голосували за №2178-10, проголосували за №2194.

Таке враження, що народні депутати взагалі не знають, чи існує законопроєкт №2194 та про що в ньому йде мова. Тому розкажемо, що «Слуги народу» та інші нардепи із широко заплющеними очима можуть прийняти в другому читанні.

Законопроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» пропонує внести зміни до ст. 130 ЗКУ, доповнивши її частиною третьою такого змісту:

- земельні ділянки, визначені в абзаці першому цієї частини (земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни України) та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька).

Практично всі землі селяни були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані «продажу землі за європейськими цінами», ані можливості перейти до самостійного господарювання.

Законопроєкт «слуг народу» №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, вимушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші своєму орендареві.

Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака?

З прийняттям законопроєкту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно.

Напрочуд цікава складається ситуація. Поки всі галасували навколо законопроєкту №2178-10 - блокували трибуну і пасли мертву свиню біля Верховної Ради – на наступний день після його гучного прийняття в першому читанні абсолютно непомітно було прийнято більш жахливий для українців законопроєкт №2194.

Законопроєктом №2194 вносяться зміни до ст. 81 та 82 ЗКУ. При цьому ст. 82 обрізають до однієї «лінивої» частини, але якої:

Саме так – законопроєкт №2194 прибирає обмеження щодо іноземців та іноземних юридичних осіб! Я пропоную поправити зміни проєкту №2194, визначивши, що тільки юридичні особи України, учасниками яких є виключно громадяни України.

Законопроєкт №2194 не вносить зміни до ч. 1 ст. 130, залишаючи редакцію діючого ЗКУ, яка надає право іноземцям бути учасниками юридичних осіб України і фактично бути набувачами Українських земель.

Порівняння ч. 1ст. 130 ЗКУ

Зміни, які пропонуються внести законопроєктом №2194 до ст. 130 (зміни ч. 2 та доповнення ч. 3) , жахають: зухвалість, тупість чи справжня віра, що заборона власникам землі продавати землю без згоди орендаря і є та обіцяна президентом свобода та визволення від «совка».

Порівняння ч. 2 та доповнення ч. 3 ст. 130 ЗКУ

Виходячи з цього, єдина можливість запобігти негативам від таких запропонованих Слугами законодавчих змін є внесення національно-орієнтованих пропозицій і поправок до законопроєкту №2194.

Пропоноване мною подання для внесення пропозицій і поправок:

Голові Комітету
Верховної ради України
з Комітет з питань аграрної та земельної політики
Сольському М. Т.
щодо проєкту закону № 2194 від 01.10.2019 р.

Шановний Микола Тарасович!

Нами було проведено детальний аналіз проєкту Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» 2194 від 01.10.2019 р., який було прийнято в першому читанні 14.11.2019 р. із скороченою процедурою розгляду.

Маємо зазначити, що прийнятий вищезазначений Проєкт Закону не відповідає нормам Конституції України, зокрема статтям 13 та 14.

Проєктом Закону не відповідає віковому запиту українців самостійно господарювати на власній землі. Державні землі потрібні країні не для того, щоб бути проданими в угоду і збагаченню невігласів, які вирішили, що земля це товар. Українська земля потребує ефективного власника з числа українських громадян, Україна потребує нової якості державного управління як в користування державною землею, так в організації ефективних національно-орієнтованих земельних відносин.

Керуючись вищезазначеним, надаємо пропозиції і поправки для врахування у другому читанні проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» №2194 від 01.10.2019 року.

1. Частини 1-13 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.

2. Частину 17 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.

3. Внести поправки до частини 18 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції:

«18) статтю 81 викласти у такій редакції: «Стаття 81. Право власності на землю громадян

1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

2. Іноземці та особи без громадянства не можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

4. Внести поправки до частини 1 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції:

«19) статтю 82 викласти у такій редакції:

«Стаття 82 Право власності на землю юридичних осіб

1. Юридичні особи (засновані виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

4. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

5. Частину 20 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.

6. Внести поправки до частини 21 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р., виклавши в такій редакції:

«21) частину другу статті 93 викласти в такій редакції:

«Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам України та юридичним особам України, заснованим виключно громадянами України».

7. Частину 22 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити

8. Частину 25 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити

9. Частину 26 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити

10. Внести поправки до частини 29 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції:

7. Внести поправки до частини 29 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції:

«29) Статтю 130 викласти в такій редакції:

«Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:

а) громадяни України;

б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України

2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.

Громадяни України не мають права бути набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення.

У разі відсутності у власності громадянина України земельної ділянки сільськогосподарського призначення в наслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

3. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади, в адміністративних межах якої відчужується земельна ділянка, а також відповідні органи місцевого самоврядування.

4. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад».

8. Внести поправки до частини 30 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції:

«30) статтю 131 викласти в такій редакції:

Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки

1. Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом».

9. Частину 34 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.

10. Частину 35 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити

11. Внести поправки до частини 38 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції:

«38) статтю 145 викласти в такій редакції:

«Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, а також у випадку порушення вимог щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, примусово відчужуються за рішенням суду на земельних торгах. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду Антимонопольним комітетом України.

4. Земельна ділянка щодо якої судом прийнято рішення про її примусове відчуження продається на земельних торгах. Кошти отримані від її продажу сплачуються попередньому власнику земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов’язаних з проведенням земельних торгів».

12. Частини 39-55 статті 1 розділу І проєкту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.

Роман Головин, obozrevatel.com

Фото AgroPolit.com