​30 срібняків, або Скільки коштує правосуддя

Сьогодні я буду писати про тих, хто допомагає уникнути покарання вбивцям та бандитам так званої ДНР.

Передісторія така. У липні 2014 року спецгрупу Кіровоградського спецназу ЗСУ у складі 19 чоловік було відправлено на пошуки збитого українського літака у місті Сніжне. На той час ця територія була захоплена бойовиками. Група вже поверталась на материкову Україну, але вночі втомлені хлопці вирішили пару годин відпочити на прилеглій до села Латишево Шахтарського району Донецької області фермі. Господар ферми, який переконав хлопців у тому, що у селі немає терористів ДНР, попросив з’їздити в село за дружиною. Хлопці облаштувалися в ангарі. Через дві години ангар оточили 400 бойовиків. Серед них був і той, який втік з Маріуполя, - усім відомий терорист Борисов, на прізвисько Чечен. Десять спецназівців було вбито одразу на місці, п'ятьох взяли в полон, а четверо тих, хто стояв на варті, змогли все ж таки вийти з оточення.

Серед них був офіцер Карпа, якого взяли в полон. Рівно два роки ми з його батьком займалися пошуками. Ми знали лише інформацію про полон його сина. Кожен раз, коли батькові дзвонили і обіцяли відпустити сина за гроші, я розуміла, що це - неправда і що його сина вже немає в живих. І це виявилося правдою. Його тіло повернули зі слідами жахливих тортур. Мені щиро було шкода батька, у якого померла дружина і більше нікого не залишилося з рідних.

Проте це - передмова до історії і до подій, які мене не те що обурюють, а я просто відчуваю як ненависть та лють і жага помсти сповнюють мою душу. Реально хочеться взяти автомат до рук і домогтися торжества правосуддя. Тому що усвідомлення того, що правосуддя в нашій країні відсутнє - доводить до стану відчаю.

За інсайдерською інформацією у порядку п. З ч. 2 ст. 283 КПК України до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 21.09.2016 прокуратурою Донецької області направлено для розгляду по суті обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № 42014120050000016 від 02.08.2014 за обвинуваченням Бутрименка Миколи Олександровича, 01.08.1955 року народження, за ч. З ст. 258 «Терористичний акт», ч. 2 ст. 258-5 КК України «Фінансування тероризму». Стосовно Бутрименка М.О. було обрано запобіжний захід - тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі зі строком застосування до 01.11.2016. Але дії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (головуючий суддя Маринін С.Ш.) приведуть до його звільнення, бо 06.10.2016 суд заявив про самовідвід, який 13.10.2016 не був задоволений Апеляційним судом Запорізької області та обвинувальний акт направлено до того ж суду.

У зв'язку з відсутністю складу суду 25.10.2016 вищевказаний обвинувальний акт знову направлено до Апеляційного суду Запорізької області для визначення підсудності. І так судді збираються гратися до 01 листопада 2016 року, аби звинуваченого у загибелі наших хлопців-спецназівців - військовослужбовців Збройних сил України - звільнили з під варти. За нашою інформацією, сепаратистами була проплачена свобода Бутрименка у розмірі 30 тисяч доларів. Стільки коштує життя десяти наших хлопців. Тридцять срібняків зради. Якщо судді Бердянського суду зрадять народові України, їх спіткає кара, та правосуддя настане й для них. А Буртименко 1 листопада біля СІЗО буде чекати дуже налаштована на правосуддя громадськість разом з патріотами з Кіровоградської області та міста Маріуполя. Форпост України не зрадить та не відступить від торжества правосуддя!

Вікторія ПРІДУЩЕНКО, Маріуполь

Фото надане автором