​Мінкульт не допустив журналістів на засідання конкурсної комісії з вибору голови «Кримського дому»

31 січня відбулося перше засідання конкурсної комісії з вибору керівника державного підприємства «Кримський дім» при Міністерстві культури України. Не обійшлося і без конфліктів, адже на засідання не допускали представників громадськості та ЗМІ. Співробітники Мінкульту пояснювали це тим, що треба було попередньо акредитуватись.


Про це повідомляє прес-служба Незалежної медіа-профспілки України.

«Наступне засідання 9 лютого і туди вже допускатимуть пресу без акредитації. В міністерстві роз’яснили, що допускати на перше засідання представників ЗМІ можна лише за попередньою акредитацією», – коментує ситуацію член НМПУ, головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Мержвинський.

Прес-служба Незалежної медіа-профспілки України спробували знайти повідомлення про акредитацію на офіційному сайті Міністерства культури України. На жаль, в рубриці «новини» такого повідомлення немає, тобто не відомо, коли почалась акредитація і чи вона була взагалі відкрита. Натомість ми знайшли повідомлення прооголошення конкурсу на посаду директора державного підприємства «Кримський дім».

У повідомленні чітко розписані умови проведення конкурсу: «Обов’язковою умовою проведення конкурсного добору є його відкритість. Представники засобів масової інформації та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури на один і п’ять років». Прикро, що в цьому повідомленні немає жодного слова про акредитацію. Ми розуміємо, що перше засідання конкурсної комісії 31 січня було установчим, але чому жодні з представників ЗМІ не мали змогу акредитуватись, Незалежна медіа-профспілка України не розуміє.

«На перше засідання конкурсної комісії активістів і представників засобів масової інформації не допустили, але належна аудіо і відео фіксація велася, що не суперечить законодавству», – вказала Валентина Потапова виданню Крим.Реалії. Проте на ютуб-каналі Міністерства останні завантаження були тиждень тому.

За результатами першого засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора державного підприємства «Кримський дім», допущені до участі в конкурсному доборі на посаду директора державного підприємства «Кримський дім» чотири кандидати: Баталова Ельзара Халітівна, Зайцева Юлія Павлівна, Каріков Джеміль Енверович, Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович.

27 лютого 2016 року в Києві відкрилося державне підприємство «Кримський дім», що об’єднало під своїм дахом ряд громадських організацій, які займаються питаннями Криму. В кінці грудня на сайті Міністерства культури України з’явилося оголошення про проведення конкурсного набору на посаду директора «Кримського дому». В Мінкульті заявляють, що головною особливістю набору є його відкритість – громадські діячі та представники преси можуть бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час всього набору. Що сталося 31 січня і чому низку представників преси не допустили – лишається питанням.

Фото Міністерства культури України



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Враг продолжает атаковать нашу страну по ночам ракетами, шахедами, а также обстреливать ракетными системами залпового огня

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.