​Мінкульт не допустив журналістів на засідання конкурсної комісії з вибору голови «Кримського дому»

31 січня відбулося перше засідання конкурсної комісії з вибору керівника державного підприємства «Кримський дім» при Міністерстві культури України. Не обійшлося і без конфліктів, адже на засідання не допускали представників громадськості та ЗМІ. Співробітники Мінкульту пояснювали це тим, що треба було попередньо акредитуватись.


Про це повідомляє прес-служба Незалежної медіа-профспілки України.

«Наступне засідання 9 лютого і туди вже допускатимуть пресу без акредитації. В міністерстві роз’яснили, що допускати на перше засідання представників ЗМІ можна лише за попередньою акредитацією», – коментує ситуацію член НМПУ, головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Мержвинський.

Прес-служба Незалежної медіа-профспілки України спробували знайти повідомлення про акредитацію на офіційному сайті Міністерства культури України. На жаль, в рубриці «новини» такого повідомлення немає, тобто не відомо, коли почалась акредитація і чи вона була взагалі відкрита. Натомість ми знайшли повідомлення прооголошення конкурсу на посаду директора державного підприємства «Кримський дім».

У повідомленні чітко розписані умови проведення конкурсу: «Обов’язковою умовою проведення конкурсного добору є його відкритість. Представники засобів масової інформації та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури на один і п’ять років». Прикро, що в цьому повідомленні немає жодного слова про акредитацію. Ми розуміємо, що перше засідання конкурсної комісії 31 січня було установчим, але чому жодні з представників ЗМІ не мали змогу акредитуватись, Незалежна медіа-профспілка України не розуміє.

«На перше засідання конкурсної комісії активістів і представників засобів масової інформації не допустили, але належна аудіо і відео фіксація велася, що не суперечить законодавству», – вказала Валентина Потапова виданню Крим.Реалії. Проте на ютуб-каналі Міністерства останні завантаження були тиждень тому.

За результатами першого засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора державного підприємства «Кримський дім», допущені до участі в конкурсному доборі на посаду директора державного підприємства «Кримський дім» чотири кандидати: Баталова Ельзара Халітівна, Зайцева Юлія Павлівна, Каріков Джеміль Енверович, Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович.

27 лютого 2016 року в Києві відкрилося державне підприємство «Кримський дім», що об’єднало під своїм дахом ряд громадських організацій, які займаються питаннями Криму. В кінці грудня на сайті Міністерства культури України з’явилося оголошення про проведення конкурсного набору на посаду директора «Кримського дому». В Мінкульті заявляють, що головною особливістю набору є його відкритість – громадські діячі та представники преси можуть бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час всього набору. Що сталося 31 січня і чому низку представників преси не допустили – лишається питанням.

Фото Міністерства культури України



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

За минувшие сутки рашисты ударили Искандером по железной дороге в Смиле - поражена гражданская инфраструктура и логистические сообщения

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.