mogno vse

​Любомир Гузар: Міжнародна премія імені Івана Франка дуже важлива!

Як і обіцяли нашим читачам, впродовж теми, що піднімалась у матеріалі «Премія Івана Франка: 500 000 за наукові досягнення!», надаємо інтерв’ю з Блаженнішии Любомиром Гузаром:


Блаженніший Любомир, колишній предстоятель Української греко-католицької церкви, перший лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка в інтерв'ю «Конфліктам і законам» розповів про екуменізм*, який сьогодні є дуже важливим для об’єднання християн, про формування сучасної мирної України та про важливість такої нагороди, як Міжнародна премія імені Івана Франка.

Ваше Блаженство, у 2016 році Ви стали першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка. Чим для Вас є ця нагорода?

- Свою дисертацію про екуменічну діяльність митрополита Андрея Шептицького я написав і захистив ще у 1972 році. Вона була написана англійською мовою у Папському Урбаніянському університеті в Римі - це мій докторат. Коли я приїхав в Україну у 90-х роках, я робив багато спроб, щоб перекласти її на українську мову. Переклад зробили, але нагоди видати не було. І лише у 2015 році завдяки колективу Львівського національного університету імені Івана Франка було зроблено цей переклад і видано книгу.


Щодо нагороди, то я був неймовірно здивований. Для мене це була велика несподіванка, що моя праця одержала таку високу оцінку міжнародного журі. Знаєте, у мене перша думка була така, мушу щиро сказати: «Ой шкода, що це сталося не 40 років тому. Бо, напевно, молодшому чоловікові то була б велика радість… Мені вже, пристареному життям, це інакше виглядає». Але все ж таки була це дуже велика несподіванка. Звичайно, що я вдячний тим, хто робив цей вибір і хто зробив цю премію.

Ваша праця була написана понад 40 років тому і стосується екуменізму. Як Ви вважаєте, чи є актуальною ця тема для сьогодення?

- Знаєте, ця тема є дуже актуальною. Але є велика різниця між 70-ми роками і сьогоденням. Для мене особисто різниця полягає в тому, що дуже багато змінилося. Зараз є доступ до певних документів, які я не мав нагоди бачити раніше, коли писав свою докторську працю. На жаль, мені сьогодні важко щось доповнювати, але я щиро надіюся, що молодші науковці займуться цим. Також є інша атмосфера - українська. Вона, з одної сторони, дуже позитивна, бо українська, а з другої сторони, ця атмосфера могла би бути кращою, якби у нас більше діялося у напрямку об’єднання християн в Україні, над чим так дуже працював у свої часи митрополит Шептицький.

Представники Міжнародного фонду Івана Франка вважають, що саме через просування премії у науковий світ українська гуманітаристика може отримати нові стимули для розвитку. Ви поділяєте такі очікування?

- Та певно, що так! Я дуже тішуся, що існує такий міжнародний фонд, бо нам це потрібно! Ми стільки років були під окупацією, де окупанти цілком не цікавилися тим, щоб розвивати нашу науку, щоб ми краще пізнавали свою історію і, взагалі, краще могли розуміти себе... Тепер маємо цю нагоду (ред. - Міжнародну премію ім. Івана Франка), і я думаю, що це надзвичайно важливо, і Богу дякувати, що така ініціатива існує. І дай Боже, щоб вона розвивалася і щоб знаходилися молоді науковці, які будуть опрацьовувати теми, які є для нас, для українців, дуже-дуже важливими.

На думку багатьох вчених, старт Міжнародної премії імені Івана Франка є доволі вдалим. Ваше Блаженство, що, на Вашу думку, мають зробити ініціатори премії, щоб вона стала бажаною нагородою для науковців світу?

- Я думаю, що вже сам факт існування, вишукування і нагородження творів, які справді є корисними для української науки і для української свідомості - це вже є дуже великою заслугою.

Що зробить премію більш атрактивною? Я думаю, що популярність її буде рости. Моя мрія, щоб Міжнародна премія ім. Івана Франка росла… Щоб монографії, які будуть взяті до розгляду, а пізніше - до нагородження, щораз були на кращому, вищому рівні. Думаю, в комплексі таких заходів ця нагорода буде набирати більшого престижу!

Довідка:

Верхо́вний Архієпиископ-емерит Любомиир (Гузар) - єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архиєпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архиєпископ Києво-Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви.

Народився 26 лютого 1933 року у м. Львові.

26 січня 2001 року на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ. 21 лютого призначений Папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької церкви.

10 лютого 2011 року Блаженніший Любомир повідомив про те, що цього дня Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа УГКЦ. Відповідне прохання до Святішого Отця глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.

Сьогодні займається активною громадською діяльністю. Зокрема, є одним із учасників Ініціативної групи «Першого грудня».


*екуменізм - рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.

Любомир Гузар. Фото «Конфлікти і закони»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Доба в АТО: російські бандформування 49 разів обстріляли позиції Збройних Сил України. 8 українських захисників зазнали поранень

подробнее

Опрос

Как Вы воспользуетесь безвизовым режимом с Евросозом?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.