​Антимонопольний комітет - як допомога в легалізованому шахрайстві?

В Україні давно існує правило: ти брешеш мені, я – брешу тобі, а разом ми робимо вигляд, що один одному – віримо. Звісно, імітація – це зручно. З одного боку, неначе щось реалізуєш, робиш правильні заяви, а з іншого – не заважаєш корупції процвітати. Головне, робити правильні меседжі, розказувати про боротьбу з корупцією, а насправді – не заважати їй укорінюватись, бо тоді тим, кому треба – кеш не перепаде.

Антимонопольний комітет для легалізації схем

В Україні за чотири роки змогли спаплюжити багато гарних напрямків. У тому числі і такий напрямок, як боротьба з корупцією. Скажемо більше: певні структури навчились використовувати ЗМІ, державні установи та представництва міжнародних організацій задля досягнення своїх, зовсім не чистих цілей, а направлених на монополізацію ринку.

Редакція вже провела певну кількість публікацій, показуючи, як компанія «Понтем УА», використовуючи таку державну установу, як антимонопольний комітет, поставила собі за мету монополізувати ринок шкільного харчування в Україні. Про це більш детально можна прочитати у матеріалах: «Україні загрожує монополізація ринку шкільного харчування через амбіції литовців?» та «Лижні інструктори: схеми януковича, що прижились при Порошенкові», а також в останньому матеріалі редакція зробила припущення, що скарга до Антимонопольного комітету України від ФОП Бучан Т. Ю. вул. Симиренків ***, м. Львів, 79038, подана з бажанням зірвати харчування школярів у конкретному районі столиці та випробувати схему, яку згодом можна буде застосовувати і до тендерних комітетів управлінь освіти інших регіонів України, що призведе до порушення права дітей на отримання харчування у школах, інтернатах та інших навчальних закладах. А схема – примітивна: за допомогою підставних осіб подаватимуть скарги до Антимонопольного комітету України і зриватимуть торги через підставних осіб, котрі не мають відношення до тендеру. І як же ж було потішно, коли після початку розгляду скарги стало зрозумілим: припущення – вірне.

Спочатку розгляду було не зрозумілим, чому представники колегії не представились. Потому, коли одна пані - член колегії, замість того, аби акцентувати увагу на розгляді скарги від ФОП Бучан, почала з’ясовувати питання, котрі виходять за межі повноважень Антимонопольного комітету, що розміщені на сайті АМКУ, все стало ясним, як божий день: навіщо називати прізвища осіб, котрі не ознайомлені з ЗАВДАННЯМ ТА ПОВНОВАЖЕННЯМ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ. А там вказано, що АМКУ може:

- залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

- вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

- надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади.

Але там не вказано, що в повноваженнях АМКУ - ставити під сумнів або вирішувати питання чинності розпоряджень та інших нормативних актів органів державної влади. І, тим паче, вимагати подібного від установ, які їм підпорядковуються.

Тим не менш, перша частина колегії щодо розгляду скарги ФОП Бучан, який, згідно з даними сервісу YouControl, основним видом діяльності має оптову торгівлю шкірсировиною, шкурами та шкірою, і у якого в КВЕД не передбачені кейтерингові послуги, була присвячена розгляду повноважень органу державної влади – Оболонської районної державної адміністрації, а безпосередньо їхньої правомірності чи протиправності, як суб'єкта владних повноважень, приймати рішення. Член колегії постійно повертався до цього питання, запитуючи: чим керувався суб’єкт владних повноважень, приймаючи рішення про надзвичайний стан у районі, коли треба було терміново вирішувати питання про годування дітей у шкільних закладах.

Ця ж пані потому ще й наголосила, що до протоколу потрібно занести, що замовник (представник управління освіти Оболонського району) не аналізував законність чи протиправність розпорядження, котре йому видало його безпосереднє керівництво. Хоча сам представник, у свою чергу, виставив вимогу, щоб до того ж протоколу занесли, що аналіз правомірності та чинності рішень Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, а саме Протоколу засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій державної адміністрації Оболонського району м. Києва, по-перше, знаходиться поза межами предмету оскарження, а по-друге, що рішення суб'єктів владних повноважень є обов'язковими до виконання всіма підпорядкованими їм організаціями та іншими особами. Тобто: управління освіти не має права не виконувати рішення органу держаної влади, що затверджене головою адміністрації району та ще й призначеного безпосередньо президентом.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону Про публічні закупівлі, «постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту. Тобто: можна припустити, що два інших члени її можуть не мати. А якщо виходити з такої точки зору, тоді не дивно, чому один представник колегії наполягав не на розгляді предмету оскарження, а на дещо інших питаннях.

Тим не менш, представник управління освіти повсякчас зазначав, що ФОП Бучан у своїй скарзі говорить неправду про порушення його прав та інтересів, оскільки цей скаржник не міг бути ані учасником тендеру, ані учасником переговорної процедури, позаяк замовником замовлялись кейтерингові послуги, яких у ФОП Бучан у КВЕД непередбачено. На що член колегії нервовим голосом запитала: а які висновки з цього повинні зробити члени колегії?

Подібне запитання навіть журналіста здивувало. Як, які висновки? Якщо член колегії не знає, то редакція може їй підказати: можна повідомити ФОП Бучан, хай звернеться до державного реєстратора та внесе зміни до КВЕД, зареєструвавши і такий вид діяльності, як кейтерингові послуги.

І знову вишенька на тортику

На розгляд скарги від ФОП Бучан завітали не лише журналісти, там також були присутні два вільні слухачі, особи яких дуже зацікавили журналістів.

Один зі слухачів - ІВАН ЛАХТІОНОВ, представник антикорупційної структури Transparency International, заснованої колишнім директором світового банку Пітером Айґеном. Згідно офіційної інформації, ця структура своєю метою бачить побудову такого світу, в якому держава, бізнес, суспільство вільні від проявів корупції.

Другим вільним слухачем виявилась… юрист компанії «Понетм УА», що спочатку підтвердив заступник директора Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені М. В. Лисенка Грибов Ігор В’ячеславович, ідентифікувавши її на надісланому йому для підтвердження здогадки журналіста фото з засідання колегії, а потому і Іван Лахтіонов, зазначивши у розмові з журналістом, що бачив цю пані раніше на інших засіданнях колегій, де розглядались скарги від «Понтем УА».

Тож припущення редакції, що були викладені у матеріалі «Лижні інструктори: схеми януковича, що прижились при Порошенкові», виявились і не зовсім припущенням. Присутність юриста компанії «Понтем УА» на розгляді скарги від ФОП Бучан, котрий заплатив за її подачу 5 тисяч гривень, але при цьому не приїхав на її розгляд, тільки підтвердило той факт, що «Понтем УА», використовуючи підставних осіб, послуговується державними органами влади України задля зриву торгів та дискримінації інших учасників ринку шкільного харчування в Україні.

Щоправда, пан Лахтіонов, як представник організації, котра бачить суспільство вільним від проявів корупції, не міг не звернути увагу на такий «випадковий збіг». Напевно, у нього, коли він побачив представника «Понтем УА», також, як і у журналіста, вже після засідання колегії повинно було виникнути запитання: а що тут робить юрист компанії «Понтем УА», яка, начебто, не має відношення до ФОП Бучан, і поданої ним скарги зокрема? Що вона прийшла проконтролювати? Як на думку редакції, то її присутність підтверджує ще один факт, викладений у статті «Лижні інструктори: схеми януковича, що прижились при Порошенкові», коли журналісти вказали, що за інсайдерською інформацією з Антимонопольного комітету, колегія вже, начебто, знає, яке рішення прийме. І воно буде САМЕ на користь львів’янина, котрий не має права займатись кейтеринговими послугами, оскільки у нього у КВЕД відсутній цей вид діяльності, але при цьому він не пошкодував П’ЯТЬ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ на подачу скарги.

Чому подібне не зацікавило і не насторожило представника антикорупційної структури Transparency International – не зрозуміло. Тим паче, що він, свого часу, працював у відділі освіти Миколаївської міської ради. Тобто: це особа, котра чітко, з власного досвіду, знає, що таке закупівлі для школярів, і йому точно відоме застосування ст. 16 Закону про державні закупівлі і, зокрема, те, що вимога наявності штату працівників не може бути визнана дискримінаційною, оскільки безпека якості харчування дітей є основною. Також, на думку редакції, пан Лахтіонов, як і журналіст «КЗ», зробив, напевно, правильні висновки щодо доброчесності бізнесу компанії «Понтем УА» в державних закупівлях, оскільки як особа, котра відслідковує корупційну складову у схемах, він не міг не скласти 2+2, побачивши юриста від «Понтем УА» на розгляді скарги ФОП Бучан, куди сам пан Бучан не з’явився. Хоча редакція і не виключає, що після публікації цього матеріалу замовники схеми змусять таки пана Бучана приїхати до Києва, аби і він проявив свій гнів, розказавши про свої порушені права щодо участі у процедурі, до якої він не міг долучитись, оскільки згідно своїх же КВЕД не мав на те права. Але його поява на розгляді доведе, що його проінструктували, оскільки рішення ще немає, готове публікується лише протягом 10 днів після колегії, а якщо він приїде у вівторок, коли перше засідання відбувалось у п’ятницю, а потому було ТРИ вихідних, це лише підтвердить маріонеточність цієї особи.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді вищезгаданої скарги зробила перерву до десятої ранку вівторка 10 квітня 2018 року. Чому? Невідомо. Це, напевно, здивувало і юриста «Понтем УА», оскільки, лишень вийшовши за поріг приміщення Антимонопольного комітету, вона одразу ж заклопотано комусь зателефонувала. Чи, можливо, звітувала керівництву та виказувала своє невдоволення щодо того, що от потрібні люди обіцяли задовольнити скаргу ФОП Бучан, а чомусь – зробили перерву?

Звісно, представник редакції обов’язково буде присутнім на розгляді колегії після перерви, оскільки журналісти «КЗ», на відміну від представника антикорупційної структури Transparency International, не вірять у випадковість і збіги, коли представники постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України щодо одних і тих самих питань у різних рішеннях пишуть різні висновки. Коли член колегії начебто не розуміє, що при розгляді скарги виходить за межі повноважень Антимонопольного комітету, а на розгляді скарги від підставного ФОП, котрий не має у своїх видах діяльності послуг, що виставлялись на процедурі, підчас розгляду якої, начебто, порушено його інтереси і права, присутній представник компанії «Понтем УА» - структури, яка подає скарги на усі тендерні комітети по Україні, де їй було відмовлено в участі у закупівлях і, зокрема, через відсутність у наявності штатних співробітників.

Все це можна було б опустити, аби не одне «АЛЕ». Річ в тім, що претензії щодо організації тендерних закупівель, тендерної документації та вимог можна пред’являти практично усім тендерним комітетам України. І в певних аспектах Іван Лахтіонов, як представник антикорупційної структури Transparency International – правий. Проте проблема у тому, що до тендерних закупівель щодо надання кейтерингових послуг треба виставляти дещо жорсткіші вимоги до учасників, оскільки на кону – життя та здоров’я українських школярів. І це повинні усвідомлювати усі, хто причетний до цього питання і в жодному разі не давати шансів тим, хто готовий за бюджетні кошти експериментувати на українських дітях. А щодо «певних збігів», то тут, все ж, генеральній прокуратурі таки доведеться в них розбиратись.

Фото politeka.net