​Відкритий лист до команди Президента України Зеленського В.О. про збереження авіабудівної галузі. Частина 1

На початку червня 2019 року після закінчення другого туру виборів Президента України та призначення нових керівників Адміністрації Президента та секретаря РНБО я звернувся до них з інформацією про катастрофічний стан авіабудівної галузі і проханням надати мені можливість доповісти на РНБО шляхи подолання кризи.(Примітка. Перший варіант Звернення відрізняється від третього тільки відсутністю першого абзацу).

Звернення до Президента України Зеленського В.О.

Шановний Володимире Олександровичу!

Я вже 3-й раз направляю на Вашу адресу Звернення. На 2 попередніх отримав відповіді-відписки: 1-й лист перенаправили в ДК «Укроборонпром», який причетний до руйнування авіабудівної галузі України, а на 2-й написали, щоб я направив його на якийсь сайт. Це неподобство, що Офіс Президента «отфутболює» важливі для країни Звернення.

Я в своєму Зверненні хочу інформувати Вас та чиновників, які повинні вирішувати важливі для розвитку України питання, про колапс авіаційної галузі України та прошу розглянути на державному рівні питання про її збереження і розвиток.

В Українській РСР дослідне конструкторське бюро О.К. Антонова розробляло, а на Київському та Харківському авіаційних заводах будувалося до 250 літаків Ан-24, Ан-26 і Ан-72, Ан-74 щорічно, а в 1980-х і на початку 1990-х років, в кооперації з росією і Узбекистаном, визнані шедеври світового авіабудування літаки Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія».

За часів незалежності України галузь продовжувала розвиватися генеральним конструктором П.В. Балабуєвим за фінансової підтримки створеної ним же авіакомпанії «Руслан» (зараз «Авіалінії Антонов»). Він вкладав всі зароблені кошти в розвиток вітчизняного авіабудування, на відміну від його наступників, які думали тільки про свої кишені. У цей період була створена лінійка літаків Ан-38, Ан-74-300, Ан-70, Ан-140,Ан-32П, Ан-3Т і Ан-148, впроваджені цифрові технології, композиційні матеріали та багато інших досягнень.

Але після «помаранчевої» революції 2005 року, коли Балабуєв П.В. пішов у відставку, посада генерального конструктора АНТК ім. О.К. Антонова, а потім і президента ДП «Антонов» або продавалася чиновниками за великі гроші, або керівництвом країни призначалися ставленики для виводу коштів з підприємства. В 2005 і 2010 роках посаду генерального конструктора, а потім і президента ДП «Антонов» придбав Ківа Д.С., і сотні мільйонів доларів йшли на кармани та хабарі, щоб втриматись на посаді.

У 2015 році авіаційну галузь передали з Міністерства економічного розвитку і торгівлі до ДК «Укроборонпром». Президент України Порошенко П.О. призначив на посаду генерального директора ДК «Укроборонпром» автодилера Романова Р., а на посаду президента ДП «Антонов» автодилера Гвоздьова М. Також на керівні посади на підприємство призначили своїх ставлеників секретар РНБО В. Турчинов та його 1-й заступник О. Гладковський. Ні один з цих ставлеників не мав ніякого відношення до авіабудування, освіти та знань. Головне завдання цих ставлеників - викачувати кошти з ДП «Антонов» для своїх начальників і для себе, а не створювати літаки і зберегти авіаційну галузь України. Тільки за перший рік перебування на посадах вони, за даними інформованих спеціалістів, вивели з ДП «Антонов» близько 50 млн. доларів.

У результаті непрофесійного керівництва і виведення значних коштів з ДП «Антонов» в авіабудівній галузі України з 2015 року припинено серійне виробництво літаків і не ведеться ніяка виробнича діяльність, крім підписання декларативних меморандумів і піару в українських ЗМІ. А ДП «Антонов» нічого не створює і не виробляє, крім технічного обслуговування, і просто проїдає валютні доходи авіакомпанії «Авіалінії Антонов».

Казахстан завжди використовував українські військово-транспортні літаки та виділяв кошти і замовляв Ан-74-200 на Харківському державному авіаційно-промисловому підприємстві (ХГАПП). Після 2015 року ХГАПП практично банкрут, а Казахстан закупляє ВТЛ в Європі і Китаї.

Побудовані в одному екземплярі для піару та імітації діяльності літаки-демонстратори Ан-178 і Ан-132D значно поступаються своїм закордонним і навіть китайським конкурентам, а тому на них не має ніяких замовлень і покупців. Вже декілька років керівництво ДП «Антонов» і ДК «Укроборонпром» розповідають різні фейки в українських ЗМІ про нібито замовлення на ці літаки з Азербайджану, Китаю та ОАЕ, але все це недолуга брехня. Те, як розроблялися ці літаки і що вони нікому не будуть потрібні, я написав ще в 2015 році (див. «Авиастроение Украины – имитация продолжается»).

У радянські часи дослідно-конструкторське бюро О.К Антонова і компанія Локхід (США) були світовими лідерами в розробці військово-транспортних літаків (ВТЛ). Цей величезний потенціал АНТК ім. О.К. Антонова вдалося зберегти і розвинути генеральному конструктору Балабуєву П.В та створити літаки Ан-225 і Ан-70.

У 2006 році компанія Ембраєр (Бразилія), яка ніколи не створювала ВТЛ, почала розробку КС-390 в широкій кооперації на заміну С-130. На КС-390, який в процесі розробки доповнили ще й як дозаправник, є вже 56 замовлень і він поступив у військо-повітряні сили Бразилії.

У 2010 році розпочалася розробка ВТЛ Ан-178 на заміну літаку Ан-12 командою «генерального конструктора» Ківи Д.С. Цей «новий» літак (насправді глибока модифікація Ан-148) поступається по характеристиках навіть своєму прадіду Ан-12. За 9 років так і не знайшлось бажаючих його купувати, крім гучних заяв в 2019 році керівників ДП «Антонов» і МВС України.

За 14 років, при величезних прибутках, так і не спромоглися створити сервісну підтримку в експлуатації літаків марки «Ан». Це також являється однією з важливих причин, чому не хочуть купувати українські літаки.

Починаючи з 2015 року, змінилося 4 президенти на ДП «Антонов». Жоден з них не виконав свої обіцянки. У дорожніх картах цих керівників простежується певна закономірність: кожен новий керівник розповідав про свою стратегію і плани, причому вони кардинально відрізнялись один від одного. Але всі вони жодним чином не були спрямовані на збереження авіабудівної галузі Україні.

Складається враження, що нинішнє керівництво ДК «Укроборонпром» Букін П.Ю. і ДП «Антонов» Донець А.Д. не зацікавлене в створенні нових літаків та їх серійному виробництві і перед ними не стоїть таке завдання. Незалежно від того, будуються чи продаються українські літаки чи ні, керівники ДП «Антонов» отримують величезні (200000-460000 гривен на місяць) зарплати за рахунок доходів авіакомпанії і літають на різні міжнародні виставки для променаду. Так навіщо їм ще напружуватися? (Працівники підприємства нещодавно розповіли мені, що керівництво ДП «Антонов» ще збільшило собі зарплати за рахунок доходів авіакомпанії, при тому що нічого взагалі не виробляють і не збираються).

Некомпетентні та жадібні керівники ДП «Антонов» та державні високопосадовці зруйнували авіаційну галузь України. Починаючи з 2005 року з підприємства виведено (або, прямо кажучи, вкрадено) сотні мільйонів доларів і євро. Видатний авіаційно-науковий технічний комплекс ім. О.К. Антонова, який створив більше 60-и найменувань літаків та їх модифікацій, і світового рівня Київський авіаційний завод «Авіант», який будував цілу низку літаків до 170 екземплярів щорічно, включаючи Ан-124 (після їх об’єднання - ДП «Антонов») перетворили на авіакомпанію, так як 95% доходу дають вантажні перевезення за кордоном, а решту подовження ресурсу старих літаків та ін. (див. ДП «Антонов». Як підприємство світового рівня перетворили на виробника рейкових новин»).

ЩО МИ МАЄМО НА СЬОГОДНІ:

- ДП «Антонов» з флагмана вітчизняного авіабудування і одного зі світових лідерів з розробки і виробництва військово-транспортних літаків перетворили в виробника фейкових новин;

- повна відсутність державного управління авіаційною галуззю;

- авіабудівна галузь в Україні передана в управління двом особам, що являється абсурдом на державному рівні:

Букіну П.Ю. який ніколи ніякого відношення до авіабудування і промисловості не мав, нічого в ньому не розуміє і майже за 1.5 роки перебування на посаді навіть не спробував що-небудь зрозуміти і зробити;

Донцю А.Д. який є спеціалістом в області експлуатації літаків, а не авіабудування; займається тільки тим, щоб втриматись на посаді, а тому не розуміє, що потрібно робити, щоб зберегти авіабудування в Україні та розповідає в ЗМІ різні фейки після променаду на міжнародних виставках в Фарнборо і Ля Бурже; також чекає, коли дадуть кошти з бюджету і, можливо, тоді за 3 роки виконають програму імпортозаміщення, про яку розповідали, що вже давно виконали;

- повна відсутність діяльності в створенні і серійному виробництві літаків в Україні, фактично ДП «Антонов» перетворили на авіакомпанію;

- відсутність конкурентоспроможних літаків і 0 (нуль) замовлень на українські літаки;

- низький професійний рівень керівників і працівників ДП «Антонов» (звільнилось багато високопрофесійних спеціалістів і багато вийшли на пенсію через похилий вік), що не дозволяє створювати конкурентоспроможні літаки, втілювати новітні технології, зберегти та відновити авіабудування в Україні; які б великі бюджетні кошти не надавати ДП «Антонов», при існуючому керівництві, це будуть «гроші на вітер»;

- по рівню технологій авіабудівна галузь України лишилася в 20-му столітті, тоді як передові країни працюють по технологіях 21-го століття;

- ці залишки авіаційної промисловості не представляють інтересу для інвесторів зі США, Європи, Китаю і навіть росії.

Шановний Володимире Олександровичу!

Прошу Вас дати вказівки заступнику голови Адміністрації Президента України О. Гончаруку та секретарю РНБО О. Данилюку розглянути питання збереження авіабудівної галузі на засіданні РНБО і надати мені особисто можливість доповісти про нинішній стан авіабудування і та шляхи по збереженню цієї високотехнологічної галузі в Україні.

Примітка. Дуже прошу не пересилати це Звернення до Уряду і ГК «Укроборонпром», які причетні до руйнування авіаційної галузі, а також писати мені відписки, яких я маю вже велику кількість.

З повагою,

Анатолій ВОВНЯНКО, провідний конструктор в службі літака Ан-70 1982-1985 р.р., керівник служби провідних конструкторів по літаку Ан-225 1985-1989 р.р., заст. Головного конструктора по літаках Ан-225, Ан-325 і авіаційно-космічних систем 1989-1991 р.р., з заст. Головного конструктора по літаках Ан-218, Ан-124, Ан-124-100, Ан-225 і їх модифікацій, а також авіаційно-космічних систем 1991-2008г.г.

(Продовження читайте за цим посиланням)

Літак Ан-124-100 «Руслан». Фото надане автором