​Диктаторські закони: залякати не можна, відступити

Де поставити кому у заголовку, кожен вирішує сам. Але для автора цих слів кома поставлена в тому місці, де вона повинна стояти. Для влади, її адептів та наслідувачів, дуже кортить поставити кому після слова «залякати» і всі дії влади та представників «слуги народу» доводять, що слуги вирішили стати не лише господарями, вони поставили за мету стати наглядачами з нагайками, як колись в НКВС.


Влада пішла у наступ на усі свободи та права громадян. Як не дивно, але велика кількість людей, дещо натякаючи на конспірологію, констатує: якщо проаналізувати законопроекти, котрі протягуються «слугами», і скласти їх до купи, можна побачити дуже ретельно відпрацьовану технологію по знищенню малого підприємства в угоду олігархії, а також створення умов для трансляції всього декількох телеканалів, що належатимуть олігархам. Тобто, якщо дослідити законотворчі ініціативи представників партії Зеленського, то у висновках виходить, що в Україні вирішили побудувати концтабір, гіршій за російську федерацію, де усі сфери життєдіяльності українців підпорядковані лише олігархам, а на ринку працюють лише великі компанії та супермаркети, які належить все тим же ж олігархам.

Та, аби утримувати суспільство в покорі, його потрібно залякати, змусити підкорятись і перетворитись на мовчазних рабів. Щодо рабства, то тут на допомогу владі приходить новий трудовий кодекс від Мілованова, оскільки за його статтями людина стає абсолютно безправною і не може захистити себе від роботодавця, котрий перетворюється на рабоволодільця.

А от з приводу залякування, стеження за громадянами та затикання рота, то тут влада вирішила запустити три законопроекти, два з яких суспільство не сприймає, позаяк їхнє прийняття — це перетворення України на Північну Корею, а один суспільство навіть ще не бачило, але вже знає про його існування.

Контроль над медіа

Треба наголосити, що за двома скандальними законотворчими ініціативами стоять медійники: Ткаченко, що працював на 1+1 генеральним директором, Бородянський, що був керівником медіагрупи StarLightMedia, та колишній журналіст, що перетворився на політтехнолога — Потураєв.

Усі троє дуже добре знаються на медійних технологіях, які і використовували до того, як потрапити до влади. Але і вони не є головними ініціаторами закручування гайок. Ініціатором виступив сам Володимир Зеленський, котрий, видко, переконаний, що в країні таки живуть лохи, які не зможуть зібрати до купи розрізнену інформацію.

Почалося все з відео Зеленського, де чудо говорить про фейки. Потім був його наказ, а вже після його наказу троє осіб, котрі не цурались у своїй діяльності нічого, пройшовши усі нетрі чорного піару та пропаганди, якось вкрай занепокоїлись, що в країні можуть бути ті, хто не лише повторить їхні подвиги по маніпуляціях та дезінформації, а ще й переплюнуть. І щоб такого не сталось, аби убезпечити бубочку від критики та нахаб, які мають можливість використовувати медіа, аби виказати своє незадоволення або піарити когось іншого в той же спосіб, який використовували Потураєв з Ткаченком, треба взяти усі медіа в шори.

Дезінформація як привілеї тих, хто при владі, і як крок до узурпації влади?

Спеціалісти та справжні експерти по медіаправу вже неодноразово наголосили, що як законопроект Потураєва-Ткаченка, так і творчість від міністра культури Бородянського (котра вже охрещена як закон про дезінформацію та цензуру), не передбачають механізмів боротьби з самою пропагандою та дезінформацією.

У цих новелах не існує і не передбачено механізмів щодо протидії цим двом явищам. Але, якщо їх уважно прочитати, то побачимо, що обидва сміттє-шедеври направлені на контроль над ЗМІ та іншими медіа, а також на контроль над журналістами на громадянами України.

Скажемо більше: ознайомившись з цими законопроектами та подивившись пропаганду, наприклад, по підтриманню цих законопроектів як від авторів, так і від російських пропагандистів, можна сміливо констатувати: при ухвалені такого законотворчого мотлоху (як пропонують вищезгадані особи) якраз пропаганда і дезінформація — вільно існуватимуть, а ось правди, вільної журналістики та свободи слова — не буде.

Загалом, ознайомлення зі словоблуддям трьох медійників констатує і приводить до невтішних висновків: троє осіб, котрі в своїй колишній діяльності відверто використовували медіа для подання громадянам дезінформації, маніпуляцій, а, подекуди, не дуже чистої інформації, що дозволили їм прийти до влади, вирішили, що владу треба узурпувати через контроль над медіа. Вони вирішили, що це дозволить їм вирішити декілька проблем. Перша: заборонити критику влади. Друга: не допустити повтору аналогічних медіа та піар компаній, які вони проводили самі, коли вели до влади президента Зеленського та партію Слуга народу. Третя: залякати суспільство саджанням до тюрми та конфіскацією майна.

І це при тому, що, як приклад дезінформації, можна навести серіал «Слуга народу», в якому нинішній президент України грав вчителя «Голобородько», який став президентом. Маніпуляція і дезінформація, тобто — обман глядачів українців відбувся тоді, коли актор Зеленський висунувся в кандидати в президенти, що для багатьох українців означало, що актор Зеленський, який у серіалі став класним президентом, стане таким і тоді, коли виграє вибори. Це і була найпотужніша дезінформація для багатьох українців. Однак нині все суспільство бачить, що людина Зеленський аж ніяк не відповідає ролі президента Голобородька.

На жаль, наявність цих двох законопроектів констатує, що президент Зеленський (а не треба думати, що бояри — погані, а цар - хороший) благословив побудову в Україні авторитарно-тоталітарного режиму. Для встановлення тоталітаризму у команди Зеленського немає необхідних складових: підтримки вождя суспільством. А от для авторитарного режиму з вкрапленнями тоталітаризму — є. І, судячи з того, як нахабно поводять себе «слуги народу», які вирішили, що вони — господарі, монобільшість готова до таких кроків. Та й дезінформація, яку на усіх зустрічах надають Потураєв, Ткаченко та Бородянський суспільству та громадськості, констатує: використання недостовірної, а подекуди і брехливої інформації, котра не відповідає нормам, прописаним в проектах, що подаються цими особами, направлена не лише на замилювання очей, а й на введення в оману, аби громадяни не читали, що ж насправді виписано в тих законопроектах.

А паралельно у соціальних мережах люди, котрі уважно вивчали цей законотворчий мотлох, констатують, що в певних колах поговорюють, що в ОП Богдан націлений на диктатуру, а Єрмак — на зближення з росією, тоді як обидва варіанти для українців є неприйнятними.

Тож, щоб втілити хотєлки росії, якраз і став би в нагоді авторитарний режим, який встановлюється всупереч думці більшості, або без її підтримки і згоди, коли більшість населення негативно ставиться до політичного керівництва країни, залишаючись в стороні від політичного протиборства.

Споглядаючи за тим, яку систему будують при президентові Зеленському, можна зробити висновок, що він бажає утримувати свою владу, спираючись на органи примусу, але при цьому хоче ініціювати існування імітації суспільних відносин, організувавши симулякри контрольованого плюралізму та керованої «напівопозиції». Проте, згідно оприлюдненим законопроектам можна побачити, що насправді мета їх втілення - це втручаються в особисте життя, диктування населенню обов'язкові форми поведінки і контроль політичної діяльності в державі.

Саме побудову такого устрою закладено в законопроектах Потураєва-Ткаченка, Бородянськго та альтернативного по медіа від пана Княжицького. Але авторитаризм хочуть розбавити тоталітарними вкрапленнями на кшталт контролю за усім населенням. Задля цього бажають створити спеціальні інститути контролю. За цими законопроектами це — Національна рада, якій дають велику кількість повноважень, та УПОВНОВАЖЕНИЙ З ПИТАНЬ ІНФОРМАЦІЇ.

Насправді, усі представлені законопроекти жодним чином не несуть протидію російській інформаційній агресії і будь-якій дезінформації. Ба більше: на їхньому фоні пропаганда, котра не обов'язково є фейком, навіть виграє, оскільки пропаганда — це не неправдива інформація, а викладення правдивої інформації з вкрапленнями маніпуляцій і деякими двозначними фактами, але яка покликана донести читачеві чи глядачеві потрібну точку зору. Що ж до дезінформації, то саме цим наразі займається пан Потураєв, який на кожному ефірі заявляє, що людям нічого не буде за образи та поширення інформації, тоді як в цих законопроектах чітко прописані норми, які говорять про протилежне. Тож, медійники знають і розуміють, що навіть правдива інформація поміщена у відповідний контекст, може дезінформувати аудиторію, спонукаючи її приймати хибні рішення, оскільки дезінформація направлена на маніпуляції з емоціями та страхами громадян. І, як вже констатувалось вище, серіал «Слуга народу» - найкращий приклад дезінформації, що спрацював на емоціях громадян жаги до справедливості — такий собі розважальний контент, з використанням усіх новітніх медіатехнологій та маніпуляцій.

Але контроль громадян полягає не лише у вставлянні кляпа їм до рота. За бравурними гаслами від влади прослідковується і бажання поставити під контроль провайдерів, аби слухняність була контрольованою. І влада, знову ж опустившись до примітивної дезінформації, почала доносити суспільству звістку, що оператори її — підтримують. Насправді ж законопроект Мінкультури та законопроект про медіа на думку представників не лише медіа-ринку, а й провайдерів та операторів, є спробою встановити контроль над ЗМІ та бажанням блокування сайтів. Про це заявив віце-президент УСПП, керівник Комісії з питань науки та ІТ УСПП Іван Пєтухов.

Саме про це йшла мова під час круглого столу «Слуги народу» або адепти сталінізму, або, в який концтабір ведуть законопроекти про медіа і дезінформації?». Під час його проведення оператори і провайдери телекомунікацій не лише спростували слова Олександра Ткаченка про те, що законодавці отримали «хороший фідбек» від інтернет-провайдерів, а ще й вказали на ту небезпеку, яка загрожує суспільству з прийняттям такого законотворчого сміття.

А ці законопроекти дають зрозуміти суспільству та світові, що Зеленський з монобільшостю таки бажають авторитаризму, аби мати можливість більш відверто використовувати апарати примусу для масових репресій, які будуть застосовуватись як до справжніх противників режиму, та й цілком лояльних громадян. А поява пропозиції від поліції щодо встановлення на сайтах ЗМІ скрипта, щоб шпигувати за українцями, ще раз доводить: придурюючись і вводячи в оману суспільство, влада покроково робить все можливе для створення авторитарного режиму з контролем за українцями. А щоб вони не думали дурити владу, от і запропонували медіа сайтам скрипт шпигування за читачами, коли скрипт «збирає інформацію на клієнтському пристрої: розширення екрану, назву браузера, часовий пояс і т.п та генерує «відбиток» і відправляє його в базу. Потім можна зіставити відбитки, і якщо людина заходила кудись через VPN, а потім на новинний сайт, як зазвичай без анонімізації, то можна зіставити відбитки і дізнатися IP-адресу користувача. Без сумніву - це зразок збирання масової інформації, і несанкційованого стеження за українцями для негласного знімання інформації» - написав на своїй сторінці у ФБ блогер Шон Таунсенд.

На кожний шуруп є гайка, а на нахаб від влади – нагайка

Тож, зіставляючи факти, можна дійти висновку, що нахаби від влади поставили собі за мету, замилюючи очі суспільству та дезінформуючи його по певних питаннях, паралельно вводити авторитаризм, будучи впевненими у повній своїй безкарності.

Проте, навіть на януковича управа знайшлася. Тож на хлопчиків, котрі більше влади люблять лише офшори, де лежать завітні кошти, така управа теж легко знайдеться. І про те, як заспокоїти нахаб, котрі вирішили, що вони зі слуг перетворюються на господарів людських доль, теж обговорювали під час круглого столу «Слуги народу» або адепти сталінізму, або, в який концтабір ведуть законопроекти про медіа і дезінформації?»

І такі механізми оговорені і будуть дуже дієвими. Проте, навіть незважаючи на те, що увесь законотворчий мотлох від Потураєва, Ткаченка, Бородянського буде заблоковано, все одно треба на цих осіб накладати санкції, а також просити міжнародні організації проводити аудит коштів, які вони переводили за межі України. І якщо кошти будуть заблоковані, як нечисті, українське суспільство зовсім не буде з того приводу якось обурюватись, бо таких як Ткаченко, Потураєв та Бородянський треба бити їхньою ж зброєю і так, щоб вже ніколи не вилізли з під плінтусу.

Отже: Потураєв своїми останніми заявами про «все заборонити» ще раз довів, що фашисти і комуністи сьогодення називають себе антифашистами та антикомуністами, але так бажають застосовувати усі диктаторські та садистські методи, започатковані тими режимами.

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фото з вільного доступу



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Військовослужбовці ОС придушували ворожу активність вогнем зі штатного піхотного озброєння. Втрат з нашого боку внаслідок вчорашніх обстрілів не було

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.