​«Кордон з людським обличчям» - проблеми українсько-польського кордону в обговоренні експертів

За даними офіційної статистики, 8 пунктів перетину кордону між Україною і Польщею щороку долає понад 20 мільйонів осіб. Поляки, що подорожують до України, найчастіше відвідують її для закупівель, гостини в родичів та як туристи. Натомість частка українців, що перетинає кордон між двома країнами, значно більша. Здебільшого, це прикордонні торговці і учасники малого прикордонного руху, покупці товарів, трудові мігранти, відвідувачі родичів, туристи, підприємці та студенти, повідомляє Польське радіо.


Аналітик варшавського Інституту Свободи Мацей Пйотровський заявив, що згідно з прогнозами його організації, кількість людей, що перетинає українсько-польський кордон, впродовж наступних років буде тільки зростати.

– Проблема кордону, багатогодинних черг на кордоні, інфраструктури, можливість добратися до пунктів пропуску – це проблема, що зачіпає велику кількість громадян обох країн. Ми зрозуміли, що без полегшення перетину кордону не буде покращення відносин в інших справах. Ми зосередили навколо Інституту свободи експертів з Польщі і започаткувати співпрацю з «Європою без бар'єрів», яка має авторитет і історію роботи з проблеми кордонів. Тому всім законослухняним громадянам має бути забезпечена можливість перетнути кордон якнайкраще і це лише сприятиме добрим відносинам між нашими народами.

Наразі інтегроване управління польсько-українським кордоном сягнуло значних успіхів з точки зору безпеки переміщення товарів і осіб, але комфорт з його перетину простими людьми залишається незадовільним. Значна кількість проблем тут лише гальмує збільшення контактів між людьми, вважає голова організації «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко.

– До таких проблем ми відносимо інфраструктуру, модель управління, в якій є застарілі компоненти, що не відповідають сучасному рівню відносин між Україною та Польщею. Сотні тисяч громадян України живуть, працюють і навчаються в Польщі. Мільйони до неї подорожують. Україна також стає щораз більш привабливою для польських туристів. Польща стала одним з основних торгівельних партнерів України. А Україна послідовно провадить політику євроінтеграції та розвитку контактів між людьми з Польщею.

Експерт з управління кордонами і засновник польської ініціативи «Піші переходи через кордон» Якуб Лоґінов висловився за те, щоби кордон між Україною та Польщею був безпечним, але максимально прозорим і приязним для законослухняних громадян. Серед іншого, він пропонує створити пункти пропуску на польсько-українському кордоні через кожні 20-40 кілометрів, запровадити щогодинні рейси рейкового автобусу за маршрутом Львів-Перемишль, забезпечити можливість перетину кордону всіма доступними видами транспорту і сприяти максимальній автоматизації процедури перетину кордону.

– Ми й надалі на офіційному рівні користуємося домовленостями, що були укладені 2007 року. Вони вже не відповідають сучасним стандартам і не містять в собі розвитку альтернативних видів транспорту, відповідей на виклики екології, зміни клімату та інших викликів сьогодення. Тому ми пропонуємо переосмислити підхід до кордонів. Одна з таких актуальних речей – це перетин кордону на велосипеді. Зараз це безперешкодно можливе лише на пішому переході Шегині-Медика. Це не те, про що йдеться в Європі, де всі країни розвивають велотуризм. Це великі гроші, можливість заробляти гроші для місцевих громад в Україні.

Зменшити черги на перетин кордону, модернізувати пункти його перетину, побудувати рокадні автостради між пунктами перетину та облаштувати сервісні центри по обидва боки кордону – досягти таких цілей поставила спільній польсько-українській ініціативі аналітикиня «Європи без бар'єрів» Катерина Кульчицька. На її думку, для цього Україні слід не тільки ефективніше використовувати європейські кредити та іншу допомогу в облаштуванні кордону, а й самостійно виділяти кошти на перетворення лінії розмежування з Євросоюзом на лінію, що єднає громадян.

– Зараз це реалізація польського кредиту, що був наданий Україні. Але тут є складні процедури, що пов'язані із тендерами і ми виступаємо за їхній перегляд і спрощення. Це є побудова доріг до пунктів пропуску, модернізація двох таких пунктів, це побудова пішого переходу Рава-Руська-Гребенне. Це все є дуже актуальним для наших громадян, які є тими, хто найбільше перетинає кордон. З іншого боку, ми не можемо бути не занепокоєні браком стратегічного бачення подальшої розбудови прикордонної інфраструктури. Ми не бачимо стратегічних документів з планування і виділення значних ресурсів з державного бюджету на реконструкцію і побудову пунктів пропуску. Ми дуже хотіли би спонукати наші державні органи влади розбудовувати кордон коштом українських внесків, а не тільки коштом сусідніх країн.

Ще одним виходом із ситуації громадські активісти України і Польщі бачать у запровадженні процедури спільного контролю у спільному пункті пропуску за принципом «єдиного вікна», «єдиної зупинки» і вибіркової перевірки транспортних засобів та товарів.

Саме пункти з такою формою контролю на українсько-польському кордоні дозволяють найшвидше пройти оформлення в умовах великого потоку автомобільного транспорту. Спільний контроль вже запроваджений на чотирьох із восьми пунктів кордону між Україною і Польщею.

На польсько-українському кордоні. Медика. Фото polradio.pl



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Учора кількість обстрілів на лінії зіткнення зросла майже на третину. Проте жоден військовий зі складу Об’єднаних сил внаслідок цих обстрілів не загинув і не був поранений

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.