mogno vse

Арбітраж в Україні: ще є над чим працювати

 
Ставлення до третейських судів в суспільстві неоднозначне. З одного боку, існування подібних інституцій знімає навантаження з державних судів, а також дозволяє вирішувати певні справи доволі швидко, позаяк третейські суди (в часовому еквіваленті) розглядають справи швидше, аніж державні.
 
А з другого - хоч інститут третейського розгляду спорів існує вже не одне століття, в Україні і нині до третейських судів ставляться дещо упереджено. І не лише пересічні громадяни, а й юристи як такі, оскільки третейські суди нажили собі не дуже гарної слави через прийняття певних рішень,  а інколи і зловживань,що призводили до негативних наслідків.
 
Однак, в усьому світі застосування практики третейського судочинства лише поширюється, а отже будь-які упередження, які наразі існують в Україні з приводу функціонування третейських судів, є неправильними, позаяк конструктивне вирішення конфлікту за згодою сторін - є визнаним принципом розвитку демократичності суспільства.
 
Проте, аби ставлення до практики застосування третейського судочинства в Україні змінилось, потрібно проводити не лише певні зміни в свідомості суспільства, а й інформування юридичної спільноти про переваги застосування третейського судочинства.
 
Саме про недоліки та переваги третейського судочинства і говорили під час Міжнародної конференції «Третейський розгляд: законодавчий, інституційний і практичний аспекти», організованою Третейською палатою України спільно з Центром комерційного права,Союзом третейських суддів України та Асоціацією українських банків 28 липня в готелі Radisson SAS у Києві.
 
В роботі конференції мали взяти участь як народні депутати України, науковці, так і практикуючі юристи і міжнародні гості. Проте з певних причин Народний депутат України Дмитро Шпенов не зміг відвідати захід, (про що, напевне, шкодуватиме, позаяк на конференції стовідсотково було цікавіше, аніж у свиті патріарха Кирила).
 
Спочатку з привітальним словом до присутніх звернулись директор Центру комерційного права Валентина Данішевська, керівник проектів з питань фінансового сектора USAID Гліб Кривенко і президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. А потому слово взяв Заступник Міністра юстиції України Притика Юрій Дмитрович, який у своїй промові до присутніх наголосив, що держава визнала третейські суди, а тому з одного боку їх підтримуватиме, а з іншого - контролюватиме.
 
В унісон із заступником міністра говорила і представник Мінюсту, яка зробила акцент на тому, що на діяльність третейських судів надходить чимало скарг, заявники яких порушують питання про конфлікт інтересів.
 
Дискусія, що відбулася за участю представниці Мінюсту, призвела до цікавих висновків: присутні погодились з тим, що потрібно створювати відкриті списки суддів третейських судів, а вже з них виписувати "чорні", до яких і вносити прізвища недобросовісних суддів. І, як зазначив Голова Третейської палати України Юрій Михальський, якщо кожна особа матиме доступ до реєстру третейських суддів, то працюватиметься значно легше, оскільки в реєстрі буде відображена уся потрібна інформація.
 
Полеміка з цього питання була настільки гарячою, що дехто навіть запропонував ввести не лише реєстр, а ще й сертифікацію третейських суддів. Тож не дивно, що Ігор Мельник, адвокат IMG partners задався запитанням встановлення відповідальності третейських суддів. Щоправда, Голова Третейської палати, відповідаючи на його запитання, зазначив, що на сьогоднішній день заходи впливу на недобросовісних суддів існують (проти деяких навіть відкриті кримінальні справи), але якихось законодавчих важелів, які б впливали на якість роботи третейських судів, - не існує.
 
Загалом, дискусія була цікавою і корисною, і на її завершення було вирішено, що на сайті Третейської палати тепер розміщуватимуть результати розгляду скарг на рішення тих чи інших суддів.
 
Не менш цікавим була і доповідь Олени Перепелинської, адвоката юридичної фірми "Василь Кісіль і Партнери". У своїй доповіді вона розказала про історичні основи появи арбітражу, а також провела паралель між діяльністю третейських судів у Австрії, Англії й Уельсі, Німеччині, Франції, Швеції та Швейцарії. Торкнулась вона і питання як зробити Україну арбітражною країною.
 
Дуже цікавими і пізнавальними були доповіді Радвана Аркадіуша, президента Інституту Алехандра, а також Михаїла Морозова, члена правління Російського центру сприяння третейського розгляду, голови Сибірського третейського суду. Доповідь останнього викликала дуже жвавий інтерес, позаяк пан Морозов виявився не лише гарним оратором, а ще й доповідав доволі цікаву інформацію, проводячи порівняльну характеристику діяльності українських і російських третейських судів.
 
А от пан Михальський у своїй доповіді був не багатослівним і лаконічним. Піднявши питання професійної етики, він запропонував присутнім спілкування у формі запитання-відповідь. Слухачі незабарились скористатись його пропозицією і в залі знову було розв’язано дискусію з приводу моральних норм. Обговорення було настільки жвавим, що дуже зацікавило президента Інституту Алехандра, і той, в свою чергу, задався питанням: чому для українських реалій є настільки важливою проблема конфлікту інтересів при призначенні суддів третейського суду.
 
Не менш цікавими були виступи і Юрія Попова, головного експерта з правознавства Центру комерційного права, і Анатолія Жукова - голови третейського суду при Асоціації Українських банків. І, між іншим, саме пан Жуков запропонував, аби ті, хто незадоволений рішеннями їхнього суду, писали б скарги на електронну адресу третейського суду при Асоціації Українських банків.
 
Загалом конференція відбулася вдало: присутні отримали багато корисної інформації, а також змогли поспілкуватись і одержати відповіді на питання, які їх цікавили. Тож можна констатувати, що мету конференції досягнуто.
 
Щоправда,здається, це лише початок...
 
Оксана КОТОМКІНА
 


Комментарии

  +0 #1 Севастополь,Вера 15 дек. 2010 г., 11:12:49
Если создадут в Украине Национальную палату. Непременно место найдётся подлому адвокату. Тот, кто никогда по совести в Севастополе не жил. Адвокат Высоцкий дьяволу в Киеве всегда служил. Он преступник пешехода на дороге сбил машиной. Уверен Вова был, что настоящий он мужчина. Навредил здоровью в Севастополе в суде истице. Лечиться нужно ехать теперь даме за границу. Пока в Украине по-другому не бывает. Тот герой, кто женщин у Фемиды избивает. Хотелось мне властям поверить. Душу подлую Высоцкого обязательно проверить. Не опускайся власть до нижнего придела. Возьмись администрация, пожалуйста, за дело. У «заслуженного» адвоката нет совести и чести. Говорю всегда в глаза без лести. И прислушаться нужно обязательно к народу. Запретите адвокату нарушать законы вволю. Высоцкий нарушает, в прямом смысле он сбивает. Судьёй Лугвищик шкурные дела свои решают. В Крыму в суде беззаконие испытала. И на сайте сегодня вам об этом рассказала. Надеюсь, что молодые кадры поступят по-другому. Старики уступайте им дорогу!

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Загалом, минулої доби, противник 13 разів порушував режим припинення вогню. Унаслідок ворожих обстрілів позицій Збройних Сил України не постраждав жоден український захисник

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.