mogno vse

Правозахисники радять протестувати на Майдані попри заборону (ВІДЕО)

maydan obmegennya

 

ЗАЯВА ІНСТИТУТУ «РЕСПУБЛІКА» ЩОДО НЕПРАВОСУДНОЇ СУДОВОЇ ЗАБОРОНИ ЗБИРАТИСЯ НА МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Як відомо, вночі 20 липня 2013 року судовий виконавець повідомила учасників та симпатиків врадіївського протесту проти сваволі міліції, що 19 липня о 17:20 Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Саніна Б.В. заборонив проводити фактично будь-які заходи громадським організаціям "Рух простих людей" і "Народна антикорупційна армія", а також "... іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використовування гучномовців з 20 по 31 липня 2013 року у місті Києві на Майдані Незалежності та прилеглій території." Таким чином дане обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених.

Проте всупереч автоматичній судовій забороні мирних зібрань протестувальники, правозахисники і журналісти все одно проводили акцію протесту. Міліція не затримала жодного учасника акції та не склала жодного протоколу про правопорушення.

У правозахисній організаці Інститут "Республіка", організації-учасниці Всеукраїнські ініціативі "За мирний протест!", вважають дане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11420/13-a, ухвалене за поданням Київської міської державної адміністрації, неправосудним, незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує конституційне право громадян на свободу мирних зібрань. Тому згадане рішення необхідно оскаржити у Київському адміністративному апеляційному суді.

А поки триватиме судова тяганина, члени правозахисної організації радять протестувальникам:

1). Не боятися виходити на протести всупереч таким автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно забороняють проводити зібрання геть усім на певній території на певний час. Такі заборони є апріорі неправосудними, незаконними та необґрунтованими.

2). Організатори такого мирного зібрання мають бути додатково захищені від міліцейських і судових репресій силами правозахисників, юристів чи народних депутатів. Зокрема, кваліфіковану допомогу можуть надати експерти Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!».

3). Протестувальників має бути багато – це зменшує ймовірність незаконних дій з боку міліції.

Інститут "Республіка" наголошує, що Окружний адміністративний суд Києва встановив обмеження свободи мирних зібрань шляхом заборони не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів. Таким чином дане обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених. Апелянтів не було належним чином поінформовано ні про відкриття провадження, ні про призначення судового засідання. Таким чином, апелянти були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Апелянти були позбавлені можливості бути присутніми на судовому процесі, за результатом якого їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Тобто, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Окружний адміністративний суд Києва порушив право апелянтів на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Інститут "Республіка" та Всеукраїнська ініціатива "За мирний протест!" також нагадують, що на працівників МВС України покладено позитивний обов’язок захищати мирні зібрання згідно законодавства та міжнародних угод і зобов’язань України. Виконання явно злочинних наказів або розпоряджень та незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зібрань є порушенням не тільки прав та свобод, а й є кримінальним злочином (ст. 41, ст. 340, ст. 365 Кримінального кодексу України).

Інститут "Республіка" також звертає увагу ЗМІ та громадськості України, що для законодавчої боротьби з автоматичними судовими заборонами варто, щоб Верховна Рада України внесла зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), де слід прописати, що обмеження свободи зібрань має встановлюватися виключно щодо відповідачів, які були належним чином повідомлені про судове засідання в справі, а позовну заяву, яка стосується невизначеного переліку відповідачів, суд має залишити без розгляду. Водночас, влада зареєструвала прoект спеціального закону про протести №2508а, який, навпаки, призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального переслідування протестувальників.

Інститут "Республіка" зазначає, що КАС і зараз не дозволяє судам встановлювати автоматичні судові заборони. Також наголошує, що зміни до КАС є лише теоретичним порятунком від автоматичних судових заборон. В сьогочасній Україні свободу зібрань потрібно виборювати безпосередньо на вулиці.

 

Михайло ЛЕБЕДЬ, член правління Інституту “Республіка”

ВІДЕО з нічної акції:



Читайте також заяву Інституту "Республіка" про НЕЗАКОННІСТЬ РОЗГОНУ наметового табору протестувальників на Майдані 18 липня 2013 року - http://bit.ly/15Rhr72.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Російсько-окупаційні війська продовжують зосереджувати вогневі зусилля на Маріупольському та Світлодарському напрямках. Минулої доби двох українських військових було поранено

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.