Старі граблі замість нових підручників для школярів?

Як годиться в нашому просунутому суспільстві, «новий віник», чи-то пак - новий чиновник, незалежно від того, в якому аспекті соціально-політичного життя він профілюється, неодмінно має мести по-новому, змітаючи за собою всі помилки та «схеми» папєрєдніків та, безперечно, обіцяючи карколомні зміни та перетворення.

Недивно, що із зміною керманича Міносвіти, слідом за Сергієм Квітом (який, до речі, перепрофілювався у персональні радники президента Петра Порошенка), інноваційними перетвореннями в системі середньої освіти перейнялася його правонаступниця Лілія Гриневич. Гриневич, яка донедавна очолювала Комітет освіти і науки у Верховній Раді, планує до 1 вересня поточного року оновити навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Тож, за період літніх канікул будуть переглянуті програми початкової школи, а також 9-го класу, для яких в наступному році повинні друкуватися підручники. Крім цього, згідно з офіційною заявою Міносвіти, зараз там кипить робота над розробкою нового алгоритму створення і закупівлі шкільних підручників та ліцензування дошкільних навчальних закладів.

Але, на жаль, проголосивши про оновлення, пані Гриневич не надала суттєвій увазі «розбір польотів» порушників умов програми державних закупівель шкільних підручників для 4 та 7 класів, через які українські школярі цього навчального року, отримавши нову навчальну програму, не були забезпечені підручниками, за якими вони мали цю програму освоїти.

Шкільні підручники для 4 та 7 класів, в повному обсязі, мали б були виданими в рамках нової програми ще у другій половині 2015 року (згідно із підписаними договорами до 15.12.15 р.), але до шкіл надійшла лише частина потрібних книжок. Особливо відчутним був «дефіцит» на підручники за предметами: математика, українська мова, хімія, іноземні мови, біологія та інформатика.

Як не дивно, головними порушниками договірних умов з боку видавців виявились відомі фаворити Дмитра Табачника, майже монополісти ринку шкільної навчальної літератури, видавництва ВД «Освіта», «Генеза» та ще декілька афільованих з ними структур. За словами одного з експертів, невиконання в зазначений термін державних замовлень завжди сходило з рук фаворитам. Тож, у 2015, відчуваючи свою безкарність, зазначені видавництва відмовились від виконання частини держзамовлення, не зважаючи на прийняті ними договірні зобов'язання.

І не даремно. Швидше за все, замість покарання за невиконання держзамовлення та тривале утримування на своїх власних розрахункових рахунках державних коштів у сумі 7 912 030,67 грн., фаворити Табачника: «Генеза», ТОВ «Видавничий дім «Освіта», «СИЦИЯ» та ТОВ «Видавництво «Світоч» не тільки не сплачуватимуть нараховану згідно із статтею 5 «Основних положень досудового врегулювання господарського спору» та статтею 6 «Порядку пред'явлення претензії Господарського процесуального кодексу України» пеню в загальному розмірі 231 890,98 грн., але й будуть допущені до наступного конкурсу, пов'язаного із закупівлею підручників за державний кошт для 8-х, а потім і 9-х класів. Хоча згідно із постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2009 року №181: закупівля підручників і посібників у видавництвах, які не виконали попередні зобов'язання щодо їх випуску, забороняється.

До речі, на адресу редакції «Конфліктів і законів» надійшла цікава та несподівана відповідь на запитання про те, з яких причин була зірвана програма закупівлі шкільних підручників. У відповіді повідомлялось, що новим міністром нарешті дано доручення Інституту модернізації змісту освіти вивчити питання, пов'язане із несвоєчасним виданням та доставкою підручників для 4 та 7 класів. А також, з метою уникнення подібної ситуації на майбутнє, розроблений та затверджений план дій №495 від 12.05.2016.

Шкода тільки, що попередні плани дій за іншими номерами не принесли бажаного та очікуваного українськими школярами результату. Та ще більше шкода, що Інститут, який начебто безпосередньо контролював ситуацію на всіх етапах реалізації провального проекту - шкільний підручник для 4 та 7 класів протягом 2015-2016 навчального року, та, здається, звітував про стан справ керівництву в Міністерстві, досі залишається непоінформованим в цьому питанні. Дивно, як одночасно можна бути не в курсі суті проблеми, але розробляти план, який завадить появі подібної проблеми у майбутньому?

Тож, враховуючи відсутність обгрунтованих коментарів Міністерства освіти та науки України, або банальне небажання ділитися інформацією з журналістами, спробуємо розібратися в ситуації, що склалася самостійно.

Тож, чому учні 4 та 7 класів українських загальноосвітніх навчальних закладів залишилися без підручників у 2015-16 навчальному році?

Як відомо, у 2015-2016 навчальному році закупівля підручників повинна була відбуватися за рахунок частково (50 відсотків) бюджетних коштів та частково (відповідно 50 відсотків) за кошти місцевих бюджетів України. Урядом було виділено 130 мільйонів гривень з кошторису парламенту, а також до них було додано 87,5 мільйонів гривень з бюджету.

Друга половина коштів, згідно із постановою Кабінету Міністрів 26 серпня 2015 року № 629 «Про деякі питання використання у 2015 році коштів, передбачених на видання, придбання, зберігання та доставку підручників і посібників», мала фінансуватися з обласних бюджетів.

Першу частину необхідних для навчання книжок, що друкувалися за рахунок держбюджету, випустили не в повному обсязі (за даними Міністерства освіти - на 91,6 відсотків). За словами екс-директора Інституту модернізації змісту освіти Наталії Вяткіною (здається, вона єдина людина в зазначеному закладі, яка була в курсі ситуації із закупівлею шкільних підручників), з боку Інституту перешкод із замовленням перших 50 відсотків книжок не було. Крім того, Інституту вдалося зекономити невикористані кошти (80 млн грн.), які були вчасно перераховані до місцевих бюджетів в якості субвенцій. В результаті проведення процедури державних закупівель було укладене 370 договорів про видання підручників з 33 видавництвами. Проте 6 з них не забезпечили виконання зобов'язань за укладеними 27 договорами.

По другій частині взагалі спостерігається повний провал. Місцеві органи влади, Інститут модернізації змісту освіти, як розпорядник державними коштами нижчого рівня, та видавництва, - виконавці держзамовлення, не змогли синхронізувати свої дії в напрямку створення механізму закупівлі в областях України. Хоча, згідно із довідкою про нормативно-правове забезпечення закупівлі підручників за кошти освітньої субвенції та місцеві бюджети, наданою нам в Інституті модернізації змісту освіти, остаточне узгодження цього питання мало відбутися ще в лютому 2016 року, після того, як, вкотре, Міністерство освіти та науки листами від 17.02.2016 №1/9-83 та 24.02.2016 №1/9-99 надало роз'яснення обласним державним адміністраціям щодо використання коштів освітньої субвенції та придбання підручників. Тим не менш, питання фінансування з місцевих бюджетів за увесь навчальний рік з місця так і не зрушилось! Цей факт був підтверджений на нараді за присутності міністра Гриневич, яка проходила в Міносвіти напередодні Великодня.

В якості алаверди, процитуємо відповідь Міносвіти з цього приводу: «В результаті попередньо проведеної роботи органи місцевого самоврядування активно закуповують у видавництв підручники для 4 та 7 класів»... Цікаво, як вони встигли стартанути? Невже в період вихідних та свят?!

Повернемось до першої частини шкільної літератури, що випускалась за державний кошт.

Згідно із даними Інституту модернізації змісту освіти, не виконали договірні зобов'язання:

Видавництво «Генеза» в кількості 2 назв для 4 класу та кількості примірників - 756, та для 7 класу 14 назв у кількості примірників 50770;

ТОВ «Видавничий дім «Освіта» у кількості 2 назв для 4 класу та кількості примірників 119041, та для 7 класу: 5 назв та кількості примірників 12355;

ТОВ «Алатон» у кількості 1 назви та кількості примірників 25114;

ТОВ «Світоч» у кількості 2 назв для 7 класу та кількості примірників 3826;

ТОВ «СИЦИЯ» у кількості 2 назв для 4 класу та кількості примірників 66184.

До речі, видавництво «Алатон» вчасно розірвало угоду із замовником, тож від юридичної відповідальності воно позбавлене та має право брати участь у наступних конкурсах.

Згідно конкурсної процедури, видавництва, підручники яких обрали вчителі з 17 тисяч українських шкіл за допомогою системи Репозитарію на базі платформи Локандо, підписали договори на затребувані наклади книжок та отримали передплату у розмірі 70 відсотків в період з 16 по 26 листопада 2015 року. Згідно з умовами підписаних договорів, до 15 грудня вони вже мали виготовити замовлені підручники.

Для довідки: система Репозитарію використовується в України лише другий рік, та, як з'ясувалося, не всі українські вчителі знають та мають можливість обирати для себе необхідні підручники. Здебільшого за них ухвалює рішення керівництво школи. Яке, в свою чергу, за думкою багатьох видавців, віддає перевагу відомим авторам, яких з давніх-давен видають «Генеза» та ВД «Освіта» за інерцією, або за вказівки з Міністерства.

Як писалося раніше, перелічені вище видавництва, що взяли на себе зобов'язання, від повного виконання держзамовлення відмовилися та розірвали деякі з підписаних ними договорів з Інститутом модернізації змісту освіти наприкінці 2015 року. Основною причиною відмови, за словами директора видавництва «Генеза» Олексія Дубаса, стали критично малі терміни виконання держзамовлення з випуску підручників, які виставив перед видавцями Інститут модернізації змісту освіти.

За словами Дубаса: «Видавництво зі свого боку вжило всіх можливих заходів для виконання умов договорів... Всі наші пропозиції по пролонгації термінів виконання нашим замовником не були підтримані. Зрештою, після всіх спроб діалогу на цю тему, 28 грудня ми повернули невикористані кошти».

Але, як відомо, згідно із Бюджетним кодексом України, неосвоєні кошти, виділені з бюджету на виконання державних замовлень, мають бути обов'язково поверненими до бюджету до кінця поточного бюджетного періоду. Тож, згідно із законом, пролонгація зазначених договорів на наступний рік була неможлива.

За словами екс-директора Інституту модернізації засобів навчання Наталії Вяткіної: «Через затягування процесу реорганізації Інституту змісту освіти та Інституту освітньої аналітики в нову структуру Інституту модернізації засобів навчання, ініційовану Кабінетом міністрів України, розрахунковий рахунок останнього - розпорядника коштів, що були виділені на закупівлю підручників, був відкритий лише в жовтні 2015 року. Тож і робота з видавцями розпочалася з великим запізненням до початку нового навчального року». Вяткіній, як керівнику структури-розпорядника державних коштів, довелося поставити перед видавцями форс-мажорні договірні умови.

За словами директора видавництва «Навчальна книга Богдан» Богдана Будного: «Видрукувати весь тираж підручників для 4 і 7 класів у місячний термін українські друкарні не могли фізично (для цього їм потрібно хоча б 3 місяці (!)). Але видавництва, які друкували невеликі тиражі, здали замовлення вчасно, великі – мали проблеми...», - зазначив Будний.

Тож, великі видавництва, такі як «Генеза» та «Освіта», які за даними Інституту модернізації змісту освіти отримали від держави 7 912 030, 67 грн. (загальна сума) передплати та мали в погоджений ними договірний термін надрукувати шкільні підручники, заздалегідь знали про можливі проблеми. Виходить, вони свідомо йшли на ризик та створили ситуацію, що сталася?

Постає питання: чи можливо було, враховуючи критично малі терміни, змінити процедуру закупівлі та виконати державне замовлення шляхом перерозподілу зобов’язань по випуску необхідних підручників між гравцями ринку – 33-ма українськими видавництвами, які брали участь у конкурсі? Як з'ясувалось - так.

Кожен з представлених на конкурс в Репозитарії підручник має декілька аналогів: якісних, змістовних та забезпечених Грифом Міністерства освіти та науки, виданих в різних видавництвах під різним авторством. «Генеза», «Освіта», «СИЦИЯ» та «ТОВ «Видавництво» Світоч» мали декілька шляхів вирішення проблеми. По-перше, за словами Наталії Вяткіної: «Як розпорядники та власники авторського права, видавництва могли тимчасово передати його своїм колегам і ті б мали можливість видати підручники вчасно».

По-друге, за словами Богдана Будного: «Зазначені видавництва, усвідомлюючи форс-мажорні умови, могли від самого початку відмовитись від виконання деяких позицій держзамовлення. Тоді право на видання могло перейти до інших видавництв, чиї книжки набрали найбільшу кількість голосів згідного голосування в Репозитарії».

Крім того, за словами директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова: «Дехто з видавців, оцінивши свої можливості, вчасно відмовся від виконання держзамовлення, адже розумів, що до кінця поточного року він не встигає. Тому Інститут передав замовлення іншим видавцям», - констатував Круглов.

У свою чергу, Олексій Дубас відмовляється від відповідальності за створену проблему, звинувачує у всьому екс-директора Інституту модернізації засобів навчання Наталію Вяткіну та вважає що: «Ми з колегами з інших видавництв не вбачаємо своєї вини в частковому невиконанні держзамовлення. Це питання юридично відкрите», - каже він. Тому, не зважаючи на зірване держзамовлення, сьогодні, видавництво «Генеза» та його колеги активно готуються до нового конкурсу на видання підручників вже для 8 класу.

І судячи за все, вони мають на те усі підстави. Не зважаючи на вищезазначені «непорозуміння» з виконанням держзамовлення, пов'язаного з випуском підручників для 4 та 7 класів, Міністерство освіти вже вивісило перелік поданих на конкурсний відбір проектів підручників для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Серед них левову частку, традиційно, займають: «Генеза», «Освіта», «СИЦИЯ» та «ТОВ «Видавництво» Світоч».

Таким чином, вчителі й восьмикласники можуть знов не дочекатися нових підручників від зазначених видавництв, а саме - «Генези», «Освіти», «Сициї», «Світоча»!

А поки що редакція журналу «Конфлікти і закони» сподівається в будь-який спосіб застерегти нового Міністра освіти та науки України Лілію Гриневич від «помилок» її попередників. Ми щиро віримо, що розглянуті в матеріалі порушення будуть виправлені, а винуватці понесуть відповідальність згідно з нормами, передбаченими Законодавством України.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»