​Звернення до керівництва Верховної Ради України та голів депутатських фракцій

27 листопада 2014 року відповідно до ст. 83 Конституції України у Верховній Раді VIII скликання було створено коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у складі 302 народних депутатів України. Проте, вже на початку 2016 року внаслідок затяжної парламентсько-урядової кризи про вихід зі складу коаліції заявили три парламентські фракції – «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина» і «Радикальна партія О.Ляшка».

14 квітня 2016 року, щоб уникнути сценарію дострокових виборів, у Верховній Раді України було проведене пакетне голосування за призначення нового уряду на чолі з В.Гройсманом, що формально стало початком діяльності нової парламентської коаліції у складі фракцій БПП, Народний Фронт та окремих позафракційних депутатів.

З того часу пройшов вже майже рік, однак ні журналісти, ні громадське та експертне середовище, ні, власне, самі народні депутати не можуть добитися від керівництва Верховної Ради оприлюднення персонального складу чинної парламентської коаліції, включно із підписами народних депутатів, які входять до її складу, під Коаліційною угодою. Апарат ВРУ на численні запити надає ідентичні за суттю відповіді про те, що списки підписантів Коаліційної угоди до них не надходили. Такий стан речей наштовхує на два висновки: по-перше, що списків членів коаліції із оригінальними підписами народних депутатів швидше за все не існує, по-друге, що проблема «кількісного дефіциту» учасників коаліції не така вже й надумана.

Більше того, недостатня легітимність парламентської коаліції породжує в суспільстві чимало спекуляцій, які негативно позначаються на рівні довіри до Верховної Ради, а прихильниками сценарію дострокових парламентських виборів використовується як правовий інструмент остаточної делегітимації представників правлячої коаліції.

У свою чергу, народні депутати від провладних фракцій ВРУ неодноразово у ЗМІ озвучували тезу про те, що насправді не має значення скільки в коаліції депутатів, важливо, що голосуються законопроекти і парламент здатен ухвалювати рішення. Вважаємо це прямою маніпуляцією громадською думкою, адже в умовах парламентсько-президентської республіки коаліція – один з головних інститутів влади, суб’єкт конституційних правовідносин в Україні, від діяльності якого залежить кадрова, управлінська політика держави на найвищому рівні. Тому публікація персонального складу парламентської коаліції зі списками підписів народних депутатів як невід’ємної частини Коаліційної угоди є не тільки питанням політичної доцільності, але й юридично зобов’язуючим кроком.

Ще одним приводом для маніпуляцій є теза про те, що чинну коаліцію утворюють дві парламентські фракції разом із позафракційними депутатами, що сумарно становить більше половини конституційного складу ВРУ, тобто не менше 226 народних депутатів. У цьому контексті необхідно нагадати, що існують два рішення Конституційного суду № 16-рп/2008 від 17.09.2008 (про формування парламентської коаліції саме депутатськими фракціями) та № 11-рп/2010 від 06.04.2010 (про право позафракційних народних депутатів брати участь у формуванні коаліції). Тобто, юридично передбачена можливість як фракційної, так й індивідуальної участі в коаліції. Однак, тут важливо наголосити, що суб’єктами формування коаліції є виключно парламентські фракції, навіть попри право позафракційних депутатів приєднуватися до складу коаліції. Офіційні дані Верховної Ради свідчать про те, що фракції БПП і Народного Фронту спільно мають менше 226 голосів.

Також звертаємо вашу увагу на той факт, що після внесення змін до Закону України «Про Регламент ВРУ» у жовтні 2010 року із тексту закону були вилучені норми, що регламентували засади формування, функціонування та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій. Для прикладу, ні в Конституції України, ні в чинній редакції Закону України «Про Регламент ВРУ» не передбачено чітких підстав для припинення діяльності парламентської коаліції. Це породжує загрозу того, що навіть при порушенні конституційної вимоги про наявність у коаліції не менше половини від конституційного складу ВРУ, юридично припинити діяльність такої коаліції можна коли завгодно або ж ігнорувати цей факт взагалі.

Крім того, неврегульованим залишається питання визначення офіційного статусу тих депутатських фракцій та груп, які не входять до складу парламентської коаліції. Тому, задля налагодження конструктивної співпраці між провладними та опозиційними депутатами, вважаємо за доцільне законодавчо вдосконалити не тільки функціонування коаліції, але й наділити правами та обов’язками парламентську меншість.

Враховуючи усе вищезазначене, звертаємося до вас з наступними пропозиціями:

- Виконати публічні обіцянки та оприлюднити персональний склад парламентської коаліції, включно із підписами народних депутатів під Коаліційною угодою. Якщо таких списків не існує, то офіційно про це поінформувати громадян України.

- Привести Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» у відповідність до Конституції України та законодавчо закріпити засади формування, існування та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій.

- Спільно із представниками парламентської опозиції розробити та ухвалити Закон України «Про парламентську опозицію» відповідно до рекомендацій Європейського парламенту.

Ми щиро переконані, що Верховна Рада України VIII скликання, де процвітає безвідповідальність, популізм і недисциплінованість народних депутатів, все-таки має потенціал для ефективної роботи на благо нашої держави. Сценарій трансформації нинішнього складу парламенту у працездатний та відповідальний перед народом законодавчий орган є набагато кращим за перспективу дострокових виборів восени 2017 року. Це є особливо важливим у період окупації частини територій України та постійної загрози подальшої агресії з боку РФ, а також гострої необхідності всебічного реформування нашої країни та підвищення загального добробуту українських громадян.

Прес-служба Ukrainian Politconsulting Group

Фото «Конфлікти і закони»