​Солідарність з маркуванням, або Чи об’єднаються кримські ЗМІ

Відсутність гарних новин, проблема із контентом і фінансуванням. Саме такі основні проблеми кримських ЗМІ, що покинули окуповану територію. За підрахунками кримських активістів, таких ЗМІ десять, з них три телеканали.


На круглому столі, присвяченому цій проблемі, який відбувся в ДП «Кримський дім» 22 лютого, було озвучено багато болючих питань, але наскрізне було й те, що кримським журналістам треба об’єднуватись.

Не вирішеним лишається питання фінансування таких ЗМІ, адже багато редакцій покинули свої приміщення та техніку в Криму. Стосовно державного фінансування власне державних кримських ЗМІ – то історія ще цікавіша, адже державою не завжди закладене фінансування таких видань. Для прикладу, ситуація з «Кримською світлицею» може стати ілюстрацією того, що для чиновників абсолютно не є пріоритетом фінансування друкованих україномовних кримських ЗМІ, адже на 2017 рік Міністерство культури України не врахувало фінансування цієї газети.

Директор Національного газетно-журнального видавництва Андрій Щекун вкотре обурюється: «У нас багато проблем: і з приміщенням, і з технікою. Але найголовніше – відсутність фонду оплати праці, адже в Мінкульті бюджет затвердили без нас. Ситуація справді критична, і ця проблема вже півроку не вирішується».

Незалежна медіа-профспіка України (НМПУ) вже протягом чотирьох місяців намагається відстояти права державних ЗМІ, які підпорядковані Національному газетно-журнальному видавництву, й у результаті і редакції, і представники профспілки помітили – чиновникам україномовні патріотичні видання не потрібні. А надто не потрібні кримські україномовні газети.

Головні редактори видань готові об’єднуватись та діяти солідарно. Саме до цього і закликав головний редактор «Кримської світлиці», учасник АТО Віктор Мержвинський: «Ми шукаємо свою аудиторію в тому регіоні, який нам невідомий, і тому ми не можемо бути настільки популярні, як інші гіганти ЗМІ. Отже, нам треба об’єднуватись, адже зусилля одного кулака сильніші».

Голова Незалежної медіа-профспілки України Ігор Чайка вважає, що профспілка може стати саме тим майданчиком, де можна об’єднуватись таким ЗМІ: «Можливості профспілки набагато більші, ніж на інших майданчиках, і впливовість профспілки є доволі важлива. Ми це показуємо справді на ділі, як приклад – ми представляємо інтереси журналістів «Кримської світлиці» у Міністерстві культури України».

Перший юрисконсульт медіа-профспілки Олександр Тарасов запросив усіх учасників круглого столу до співпраці: «Ми запрошуємо всі кримські ЗМІ прийти на засідання примирної комісії в Міністерство культури й побачити та почути, як чиновники обґрунтовують знищення «Кримської світлиці».

Усі кримські ЗМІ висловили свою солідарність у підтримці «Кримської світлиці» та готовності до активних дій та участі у відстоюванні законних прав редакції.

Незалежна медіа-профспілка України продовжує опікуватись своїми кримськими членами як на території Криму, так і на території материкової України.

Прес-служба НМПУ

Фото прес-служби НМПУ



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Ведучий Ігор Гаврищак та військовий експерт Роман Світан обговорили гарячі новини України та світу станом на 16 листопада

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2025.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.