​Солідарність з маркуванням, або Чи об’єднаються кримські ЗМІ

Відсутність гарних новин, проблема із контентом і фінансуванням. Саме такі основні проблеми кримських ЗМІ, що покинули окуповану територію. За підрахунками кримських активістів, таких ЗМІ десять, з них три телеканали.


На круглому столі, присвяченому цій проблемі, який відбувся в ДП «Кримський дім» 22 лютого, було озвучено багато болючих питань, але наскрізне було й те, що кримським журналістам треба об’єднуватись.

Не вирішеним лишається питання фінансування таких ЗМІ, адже багато редакцій покинули свої приміщення та техніку в Криму. Стосовно державного фінансування власне державних кримських ЗМІ – то історія ще цікавіша, адже державою не завжди закладене фінансування таких видань. Для прикладу, ситуація з «Кримською світлицею» може стати ілюстрацією того, що для чиновників абсолютно не є пріоритетом фінансування друкованих україномовних кримських ЗМІ, адже на 2017 рік Міністерство культури України не врахувало фінансування цієї газети.

Директор Національного газетно-журнального видавництва Андрій Щекун вкотре обурюється: «У нас багато проблем: і з приміщенням, і з технікою. Але найголовніше – відсутність фонду оплати праці, адже в Мінкульті бюджет затвердили без нас. Ситуація справді критична, і ця проблема вже півроку не вирішується».

Незалежна медіа-профспіка України (НМПУ) вже протягом чотирьох місяців намагається відстояти права державних ЗМІ, які підпорядковані Національному газетно-журнальному видавництву, й у результаті і редакції, і представники профспілки помітили – чиновникам україномовні патріотичні видання не потрібні. А надто не потрібні кримські україномовні газети.

Головні редактори видань готові об’єднуватись та діяти солідарно. Саме до цього і закликав головний редактор «Кримської світлиці», учасник АТО Віктор Мержвинський: «Ми шукаємо свою аудиторію в тому регіоні, який нам невідомий, і тому ми не можемо бути настільки популярні, як інші гіганти ЗМІ. Отже, нам треба об’єднуватись, адже зусилля одного кулака сильніші».

Голова Незалежної медіа-профспілки України Ігор Чайка вважає, що профспілка може стати саме тим майданчиком, де можна об’єднуватись таким ЗМІ: «Можливості профспілки набагато більші, ніж на інших майданчиках, і впливовість профспілки є доволі важлива. Ми це показуємо справді на ділі, як приклад – ми представляємо інтереси журналістів «Кримської світлиці» у Міністерстві культури України».

Перший юрисконсульт медіа-профспілки Олександр Тарасов запросив усіх учасників круглого столу до співпраці: «Ми запрошуємо всі кримські ЗМІ прийти на засідання примирної комісії в Міністерство культури й побачити та почути, як чиновники обґрунтовують знищення «Кримської світлиці».

Усі кримські ЗМІ висловили свою солідарність у підтримці «Кримської світлиці» та готовності до активних дій та участі у відстоюванні законних прав редакції.

Незалежна медіа-профспілка України продовжує опікуватись своїми кримськими членами як на території Криму, так і на території материкової України.

Прес-служба НМПУ

Фото прес-служби НМПУ



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Этой ночью рашисты провели 10-часовую «шахедную» атаку по Украине - всего 13 «шахедов» было выпущено противником, все 13 БпЛА сбиты силами ПВО

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.