mogno vse

​Останній дзвоник для україномовних шкіл, або Перші ластівки реваншу сепаратизму

Останній дзвоник - це радість для учнів. Для випускників - навіть свято. Але цьогорічний святковий день для дев’ятого класу Маріупольської школи №23може стати днем страждань, днем невизначеності і невпевненості в своєму майбутньому. Бо наразі вже є рішення мера міста і контрольованих «Метінвестом» (ОППО) депутатів міської ради (тих, котрі нині стоять під українським прапором, проте сповідують ідеологію агресора та окупанта) про «оптимізацію», за якою україномовній школі немає місця у місті, де українські сили таки вистояли, але в якому влада дала можливість проросійсько налаштованим особинам взяти реванш.


Так звана оптимізація (економізація) при подвійних стандартах мера поширилася на будівлю школи. Влада міста вирішила відібрати школу у дітей і поселити туди чиновників - районну адміністрацію Приморського району. Заяви мера про те, що, нібито, знання учнів поліпшуються, якщо в класі налічується 30 учнів і, навпаки, погіршуються, якщо їхня кількість складає лише 15 осіб, оскільки між учнями немає конкуренції, є дивним. Адже кожен вчитель знає: чим менше учнів, тим якісніше засвоювання матеріалу, позаяк вчитель встигає приділити увагу більшій кількості учнів. Тож про яку конкуренцію говорить мер? Насправді, конкуренція знань якраз відбувається тоді, коли у вчителя більше можливостей поспілкуватись з учнями і кожному надати можливість проявити свої знання. А от коли клас налічує 30 учнів, то у вчителя менше можливостей приділити увагу кожному. Але чи цікавить подібне мера? Того, що дивиться у бік росії, в якій освіту перетворили на фарс? Та й хіба навчальний процес - це заняття підприємництвом і вільний ринок? А учні - конкуренти в грі на виживання? Ніколи в Маріуполі не існувало міськради гіршого складу, ніж зараз. Люди тепер вже бачать, хто ці управлінці з так званого крутого менеджменту «Метінвесту». Багато батьків школярів 23 школи голосували за цих депутатів, але своїм рішенням про закриття українських шкіл депутати виявили своє справжнє обличчя - обличчя повзучого сепаратизму.

Судячи з темпів і прийнятих рішень, ця влада незабаром отримає величезну кількість своїх «шанувальників» в місті Маріуполі. За 25-річчя існування України більш антиукраїнської місцевої ради в місті Маріуполі не було. Приклад яскравої неповаги до людей, яку виказав на координаційній раді мер Маріуполя, треба висвітлювати як класичний приклад бюрократизму та панства. В малій залі міськвиконкому не було вільного місця для батьків, які прийшли відстоювати майбутнє дітей. І коли меру міста Бойченку пропонували розглянути питання закриття шкіл серед перших питань, він відмовив та протримав людей дві години. Серед присутніх були літні жінки, які стояли увесь час в очікуванні розгляду важливого для них питання. Стояли – але не відступали. Така неповага до людей та хамське відношення зі сторони мера - особливі здібності Маріупольської влади. Складається враження, що депутати міської ради є представниками бізнес-класу, що прийшов вирішувати свої особисті питання, а також захищати інтереси свого господаря - Ахметова. А українські цінності (якими ми пишаємося) – для них лише ширма для прикриття своїх злочинів проти народу України.

Нав'язувати батькам свою думку, маніпулювати фактами, показувати інфографіку проведених ними «досліджень» за результативністю викладання в україномовних школах та затратної частини на одного учня – це все, на що спромоглася міська влада, що дивиться в кишеню Ахметова. Виявляється, лише у цьому полягала майже річна робота відділу міської освіти. На більше – вони не здатні.

Питання з порядку денного сесії про закриття Маріупольскої школи №23 перенесли на місяць. Цього разу, перепудивши, не посміли зазіхнути. Проте питання лишилось відкритим. Мер запропонував батькам і вчителям внести свої пропозиції, але мер не врахував, що громадськість міста може також внести альтернативну пропозицію - об'єднати два райони в місті – Приморський та Жовтневий – в один Центральний, адже, як в місті, відбулося різке зменшення чисельності населення, так і в школах пропорційно зменшилася кількість учнів. Особливо в Приморському районі. Туди навіть транспорт пускають значно рідше, ніж в інші райони міста. І, відповідно, до оптимізації, запропонованої вже батьками та жителями міста - скоротити штат чиновників-дармоїдів районних адміністрацій. А зекономлені таким чином кошти відправити на дві україномовні школи.

Але реваншисті, котрим україномовна школа стоїть поперек горла, позаяк виховує патріотів, а не дурнів з руцького міра, не зупиняться. Тож, розуміючи, що рішення про закриття шкіл таки буде прийняте на наступній сесії і що думку батьків і вчителів міська влада враховувати не збирається, як і думку громадськості, вже є рішення громади та батьків оскаржувати рішення сесії міськради про закриття шкіл в суді. Це стане гарним прецедентом щодо припинення знахабнілості міської влади Маріуполя. Суспільство не залишиться осторонь, а активісти піднімуть небайдужих людей нашого міста на захист дітей і майбутнього.

І на останок: особисто мене, як помічника народного депутата та голову незалежної профспілки, надихає те, що люди почали відстоювати власні права і права своїх дітей. Люди змінюються, їх змінив Майдан та війна з російським окупантом . Змінилася їх свідомість, зробивши їх сміливими і, головне, відповідальними за своє життя і життя своїх дітей. Перемога буде за нами, я в цьому переконана, тому що ніколи не втрачаю віру в неї, тому що поруч зі мною пліч-о-пліч борються відважні люди за свої права, правду та справедливість. Школи закривати не можна, бо це є злочин проти майбутнього!


Вікторія ПРІДУЩЕНКО, випускниця української Маріупольскої школи №23

Фото з відеоролика Ярослава Кравченко



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Незаконні збройні формування 47 разів обстріляли позиції ЗСУ, двоє українських захисників отримали поранення, ще троє – бойові травми

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.