mogno vse

​Суспільний запит на оновлення влади - соціальне дослідження

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 9 по 16 березня 2018 року провів опитування населення у всіх областях України (на підконтрольній території). Всього було опитано 2010 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Основні результати опитування (повні формулювання питань та одномірні розподіли відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)

Оцінка діяльності влади

Українські громадяни дуже критично сприймають розвиток ситуації в країні і той політичний курс, який проводить теперішня влада. Переважна більшість (70,8%) опитаних з тою чи іншою впевненістю вважають, що влада веде країну у неправильному напрямі. Набагато менше (17,4%) тих, хто дотримується точки зору, що влада веде країну «однозначно у правильному напрямі» або «скоріше у правильному напрямі». (Не визначилися з відповіддю – 11,8% опитаних).

Населення вкрай невдоволене тим, як працює керівництво країни, причому цей негатив посилюється. Три чверті (78,8%) опитаних тою чи іншою мірою не схвалюють роботу Петра Порошенка на посаді Президента України. Імідж Порошенка як глави держави неухильно погіршується: частка негативних оцінок його діяльності збільшилася з 76,0% у грудні минулого року до 78,8% у березні.

Сьогодні позитивно оцінюють роботу Порошенка («повністю схвалюють» або «скоріше схвалюють») 15,9% респондентів. У грудні минулого року цей показник складав 19,5%. «Повністю схвалюють» роботу Президента лише 1,7% опитаних.

Рівною мірою критично характеризується діяльність Кабінету Міністрів. Роботу уряду «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» переважна більшість опитаних – 81,1%. Причому більше половини (53,1%) респондентів «категорично не схвалює» роботу уряду.

Особливе невдоволення викликає робота парламенту. Роботу Верховної Ради «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» 87,5% опитаних. «Категорично не схвалює» роботу парламентаріїв – 59,9% респондентів.

Суспільний запит на оновлення влади

Під час опитування респондентам запропонували обрати з переліку політиків того, хто, на їхню думку, міг би очолити уряд і успішно розв’язувати нагальні економічні та соціальні проблеми в країні. Найчастіше вказувалися такі імена:

Юлія Тимошенко (вказали 10,5% опитаних),
Володимир Гройсман (10,1%),
Юрій Бойко (8,7%).

Таким чином, 10,1% респондентів висловилися за те, щоби зберегти на посту глави уряду Володимира Гройсмана. Порівняно небагато (10,5%) хотіли б, щоби Кабінет Міністрів очолила Ю.Тимошенко. Цей феномен пояснюється двома обставинами. По-перше, симпатики Тимошенко бачать її майбутнім Президентом, і посада Прем’єра – це зниження планки амбіцій. По-друге, очолити уряд за теперішніх обставин означає стати підлеглим Президента, діяти за його вказівкою. А це для прихильників Тимошенко – неприйнятно.

З огляду на уподобання респондентів, можна зробити висновок, що оптимальним главою Кабінету Міністрів має бути «технократ» - досвідчений і компетентний управлінець, з помірними політичними поглядами (не схильний до радикалізму і популізму), який не має президентських амбіцій

Більшість громадян підтримує ідею проведення позачергових парламентських виборів і кількість таких людей невпинно зростає. Серед опитаних 61,0% позитивно ставиться до пропозиції розпустити нинішню Верховну Раду і провести позачергові парламентські вибори. У грудні минулого року таких респондентів було 57,1% (різниця статистично значуща).

Одночасно зменшилася частка опитаних, які не підтримують розпуск парламенту: з 30,4% у грудні до 26,6% у березні поточного року.

Переважна більшість населення демонструє готовність брати участь у голосуванні у разі проведення позачергових парламентських виборів. Зокрема, 48,0% респондентів вказали, що «обов'язково будуть голосувати». Крім того, 30,7% опитаних зазначили, що «точно не впевнені, але скоріше за все будуть голосувати».

Електоральні орієнтації

Якби на момент опитування відбувалися парламентські вибори (голосування за партійними списками), то найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр мали б ВО «Батьківщина», «Опозиційний блок», Блок Петра Порошенка «Солідарність», партія «Громадянська позиція», Радикальна партія Олега Ляшка, Партія «За Життя», Об’єднання «Самопоміч», а також ВО «Свобода».

Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

за «Батьківщину» – 14,8% респондентів,
за «Опозиційний блок» – 11,4%,
за БПП «Солідарність» – 7,5%,
за партію «Громадянська позиція» – 7,2%,
за Радикальну партію Олега Ляшка – 7,0%,
за партію «За Життя» – 6,3%,
за «Самопоміч» – 5,4%,
за партію «Свобода» –4,0%.

Інші партії мають менше 2,0% прихильників (у кожному окремому випадку).

Найбільше змінився рівень електоральної підтримки БПП «Солідарність»: він скоротився з 11,1% (грудень 2017 р.) до 7,5% (березень 2018 р.). Різниця не просто статистично значуща, йдеться про істотне скорочення електоральної бази партії.

Також слід відзначити збільшення показника підтримки партії «Батьківщина» (з 12,1% до 14,8%), партії «Громадянська позиція» (з 5,2 до 7,2%), а також Радикальної партії О.Ляшка (з 4,7 до 7,0%). Слід вважати, саме ці партії залучили до лав своїх прибічників колишній електорат БПП «Солідарність». Показники підтримки партій «Опозиційний блок», «За Життя», «Самопоміч», «Свобода» порівняно з груднем минулого року суттєво не змінилися.

Якби на момент опитування відбувалися президентські вибори, то найкращі шанси вийти до другого туру мали б Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Юрій Бойко.

Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

за Ю.Тимошенко - 14,3%,
за П.Порошенка - 9,5%
за Ю.Бойка - 9,3%.

Порівняно з груднем 2017 року, рівень електоральної підтримки…

Ю.Тимошенко збільшився з 12,5 до 14,3%,
П.Порошенка істотно зменшився з 12,8% до 9,5%,
Ю.Бойка певною мірою зміцнився.

Ще наприкінці минулого року П.Порошенко конкурував з Ю.Тимошенко за перше місце в президентському рейтингу. Сьогодні, з огляду на негативний тренд (зниження підтримки), шанси виходу Порошенка до другого туру президентських виборів слід характеризувати як «проблематичні».

Шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі

Як відомо, учасники переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі дійшли спільної думки про доцільність введення на територію ОРДЛО миротворчих сил ООН. Водночас сторони по-різному розуміють те, в чому має полягати місія миротворців.

Більшість населення позитивно сприймає ідею розмістити миротворчі сили ООН на лінії зіткнення воюючих сторін, щоби забезпечити припинення вогню. Серед опитаних громадян 55,5% вважають цю пропозицію «прийнятною». Розглядають ідею як «неприйнятну» - 28,4% респондентів.

Ще більш прихильно сприймається пропозиція розмістити миротворчі сили ООН по всій території ОРДЛО аж до кордону з росією, щоби забезпечити повне припинення бойових дій і роззброєння бойовиків. Цю ідею вважають «прийнятною» 59,9% опитаних, а сприймають негативно – 24,1%.

Водночас, українські громадяни досить стримано сприймають пропозицію ввести на території ОРДЛО тимчасову адміністрацію ООН за підтримки миротворчих сил для недопущення гуманітарної кризи, забезпечення правопорядку і проведення виборів до місцевих органів влади. Цю ідею вважають «прийнятною» менше половини (47,7%) опитаних, а сприймають негативно – 30,5%.

Джерело: sofia-sociology.com.ua

Фото 1NEWS.COM.UA



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська здійснили 50 обстрілів позицій сил АТО. Один український боєць зазнав поранення, ще один отримав бойове травмування

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к привлечению Надежды Савченко к уголовной ответственности?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.