mogno vse

​Суспільний запит на оновлення влади - соціальне дослідження

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 9 по 16 березня 2018 року провів опитування населення у всіх областях України (на підконтрольній території). Всього було опитано 2010 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Основні результати опитування (повні формулювання питань та одномірні розподіли відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)

Оцінка діяльності влади

Українські громадяни дуже критично сприймають розвиток ситуації в країні і той політичний курс, який проводить теперішня влада. Переважна більшість (70,8%) опитаних з тою чи іншою впевненістю вважають, що влада веде країну у неправильному напрямі. Набагато менше (17,4%) тих, хто дотримується точки зору, що влада веде країну «однозначно у правильному напрямі» або «скоріше у правильному напрямі». (Не визначилися з відповіддю – 11,8% опитаних).

Населення вкрай невдоволене тим, як працює керівництво країни, причому цей негатив посилюється. Три чверті (78,8%) опитаних тою чи іншою мірою не схвалюють роботу Петра Порошенка на посаді Президента України. Імідж Порошенка як глави держави неухильно погіршується: частка негативних оцінок його діяльності збільшилася з 76,0% у грудні минулого року до 78,8% у березні.

Сьогодні позитивно оцінюють роботу Порошенка («повністю схвалюють» або «скоріше схвалюють») 15,9% респондентів. У грудні минулого року цей показник складав 19,5%. «Повністю схвалюють» роботу Президента лише 1,7% опитаних.

Рівною мірою критично характеризується діяльність Кабінету Міністрів. Роботу уряду «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» переважна більшість опитаних – 81,1%. Причому більше половини (53,1%) респондентів «категорично не схвалює» роботу уряду.

Особливе невдоволення викликає робота парламенту. Роботу Верховної Ради «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» 87,5% опитаних. «Категорично не схвалює» роботу парламентаріїв – 59,9% респондентів.

Суспільний запит на оновлення влади

Під час опитування респондентам запропонували обрати з переліку політиків того, хто, на їхню думку, міг би очолити уряд і успішно розв’язувати нагальні економічні та соціальні проблеми в країні. Найчастіше вказувалися такі імена:

Юлія Тимошенко (вказали 10,5% опитаних),
Володимир Гройсман (10,1%),
Юрій Бойко (8,7%).

Таким чином, 10,1% респондентів висловилися за те, щоби зберегти на посту глави уряду Володимира Гройсмана. Порівняно небагато (10,5%) хотіли б, щоби Кабінет Міністрів очолила Ю.Тимошенко. Цей феномен пояснюється двома обставинами. По-перше, симпатики Тимошенко бачать її майбутнім Президентом, і посада Прем’єра – це зниження планки амбіцій. По-друге, очолити уряд за теперішніх обставин означає стати підлеглим Президента, діяти за його вказівкою. А це для прихильників Тимошенко – неприйнятно.

З огляду на уподобання респондентів, можна зробити висновок, що оптимальним главою Кабінету Міністрів має бути «технократ» - досвідчений і компетентний управлінець, з помірними політичними поглядами (не схильний до радикалізму і популізму), який не має президентських амбіцій

Більшість громадян підтримує ідею проведення позачергових парламентських виборів і кількість таких людей невпинно зростає. Серед опитаних 61,0% позитивно ставиться до пропозиції розпустити нинішню Верховну Раду і провести позачергові парламентські вибори. У грудні минулого року таких респондентів було 57,1% (різниця статистично значуща).

Одночасно зменшилася частка опитаних, які не підтримують розпуск парламенту: з 30,4% у грудні до 26,6% у березні поточного року.

Переважна більшість населення демонструє готовність брати участь у голосуванні у разі проведення позачергових парламентських виборів. Зокрема, 48,0% респондентів вказали, що «обов'язково будуть голосувати». Крім того, 30,7% опитаних зазначили, що «точно не впевнені, але скоріше за все будуть голосувати».

Електоральні орієнтації

Якби на момент опитування відбувалися парламентські вибори (голосування за партійними списками), то найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр мали б ВО «Батьківщина», «Опозиційний блок», Блок Петра Порошенка «Солідарність», партія «Громадянська позиція», Радикальна партія Олега Ляшка, Партія «За Життя», Об’єднання «Самопоміч», а також ВО «Свобода».

Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

за «Батьківщину» – 14,8% респондентів,
за «Опозиційний блок» – 11,4%,
за БПП «Солідарність» – 7,5%,
за партію «Громадянська позиція» – 7,2%,
за Радикальну партію Олега Ляшка – 7,0%,
за партію «За Життя» – 6,3%,
за «Самопоміч» – 5,4%,
за партію «Свобода» –4,0%.

Інші партії мають менше 2,0% прихильників (у кожному окремому випадку).

Найбільше змінився рівень електоральної підтримки БПП «Солідарність»: він скоротився з 11,1% (грудень 2017 р.) до 7,5% (березень 2018 р.). Різниця не просто статистично значуща, йдеться про істотне скорочення електоральної бази партії.

Також слід відзначити збільшення показника підтримки партії «Батьківщина» (з 12,1% до 14,8%), партії «Громадянська позиція» (з 5,2 до 7,2%), а також Радикальної партії О.Ляшка (з 4,7 до 7,0%). Слід вважати, саме ці партії залучили до лав своїх прибічників колишній електорат БПП «Солідарність». Показники підтримки партій «Опозиційний блок», «За Життя», «Самопоміч», «Свобода» порівняно з груднем минулого року суттєво не змінилися.

Якби на момент опитування відбувалися президентські вибори, то найкращі шанси вийти до другого туру мали б Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Юрій Бойко.

Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

за Ю.Тимошенко - 14,3%,
за П.Порошенка - 9,5%
за Ю.Бойка - 9,3%.

Порівняно з груднем 2017 року, рівень електоральної підтримки…

Ю.Тимошенко збільшився з 12,5 до 14,3%,
П.Порошенка істотно зменшився з 12,8% до 9,5%,
Ю.Бойка певною мірою зміцнився.

Ще наприкінці минулого року П.Порошенко конкурував з Ю.Тимошенко за перше місце в президентському рейтингу. Сьогодні, з огляду на негативний тренд (зниження підтримки), шанси виходу Порошенка до другого туру президентських виборів слід характеризувати як «проблематичні».

Шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі

Як відомо, учасники переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі дійшли спільної думки про доцільність введення на територію ОРДЛО миротворчих сил ООН. Водночас сторони по-різному розуміють те, в чому має полягати місія миротворців.

Більшість населення позитивно сприймає ідею розмістити миротворчі сили ООН на лінії зіткнення воюючих сторін, щоби забезпечити припинення вогню. Серед опитаних громадян 55,5% вважають цю пропозицію «прийнятною». Розглядають ідею як «неприйнятну» - 28,4% респондентів.

Ще більш прихильно сприймається пропозиція розмістити миротворчі сили ООН по всій території ОРДЛО аж до кордону з росією, щоби забезпечити повне припинення бойових дій і роззброєння бойовиків. Цю ідею вважають «прийнятною» 59,9% опитаних, а сприймають негативно – 24,1%.

Водночас, українські громадяни досить стримано сприймають пропозицію ввести на території ОРДЛО тимчасову адміністрацію ООН за підтримки миротворчих сил для недопущення гуманітарної кризи, забезпечення правопорядку і проведення виборів до місцевих органів влади. Цю ідею вважають «прийнятною» менше половини (47,7%) опитаних, а сприймають негативно – 30,5%.

Джерело: sofia-sociology.com.ua

Фото 1NEWS.COM.UA



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби знову відзначалося збільшення напруженості на Маріупольському напрямку. Внаслідок бойових дій загинуло двоє військовослужбовців Об'єднаних сил

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.