Заслужений юрист України: Закон п...

Заслужений юрист України: Закон про вибори до місцевих рад не відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування

Подробиці

Опубліковано 13.07.2010 15:12

Автор:

За останні декілька місяців українці вже усвідомили, що ті, хто прийшов до влади, наміряли собі років з триста життя, які вони хочуть провести біля владного корита, повністю ігноруючи права людей і знищуючи самоврядування як таке. І останні зміни до закону щодо виборів до місцевих рад – ще одне тому підтвердження. Тож які загрози для місцевого самоврядування вони несуть і що втратить від прийняття такого закону народ? З цими та іншими запитаннями «Конфлікти і закони» звернулись до Валерія Карпунцова, заслуженого юриста України, депутата Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка.

- Пане Валерію. як би Ви, як юрист, прокоментували проголосовані ВР зміни до Закону про вибори місцевих рад? Чому Ви вважаєте, що він не враховує інтереси громад?

Якщо розглядати нормативно правовий акт в комплексі ( закон вже проголосований у ВР, але його ще не підписав Президент), то я оцінюю його негативно, позаяк він не враховує інтересів громадян. І стверджую це тому, що однією складовою цього закону є система висування депутатів (що не відповідає інтересам громад), другою - звуження права громади на участь у виборчому процесі.

Також новий Закон не передбачає відповідальності депутатів перед громадами. І не секрет, що до хаосу, який наразі існує в органах місцевого самоврядування, призвела саме відсутність персональної відповідальності депутатів місцевих рад перед відповідною територіальною громадою, а також і їхня відірваність від громади. Проголосований закон прописано у такий спосіб, що не кожна територіальна громада зможе бути представлена у відповідній раді, хоча Конституція України чітко зазначає, що дані ради представляють спільні інтереси територіальної громади. Що ж до відповідальності, то і за новим законом будь-яка персональна відповідальність : чи то мажоритарного депутата, чи депутата, якого обрано за списком, чи то міського, сільського чи селищного голови - відсутня. Стосовно відкликання голів, то процедура ініціювання їхнього дострокового припинення повноважень є, вона прописана в Законі «Про місцевий Референдум». Але це - закон 1991 року, і на практиці застосувати його не можливо, оскільки певні рішення, які регулюють процедуру проведення Референдуму, знаходяться в прямій залежності від волі того самого міського, сільського або селищного голови, проти якого і відбуваються ініціативи референдумних груп.

Тож загалом, якщо говорити про відповідальність депутатів,то людям треба сказати чесно, що інституту відкликання депутата місцевої ради, який обирався по мажоритарному округу – не існує, як і покарання депутата, якого обрано за партійним списком. Більш того, в нещодавно проголосованому законі прибираються вимоги щодо застосування імперативного мандату до депутатів, що обрані за списком партій (хоча і на сьогодні вони були і так достатньо умовними). З моєї точки зору, це велика розкіш - бути обраним депутатом місцевої ради на 5 років, але при цьому не мати політичної відповідальності. З цього слідує, що якщо громада обрала депутата, а він не захищає її інтереси, то вона не може на нього вплинути, і усі 5 років він може шкодити громаді, проте відповідальності за свої дії не несе. І я вважаю таку ситуацію неприйнятною. Це треба змінювати, тим паче, що існує багато європейських прикладів, як такі питання можна вирішувати виключно в правовому полі.

- На Вашу думку, чи відповідає проголосований ВР закон Європейській хартії місцевого самоврядування?

На жаль, прийняті зміни до Закону про вибори до місцевих рад не відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування, адже у них не враховуються в повній мірі інтереси територіальних громад і, відповідно, частково звужуються права представників громади - обирати і бути обраними.

- Тоді в чому, з Вашої точки зору, криється небезпека захоплення влади однією політичною силою в місцевих радах?

Ми часто спостерігаємо, що при наближенні чергових виборів та чи інша провладна сила, яка знаходиться при владі, намагається прописати закони під себе. В даному випадку ПР не виняток і судити їх за це немає чого, бо так робили усі партії, які приходили до влади. Жодна із політичних сил не приймала закони з відповідними нормами. Хоча, можливо, варто було б прописати Закон так, щоб він відповідав інтересам територіальної громади і при цьому враховував би європейську практику та був реформаторським. А щоб провладну партію ніхто не міг звинуватити в лобізмі, зазначити, що в дію він має вступити не з найближчих виборів, а з наступних.

Сьогодні ж ми маємо зовсім іншу практику. І якщо говорити про початкові етапи виборчого процесу, що прописані у новому законі, то це - формування складу обласних, районних та міських територіальних виборчих комісій. А в прийнятих змінах до нового Закону це право надається виключно ЦВК. Проте усім відомо, що більшість у ЦВК– провладна. Відповідно, ТВК формуються за дивним принципом: вибори у нас відбуваються до місцевих органів влади, а ТВК формують у нас партії, які представлені у ВР, або входять до складу фракцій. Від однієї місцевої організації партії чи усіх організацій, які входять до однієї фракції, може бути внесено не більше 3-ох кандидатур до складу комісії. От і виходить, що новий Закон про місцеві вибори не має жодного відношення до самоврядування як такого (це якщо враховувати право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, саме в інтересах місцевого населення). Стосовно утворення ДВК, то цілком можливо, що кількість усіх кандидатур може перевищити максимально можливий склад комісії, проте даний Закон не передбачає механізму жеребкування. Таким чином можемо очікувати на досить вільний підхід стосовно утворення як ТВК, так і ДВК. Тож прийнятий Верховною Радою закон - це виключно політичні інтереси однієї провладної партії. А виходячи з досвіду останньої виборчої компанії – виборів до Київської міської ради, де від Блоку Кличка я очолював юридичний супровід, будучи заступником керівника центрального штабу, - я можу стверджувати, що основні зловживання та порушення Закону були саме на рівні ТВК, що були сформовані командою Черновецького. Крім того, дуже гострим є питання стосовно фінансування виборчої кампанії. На відміну від попереднього Закону про місцеві вибори, нещодавно прийнятий ВР Закон не передбачає граничної суми витрат відповідного виборчого фонду, що суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії щодо необхідності законодавчої фіксації максимально можливої межі витрат.

- Пане Валерію, у своєму виступі у програмі «Майдан» Ви зазначали, що на цих виборах буде проблема з судовим оскарженням результатів виборів. В чому вона полягає?

На рівні ДВК, де присутні члени виборчих комісій від усіх партій, спостерігачі, довірені і уповноважені особи, самі кандидати та ЗМІ, провести фальсифікації досить тяжко. І не секрет, що в основному фальсифікації проводяться на територіальних виборчих комісіях, де в основному і проводиться корегування результатів виборів.

Також, після прийняття цього закону , кандидати у депутати місцевих рад матимуть нерівні шанси, адже в ньому запропоновано короткі строки висунення кандидатів і маленькі строки на агітацію, що дають переваги саме представникам від влади і обмежують ресурси самовисуванців і представників опозиції. Більш того, представники від влади матимуть можливості застосовувати адміністративний ресурс, тоді як мажоритарники і представники опозиції – не матимуть ніяких привілеїв.

Ще одна проблема - це відсутність виборчого фонду, а також можливість зняття з реєстрації депутата за підкуп виборців. Якщо сказати просто, то для перемоги кандидат має купити гречку, ковбасу, роздати це несвідомим громадянам і цим самим поставити їх у психологічну залежність (а я переконаний, що технологію Черновецького можна відкатати по всій Україні). Якщо ж говорити про свідомих виборців, то у них буде можливість проголосувати. Але якщо не провладний кандидат набиратиме більшість, то існує вірогідність того, що в останню ніч перед виборами, або ж в передостанній день, кандидатуру цього кандидата можуть зняти рішенням суду за грубе порушення Закону. А питання порушення Закону є оціночним: як суд оцінить, так і буде. Тож, підводячи підсумок, хочу зазначити, що маючи владу, сильний адміністративний і фінансовий ресурс вибудувати вертикаль від партії правлячої влади не так то вже і важко. А це вже я можу сказати із власного досвіду.

Що ж до оскарження результатів виборів – то проблемою є не саме оскарження , а проблемою є можливість представників влади застосувати «схему» для корегування результатів виборів на мажоритарних округах.

Конфлікти і закони

Наступна стаття »

Коментарі

+0 #1 Микола 25 окт. 2010 г., 21:22:53

У кого зберігається печатка ДВК,на данному етапі, до одержання бюлетенів, згідно закону: У Голови, замісника, секретаря, члена комісії чи в сейфі? А також в день виборів: У Голови, замісника, секретаря, члена комісії ?