Політика

Вбивство Портнова призвело до цікавих наслідків: почали випливати ланцюжки його зав’язків та впливу, що ще раз оголило нігілізм української реальності, котра констатує, що держава на території України - це політична оболонка, всередині якої функціонує паралельна влада - неформальна, непідзвітна, заснована на персональних зв’язках, страху, шантажі та монополії на рішення. Це - такий собі гібрид мафіозної структури та пострадянського чекістського спадку, який не зник після незалежності, а адаптувався і проник у всі щілини державних інституцій.

Зрозуміло, що відповідь буде. Принаймні, російські пропагандисти обов’язково напишуть про щось, що вони назвуть «страшною помстою».

Ядерного удару категорично не очікую — ні тактичного, ні, тим більше, стратегічного. Та й ядерний ультиматум — «терміново капітулюйте, або вдаримо ядеркою», є вкрай маловірогідним. Тому що навіть намір, тобто, приведення ядерних сил у повну бойову готовність, призведе росію до повної ізоляції і втрати грошей за енергоносії. І тоді прощавай путінська дембільська мрія про переділ світу на двох зі США.

Трамп, отказавшись от своего публичного требования перемирия в пользу сочетания циничного продолжения российского наступления в Украине с пустыми переговорами Украины с путинской россией, сильно подставил Украину под удар. Таким образом, Трамп оставил Украину один на один с россией, тайно надеясь, что за оставшееся до нового 2026 года время путин разгромит украинскую армию или заставит офис Зеленского и измученное войной гражданское население Украины сдаться на милость победителю, чтобы не терпеть дальше такие страшные страдания.

Грандиозная и скандальная Ресурсная Сделка Зеленского с Трампом, поставившая Украину в зависимость от транснациональные корпораций США, не помогала Украине сохранить финансовую, политическую и военно-техническую поддержку Америки в войне с путинской россией. Наоборот, только ухудшила наше положение.

Знаєте, що у великій політиці гірше за клоунаду? Клоунада передбачувана! Бо зовсім не смішно, тільки сум і огида.

Напередодні розмови з володарем чарівного чемодану путіним президент США Д. Трамп публічно обурювався, що Тейлор Свіфт, Брюс Спрінгстін та інші зірки американського шоубізу не підтримали його на виборах, і йому досі пече. І це цілком зрозуміло і передбачувано. Бо непідтримка Трампа — це страшний злочин проти людства. Натомість, путінська агресія, яка призвела до загибелі сотень тисяч людей, величезних руйнувань і скалічених доль — це лише привід обмінятися думками, як і скільки можна буде заробити, коли війна якось скінчиться... Хтось сумнівався, що Трамп після розмови з путіним буде у захваті, яка чудова бесіда в них відбулася і як вони фантастично один одного розуміють? І які в них неозорні перспективи на співпрацю? Хиба дивина, що путін після розмови буде бекати про якісь химерні компроміси, які треба знайти з Україною, зокрема, щодо першопричин війни? Мабуть, тільки Трамп не розуміє (або робить вигляд), що першопричиною війни є хворе бажання кремля поглинути або знищити Україну. І де тут проглядається обопільно прийнятний компроміс? А от черговий меморандум укласти — це святе. Нам будапештського недостатньо, «надо» ще стамбульський підписати. І це також було зрозуміло заздалегідь, бо є класичної формою затягування переговорного процесу без реального результату. Коротше, Трамп і досі не готовий тиснути на того володимира, який у москві. Але він з задоволенням компенсує це тиском на того, який у Києві. І добре, що весь цей розклад почули і зрозуміли у підсумковій телефонній розмові лідери європейських країн. Краще б президент супердержави США повністю зосередився на естрадних інтригах і регулярному, як захід сонця, буцанні Байдена, ніж займався пошуком миру між Україною та росією. Бо його «нейтральне» посередництво просто посилює країну-агресорку, яка і без того має катастрофічну ресурсну перевагу над Україною. Може, новий Папа зможе якось зарадити. Він принаймні жодного разу не натякав на бажання отримати Нобелівську премію миру у додаток до позолочених літаків та мільярдів пожертв у фонд свого родича. Alexandr Kochetkov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov