​Злочинна недбалість, або чи відповість Зеленський за здачу півдня?

Російські зетніки – лютують. В Українських ЗМІ – пафосні заголовки: Україна відрізає Крим від росії. Однак ті ж українські ЗМІ тихо мовчать, що те, що сьогодні українська армія з неймовірними зусиллями робить на півдні країни, випалюючи далекобійними ударами російську логістику в Криму, є найкращим доказом того, якою повинна була бути реальність ще у лютому двадцять другого року.

У російських ЗМІ та соціальних мережах констатують: відрізання сухопутного коридору з Криму – повністю порушує російську логістику. А що, для когось це – новина? Навіть повний ідіот розуміє, що без захоплення півдня України у 2022 році росія не мала б такої якісної логістики до Донбасу та Запоріжжя. І це було зрозуміло кожному: саме вихід із Криму дозволив окупантам створити так званий «сухопутний коридор», який зв'язав ростовську область із півостровом через Маріуполь, Бердянськ та Мелітополь. Цей залізничний та автомобільний шлях перетворився на головну артерію для постачання всього фронту московитів. І якщо це розуміє навіть ідіот, то чи дійсно цього не розуміло військове керівництво і Зеленський, зокрема?

Коли розказують про «шашлички», на які всіх відправляв Зеленський, чомусь зовсім забувають про те, про що розповів Пристайко – колишній посол у Великій Британії. А він, зокрема, повідомив, що Зеленський, говорячи про шашлички, про те, що фінансування армії – не потрібно і що у напад він не вірив, бо його переконав Єрмак, тим не менш, на початку 2022 року готував і евакуацію золотовалютного резерву країни, і архівів спецслужб та урядового зв'язку, а його оточення свої родини вивезли за межі країни. І після таких приготувань хтось може говорити, що Зеленський не вірив у напад? Виходить, не тільки вірив, але і знав. Але йому було байдуже на населення країни і на її цілісність. А той факт, що москалі так легко зайшли з Криму, тільки доводить, що владою Зеленського свідомо було організовано саботаж оборони півдня України. Загалом, як і саботаж оброни Києва, яка відбулась не завдячуючи владі та Зеленському, а всупереч їхній поведінці.

Якщо ж розглядати ситуацію з півднем України, то виходить, що відсутність інженерних фортифікацій на вузьких перешийках і непідірвані мости дозволили окупантам пройти найскладніший оборонний рубіж без боїв та втрат та миттєво окупувати Мелітополь, Бердянськ, заблокувати Маріуполь та створити стратегічний сухопутний коридор до Донбасу. А от якби москальські війська зупинили на перешийках, логістична ситуація для ворога у подальшому була б іншою і більше б нагадувала сьогодення, коли всі московські пропагандисти і військові виють від того, що сухопутний коридор більше не дає можливості постачати боєприпаси.

І нині навіть тупому вже зрозуміло, якби вихід з кримського боку було заблоковано якісним захистом, путінська армада застрягла б у кримських степах, перетворившись на ідеальну мішень для знищення. Московити ніколи б не отримали стратегічного сухопутного коридору, а отже, не було б катастрофи Маріуполя, окупації Херсона, захоплення ЗАЕС та створення потужної залізничної мережі, яка сьогодні безперебійно живила весь донецький фронт. Теперішнє нищення кримських доріг та мостів наочно демонструє: гарна армія на виході з Кримом стала б ключем до порятунку всього сходу та півдня, і той факт, що ворога туди пустили без бою, означає, що зробили це свідомо і в інтересах росії.

І щоб там сьогодні у Зеленського не розказували б, скільки б не корчили з себе патріотів, наразі зрозуміло, що пропуск росіянців з Криму, то була свідома гра керівництва держави на боці окупанта, яке до останнього дня відмовлялося переводити країну на військові рейки та фінансувати армію замість асфальту. Тож версія про свідому дію агентури у вищих ешелонах влади вже не здається версією.

Звісно, російські спецслужби десятиліттями будували агентурну мережу в Україні, і їхньою головною метою було не просто збирання інформації, а якраз і організація саботажу влади - ухвалення таких рішень, які б у критичний момент паралізували обороноздатність держави. Тож і в офісі президента сиділи люди, які розуміли: без виходу з Криму росія програє війну на сході, тож цей вихід їм потрібно було забезпечити за будь-яку ціну. Що і було організовано.

Саме тому давно потрібно визнати, що тодішні заспокійливі заяви, блокування оборонних замовлень та саботаж підготовки до війни грали виключно на руку кремлю і повністю збігалися з його стратегічними планами щодо Донбасу та півдня, а наслідки рішень влади Зеленського виявилися настільки катастрофічно точними і вигідними для ворога, що більше нагадують виконання завдань російської фсб, аніж випадкові помилки.

Як наразі зрозуміло кожному, захоплення росією півдня України одразу кардинально змінило стратегічну карту війни і дало росіянам колосальну перевагу на Донбасі. Російська армія критично залежить від залізничного сполучення, і без прориву з Криму вона ніколи б не змогли побудувати ту потужну логістичну мережу, яка наразі існує на окупованих територіях. А от якби росіяни застрягли на перешийках, Крим залишався б ізольованим островом, де вся логістика трималася б лише на Керченському мості, а окупанти не змогли б перетворити півострів на безпечний логістичний хаб, з якого сьогодні забезпечуються угруповання військ, що штурмують український Донбас.

Тож, як не крути, але треба констатувати, що прорив із Криму в 2022 році став фундаментом для всіх наступних успіхів ворога на сході нашої країни. Без існування сухопутного коридору російська логістика на Донбасі задихнулася б через брак шляхів постачання, а Маріуполь був би неприступною фортецею у глибокому українському тилу. І за умови повної ізоляції Криму в перші ж тижні вторгнення вся російська наступальна кампанія на Сході та Півдні зазнала б швидкого логістичного колапсу.

Конфлікти і закони

Фото згенероване Gemeni