Світ

Організація Північноатлантичного договору (НАТО), заснована 4 квітня 1949 року у Вашингтоні, зустрічає свою 77-му річницю в умовах безпрецедентної напруженості. Альянс, який розширився до 32 країн без втрати жодного учасника, стикається з потенційними ризиками зниження участі США або виходу зі складу Альянсу його найпотужнішого союзника, що ставить під сумнів ефективність колективної оборони, повідомляє турецьке інформагентство Анадолу.

Сполучені Штати офіційно змінюють свою стратегію на Близькому Сході. У своєму нещодавньому телевізійному зверненні Дональд Трамп заявив, що Вашингтону більше не потрібен контроль над Ормузькою протокою. Оскільки Америка забезпечена власними ресурсами, президент наголосив, що країна більше не має потреби у нафті чи газі з цього регіону.

Минулої суботи Сполучені Штати сколихнула безпрецедентна за масштабами хвиля протестів під гаслом «Ні королям», яка об’єднала близько 8 мільйонів учасників. Демонстрації охопили понад 3300 локацій у всіх 50 штатах, а також знайшли відгук у 15 країнах світу, включаючи Італію, Францію та Японію. Ця акція стала наймасовішою в історії руху, значно перевищивши показники попередніх виступів у червні та жовтні, пишуть закордонні ЗМІ.

Ескалація бойових дій навколо Ірану та атаки на його інфраструктуру спровокували стрімкий стрибок світових котирувань на енергоносії, що прямо конвертується у надприбутки для російського бюджету. Зокрема, вартість нафти марки Urals протягом останнього місяця злетіла на 75%, подолавши позначку в 100 доларів за барель. За оцінками аналітиків, такі ринкові коливання можуть принести москві до 4,9 млрд доларів додаткового доходу лише до кінця березня.

Дональд Трамп активно шукає способи дистанціюватися від загострення на Близькому Сході, намагаючись перекласти відповідальність за складні військові рішення на своє оточення, зокрема на главу Пентагону Піта Гегсета. Попри те, що стратегічні кроки такого рівня завжди залишаються за президентом, подібна риторика виглядає як спроба пом'якшити політичні ризики.