​Як Ахметов українців «на лічильник» поставив

От що цікаво: у країні під назвою СРСР, де калькулятор був розкішшю, а усюди панували рахівниці, у громадян не виникало проблем з оплатою послуги за електроенергію. Вніс показники до платіжки, потім платіжку оплатив і – вільний.

Інша річ – сьогодення. Нині, після того, як громадян розвели, як лохів, розказнями про приватного власника, при котрому послуга буде якіснішою, інфраструктура – оновленою, а ціна – низькою, все українське суспільство виявилось у заручниках рудого нелюдя, котрий, як і більшість «власників», вкрав колись державне майно через приватизацію, збитки та витрати цих підприємств поклав на громадян, а прибутки – виводить з країни для власного збагачення.

Однак, окрім того, що українське суспільство через податки продовжує утримувати «Донбасскую топливно-энергетическую компанию» (ДТЕК), оскільки щоразу, коли ДТЕК заявляє про загрозу банкрутства або неможливість ремонтувати блоки власним коштом, держава змушена підвищувати тарифи для населення, піднімати прайс-кепи (граничні ціни на ринку електроенергії) або виділяти пільгові кредити через держбанки, аби уникнути блекаутів (це не говорячи про інші схеми, які Ахметов застосовує, наприклад, як купівлю в «Енергоатому» МВт електроенергії за 0, 1 коп), паралельно - грабує громадян. Офіційно. Через надумані борги.

Ця цинічна схема обдирання мільйонів українців виникла не сьогодні і не на порожньому місці. Мистецтву розводити людей на гроші та ставити їх «на лічильник» рудий нелюдь навчився ще на початку 90-х років минулого століття в Донецьку, коли перебував під пильним оком радянської міліції та карного розшуку. Саме в кримінальних структурах 90-х років донецькими бандитами винайдено схему: створити жертві штучну проблему, загнати її до глухого кутка, залякати, а потім - змусити платити за «вирішення питання».

Сьогодні «Донбасская топливно-энергетическая компания» використовує аналогічні бандитські методи здирництва, просто бандюка переодягли у дорогий європейський костюм, а механізм рекету сховали в алгоритми комп’ютерного білінгу.

Звісно, легальний механізм пограбування всієї країни Ахметовим стався не одразу після приватизації. Подібне було запроваджено завдячуючи Петру Порошенку через «реформу» енергоринку. Саме за часів його президентства під виглядом «європейських реформ» та «анбандлінгу» було створено ідеальні законодавчі умови для монопольного рекету.

Починаючи з 2016 року, під патронатом вищого керівництва держави розквітла та легалізувалася не лише сумнозвісна формула «Роттердам+», завдячуючи якїй до тарифу на електроенергію заклали вартість доставки вугілля з портів Нідерландів, хоча їхало воно з копанок Донбасу чи сусідньої росії. Саме тоді політико-олігархічний союз дозволив «Донбасской топливно-энергетической компании» акумулювати мільярдні надприбутки. Поки українцям мили вуха про «ринкове тарифоутворення», прибутки ДТЕК – виводились, а збитки покладались на населення. Порошенківська реформа енергоринку фактично розв’язала Ахметову руки, подарувавши право відрізати споживачів від енергопостачання без судового рішення та перетворивши державних регуляторів НКРЕКП та АМКУ на ручних собачок ахметівського холдингу.

Усі ми пам’ятаємо, як усілякі харченки (котрі, як виявилось, теж сиділи на грошах бюджетних тендерів) озвучували сценарії, згідно з якими за температури -10°C та нижче Україна житиме у графіках «чотири години світла на добу» або отримає масштабні системні аварії, а також як ці харченки не втомлювались повторювати про колосальні збитки, катастрофічний стан мереж та виснаження ресурсів. Саме цим вони виправдовували багатомісячні блекаути для населення та постійно розказували про потрібність підвищення тарифів. Проте, як виявилось, збитки у Ахметова були якраз у періоди 2014-2018 років. Тоді він навіть яхту збирався продавати, а от з початком повномасштабного вторгнення росії збитки з’явились лише в українців, а Ахметов вже з 2023 року прикуповував елітну нерухомість у Швейцарії, на Лазуровому узбережжі Франції та у Монако, за ціною, за яку не купували нерухомості навіть наближені до кремля російські Ротенберги, що сидять на прибуткових газі та нафті.

Проте, як зазначалось вище, найцинічніше те, що окрім офіційного підняття тарифів, структурами Ахметова було запущено приховану, суто кримінальну схему - масове і абсолютно безкарне вимагання грошей з українців через штучні борги. Користуючись змінами у законодавстві, які дозволили відрізати споживачу електропостачання без рішення суду, ДТЕК та YASNO поставили мільйони українців «на лічильник», перетворивши білінгові системи на інструмент відвертого фінансового шантажу.

Головний секрет успіху імперії Ахметова полягає не лише в перекладанні збитків на державний бюджет, та й у тому, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, разом із іншими профільними державними структурами та самим холдингом ДТЕК свідомо і ретельно приховують від громадян реальну калькуляцію та складові тарифу, розказуючи про необхідність підвищення цього тарифу (до якого, окрім невідомо яких витрат, так і входить Роттердам+ та стимулюючі RAB-тарифи). Однак ще одним легальним методом «успіху та покращення матеріального стану» холдінгу можна сміливо називати штучні борги, які малюють українцям, а також… рекомендований платіж.

Механізм штучного створення боргів у надрах «Донбасской топливно-энергетической компании» та її кишенькового збирача грошей YASNO працює за принципом рекету, де комп’ютерний білінг налаштований на створення боргу. І починається все з так званого…. «віртуального споживання». Згідно з нормами, які монополіст собі законодавчо закріпив, споживач з 1 по 3 число включно повинен передати показники лічильника. Якщо споживач з якихось причин цього не зробив, автоматично вмикається «плановий» алгоритм, коли програма білінгу починає домальовувати споживачу обсяг кіловат-годин «по-середньому». І це за умови, що перевірку та зняття реальних показників покладено саме на оператора системи розподілу (ОСР) - тобто на ДТЕК.

Однак програма білінгу у випадку не подання показників малює борг на основі максимальних історичних піків або за заздалегідь завищеними нормативами. Далі ці вигадані «прогнозовані» кіловати ДТЕК передає компанії YASNO. Та, своєю чергою, миттєво перетворює віртуальний борг у цілком реальні борги і виставляє рахунок. І вже наступного місяця у платіжці людини з’являється штучний «борг».

Цікаво і те, що навіть, якщо споживач згодом передає реальні, значно менші показники лічильника, система не поспішає анулювати «борги»: програма білінгу маркує абонента як «злісного неплатника» і автоматично вносить його адресу до реєстру на примусове відключення. І за цих умов споживача починають шантажувати. Так як для відрізання від споживання до суду тепер звертатись ДТЕК необхідності немає, то споживача ставлять перед фактом: або сплачуєш віртуальний борг, навіть якщо ти з ним незгодний, або тебе відрізають від енергопостачання, а потім змушують оплатити і віртуальний борг, і відключення/підключення.

Непоганий бізнес отримання грошей з повітря, чи не так? Мільйони за повторне підключення. Сумарна вартість цих двох «послуг» коливається від 600 до 3 500 гривень за один візит бригади, залежно від типу підключення (фазності) та складності робіт. А тепер порахуємо: якщо ДТЕК щомісяця відрізає по всій країні навіть лише 50-70 тисяч штучно створених боржників, то на «послугах підключення» монополіст викачує з кишень обкраденого населення від 50 до 150 мільйонів гривень щомісяця. Ці гроші йдуть не на генерацію, не на закупівлю трансформаторів та не на ремонти ТЕС. Це - чистий кеш, зароблений на штучно створеному комунальному терорі.

Звісно, що у Ахметова розраховують на повну правову беззахисність громадян. Адже той факт, що свою правоту в тому ж суді громадянин може доводити лише після оплати виставлених рахунків, а не до, то спонсорування Ахметова населенням (за підтримки НКРП та Антимонопольного комітету) відбувається безперебійно. А якщо хтось з громадян і піде до суду відстоювати власні права, то (на фоні отриманих мільйонів від населення) витрати чи компенсації окремим громадянам для ДТЕК - це мізерна похибка на тлі колосального потоку грошей, які компанія генерує за рахунок штучно накручених кіловатів та штучних послуг.

Проте, з точки зору Ахметова, найбільше українців повинен тішити «рекомендований платіж». Ця маркетингова технологія викачування грошей з українців, видко, дуже Ахметову подобається, як і поставлення громадян на лічильник. Адже хіба не прекрасно, коли ти рекомендуєш громадянам тебе кредитувати просто так, а вони беруть і оплачують? Що ж таке «рекомендований платіж»? Це сума, яку споживачу ПРОПОНУЮТЬ заплатити наперед (авансом) за наступний місяць, яка розраховується… за тими ж завищеними показниками «по-середньому». Однак, як зазначають у YASNO, велика кількість українців сплачує саме «рекомендований платіж», тобто – платить за повітря і спонсорує структури Ахметова, які і так обкрадають населення через завищені тарифи. І у монополіста переконані, що українців не повинно турбувати, що подібне кредитування дозволяє ДТЕК у масштабах країни акумулювати мільярди гривень безвідсоткових кредитів від власних клієнтів, просто користуючись їхніми грошима наперед.

Ну і вишенька на тортику: коли YASNO виставляє штучні «борги», у структурі навіть не приховують, що йдеться про «розрахункові», «орієнтовні» або «прогнозовані» показники, що означає юридично оформлену легалізацію штучно створеної заборгованості. Тож, називаючи борг «прогнозованим», постачальник сам визнає: жодних реальних даних лічильника в основу нарахувань - не покладено, а цифра у платіжці є результатом комп’ютерного моделювання, припущень і алгоритмів, а не фактичного споживання електроенергії.

При цьому як в ДТЕК, так і в YASNO дуже добре знають, що відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії припинення електропостачання допускається лише у разі наявності реальної заборгованості за фактично спожиту електроенергію. Але коли Ахметов і його структури дотримувались законів, навіть, якщо ті написані під них?

От і виходить: спочатку споживачеві вигадують борг, а потім погрожують відключенням електроенергії за відмову оплачувати фантазії білінгової програми. І все це подається не як помилка системи, а як нормальна бізнес-модель.

Тож, як не крути, а радянський «совок» із його паперовими платіжками та рахівницями для споживача у питанні розрахунку за спожиту послугу був значно чеснішим і зрозумілішим: людина записувала реальні показники лічильника у квитанцію, оплачувала фактично спожите і на цьому питання було закритим. Без «прогнозованих боргів», без нав’язаних авансових платежів, без алгоритмів, які самі вирішують, скільки начебто спожито, і без автоматичних погроз відключенням за цифри, намальовані програмою.

І наостанок. Порошенківська реформа енергоринку під прикриттям «європейських реформ» створила для Ахметова унікальну зону фінансового комфорту, де структура європейського анбандлінгу скопійована формально (це як порівнювати справжнє авто та його іграшкову пластикову модельку: ззовні все збігаються, але всередині немає ні двигуна, ні трансмісії), яка на практиці працює як механізм побутового рекету: монополіст заганяє споживачів у штучні борги через нарахування «за середнім», змушує громадян його кредитувати через незаконні «рекомендовані платежі» та висмоктує мільярди з бюджету, оскільки насправді утримується в реальності за гроші платників податків, не вкладаючи в оновлення та відновлення грошей, які отримані як прибуток.

Тож скільки б у Ахметова не прикривались «європейськими стандартами», у самій Європі за подібні схеми його менеджерам довелося б не розповідати про «цифровізацію сервісів», а пояснювати регуляторам і судам, яким чином споживачам виставляються «прогнозовані» борги без підтверджених показників лічильників. Бо європейські стандарти – це, все ж, захист споживача, прозорість розрахунків і відповідальність постачальника за неправомірні нарахування, а не право корпорації малювати людям віртуальні борги, погрожувати відключенням електроенергії за незгоду ці віртуальні борги оплачувати та змушувати громадян кредитувати корпорацію «рекомендованими» платежами.

Оксана КОТОМКІНА, Конфлікти і закони

Фото згенероване Gemeni