Презентуємо результати аналітичного дослідження «Перевірка контрагента: особливості та тренди». Дослідження створено на основі результатів опитування, проведеного в грудні 2020 року. Респонденти — 498 користувачів системи YouControl. Ми запитали користувачів, яким видався 2020 рік у комплаєнсі, як вони перевіряли контрагентів, які порушення помічали та які плани щодо комплаєнсу мають на 2021 рік. Досвідом поділилися директори компаній, керівники та співробітники служб безпеки, представники юридичних департаментів та підрозділів, фінансових відділів і бухгалтерій, аудитори, представники органів влади, самозайняті особи. Шахрайства: скільки, де та хто винен? Згідно з результатами дослідження, рік, що минув, пройшов відносно стабільно з точки зору кількості шахрайств по відношенню до компаній. Так, більше третини респондентів відповіли, що їх кількість залишилася на рівні 2019 року. Про зростання таких негативних ситуацій сказали 20% опитаних. І майже вдвічі менше зазначили, що у їх компаніях кількість шахрайств навпаки зменшилась. Ще третині було важко відповісти на це питання. Щодо конкретних цифр, то 50% відзначили, що протягом 2020 року помітили до трьох випадків шахрайств по відношенню до їх компанії. Близько 15% не помітили жодного випадку махінацій. Ще для 16% опитаних кількість таких випадків становила від 3 до 5. 9% компаній помітили від 5 до 10 шахрайств, і 10% — стикнулися з понад десятком випадків махінацій. Кількість випадків шахрайств, з якими стикались компанії у 2020, за результатами опитування користувачів YouControl Цікаво те, що про кількість шахрайств, які перевищили 10 випадків, частіше інших зазначали компанії, які працюють у сферах: промисловість, медицина/фармацевтика, закупівлі, транспорт/логістика та будівництво/нерухомість. Підприємства із перших трьох зазначених вище сфер більше інших зіткнулися зі шахрайством у 2020 році у зв’язку із непростою ситуацією, спричиненою поширенням коронавірусної інфекції. За словами юриста YouControl Владислава Ребчинського, у 2020 році, як ніколи раніше, Україна зазнала гостру потребу в засобах індивідуального захисту, медичних препаратах та медичному обладнанні. Країна виявилася не готовою до епідемії. У цей час і активізувалися шахраї, які виготовляли та розповсюджували неякісні чи підроблені медичні товари. Що стосується галузей транспорт/логістика та будівництво/нерухомість — вони традиційно щорічно стикаються з високим рівнем шахрайства через широкий перелік шахрайських схем. Наприклад, фальшиві веб-сайти, які пропонують вигідні послуги, підробка правовстановлюючих документів, внесення неправдивих відомостей до держреєстру майнових прав на нерухоме майно тощо. Найбільш популярні сфери, де стикались з шахрайством найчастіше, за результатами опитування користувачів YouControl Михайло Кольцов, менеджер з навчання та розвитку YouControl: «У цих галузях великі грошові потоки, але система перевірки контрагентів або відсутня, або ще не налагоджена. По-друге, система прийняття рішень у цих сферах настільки перевантажена, що на детальну перевірку не вистачає ресурсів. І по-третє, персонал, відповідальний за перевірку контрагентів, не має достатньої підготовки та інструментів, які б полегшили йому роботу з великою кількістю запитів». Хто винен? Ті компанії, що постраждали у 2020 році від шахраїв, винними у неправомірних діях частіше всього вбачають клієнтів. Так відповіли 40% опитаних. 24% респондентів зазначили, що їх компанії постраждали від шахрайства з боку конкурентів. А майже 19% отримали удар від своїх же колег-співробітників. Близько 15% щасливчиків відповіли, що не помітили ніяких шахрайських дій по відношенню до їх організації. Трохи менше 1% вбачає винними представників влади, піввідсотка повідомили, що їм не вдалося визначити, хто саме причетний до махінацій. Серед унікальних поодиноких відповідей — шахрайство з боку «керівництва компанії», «податкової», «постачальників», «рейдерів», «претендентів на спільне ведення бізнесу» і навіть «Google». Винні у шахрайських діях, на думку опитуваних користувачів YouControl ТОП ознак неблагонадійних контрагентів та нанесені збитки Контрагенти з низкою негативних ознак заважали успішно вести співпрацю. Серед найпоширеніших проблем, які вказували на неблагонадійність партнерів та клієнтів, на думку респондентів, були: (респонденти могли вибрати декілька варіантів, — ред.) - відкриті виконавчі провадження у сукупності з судовими рішеннями — 37%; - проблеми з податковою — 30%; - компанія мала погану репутацію — 26%; - мали місце підозрілі зв'язки з сумнівними особами — 25%; - малий термін діяльності контрагента на ринку — 23%; - конфлікт інтересів — 20%; - неналежна/масова адреса реєстрації — 18%; - компанія перебувала в процесі припинення — 13%; - заборгованості з виплати заробітної плати та/або штрафи АМКУ — 12%; - відсутність ліцензій — 11%; - перебування в санкційних списках — 5%. До речі, всі ці ознаки можна виявити за допомогою системи YouControl. Щодо збитків. Більшість компаній протягом минулого року стикалася з випадками шахрайств: у когось їх було більше, у когось менше. Однак збитки через неблагонадійних контрагентів понесли майже всі постраждалі. Респонденти зазначають про різні еквіваленти втрат, серед найпоширеніших: час, втрата грошей та клієнтів, зірвані угоди, судові стягнення, репутаційні втрати. Збитки, що понесли компанії в результаті шахрайських дій Данило Глоба, керівник юридичного департаменту YouControl, зауважує, що співпраця з шахрайськими, фіктивними та іншими подібними контрагентами (навіть, якщо ви не знали про це) може загрожувати серйозними втратами для бізнесу. «До очевидних негативних наслідків ризикової діяльності — втрати фінансових коштів та інших активів (скажімо, нерухомості чи часток в інших бізнесах) — можуть додаватися ще й репутаційні наслідки. Це може виражатися у втраті довіри клієнтів, партнерів, що, у свою чергу, веде до зриву контрактів і втрати частини прибутку. Бізнес має всі ризики стати «токсичним». Присутність бренду в скандальних «зашкварних» історіях, розслідуваннях ЗМІ чи ГО, вірогідніше всього, призведе до різного роду збитків, дестабілізації бізнесу, втрати доброго імені. Особливо це стосується компаній, залучених до міжнародного бізнесу. Залежно від правової кваліфікації участі в фіктивному бізнес-проєкті щодо вашої компанії можуть бути ініційовані навіть заходи кримінально-правового характеру», — зазначає Данило Глоба. Реалії часу і кіберзлочинність За останній рік кіберзлочинність в Україні зросла — так вважають 66% респондентів. Менше одного відсотка тих, хто думає навпаки. Близько 12% говорять, що умови карантину і локдауну ніяк не вплинули на кіберзлочини і їх кількість залишилася на рівні 2019 року. Думка опитаних респондентів щодо ситуації з кіберзлочинністю в Україні Матеріали прес-служби Департаменту кіберполіції підтверджують факт зростання кіберзлочинності: «Відповідно до статистичних даних Генеральної прокуратури України, яка є держателем Єдиного реєстру досудових розслідувань, у 2019 році було зареєстровано 32156 кримінальних проваджень за фактами шахрайства. За 11 місяців минулого року (з січня до листопада 2020 року) за фактами шахрайства зареєстровано 42563 кримінальних проваджень. Що, в свою чергу, свідчить про загальне зростання вказаних правопорушень у порівнянні з 2019 роком». За інформацією прес-служби, найпоширенішими схемами інтернет-аферистів у 2020 році були: - продаж неіснуючих товарів на майданчиках оголошень; - телефонні шахрайства. Наприклад, зловмисник під виглядом працівника банку телефонує потенційній жертві та випитує конфіденційні дані; - створення фішингових ресурсів для збору персональних даних. Що стосується схем шахрайства, пов’язаних з карантинними умовами, Департамент кіберполіції зазначає, що у грудні 2020 року на їх адресу надійшла низка звернень громадян про привласнення грошей зловмисниками під виглядом компенсаційних виплат підприємцям. На думку Анастасії Гурської, адвоката, керуючого Адвокатським бюро «Анастасії Гурської», карантинні умови та локдаун негативно вплинули як на бізнес, так і на життя населення в цілому: «Більшість компаній не змогли перейти на віддалений формат роботи через свою специфіку роботи, інші компанії просто не витримують конкуренцію з «монополістами». Частина населення залишилась без доходів, достатніх для задоволення своїх потреб. Таким чином, карантин, умови зменшення заробітку та безробіття призвели до створення нових схем заробітку і введення в оману громадян». Належній перевірці і прозорості бізнесу — бути! Наскільки зросла популярність перевірки контрагентів в Україні за останні 5 років? Експерти оцінювали за шкалою, і за їх оцінкою вона таки зросла. 25% помітили дуже сильне зростання популярності комплаєнсу, натомість, тільки 5% оцінили цей процес як дуже мінімальний. Про посереднє зростання популярності перевірки контрагентів в Україні зазначили 37% опитаних. Респонденти оцінили за шкалою зростання популярності комплаєнсу Про зростання зацікавленості до комплаєнсу свідчать і цифри YouControl. За минулий рік аналітична система 53 млн разів допомогла користувачам знайти дані українських та іноземних компаній, директорів та власників, декларації, судові документи тощо. Уроками YouControl Academy з комплаєнсу та використання системи скористалися 3 730 людей. І ці показники зростають з року в рік. Що, в свою чергу, підтверджує запит суспільства, бізнесу зокрема, на правдиву та повну інформацію про контрагентів. Однак, на сьогодні в Україні все ж залишається чималий відсоток компаній, які не приділяють уваги комплаєнсу. Серед головних причин, чому компанії не перевіряють або неналежно перевіряють контрагентів: (респонденти могли вибрати декілька варіантів, — ред.) - недооцінка важливості функції комплаєнсу 53%; - у нашому суспільстві немає хорошої звички/правила перевіряти своїх контрагентів — 49%; - не знають, як і де перевіряти — 41%; - не мають на це фінансових ресурсів — 26%; - не мають на це людських ресурсів — 22%; - не мають на це часу — 10%; - довіряють — 1%; - не мають необхідності в перевірці — 1%. Плани на майбутнє. Більшість компаній планують застосувати комплаєнс-підхід при перевірці контрагентів у найближчому майбутньому. І про це свідчать результати опитування. 60% впевнено сказали, що у 2021 році будуть користуватися послугами аналітичних систем з перевірки контрагентів. 18% організують навчання окремих співробітників, ще 12% використовуватимуть автоматизацію процесів перевірки (АРІ), а 3% планують створення/розширення окремого відділу з комплаєнсу. 1% чесно зізналися, що не планують впроваджувати комплаєнс-підхід. Близько 6% не дали відповіді, а значить, не мають чітких планів щодо цього питання. Плани компаній щодо перевірки контрагентів у 2021 році Отже, плани компаній щодо застосування комплаєнс-підходу в майбутньому є доволі оптимістичними. Це говорить про бажання вести прозору співпрацю в прозорому бізнес-середовищі без обману та корупції. Компанія YouControl висловлює щиру подяку респондентам опитування, завдяки яким стало можливим створення цього аналітичного дослідження! Джерело: youcontrol.com.ua Інфографіка youcontrol.com.ua

Слідчі ТУ ДБР у місті Львові запобігли потраплянню незаконно ввезених товарів у вільний обіг та заподіянню шкоди інтересам держави на суму понад 4,7 мільйона гривень. Так, 4 грудня 2020 року при виїзді з міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краківець» був затриманий комерційний вантажний транспортний засіб, який рухався на внутрішню митницю для завершення проходження митних формальностей.

Слідчі ДБР у місті Львові затримали двох начальників відділів Державної екологічної інспекції у Волинській області після одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). За попередньою інформацією, працівники Держекоінспекції вимагали від громадянина 1000 доларів США за зменшення штрафних санкцій, накладених на підприємство внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел викидів, повідомляє прес-служба ДБР.