​Цей рік будемо згадувати з полегшенням, що завершився

Ворожі пропагандисти аж захлинаються від радощів, розповідаючи, що США припиняють постачання Україні зенітних ракет різних типів, снарядів і комплектів для систем залпового вогню. В недоімперії навіть пішли розмови щодо захоплення переваги в небі України та прорив лінії фронту.

Штати пояснюють своє рішення інтересами Сполучених Штатів — ну, буцім-то їм самим та Ізраїлю, який у них, безумовно, на першому місці, не вистачає ракет. Хоча насправді це черговий етап примусу України до миру на російських умовах.

Кремлівський фюрерок у черговий раз запевнив Д. Трампа у тому, що він з усіх сил прагне миру і навіть сподівається укласти його з Україною ще у цьому році. Але умовою є істотне скорочення американської допомоги Україні зброєю. І Трамп охоче на це пристав. Чому ніхто вже не дивується: ні в Україні, ні в світі.

Мене не полишає думка: а коли вже європейські політики зроблять другий крок у розумінні сьогоднішньої влади США. Перший — це було дуже важке усвідомлення, що агресивна росія на чолі з путіним, яка погрожує Європі — це не ворог США, а навпаки — головний партнер. А Європа та її частина Україна — це тягар, якого Штати Трампа хочуть позбавитися.

Другий крок полягає у тому, щоб зрозуміти: облизування Трампа з боку європейців, вихваляння його неіснуючих досягнень та сумнівного авторитету не приносить жодної користі у переговорах. Просто «татусь Трамп» продовжує кидати Європу, але вже з задоволеним обличчям, а не з виразом образи.

Звісно, є ще й третій крок, але поки що не буду про нього, щоб не прискорювати неминуче.

Насправді, ситуація для України важка, проте не катастрофічна. Ракети і снаряди будуть, хоча і в меншій кількості. І за гроші, а не за так, тобто, доведеться вирішувати з наповненням бюджету, що непросто.

Цей рік є як раз проміжком між поступовою втратою збройної допомоги США і нарощуванням такої від Європи. Головна проблема у тому, що і український ВПК запізнюється на пару років, щоб своєчасно ліквідувати критичну залежність від Штатів по найбільш важливих позиціях. І це нічим, крім непрофесіоналізму, невмотивоване запізнення — головна моя претензія до нашої влади з її «найкращім за всі часи президентом В. Зеленським» (по версії очільників офісу цього президента).

Все одно все буде Україна!

Alexandr Kochetkov, fasebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov