«300 єврейців» замість відповідальності: чергова маніпуляція від Стефанчука

У той час як суспільство роками вимагає відповідальності народних депутатів перед виборцями, відкритих механізмів відкликання, прозорості рішень і покарання за зраду інтересів громад, влада вкотре підсовує абсолютно фальшиве «рішення» — скорочення кількості народних депутатів.

Руслан Стефанчук, який системно ігнорує вимоги виборців, котрий підписує антиконституційні закони, вкотре займається маніпуляціями, заявляючи: якщо людей стало менше, то й депутатів має бути менше. Це - нібито логічно. Проте як Стефанчук хоче зібрати ручних собачок таки у кількості «300 єврейців», якщо є рішення Конституційного Суду 2020 року, який уже чітко вказав, що пропозиція Зеленського про зменшення кількості депутатів до 300 — не відповідає Конституції України. Тобто, тоді КС однозначно заблокував цю ініціативу і її подальше проштовхування в будь-якому вигляді є прямим порушенням конституційного ладу?

Однак диктатура, ігнорування волі народу та імітація виборів - це для Зеленського і його «300 єврейців» сьогодні є основною метод для узурпації влади і створення цифрового концтабору. Тоді як суспільство не вимагає скорочення депутатського корпусу, а вимагає підзвітності і відповідальності депутатів. Проте «300 єврейців» - це не депутати з відповідальністю перед виборцями, це – узаконенні ставленики ЦВК, яких благословить Зеленський. І, бажано, щоб народ не брав безпосередньої участі ні в яких виборах, а ЦВК саме намалювало через цифрову «Дію», що українці – мазохісти і бажають, аби Зеленський і «300 єврейців» їх обкрадали, перетворивши країну на ГУЛАГ у цифровому форматі.

І це за умови, що суспільство неодноразово сигналізувало, що проблема не в кількості депутатів, а в повній безкарності, у зневазі до Конституції, у відсутності реального впливу виборців на тих, кого вони делегували в парламент.

Що робить депутат в Україні після того, як отримав мандат? Переважно — зникає. Не звітує. Не комунікує. Голосує за антиконституційні ініціативи, за дерибан, за «приховану» приватизацію, за розбазарювання надр і знищення залишків суверенітету. Бреше, краде, мовчить. І при цьому — недоторканний. Бо відповідальність перед виборцями у правовому сенсі фактично відсутня.

А потрібно, щоб в Україні був механізм, подібний до американського recall - процедури, яка дозволяла б виборцям достроково позбавити мандата депутата або посадовця, якщо він зрадив їхню довіру, або проголосував законопроект, що шкодить інтересам виборців.

В Україні давно повинен бути впроваджений повноцінний механізм відкликання народного депутата за ініціативою виборців. І така процедура має бути простою, зрозумілою і доступною громадянам: ініціатива може виходити від певного мінімального відсотка виборців округу, наприклад, 1–3%, які збирають підписи як у паперовій формі, так і через офіційну електронну систему. Після прозорої перевірки підписів має проводитися відкрите публічне слухання в окрузі, де люди можуть задати питання, висловити позицію і почути пояснення самого депутата. Якщо громада після цього підтверджує своє рішення на місцевому референдумі (за чітко встановленого порогу участі і кількості голосів), то відкликання депутата відбувається автоматично, без жодних затягувань і саботажу. І подібна процедура аж ніяк не загроза демократії, а навпаки — її вища форма, коли депутат реально стає підзвітним виборцям, які його делегували до Верховної Ради.

Паралельно необхідно запровадити юридичну, соціальну та публічну відповідальність депутатів всіх рівнів перед виборцями. Юридична відповідальність має бути системною: якщо депутат голосує за закон, який суперечить Конституції, чи підтримує схеми, які знищують національні інтереси, то він має втрачати мандат і нести кримінальну відповідальність, яку таки треба внести до кримінального кодексу. Якщо його викривають на відвертій брехні, кнопкодавстві, зловживаннях, якщо він блокує ініціативу виборців щодо відкликання — він має йти з Ради за передбаченою процедурою. Закон про відповідальність депутата перед виборцями має чітко фіксувати всі ці механізми. Соціальна відповідальність є не менш важливою. Депутат має постійно бути на зв’язку з громадою, а не з партійним босом чи прикриттям Ахметова, Пінчука чи когось іншого. Його реєстр обіцянок має бути публічним і підзвітним. Невиконання більшості обіцянок вже причина для громадської оцінки і запуску механізму відкликання. Те саме з публічною відповідальністю, коли депутат несе відповідальність за свої невиконані обіцянки.

І от у цьому контексті Стефанчук, замість запуску будь-якого механізму відповідальності, каже про скорочення депутатів. А це класична маніпуляція: зменшити кількість бездарних і продажних депутатів замість того, аби змусити їх нести відповідальність за свої дії.

Проте головне, що змінювати Конституцію України ЗЕ-гниди не мають права. І Стефанчук це знає. Конституційний Суд вже блокував такі зміни. Але ЗЕ-влада хоче скорочення не тому, що «людей поменшало», а тому, що зменшення кількості депутатів означає спрощення контролю над парламентом. Щоб і справді лишилось «300 єврейців». Чи дозволить суспільство подібне зробити, чи таки вже відправить, як кастрованих кабанів, на смаження?

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фотоколаж Конфлікти і закони