​Єрмак отримав по Є-балу?

Другий день соціальні мережі обговорюють провал одного з шести потужних менеджерів Зеленського на зустрічі з молоддю. Чого тільки не написали. Загалом – правильно і з захопленням від молоді, яка продемонструвала те, що ще для Кучми колись стало відкриттям: Україна не росія, і тут, якщо не проплатити і не зібрати потрібних, не буде теплих ван і овацій для представника від Зеленського.

Проте, захоплюючись студентами, багато експертів чомусь назвали провал Єрмака провалом політика, коли, насправді, Єрмак ніколи не був і ніколи не стане політиком, оскільки він - самозакохана особистість, виріс з середовища, де цінуються лише кулуарні домовленості, контроль потоків грошей та особиста відданість «хазяїну». Єрмак, котрий разом з Зеленським брали гроші з російського бюджету на фільми, в яких українців виставляли недоумкуватими малоросами, які обслуговували бандитів, котрих, через наявність у них грошей, чомусь почали називати бізнесменами, і котрий має зв’язки з російським ФСБ, не може стати політиком, але легко може впливати через підкуп та залякування. Адже саме це він засвоїв ще тоді, коли працював на регіонала Тадеєва, спортсмена, що був дотичним до банди Бориса Савлохова.

Якщо хтось, колись цікавився, як працює керування бандою, то він дуже легко побачить багато спільного між функціонуванням банди і керуванням країною Єрмаком, у якого Зеленський фактично виконує роль президента.

І в організованому злочинному угрупованні, і в стилі керування державою тандемом Єрмак-Зеленський головне - не формальні повноваження чи закон, а особиста лояльність до лідера. І в банді, і в керівництві Єрмака працює лише правило «свій-чужий», коли для своїх створюються умови, ресурси і захист, а для чужих - перешкоди, тиск або усунення, а пріоритетним є контроль над потоками: фінансовими, кадровими та інформаційними.

Проте держава – не банда. Банда функціонує поза суспільством, а тандем Єрмак-Зеленський зі своєю бандою стали над суспільством. Саме тому принцип керівництва, як в банді, не діє на всю країну, оскільки в банді ватажок повинен враховувати інтереси всіх членів ОЗУ, тоді як в суспільстві виходить, що ватажок теж піклується лише про членів банди, а громадяни до цієї банди не входять. І тут починаються гойдалки, про які ані Зеленський, ані Єрмак не думали і думати не збирались. Хоча, як показала зустріч зі студентами, насправді, і думати одному з менеджерів – нічим, оскільки він звик брати нахрапом, контролем, підкупом та залякуванням, а для цього багато розуму і не потрібно.

Однак ця зустріч виявила ще один цікавий момент. З’ясувалось, що Єрмак і Зеленський втрапили у ту ж пастку, в яку потрапляють усі диктатори, що запровадили цензуру і контролюють інформаційний простір: вони реально повірили у власну пропаганду. Для них «телемарафон» перетворився на дзеркало, яке відображає реальність та підсилює їхню версію подій. І тому, у момент зіткнення з реальними людьми, які ставлять конкретні запитання і не підлаштовуються під сценарій, ця штучна впевненість і дала тріщину, показавши голих королів, які не очікували, що їх назвуть голими.

Річ у тому, що всі ці роки Єрмаку не доводилось стикатись з реальною правдою: на Заході, замість того, аби послати його за кораблем – приймали, всередині країни - під нього лягли всі гілки влади. І звідусіль від своїх ставлеників він і Зеленський чують тільки хвалебні слова. Звісно, їх дратує, що не можна західні ЗМІ загнати у стійло на кшталт «марафону», і що на Заході пишуть і розказують по ТВ і про вкрадені кошти, і про корупцію в оточенні Зеленського. Однак в середині України давно говорять тільки про «перемоги» та влаштовувати імітацію діяльності.

А тут, раз і… студенти. Звісно, так як вони навчаються у ВУЗі, якими опікується Мілованов, Єрмак і розраховував на розуміння і правильність, але навіть Мілованов не зміг гарантувати ватажку банди, що ті, кого зібрали на зустріч, гратимуть у гру підміни понять, виконуючи роль підданих, яких треба заспокоїти красивими словами.

То що ж насправді відбулось? А відбулась дуже гарна демонстрація розвінчання міфу «ефективного менеджера» і суспільство побачило справжнє обличчя «сірого кардинала», котрий, на додачу до демонстрації нефаховості, ще й засвідчив дуже страшну для суспільства правду: творячи безлад і керуючи не в інтересах українського народу, Єрмак, при натяках на провали та на неефективність, моментально перекладає відповідальність на третіх осіб: уряд, депутатів, чиновників.

Публічний провал Єрмака оголив не лише його професійну неспроможність діяти реально ефективно в інтересах країни, а й ключову рису стилю управління тандема Єрмак-Зеленський - невизнання та уникання особистої відповідальності. А у воєнних умовах подібне - це загроза виживанню країни, адже рішення з критичними наслідками ухвалюються без страху особистої відповідальності. Саме тому Єрмака давно повинні були відсторонити і притягнути до відповідальності. А те, що студенти виписали йому по Є-балу, вказавши на нелегітимність головного рєшали, то це ще й продемонструвало те, чого проросійський Єрмак, що і мислить в русі раша-тудей, не дуже усвідомлює: в українців немає страху перед вертикаллю влади, і все, що стримує громадян, аби не виписати всій позеленілій проросійській партії регіонів по Є-балу, це – зовнішній окупант.

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото regionews.ua