​Зеленський - чорт: Україна вибухнула протестами

Бажання Зеленського доузурпувати остаточну владу викликало неабиякі протести у Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах України. Люди вийшли на вулиці, реагуючи на голосування у Верховній Раді законопроекту, згідно якого контроль над САП та НАБУ передається Генпрокурору, призначеному без конкурсу і цілком підконтрольному Банковій.

Громадяни не приховували, що цілком усвідомлюють, що зміни до законів, попри замаскованість технічними формулюваннями, означають лише одне - знищення залишків незалежного слідства, яке могло б притягти до відповідальності соратників Зеленського і самого Зеленського. Протестувальники називали закон «антикорупційною амністією», ухваленою депутатами для того, аби вберегти себе від правосуддя й зачистити можливість навіть думати про кримінальні провадження проти людей з оточення Єрмака.

Обурення суспільства викликало не лише голосування, а й те, в який спосіб його продавлювали: кулуарно, без жодного обговорення, а потім, так само швидко його підписав голова ВР, Зеленський, і, як повідомляють соціальні мережі, вночі поспіхом друкував Урядовий кур’єр.

До протестів долучились навіть ті, хто ще вчора вірив у владу, але 22 липня 25 року усвідомив, що мета Зеленського - ламати Конституцію, знищувати баланс гілок влади на переписувати закони під себе, будуючи диктатуру.

Особливу злість викликало голосування депутатів від фракцій, які раніше заявляли про свою принциповість та вірність ідеалам Майдану, але цього разу стали на бік ідеологічних ворогів, чим зрадили своїх виборців і свій же фундамент. І зовсім не тому, що громадяни хочуть, аби країна була колонією. Вони теж проти колоніального впливу, але голосувати з агентами фсб, котрі хочуть, аби Україна була колонією росії, це — нонсенс. Тим паче, що депутати не могли не розуміти, що це голосування саме для узурпації влади вцілому і для бажання уникнути кримінальної відповідальності, зробивши всі правоохоронні органи слухняними.

На тлі війни, в умовах тотального тиску, ці протести стали першим дзвінком, що суспільство більше не готове ковтати все, що спускають з проросійського партієрегіонівського офісу президента. І навіть невелика кількість протестувальників не применшує значення події, бо справжній гнів часто починається з тиші, а закінчується бурею.

Учорашні протести у Києві стали не лише глибоко емоційною реакцією на цинічне голосування у Верховній Раді, яке в суспільстві сприймається як остаточна узурпація контролю над антикорупційними органами в інтересах оточення Зеленського. На тлі системного нищення незалежності прокуратури, ручного правосуддя, вибіркових репресій та перетворення державного апарату на інструмент захисту своїх, вихід людей під стіни парламенту є не просто виявом незгоди, а актом протесту проти безкарності, брехні й політичного фарсу.

Серед протестувальників були і ветерани, і правозахисники, і громадяни, обурені тим, що влада в тилу голосує закони, які посилюють авторитаризм, прикриваючись війною. Люди тримали плакати з вимогами не чіпати САП, не ламати залишки контролю, не топтати Конституцію.

Протест пройшов спокійно, але в повітрі відчувалась агресія, котра може перерости у куди більші протести. Насправді, це перший тривожний сигнал для влади: незабаром мовчазна більшість може перестати мовчати. Бо коли зневажають принципи свободи і справедливості, завжди приходить момент, коли навіть мертві повстають.

Конфлікти і закони

Фото з відкритих джерел