​Як Зеленський та «триста єврейців» Конституцію ґвалтують

Зеленський, коли зачитував обвинувачення на адресу Порошенка, у певної кількості людей викликав довіру. І дійсно, людина так гарно заявляє, що змінить систему, що покарає крадіїв, що деякі навіть повірили. Однак, отримавши президентську булаву, Зеленський одразу забув про всі свої обіцянки, бо так він звик: під софіти набрехав, а далі – трава не рости, тексти вже не важливі.


Так і сталось. Ставши президентом, мільйонер Зеленський, якого продали 30% тим, хто прийшов на вибори, як вчителя Голобородька, а потім ще 43%-м в другому турі, які підтримали його, бо ненавиділи Порошенка, почав показувати своє справжнє обличчя диктатора, хама і невігласа, котрий любить росію і ненавидить Україну і українців.

Про «подивитись в очі путіну» знає кожний, хто бачив виступи Зеленського в росії і як він прогинався перед путіним і росією. Тож не дивно, що перше, що почав впроваджувати мільйонер Зеленський – це порушення Конституції в інтересах окупанта. Загалом, як виявилось, для ватажка «300 єврейців» українська Конституція не має значення. Мотивується ця особа у своїх рішеннях зовсім не інтересами України та українців. І це він довів одразу, вступивши на посаду президента.

Ледь ставши президентом, Зеленський почав розмахувати булавою, крушачи як конституційний устрій, так і державність країни. Почав він дещо обережно: з перевищення власних повноважень, проводячи незаконні звільнення та нагородження. Далі пішло більше, зазіхнувши на ст. 19, 106 Конституції України, почав скасовувати укази колишніх президентів, що мають індивідуальний, ненормативний характер.

А далі його «300 єврейців» у ВР почали голосувати антиконституційні закони, а Зеленський їх підписувати. Найскандальнішими можна вважати неконституційний «закон про землю», потім про непрозору модель розпорядження природними ресурсами, що є прямим порушенням статті 13 Конституції, яка закріплює, що всі ресурси країни належать її громадянам. Згодом закон про контроль за ЗМІ. Потім – повне порушення Конституції і прав людини під час ковідоістерії.

Ну, а з початком повномасштабного вторгнення Зеленський та «триста єврейців» у ВР взагалі вирішили, що Конституція України то – туалетний папір, а тому можна голосувати будь-яку ахінею, не переймаючись за наслідки таких голосувань. І хоча згідно із Законом України «Про статус народного депутата України», а також Конституцієї (ст. 1, 5, 38), депутат — представник народу, зобов’язаний діяти в інтересах громадян, українські депутати діють не як представники народу, а, як агенти впливу або клептократів, або в інтересах транстнаціональних корпорацій, або влади. І люди можуть масово бути проти якогось закону, виходити на мітинги (як проти голосування закону про землю), або збирати петиції (як вийшло з аконом №1209 (відомим як закон про «добросовісного набувача») надсилати звернення — це нічого не означає.

Депутати вже давно, користуючись повною безкарністю, безвідповідальністю перед виборцями і законом, демонструють суспільству, що коли за них голосували - дали їм індульгенцію на крадійства і свавілля для власного збагачення, а не для захисту інтересів громади.

Один із найбільш кричущих прикладів, підписаних Зеленським, закон №1209 , що фактично легалізує рейдерство землі. Попри масову петицію з понад 25 тисячами підписів, президент підписав норму, яка забороняє повернення незаконно відчужених земель через 10 років. Цей закон передбачає, що навіть у випадках, коли ділянку було вкрадено або приватизовано за підробленими документами, вона все одно залишається у власності злочинця — а справжнім власникам ще й доведеться виплатити компенсацію. Землі прибережних зон, ліси, рекреаційні ділянки — все це може бути втрачено назавжди, бо через проблеми в кадастрі їхні межі не були визначені. Це рішення прямо суперечить принципу верховенства права та рівності громадян перед законом. Але ж хіба Зеленський прийшов захищати інтереси українців? В Омані він домовлявся про інше. А так як українці виявились не такими договірними як «триста єврейців», він та його «єврейці» мстяться українцям через влаштований геноцид, допомагаючи окупантові.

Ще один приклад антиконституційного підходу — законопроєкт про мобілізацію, в якому держава намагалася закріпити механізми обмеження свободи пересування, позбавлення прав без рішення суду, блокування діяльності осіб, які не отримали повістку, але мають сумніви у законності дій ТЦК. Цей закон взагалі ігнорує базові положення Конституції щодо презумпції невинуватості, права на свободу пересування, на судовий захист, а також суперечить міжнародним стандартам прав людини. Навіть після критики ці положення зберігаються у різних формах. Кожен, хто почитає писульку, яку «триста єврейців» назвали законом, а Зеленський – підписав, зрозуміє, що ця зелена влада свідомо почала зривали мобілізацію, свідомо згодом завела НКВС (ТЦК) і свідомо хоче змусити українців відмовитись захищати свою країну.

Звісно, пафосними назвами законопроектів та дурнуватими відосиками Зеленський думає обдурити як українців, так і світ. І, звісно, чи комусь при здоровому глузді спаде на думку, що в законі з назвою «про добросовісного набувача» може бути закладено узаконення рейдерства? А Зеленському – спало. І подумалось, може за таким чином запропонувати українцям за кордоном окуповувати нерухомість самого Зеленського? А владі тих країн пояснювати, що коли шлепер розказує, що крадене може стати законним, то нічого поганого в тому, що українці, які змушені були через те, що Зеленський виявився не гарантом, а зрадником, що здав території, втратити власне житло, тепер заселяються в нерухомість Зеленського – немає, бо сам Зеленський вважає, що вкрадене може бути законним. Тож, зважаючи на те, що саме Зеленський є винуватцем, що люди були змушені їхати з України, люди мають повне право захоплювати нерухомість Зеленського. Адже саме цією логікою шлепер мотивується, а тому і інші – теж мають право.

Також Зеленський підписав низку законів, які відкривають шлях до прихованої приватизації державного майна. Пролобійований спікером парламенту Стефанчуком закон спрямований якраз на спрощення передачі власності — без належного громадського обговорення, без реального контролю і без прозорої звітності. Усе це прямо порушує норми Конституції про народ як джерело влади і власника публічних ресурсів.

Однак страшніше інше: ці закони — не поодинокі помилки, а частина системного процесу демонтажу правової держави. Вони засвідчують, що Конституція більше не є основним документом для ухвалення рішень, а публічний інтерес поступається інтересам політичних груп і бізнесу. Те, що Конституційний суд не реагує — це ще один сигнал глибокої інституційної кризи. І кожен день без опору цьому курсу — це день втрати контролю народу над своєю державою.

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото з відеоролика на YouTube



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Ведуча Ірина Узлова та військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан обговорили найактуальніші новини навколо російсько-української війни

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2025.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.