​Холодомор у Києві: роль ДТЕК групи СКМ у спробі Зеленського зняти Кличка

Вже третій рік, прикриваючись обстрілами, група ДТЕК шантажує населення України відсутністю електроенергії. Усі три роки громадяни чують, що то генерація пошкоджена, то її не вистачає, то, як у травні 2024 року, - бо немає сонця. Зважаючи на те, що за місяць до того в Україні був профіціит електроенергії, у 2024 році компанія ДТЕК та «Укренерго» почали пояснювали дефіцит в енергосистемі та запровадження графіків відключень хмарною погодою.

Загалом, за три роки від ДТЕК з групи System Capital Management суспільство почуло таку кількість брехні, напівбрехні та відвертої ахінеї, що вона вже перестала дивувати, але не перестала шкодити населенню та національним інтересам країни. Усі ці наративи системно і вперто розганялися через ботомережі проплачених «енергетичних експертів», лояльних журналістів та відвертих лобістів Ахметова з єдиною метою — створити альтернативну реальність, в якій громадянам нав’язували думку, що відповідальності енергетичного монополіста - немає, причинно-наслідкових зв’язків не існує, а будь-які питання від населення до ДТЕК та влади - «зрада» або «нерозуміння складної фізики». Нам розповідали, що фізика напівпровідників — це вже не наука, що аварії та відключення не мають нічого спільного з управлінням, що Україна нібито не займається експортом електроенергії, хоча 11 червня 2024 року федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц публічно заявив про експорт української електроенергії під час Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні — у той самий час, коли країна жила в режимі блекаутів. Заперечувався і масовий майнінг криптовалюти, який потребує великих обсягів дешевої електроенергії, хоча міжнародні звіти неодноразово показували, що Україна стабільно перебуває серед лідерів за цією активністю. І кожного разу, коли факти ламали чергову брехню від ДТЕК з групи System Capital Management, її замінювали новою, ще абсурднішою, але так само наполегливо її розкручували.

До цього варто додати й інші системні маніпуляції, які стали звичними. Громадянам роками пояснювали, що підвищення тарифів є єдиним способом відновлення енергосистеми, водночас замовчуючи мільярдні обсяги міжнародної допомоги та коштів з РАВ-тарифу. Відключення пояснювали «дефіцитом генерації», але не пояснювали, чому за наявності працюючих підстанцій, імпорту та експорту електроенергії цей дефіцит дивним чином завжди б’є саме по населенню, а не по майнінгових фермах. Публічно говорили про «зруйновану інфраструктуру», але уникали і уникають конкретних цифр, переліків об’єктів і строків відновлення. Кожну критику оголошували «атакою на енергетичну стабільність», хоча насправді йдеться про елементарне право суспільства знати, куди пішли гроші і чому країна з працюючою атомною енергосистемою живе в холоді та темряві.

У підсумку вся інформаційна кампанія від ДТЕК з групи System Capital Management виглядає не як помилки чи хаотичні заяви, а як цілеспрямована стратегія - заплутати, втомити, деморалізувати суспільство і зняти будь-яку відповідальність з конкретних корпорацій та посадових осіб. Тож не дивно, що дедалі більше громадян сприймають дії ДТЕК з групи СКМ не як управління в умовах війни, а як приклад цинічної маніпуляції кризою в економічних і політичних інтересах під прикриттям влади.

Найаморальнішою поведінка ДТЕК з групи System Capital Management стала з жовтня 2025 року, коли блекаути, особливо в Києві, очевидно почали використовувати не лише як наслідок війни, а як інструмент політичного тиску. Уже тоді лобісти енергетичного монополіста публічно заявляли, що кияни «мають виїжджати з міста», фактично перекладаючи відповідальність за власну бездіяльність і відсутність захисту критичної інфраструктури на населення. Замість того, аби закривати підстанції протидронними сітками, укріпленнями та іншими елементарними засобами захисту, ДТЕК заздалегідь готував суспільство до темряви й холоду, нормалізуючи блекаути як нібито неминучі. У січні ж, уже під політичним прикриттям влади Зеленського, яка відкрито зацікавлена в усуненні Віталія Кличка, ця практика переросла у свідомо допущений холодомор у столиці. Так, сам Кличко раніше поводився дивно, ніби вірячи, що якщо «годувати крокодила», то той його не з’їсть, але нині ситуація вийшла далеко за межі його персональних політичних прорахунків, а мешканців Києва фактично взяли в заручники. І знову, як і раніше, суспільству почали розповідати про «розбиті системи під АЕС» та нібито тотальну неможливість відновлення енергопостачання, але цього разу брехню було зруйновано публічно: звіти МАГАТЕ прямо спростували ці твердження, остаточно показавши, що проблема полягає не лише у фізичних руйнуваннях, що наносить окупант по енергосистемі, а й у рішеннях, які приймаються на рівні управління та політики.

Особливо цинічно на цьому тлі виглядає вибіркова істерика про нібито «допомогу ворогу». У лютому 2024 року Зеленський під час пресконференції визнає, що плани українського контрнаступу 2023 року були відомі кремлю ще до його початку. І така заява - офіційна констатація витоку секретної інформації на найвищому рівні держави, однак жодних імен, розслідувань чи відповідальності суспільство так і не побачило. У травні 2024 року представниками офісу президента публічно озвучувалися плани підготовки нового контрнаступу у 2025 році після отримання західної допомоги. Протягом 2024–2025 років Єрмак, Подоляк, представники Офісу Президента та Міністерства оборони регулярно повідомляли через ЗМІ про майбутні пакети військової допомоги і, зокрема, про постачання F-16 чи систем Patriot, ще до їх фактичного розгортання. Так само з через відосики та ЗМІ звучали заяви Зеленського про дефіцит ракет ППО, що загалом повинно бути секретним, але подібна поведінка не сприймалась журналістами Фіали «допомогою ворогу». Натомість, коли було оприлюднено в двадцятих числах січня 26 року інформацію МАГАТЕ про реальний стан енергетичної інфраструктури, які руйнують вигідну для ДТЕК і Банкової легенду про «все знищено», журналісти Фіали оголосили цю інформацію «загрозою національній безпеці» та «підказкою ворогу». Тож не дивно, що, як і в часи СРСР, ярлик «допомоги ворогу» використовується не для захисту країни, а як інструмент цензури та прикриття брехні: все, що вигідно владі, то дозволено і транслюється, все, що викриває управлінську неспроможність чи маніпуляції, оголошується небезпечним.

Саме в такій атмосфері подвійних стандартів, цензури та підміни понять публічний спротив стає не правом, а необхідністю. Тому на тлі повного управлінського свавілля і відвертого знецінення людського життя 21 січня в Києві відбулася публічна акція громадян та представників ГО «Співтовариство підприємців, правників та журналістів», під час якої було передано офіційний лист до Групи СКМ та центру корпоративного управління ДТЕК із вимогою припинити дезінформацію в енергетичній сфері, надати прозорі пояснення щодо відключень електроенергії та розкрити використання коштів, отриманих на відновлення енергетичної інфраструктури.

Акція відбулася, попри те, що влада зробила все, аби люди про неї не дізналися. Анонси заходу зникали, акаунт у Facebook, через який поширювалася інформація про акцію, було знищено без будь-яких пояснень. Проте лист було переданий адресатам фізично, і це - головне.

Причина звернення проста і очевидна. Нам вже три роки розповідають про «критично зруйновану генерацію» та нібито неминучі блекаути, але паралельно ми постійно чуємо про зростання імпорту електроенергії. За відсутності фізичної можливості передавати електроенергію зруйнованими мережами така логіка не працює. Якщо система знищена, то і імпорт неможливий. Якщо імпорт можливий і зростає, отже, ключові елементи енергосистеми функціонують. Ця суперечність потребує публічного і документального пояснення.

Як зазначалося вище, цю суперечність якраз і підтверджують звіти МАГАТЕ. У них вказано, що ключові підстанції не зазнали критичних ушкоджень, а енергоблоки працюють у штатному режимі. Фактично, МАГАТЕ спростувало тезу про «повністю знищену енергетику», якою киян загнали у холодомор, прикриваючи управлінське свавілля влади та ДТЕК. Ці звіти опосередковано підтверджують, що масштаби та тривалість відключень є не технічною неминучістю, а наслідком конкретних управлінських і політичних рішень. Тож у цьому контексті енергетична криза у Києві є частиною системного тиску на міського голову Віталія Кличка, який, аби реально хотів вдарити по зеленій владі, давно мав би звернутися до суду щодо дій Ткаченка - начальника Київської міської військової адміністрації, який активно піарився на проєктах «захисту Києва від дронів», під яку з бюджету Києва, розпорядником якого формально є міська влада, було виділено 260 мільйонів гривень, але реального результату місто так і не побачило, що породжує обґрунтовані підозри у розкраданні коштів. Водночас голови районних адміністрацій у Києві призначаються безпосередньо центральною владою і не підпорядковуються меру, що фактично позбавляє обраного міського голову реальних важелів управління столицею. Саме тому у такій конфігурації блекаути та холод перетворились на інструмент політичного тиску, який використовується для дискредитації Кличка та підготовки до перерозподілу влади в Києві.

Окреме питання до ДТЕК з групи System Capital Management — гроші. З 2022 року Україна отримала щонайменше 6,5–7 мільярдів доларів міжнародної допомоги, спрямованої саме на відновлення та захист енергетичної інфраструктури, до яких слід додати щорічні мільярдні гривневі надходження з РАВ-тарифу. За наявності таких ресурсів холод у будинках, масові відключення та постійне перекладання відповідальності на населення з вимогами підвищення тарифів є не просто аморальними, а такими, що мають ознаки свідомого управлінського саботажу, фінансової непрозорості та зловживання монопольним становищем. У цих умовах питання полягає вже не в «об’єктивних труднощах війни», а в тому, куди саме були спрямовані кошти, виділені на захист і відновлення енергосистеми, і чому їхній результат не відчувають ані кияни, ані мільйони інших споживачів.

Існують обґрунтовані підозри щодо непрозорих схем так званого «імпорту» електроенергії. Зокрема, йдеться про можливість маніпуляцій із транскордонними перетоками: електроенергія українського походження могла виводитися на зовнішні ринки, а згодом повертатися в Україну вже у статусі «імпортної» — за значно вищою ціною. За своєю суттю, це нагадує модель «Роттердам+», але в оновленій формі. Знати про подібне може влада та Кабмін, але ці, наче державні органи, давно працюють не в інтересах національної безпеки країни та народу, а саме в інтересах монополіста.

Ніхто не приховує, що ДТЕК (група System Capital Management) активно розвиває енергетичні проєкти в країнах ЄС. Зокрема, через європейську структуру DRI компанія реалізує масштабні проєкти у Польщі та інших державах Європи, включно з будівництвом систем накопичення електроенергії. За таких умов контроль над потоками електроенергії, ціноутворенням і доступом до міждержавних ринків створює потенційні можливості для фінансових маніпуляцій.

Підозра в новій схемі на кшталт «Роттердам+» є не безпідставною, бо ще в 2023 році державні виробники електроенергії в Україні продавали її Ахметову (що стало можливим лише після «енергетичної реформи 2016 року») за 0,1 коп. за мВт, тоді як суспільству паралельно нав’язуються тези про «дефіцит», необхідність дорогого імпорту та підвищення тарифу.

Саме тому у переданому до System Capital Management зверненні громадськість вимагає розкрити країни-контрагенти, обсяги, ціни та кінцевих бенефіціарів таких операцій, а також надати інформацію про експорт електроенергії структурами, афілійованими з ДТЕК, у періоди масових відключень всередині країни.

Якщо ж повертатись до влаштованого холодомору у Києві, то концентрація та тривалість відключень лише підтверджують, що, тримаючи киян в заручниках, влада використовує енергетику як інструмент політичного тиску проти незручного мера Києва, і це зовсім не питання тарифів чи ремонту мереж, а питання зловживання критичною інфраструктурою для досягнення політичних цілей. Свідомо створений енергетичний шантаж, який за своїми наслідками нагадує штучний, або «свідомий холодомор», що реалізується через компанії ДТЕК, які входять до групи СКМ (System Capital Management), просто використовується у політичних інтересах чинної влади. Масові та непропорційні відключення електроенергії в столиці дедалі більше нагадують не технічну необхідність (хоча енергетика Києва реально постраждала після останніх атак окупанта і тут щодо відновлення – щира подяка простим робітникам енергосектору, до яких керівництво ДТЕК має лише опосередковане відношення лише як ті, що платять зарплату), а інструмент політичної боротьби з мером Києва Віталієм Кличком. Після часткового вилучення фінансових повноважень у міста, створення Київської міської військової адміністрації як тимчасового органу воєнного стану та призначення наприкінці 2024 року її керівником Ткаченка, управління критичною інфраструктурою фактично було виведено з-під контролю міської влади. КМВА, яка за законом має відповідати за оборону, безпеку та життєдіяльність столиці в умовах війни, діє паралельно з КМДА, але без демократичної підзвітності киянам. У такій конфігурації холод у квартирах, темрява та хаос у столиці є не побічним ефектом війни, а свідомо допущеним або навіть керованим процесом, мета якого — дискредитувати міську владу, підготувати ґрунт для усунення Кличка та заміни обраного самоврядування призначеними «своїми» адміністраторами.


А так як терор киян та українців все більше нагадує свідому диверсію проти національних інтересів країни, наступну акцію протестувальники планують проводити під СБУ.

Оксана КОТОМКІНА, Конфлікти і закони

Фотоколаж Конфлікти і закони