mogno vse

Верх цинізму київської влади: котеджні містечка скоро будуватимуть на кістках жертв сталінського режиму

 
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», створений 2001 року, й досі не може отримати право на землекористування. Накази Кучми, Ющенка, Януковича про надання Заповіднику земельної ділянки для постійного користування блокуються на місцевому рівні. З огляду на земельну лихоманку, на яку хворіє київська влада, поховання жертв сталінського режиму буде впритул межувати з палацами багатіїв. Не виключено, що грошовиті циніки не посоромляться переступити межу і почнуть будуватися прямісінько на кістках предків.
 
Понад півстоліття Биківнянський ліс (околиця Києва в Броварському напрямку) беріг свою страшну таємницю: тут проводилися масові захоронення закатованих у 1930-х-1941-му роках. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100-120 тисяч українців, росіян, поляків, євреїв, італійців, угорців та ін. Трагедія Биківні виходить за межі України і стоїть нарівні з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр чи Катинський розстріл. Органи КДБ «списували» злочини на німців. Лише у кінці 80-х років ХХ ст. стала відома правда про Биківню.
 
За матеріалами Офіційного веб-сайту Українського інституту національної пам'яті, «у 1995 році на виконання Розпорядження Президента України (Л. Кучма) від 11.08.94 №98/94-р “Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня” було засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х років. Постановою Кабінету Міністрів України № 546 від 22 травня 2001 р.(В. Ющенко) на його основі було створено Державний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”. У травні 2006 року Указом Президента України №400/2006 йому було надано статус національного.
 
Постановою Кабінету Міністрів України (підписана Прем’єр-міністром В. Януковичем) від 13 червня 2007 року № 820 "Про невідкладні заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили"» Заповідник було передано до сфери управління Українського інституту національної пам’яті».
 
Київська міська державна адміністрація ще до кінця 2007 року була зобов’язана підготувати усі необхідні документи для надання права постійного користування земельною ділянкою Заповідника. Проте у столичної влади свої, приховані від громадськості, плани на цю територію.
 
Незважаючи на сприяння найвищих осіб державної влади та увагу до нього з боку міжнародної спільноти, Заповідник «Биківнянські могили» усе ще не набув права землекористування.
 
Питання по-єзуїтськи саботується на рівні адміністрації столиці. Київської міською адміністрацією упродовж років не виконуються постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження і доручення Віце-прем’єр міністрів та Президентів України від Кучми до Януковича включно.
 
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті, «КО «Київзеленбуд», яке взагалі не має права обґрунтовувати межі заповідників, надало висновок щодо відведення території не більше 15 га трьома окремими ділянками та їх вилучення зі складу земель лісового фонду (дві з яких – братські могили та одна – в’їзд на територію), а решту площі включити до складу Заповідника без вилучення територій із лісового фонду та землекористування КП «Дарницьке лісопаркове господарство».
 
Однак спільне використання території суперечить вимогам Земельного кодексу України і блокує розвиток Заповідника.
 
Київська міська влада відверто знущається над пам’яттю десятків тисяч людей, і це може викликати небажаний міжнародний резонанс. Щороку у травні в Биківнянському лісі біля Києва проводиться день пам’яті жертв політичних репресій, який з 2006 року оголошено офіційним. У Заповіднику поховано представників близько 40 національностей світу. Окрім перших осіб української держави, Заповідник відвідують українці, росіяни, білоруси, євреї, громадяни та офіційні особи з Польщі, Канади, США та інших країн. У 2001 році Меморіальний комплекс жертв політичних репресій відвідав Папа Римський Іоан Павло ІІ, у 2003 році посол США і працівники посольства, у 2004 році – Збігнев Бжезінський.
 
Водночас навколо Биківнянського лісу замикається коло приватних інтересів влади, яку в народі називають «будівельно-адміністративною мафією». І це ганьба не лише для киян, а і для всієї України.
 
Cпілка вільних журналістів «Природа над усе!» стурбована також і тим, що ліси, образно названі «легенями Києва», за часи панування Омельченка та Черновецького зменшуються шаленими темпами. Типовий приклад свавілля – незаконні вирубки під виглядом «санітарних» на вулицях Бобринецькій та Радистів. На тій-таки вул. Радистів, окрім приватних будівель, йде незаконне будівництво церкви (матеріал по темі читайте тут http://jeybud.com.ua/index.php?item=articles&sub=1584&d_id=3). Окрім прямої загрози здоров’ю киян, йдеться про відповідальність за рідкісну флору й фауну Київщини, яку ми безповоротно втрачаємо.
 
Матеріал підготовлено Спілкою вільних журналістів «Природа над усе!»

Наступна стаття »



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Упродовж сьогоднішнього дня обстановка у районі проведення АТО залишалась напруженою, один український боєць отримав поранення

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.