mogno vse

Микола Кулинич: «Нереформовані силові структури держави та судова система на сьогоднішній день вже є гальмом на шляху економічних та правових перетворень»

Нові обличчя
 
Нині майже ніхто з професіоналів не лишається осторонь суспільного життя. Особливо – фахівці, знавці своєї галузі. Вони найвразливіше сприймають непрофесіоналізм влади, який остання декларує на кожному кроці. Найгостріше абсурдність кроків влади зачіпають експертів в галузі права, позаяк вони чітко усвідомлюють: не працює закон – починається вакханалія. Проте влада не поспішає консультуватись з фахівцями. А дарма, оскільки вони чітко знають, як правильно потрібно провести те ж реформування судової системи та силових структур. І коли фахівці усвідомлюють, що влада поводиться не професійно, вони починають діяти, оскільки переконані, що якщо щось почне робити один, до нього обов’язково приєднаються однодумці. Такої позиції дотримується і Микола Кулинич, який доносить її суспільству і владі.
 
Пане Миколо, у певних колах Вас знають, як особу, яка має чітку позицію щодо необхідності проведення фахових реформ в правоохоронній та судовій системі України. Але влада теж заявляє, що вона проводить реформи. Чому Ваше бачення відрізняється від позиції влади і в чому воно полягає?
 
Реформування буває різним. Що ж до проведення реформ в правоохоронній вертикалі та судовій системі, то, як на мене, відповідь тут лежить на поверхні, але на неї не звертають уваги. По-перше, неможливо втілювати лише економічні реформи без паралельного ініціювання кардинальних змін в правоохоронній сфері. Це все одно, що однією ногою намагаєшся зробити впевнений поступ, а друга зависла в статиці, - руху не відбувається. І по-друге, і головне: нереформовані силові структури держави та судова система на сьогоднішній день вже є гальмом на шляху економічних та правових перетворень. Більше того: вони нерідко дискредитують правоохоронну систему, а також її суть та політику.
 
Що конкретно не влаштовує Вас в чинній правоохоронній системі?
 
Нинішня правоохоронна вертикаль дісталася Україні в спадок від радянської доби. На той час вона була спрямована на захист інтересів лідерів СРСР з комуністичною ідеологією та утримання ними влади. І дотепер, на жаль, в основі ідеології української правоохоронної системи домінують не принципи захисту громадянських прав та свобод пересічного ГРОМАДЯНИНА, національних інтересів держави на засадах патріотизму та відданості служіння українському народу.
 
Будучи повністю підконтрольною, ця система обслуговує інтереси влади та олігархії. Соціально забезпечені громадяни, а я маю на увазі олігархів, бізнесменів та представників влади, в цілому, задоволені роботою правоохоронців та суддів. Пересічні ж українці, до яких відношу й себе, навпаки - невдоволені. І для невдоволення є причини, оскільки всі ми абсолютно незахищені від вуличної злочинності, дій шахраїв, вседозволеності мажорів різного штибу, а також тих, хто повсякчас посягає на наше життя, здоров’я, майно та спокій.
 
Звісно, Ви, як фахівець, це чудово усвідомлюєте. Проте, що конкретно, без лозунгів, можна зробити? Особисто Ви бачите реальний план змін, який можна втілити і який працюватиме?
 
Безумовно, я маю певне бачення. І навіть маю реально прописаний план та пункти його реалізації. Я переконаний, що потрібні:
 
- докорінні зміни в організаційно-кадровій системі правопорядку з урахуванням європейського досвіду;
 
- приведення рівня вимог щодо матеріально-технічного забезпечення та соціальних стандартів правоохоронців до європейських норм;
 
- критерії кадрового наповнення: патріотичність, моральність, фаховість;
 
- максимальне спрощення відомчої звітності, вона не повинна бути основним мірилом діяльності правоохоронного органу;
 
- законодавче, нормативно-правове забезпечення;
 
- PR- забезпечення реформ, підтримка суспільства;
 
- жорстока боротьба з корупцією в самій правоохоронній системі.
 
Пане Миколо, те, що ви озвучуєте, це – слова. А потрібна практика. З чого, на Вашу думку, потрібно починати реформи?
 
Починати реформи з МВС. І – терміново. Необхідно змінити все без винятку керівництво силового відомства та провести переатестацію на відповідність особового складу вимогам часу.
 
Водночас необхідно реорганізувати патрульно-постову, дільничу та службу ДАІ, надавши їм повноваження щодо якісного та швидкого реагування на правопорушення. Їхню роботу на ввіреній адміністративній території щодо присікання та профілактики правопорушень необхідно максимально наблизити до захисту прав та інтересів громадян.
 
В такий же спосіб реформуванню підлягатимуть інші, не менш важливі підрозділи МВС. Зокрема: Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю, Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю, карний розшук, підрозділи дозвільної та паспортної систем, а також заклади спеціальної підготовки кадрів і інші.
 
Окремо в системі силових відомств необхідно передбачити і реформувати слідчі підрозділи (в т.ч., МВС), можливо виведення їх в окреме підпорядкування.
 
Необхідно також переглянути та перерозподілити ролі різних видів гілок правоохоронної системи. Зокрема, виключити дублювання функцій МВС – СБУ – Податкової міліції щодо повноважень боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також у сфері боротьби з економічними злочинами. Я також цілком підтримую ідею щодо того, що в нашій державі необхідно гуманізувати відповідальність за економічні правопорушення, декриміналізувати у встановленому порядку ряд статей Кримінального кодексу. Жорстко впливати на порушників треба з допомогою фінансових штрафів. Це більш дієва і сучасна практика. У прокуратури необхідно забрати право ведення слідства, а, можливо, залишити лише повноваження щодо підтримання обвинувачення в суді від імені держави.
 
А як бути з СБУ? Ваше бачення місця і ролі Служби безпеки України ?
 
Безумовно, що Службу безпеки України також належить докорінно реформувати (а можливо, і ліквідувати), залишивши функцію контррозвідувального забезпечення та захисту національного суверенітету і цілісності держави, при цьому суттєво скоротивши чисельну кількість особового складу, провівши люстрацію.
 
Тож у Ваших планах з реформування, мабуть, пропонується й подальше бачення долі судової системи?
 
Так. Глибоко переконаний, що суд повинен стати доступним для пересічних громадян. Для цього необхідно дещо змінити судову структуру й створити у першій інстанції магістратні суди (прикладом може бути Грузія), які функціонуватимуть майже у кожному населеному пункті (або в кущовому порядку на декілька населених пунктів, виходячи з кількості проживаючого населення та інших критерїїв).
 
Спеціалізацію судів необхідно посилювати. Тільки таким чином суддя стає професіоналом у конкретній галузі та якісніше й швидше розглядає справу. 
 
Одним з критеріїв реформ у судовій системі має бути швидкість та оперативність. Необхідно зобов’язати суди чітко дотримуватись часових термінів розгляду справ. Також важливим критерієм має бути однорідність рішень суду.
 
Судочинство повинно бути поділено на три інстанції: першу, апеляційну та верховну. Після розгляду справи в першій інстанції, у разі її оскарження, Апеляційний суд має розглядати тільки ті питання, які були суперечливими в першій інстанції, а Верховний суд, в свою чергу, дослідить те, що не вдалося узгодити в Апеляційному.
 
Важливо судову систему також звільнити від корумпованих людей і укомплектували новими професійними суддями, мотивованими працювати чесно, в тому числі, шляхом збільшення бюджету на утримання системи та суттєвого підвищення заробітних плат. При цьому державі необхідно безпощадно і безжалісно реагувати на порушення суддівської етики та факти корупції, хабарництва з боку суддів.
 
Вважаю, що необхідно активніше запроваджувати практику впровадження системи присяжних засідателів у системі судочинства.
 
І ще один важливий момент: з метою мінімізації впливу на суддів з боку влади, а також створення умов для вільного, демократичного і об’єктивного виконання ними професійних обов’язків, доцільно призначати їх на посади на термін до досягнення пенсійного віку.
 
Озвучені плани, теоретично, є переконливими. Однак, як відомо, один у полі не воїн. Чи вважаєте Ви, що знайдете підтримку серед таких фахівців, як і Ви?
 
Чесно кажучи, справа не в мені. З приводу підходів та бачення реформування правоохоронної та судової систем таку саму відповідь, як я, надасть кожний фаховий спеціаліст. Але головне те, що вже й суспільство починає дослухатись до нашої думки, а тому й вимагає змін на краще. І наразі над цими питаннями замислюються не лише фахівці, а й ті, хто працює в середині цих структур: державні службовці, правоохоронці, судді. Усі, хто знає систему з середини, оскільки вони бачать кожен день її вади, а змінити нічого не можуть.
 
Що стосується мене особисто, - то я, як фахівець, більше не лишатимусь осторонь, просто коментуючи певні моменти. Наразі я, і ті, хто поділяє мої погляди (а це теж, у своїй більшості, фахівці в галузі права) вже будемо діяти. Наразі ми опікуємось самоорганізацією суспільства. Вже в планах створення громадської організації, яка одразу себе проявить, адже я переконаний, що зрушити наболіле питання реформ в суспільстві має можливість лише згуртована громадськість, ті представники політикуму, які не на словах, а через конкретні справи пропагують і втілюють національну ідею, принципи сучасної європейської держави, в центрі якої стоїть простий українець, захищений, гордий і щасливий за свою Батьківщину. А всі решта, хто працює на державу, в тому числі, і правоохоронці, - всього-на-всього слуги народу і повинні забезпечувати йому такий стан речей і душі.
 
Але система, яку маєте намір змінити, навряд чи так просто капітулює. А отже, за нинішніх умов, будь-які дії проти влади можуть загрожувати Вашій безпеці?
 
Думаю, Ви дещо перебільшуєте. Всі під Богом ходимо. Треба вірити в кінцевий успіх і все вийде. Все решта - рутинний шлях до мети і не більше.
 
Ви знаєте правоохоронні органи зсередини. На Вашу думку, кого там більше: тих, хто підтримує чинні порядки, чи тих, хто хоче змін?
 
Однозначно, більшість все-таки тих, хто прагне змін на краще. Інша річ, що вони не можуть собі дозволити міркувати вголос. Просто система працює у такий спосіб, що амбітних, розумних, вболіваючих за справу посадовців, з власною думкою, вона, в кращому випадку, виштовхує, в гіршому - «переїжджає катком». Там вища керівна ланка посадовців перевагу поки що надає особистій відданості, умінню вирішувати делікатні, нерідко з порушенням норм чинного законодавства та посадових інструкцій, питання. Тому і панує частенько кругова порука, нездоровий кар’єризм, протекціонізм, мажорство і тупе заробляння «бабла» за рахунок підприємців і бізнесу, словом тих, хто їх і утримує шляхом сплачування податків.
 
Дайте коротке визначення своїй громадянській позиції.
 
Я підтримую ідеї демократичного розвитку держави, побудови в нашій країні в конституційний спосіб громадянського суспільства з широкими повноваженнями громад місцевого самоврядування.
 
Розмову записала Наталя НЕЗАЙМАЙ


Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

АТО: центром вогневого протистояння став Приморський напрямок. Окупанти 21 раз відкривали вогонь по позиціях українських захисників

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.