mogno vse

НМПУ - знищити не можна зберегти

spilka nmpu

 

Заголовок до матеріалу обрано невипадково. Кожен зможе сам поставити кому там, де вважає за потрібне. І все залежить від того, чи розуміють члени профспілки, що будь-які скандали – це не лише репутаційні ризики, а ще й – боротьба. У когось за повноваження, у іншого за справедливість. Ба більше: чомусь дехто вважає, що скандал може, або повинен призвести до розпаду спілки, хоча скандали були і раніше, а ті, хто їх влаштовував, пішли у небуття, а спілка – існує.


Навіть скандал з грошима від Гані Герман не призвів до розвалу. Але нині чомусь в певних колах це питання піднімається. А з якого дива? Висновок кожен зробить сам, ознайомившись з коментарями сторін конфлікту та експертів. Єдине, що хочеться зазначити, донори, до яких редакція зверталась також за коментарями – самоусунулись. Була проблема і з коментарями від експертів. Одні відмовились їх давати з етичних міркувань, інші – навіть не знали про цей скандал, хоча імена цих експертів доволі відомі, треті не хотіли коментувати, оскільки за однією зі сторін конфлікту стоїть особа, що входить в експертні групи при донорах, тобто: дає свої висновки щодо грантів. А ще на питання: навіщо одній структурі, що опікується вивченням медіа, загалом скандал? - один з респондентів зазначив, що уся щуряча гризня має свої цілі. В першу чергу – вплив на медіа ринку. А ще – банальне бажання позбавитися від конкурентів у точці дотику співпраці з донорами.

Що ж до подання інформації. В Україні існують декілька структур, які опікуються вивченням медіа, але лише одна так несамовито тиражує повідомлення саме в інтересах однієї зі сторін. Також, судячи з коментаря, що було розміщено у закритій групі ФБ, певні матеріали подаються у такий спосіб, як це потрібно одній зі сторін, без з’ясування обставин, а сама інформація є дещо перекрученою:

3 nmpu

А тому журналісти, як люди, що вміють самостійно робити висновки, зможуть розставити акценти у цьому скандалі:

Анна Андрієвська, (член НМПУ)

- Як Ви прокоментуєте ситуацію, що склалась у НМПУ?

- Моя точка зору збігається з точкою зору комітету, яку ми висловили. Вже декілька місяців у НМПУ триває певний конфлікт. А точніше, як на мене, то - не зрозуміла ситуація, коли голова НМПУ Юрій Луканов починає перетягувати на себе певні функції, ігнорувати рішення Комітету організації. А Комітет - це провідний орган, який ухвалює певні рішення і які, за статутом, голова організації має виконувати, незважаючи на те, погоджується він з ними чи ні. Рішення у Комітеті приймаються колегіальним голосуванням. Це - нормальний демократичний механізм, коли працює елементарна математика: якщо більшість проголосувала, то рішення вважається прийнятим. І якщо хтось проти, вони згоджуються з рішенням більшості. Я в Комітеті опікуюсь кримським напрямком, оскільки я – кримчанка. І хоча я змушена була покинути Крим, я продовжую висвітлювати проблеми, з якими стикаються журналісти на окупованих територіях.


На минулому з'їзді мене обрали членом комітету саме з Кримського напрямку. Завдячуючи своїм функціям, я розробляла заяви щодо порушення прав журналістів в Криму та рекомендації - яку позицію нам слід озвучувати на міжнародних заходах. При цьому, висловлюючи свою точку зору, я почала розуміти, що з боку голови організації вони не сприймаються, і стало зрозуміло щодо позицій по певних питаннях - пішла коса на камінь.

Насправді ж конфлікт між комітетом НМПУ і його головою стався, коли комітет висловив свою незгоду з тим, що наша організація співпрацює з Союзом журналістів Росії. Ситуація в тому, що Союз журналістів Росії створив в Криму організацію місцевого рівня для журналістів (були випадки, коли журналістів просто примушували ставати членами Союзу журналістів Росії і таким чином так само порушували їх права) і він є стороною конфлікту на фоні агресії Росії до України. Але чомусь на міжнародному рівні організації вважають їх партнерами і сприймають як якусь незалежну структуру, як сторону поза конфліктом. І наразі українські медійні організації, НСЖУ та інші, розглядають її як партнерську, з якою ведуть перемовини щодо порушень прав журналістів в Криму. Тож коли я і члени комітету НМПУ висловили думку, що ми не можемо з нею співпрацювати і що якось треба припиняти ситуацію, що триває вже два роки, Юрій Луканов почав говорити, що ми маємо нездорові політичні амбіції, які згодом можуть призвести до якогось краху. І на цьому фоні ми дізнаємось, що секретар Союзу журналістів Росії поїхав до Криму спілкуватися з тамтешніми місцевими журналістами і приймав їх до лав спілки журналістів Росії. Також стає відомо, що він незаконно перетнув кордон України: до Криму він прилетів літаком з Москви. А це заборонено українським законодавством. Згодом, в одному зі своїх інтерв'ю він зазначає, що більше 40 разів так само їздив до Криму. Тож ми підготували заяву до Генеральної Прокуратури України, щоб ця інформація була перевірена і було порушено кримінальне провадження за цим фактом, оскільки подібне - систематичне порушення українського законодавства з боку секретаріату Союзу журналістів Росії.

Луканов наше рішення сприйняв дуже агресивно. Почав усім доказувати, що це не справа комітету і ради НМПУ. Пояснював, що ми повинні займатися іншими справами. Проте комітет все ж проголосив рішення, i Луканов змушений був цю заяву підписати, хоча демонстрував, що робити цього не хоче. Після цього вже Союз журналістів Росії на своєму сайті робить заяву, що вони наголошують на тому, що за російським законодавством Крим є територію Росії і тому будь-які заклики про те, що вони порушують українське законодавство – не сприймають і вважають їх недоречними. Після цього комітет НМПУ вирішив ініціювати звернення до міжнародних журналістів. Було ухвалено рішення про необхідність апелювати до Міжнародної федерації журналістів, аби припинити членство Союзу журналістів Росії в Міжнародній федерації журналістів, адже їхня заява про те, що Крим є територією Росії, порушує статут міжнародної організації журналістів, який передбачає, що її члени не мають права виправдовувати політику окупації, неоколоніалізму та інших подібних фактів.

Ми пропонували різні редакції такої заяви. Спочатку хотіли, дійсно, виключити їх з Міжнародної федерації журналістів за підтримку політики Путіна, але Луканов почав розсилати повідомлення по міжнародних партнерах і розказувати, що ми готуємо подібну заяву, а це – неправильно. Згодом наголосив, що всі нас вважають авантюристами і якщо ми приймемо подібну заяву, нас перестануть поважати як організацію. Тож, на його вимогу,  зміст заяви переглянули. Було вирішено, що просимо призупинити членство Союзу журналістів Росії в Міжнародній федерації журналістів на півроку, оскільки подібна норма в статуті міжнародної організації журналістів існує. Але Луканов виступав і проти подібних заяв.

Тоді нами було запропоновано заяву, в якій НМПУ просить Міжнародну спілку журналістів дати оцінку заяві Спілки журналістів Росії, що була розміщена на їхньому сайті. Саме цей, останній варіант, було затверджено. Хоча Луканов зазначив, що не буде її озвучувати. І саме в той період часу відбувалась конференція Міжнародної федерації журналістів, на яку Луканов не поїхав, а змушений був їхати Чайка. Тож, було прийнято остаточне рішення просити Міжнародну федерацію журналістів дати оцінку заяві журналістів Росії. І саме після цього Луканов в особистій переписці між журналістами почав нас лаяти останніми словами та зазначати, що ми нічого не розуміємо в міжнародній діяльності і що діалогу з нами вести не можна. Потому він систематично ігнорував рішення комітету, що є порушенням статуту Незалежної медіа-профспілки. Також наразі він не йде на контакт, хоча ми хотіли з'ясувати, чому у нього такий негативний процес до наших рішень та проектів. Потому він висловив думку, що він один налагоджує міжнародний розвиток нашої організації, а ми всі хочемо зруйнувати його досягнення. І от саме в цей період часу випливає інформація щодо грошей, які, як пояснює сам Луканов, були перераховані випадково і згодом були ним повернуті. Хоча перерахунки приводилися двічі впродовж року і ще одне перерахування готувалось цього року, але його не встигли нарахувати, оскільки воно було виявлено. І вже після цього скандалу стало зрозумілим, що робота організації заморожена. Наразі ми не можемо приймати жодних рішень, оскільки голова НМПУ порушує статут. Склалася ситуація, що ми більше не можемо йому довіряти.

Оскільки він ігнорував всі наші пропозиції щодо вирішення конфлікту, нічого не лишалось, окрім як зібрати раду. На раді було проголосовано рішення про його тимчасове відсторонення від виконання обов'язків голови НМПУ. Причому ні про яке зняття з посади мови не йшлося. Він є членом комітету, але його повноваження призупинені до тих пір, поки не буде проведено позачерговий з'їзд.

Те, що навколо цієї ситуації здійнялося, на мій погляд, є абсолютною маніпуляцією, і мені дуже важко це коментувати, оскільки я маю свою функцію у цій організації і не отримує за це ніяких грошей. Проте я знаю, що НМПУ - це інструмент впливу. І я хочу, щоб його можна було використовувати для захисту прав колег, які залишилися в Криму. Проте я спостерігаю, що наразі в медіа спільності публікується безкінечна кількість матеріалів. При цьому до мене за цей період часу лише один раз зверталися за коментарем. Більше вже ніхто нічого не питає, проте кількість матеріалів з брудом лише збільшується. Усі ці матеріали є однобічними і висвітлюють точку зору лише однієї сторони, тобто – Луканова. Мені здається, що це абсолютно штучно створений потік інформації, який має на меті лише одне: аби Луканова поновили на посаді голови НМПУ і щоб його ніхто не чіпав. З моєї точки зору, всі ці публікації направлені на те, щоб делегати з'їзду ще до його проведення мали перекручену інформацію, а також – втомились від флуду. І от коли у них здадуть нерви, вони зроблять вибір на користь Луканова, аби лишень він перестав лити бруд на членів НМПУ та псувати імідж організації.

Чесно кажучи, я не знаю, яким буде рішення з'їзду. Але те, що відбувається, дуже показово. Особисто я сприймаю це як інформаційну війну проти Незалежної медіа-профспілки. Більше того, я точно знаю, що Юрій Луканов є членом організації «Детектор Медіа» і я вбачаю в цій грі конфлікт інтересів, оскільки всі матеріали, які там публікувались, направлені проти Незалежної медіа-профспілки. І тут - конфлікт інтересів. У однієї сторони завдання відстояти Юрія Луканова на посаді голови НМПУ, а наше - аби була справедливість і щоб не порушувався статут Незалежний медіа-профспілки.


Голова НМПУ, Юрій Луканов

- Юрію, скажіть, будь ласка, чи дійсно конфлікт виник на фінансовому ґрунті?

- Ні. Він почався до цього. Я завжди декларував певні принципи і їх дотримувався. Повага до чужої роботи, партнерські стосунки. Ось є стратегічне рішення комітету, яке випливає з рішень з’їзду, то відповідно і призначаються відповідальні люди за той чи інший напрямок роботи і саме вони працюють в цьому напрямку. І ніхто не має права втрутитися, якщо виконавець не порушує закон і статут і працює успішно. Власне кажучи, завдячуючи цьому принципу, витягували і Київську профспілкову організацію, адже, коли я туди прийшов, вона – ледь дихала і на той час були лише невеличкі гроші на оренду стола в офісі і на невеличку зарплату секретарки. З моїм приходом ми її підняли і так само підняли всеукраїнську організацію. Все працювало і працює. Зокрема, Юридичне бюро працює фактично як автономна установа. Вони навіть людей самостійно беруть на роботу, не узгоджують з комітетом. А я займався справами міжнародними. І це давало нормальний результат. Але виникла типова проблема, коли найняті працівники в той самий час входять у комітет і у них виникають специфічні інтереси. Вони почали їх лобіювати. Вони самі користувалися свободами, але не поважали свободу інших. В лютому цього року у представників Юридичного бюро з'явилася маніакальна ідея - все контролювати. Зокрема, почали втручатися у мій напрямок роботи. Хоча він приносив значні вигоди – ціла купа проектів. Вони вирішили осідлати міжнародний напрямок, при цьому жоден з них не володіє англійською чи французькою – робочими мовами міжнародних журналістських організацій. Вони уявлення не мають, як вони працюють. Ось у цьому і є світоглядний конфлікт. Вони не поважають чужу роботу, це так само, як не поважати чужу приватну власність. У світоглядному підході і є різниця. З моєї точки зору, координація дій в комітеті повинна відбуватись лише в найзагальніших питаннях, і такий підхід приносить успіх організації. А якщо все перетворюють на колгосп та ще й з манією контролю, то означає, що ніхто ні за що не відповідає, і, врешті-решт, організація розвалиться, оскільки там почнуться конфлікти. Що, загалом, ми сьогодні і спостерігаємо.


- Чи є правдивою інформація про те, що саме Ви не організували делегатів на з'їзд Міжнародної федерації журналістів, що відбувався цього року у Франції?

- Розумієте, коли, наприклад, я індивідуально опікувався з’їздом Європейської федерації журналістів, координуючи свої дії з комітетом, про що і звітував, я там пролобіював дві заяви за ініціативи НМПУ. Одна з них - по Криму, яка зустріла шалений опір росіян. З’їзд Європейської федерації журналістів за нашої ініціативи ухвалив документи, які описують репресії журналістів у Криму. Крім того, ми закликали представника Організації з безпеки та співробітництва в Європі з питань свободи ЗМІ Дунью Міятович створити місію з прав журналістів у Криму. По тому я провів переговори з Міжнародною федерацією журналістів з проханням, щоб вони підтримали цю ініціативу, і, врешті-решт, Дунья Міятович оголосила, що місію таки буде створено. Це - була моя робота. Ігор Чайка, який поїхав від вищезгаданого «колгоспу», розповідав про те, що спілкування з росіянами – це зрада, що з ними не можна вести переговори, і мені зазначили, що я лобіював інтереси Союзу журналістів Росії. Проте Чайка, який про це наголошував, коли приїхав до Франції, підписав запропоновану росіянами заяву про поглиблення діалогу з ними, внісши лише деякі правки про створення групи під егідою Міжнародної федерації журналістів. Тобто, мене звинувачували, що я нібито продався росіянам, проте він сам пристав на їхню ініціативу.

- Юрію, скажіть, будь ласка, ось Ви надали внутрішнім проблемам профспілки дуже гучний резонанс. Чи було досягнуто того, чого хотілось?

- Що мається на увазі під цим питанням? Які можуть бути досягнення? Я нікого ні в чому не звинувачував. У своїй роботі лише один раз оголосив догану, вже, коли нікуди було діватися. А ту вживають адміністративний ресурс і за помилку, не мою, а апарату, яка була виправлена, призупиняють мої повноваження. Випускають прес-реліз, з якого нічого не зрозуміло. І до мене, як голови організації, звертаються журналісти за коментарями. Чому я повинен мовчати?

- Журналісти «детектор Медіа»?

- Зокрема, і вони. Але були й інші. Також я повинен був пояснити, чому мене звинувачують у тому, що я вкрав 6000 гривень, причому ігноруючи думку ревізійної комісії, бухгалтера та виконавчого секретаря. Мене звинувачують і на підставі цього знімають з посади. Хіба в такій ситуації хтось би промовчав?


Проте подібний розголос буде мати репутаційні наслідки. Вже сьогодні донорські організації з увагою спостерігають за ситуацією, що склалася.

- Як Ви вважаєте, це похитнуло імідж організації?

- Звичайно. Але не я ініціював цей процес. Якщо людину звинувачують у крадіжці, а вона не відчуває своєї вини, то вона буде захищатися. А чому інша сторона боїться розголосу? Якщо їхня позиція така принципова, якщо вони переконані в своїй правоті, то в чому проблема?


- Юрію, скажіть, от у Вас, як у голови профспілки, не викликало здивування, що особа, яка не є членом організації, закликає позбавити її фінансування? Вона навіть писала у ФБ, що буде звертатись до донорів з таким проханням…

- Я не відповідаю за дії інших осіб, які вирішують щось робити. У групі ФБ - одна тисяча шістсот учасників.

- Але ж Вас можуть переобрати?

- Так, можуть. Але я хочу сказати, що у нас в організації, і тим паче у групі в ФБ, - свобода слова. Я не можу відповідати за кожного, хто коментує і висловлює свою точку зору.

- А чи відповідає дійсності інформація, що Ви маєте відношення до ГО «Детектор Медіа»?

- Я - член ревізійної комісії цього ГО. Але я не вважаю це смертельним гріхом, оскільки «Детектор Медіа» є членом профспілки. Хіба з їхнього боку були якісь наклепи? Чи вони щось збрехали? Вони подавали погляди усіх учасників процесу. Якщо там було опубліковано щось неправильне, нехай Юридичне бюро подає до суду.


Юка Гаврилова, (голова КНМП)

- Як Ви прокоментуєте скандал у профспілці?

- Усі звинувачення на бік Комітету вважаю безпідставними. Єдине, на чому хочу наголосити щодо Київської профспілки, - Юрій Луканов прийшов не на порожнє місце - міцна організація, гарно працювала і в ній було на порядок більше членів, ніж на той час в НМПУ, 300 000 на рахунку. На той час вона захищала інтереси членів вельми успішно, а проблеми у журналістів були ті, що й зараз: регулярні невиплати зарплат, відсутність договорів, робота без оплачуваної відпустки, зарплати у конвертах, незаконні звільнення... Мені дивно чути, що, виявляється, саме Юрій Луканов все «витягував». Зараз у багато кого пам’ять стала занадто короткою та вибірковою, однак я вдячна за допомогу та підтримку, котру надавала своїм членам КНМП й не забула ані Михайлину Скорик, ані багатьох тих, хто працював у Комітеті в ті часи. Луканов зараз намагається переконати своїх вірних, що до нього нічого не було вартісного й шантажує тим, що після нього нічого не буде. Як на мене, це - просто ницо.


Людмила Панкратова, медіа-юрист, адвокат

- Як Ви прокоментуєте ситуацію, що склалась?

- Думаю, що нічого нового я не скажу з цього приводу. Мені прикро, що в профспілці журналістів виникла така ситуація. Чи можна її оцінити як загрозу припинення діяльності профспілки? Багато буде залежати від бажання самих членів організації її зберегти. Якщо журналісти цього хочуть, вони зможуть провести ефективні Загальні Збори та вирішити питання життєздатності Профспілки. До таких питань відносяться: 1) визначення подальших нагальних завдань діяльності профспілки, її мета (вона могла змінитися за роки існування), шляхи подолання кризи управління. Для цього, можливо, треба вирішити питання про те, хто може бути членом профспілки; які питання будуть віднесені до повноважень статутних органів. Доцільним було б переглянути розподіл повноважень між статутними органами, оскільки зараз за Статутом - Рада має повноваження, які повинні вирішуватись тільки Зборами профспілки, це, зокрема, стосується і визначення стратегічних напрямків діяльності.

Однак, у цій ситуації можна вгледіти і позитив - журналісти мають можливість зробити свою організацію ефективною структурою. Однозначним є те, що Профспілка повинна продовжувати свою роботу та слугувати для об’єднання журналістів. Важливо надавати журналістам і правову допомогу, зважаючи на збільшення кількості перешкоджання журналістській роботі та нападам на журналістів.

Стосовно версії про те, що хтось хоче розвалити профспілку, я не побачила у Вашій статті переконливих доказів, що це так. Можливо, вони є, і я не всі матеріали вивчила з цього приводу, щоб робити якісь важливі висновки. Але такої версії я не відкидаю. Тому ще раз - єдність понад усе! Не дайте використати себе та зруйнувати організацію, яка працює вже багато років і справді об’єднує журналістів.

- Наскільки правильною є позиція однієї зі сторін, що певні нарахування коштів з порушеннями, які є невеликими, не є підставою для розгляду питання щодо запитань до чільника організації? Чи коректними були висновки Ради НМПУ щодо подальших дій по вирішенню конфлікту?

- Формально, за статутом, Рада мала право призупинити повноваження голови та призначити з’їзд. Ось витяг зі Статуту організації, на який посилаються:

«Рада має право:

- призупинити повноваження Голови, у разі порушення ним положень Статуту, до розгляду питання про дострокове відкликання Голови на найближчому З’їзді;

- скликати позачерговий З’їзд;».

Тепер читаємо рішення Ради:

«Комітет НМПУ повідомляє, що рішення про призупинення повноважень Юрія Луканова Рада НМПУ ухвалила на підставі п. 5.6 Статуту. Таке рішення обумовлено нецільовим використанням паном Лукановим членських внесків, причетністю до створення фіктивних договорів та фіктивних актів виконаних робіт, перевищенням головою Комітету НМПУ своїх статутних повноважень, зривом міжнародної діяльності та дискредитацією профспілки в очах міжнародних організацій.

Дії Луканова поставили під удар фінансову репутацію організації, створили загрозу припинення співпраці профспілки з донорськими організаціями. Комітет і Рада НМПУ вважають неприпустимим толерувати в організації журналістів, «ланцюгових псів демократії» подвійні стандарти та найменші прояви зловживань повноваженнями». Звинувачення в нелегітимності Ради та її рішення від 4 червня 2016 року про призупинення повноважень Юрія Луканова є безпідставними. Відповідно до п.5.6.3 Статуту Рада правомочна ухвалювати рішення, якщо на її засіданні присутні більше половини членів Ради. На засіданні Ради НМПУ 4 червня були присутні 14 членів Ради із 22-х. Відповідно, засідання представницького органу було легітимним.


У рішенні Ради йдеться не тільки про нецільове використання членських внесків, але і про «зрив міжнародної діяльності» та дискредитації профспілки в очах міжнародних організацій». Ось тут питання - чи достатньо повно Рада пояснила, у чому полягає цей «зрив» та «дискредитації». Видається, що ні. Відповідно, виникає підозра про те, що фінансові порушення, які приписують Голові - це привід для його відсторонення і проведення Зборів.

Щодо фінансових зловживань. На мою думку, порушення фінансової дисципліни мали місце, але чи могли вони призвести до «колапсу» діяльності? Ні, не могли. Всі фінансові порушення можна було виправити, розібратися, чому так відбулося, та посилити контроль, щоб у подальшому такого не відбувалось. Можна було розібратись з цим на Комітеті та у Ревізійній комісії.

Вважаю, що фінансові порушення голови - це привід для скликання Зборів організації.

Більше того - репутаційні ризики стали набагато більшими з того моменту, коли цей конфлікт було так голосно озвучено і почався черговий медійний «срач» (сорі за це слово, але воно відповідає фактажу, на жаль).


Ігор Чайка, член (НМПУ)

- Чи стали фінансові негаразди спусковим механізмом конфлікту в НМПУ?

- Ні, це вже з'ясувалося пізніше і стало детонатором і «офіційною» причиною. Розбіжності ж виникли в оцінці діяльності та заяв Спілки журналістів Росії (СЖР) членами Комітету НМПУ і його головою Юрієм Лукановим. З моменту початку розбіжностей він фактично припинив відвідувати офіс профспілки і відповідав відмовами на прохання членів Комітету про зустріч з метою досягнення певного компромісу в контексті цього питання. Також я та інші члени Комітету напередодні з'їзду Міжнародної федерації журналістів цікавилися у голови профспілки - чи буде він присутній на з'їзді і представляти на ньому інтереси НМПУ, як повноправного члена МФЖ? Коли ж стало очевидним, що НМПУ втрачає шанс бути присутнім на цьому важливому медійному форумі, Комітет приймає рішення про те, що на 29-му з'їзді МФЖ в Анже (Франція) офіційним представником НМПУ буду я.

Яке ж було моє здивування, коли вже у Франції, безпосередньо під час з'їзду, з'ясувалося, що НМПУ була відсутня в робочих документах конгресу і в списках дійсних членів організації, які мають право голосу. Отримати хоч якесь чітке пояснення цього факту від пана Луканова (як і факту відвертого саботажу цієї події з його боку) нам так і не вдалося. Ще одним «пікантним» моментом став той факт, що моя присутність на з'їзді Міжнародної федерації журналістів стала абсолютною несподіванкою для членів російської делегації (СЖР). Я б сказав, що вони були просто впевнені в тому, що представників від Незалежної медіа-профспілки України тут не буде. А мій приїзд, мабуть, порушив певні плани: як мінімум, мені вдалося перешкодити російській делегації «протягнути» рішенням з'їзду абстрактну пропозицію СЖР, що звучала як «зберегти практику діалогу Росії (СЖР) і України (НСЖУ, НМПУ) в якості реальної практики» і буквально змусити замінити його на пропозицію про створення постійно діючого робочого органу МФЖ для фіксації та надання допомоги по кожному факту порушення прав журналістів в Росії і Україні, приділяючи особливу увагу зонам конфліктів. Ця пропозиція була внесена до протоколу і одноголосно проголосована з'їздом.

- Але конфлікт, що обговорюється в медійному просторі України, такого питання не зачіпає. Розглядається питання суто фінансової дисципліни і також «захоплення влади» однієї зі сторін. Як думаєте, чому?

- Я не знаю, чому вийшло саме так. У будь-якому випадку, пан Луканов не поділяв заяви Комітету НМПУ в оцінці діяльності та заяв Спілки журналістів Росії, але в публічній площині (не без допомоги одного відомого медійного ресурсу) сьогодні від обговорення цього питання йдуть. Акцент переноситься на т.зв. «путчистів» ( в перших рядах яких визначили і мене) і Юридичне бюро, як головних ворогів, хоча я з усією відповідальністю заявляю: тільки з появою цієї структури профспілка активно зайнялася своєю основною діяльністю - захистом журналістів.


- Як Ви думаєте, чому одна громадська організація (хоч і спеціалізується на медіа-просторі) так наполегливо влізає в справи іншої громадської організації (теж, що має відношення до медіа, але по факту - іншої структури - профспілки)?

- На це питання відповісти вкрай складно. Адже в країні існує ще певна кількість структур, які вивчають медіапростір України і спеціалізуються на діяльності ЗМІ та медіа ресурсів. Але вони всі в конфлікт НМПУ не втручаються. Як не втручалися в конфлікт на Громадському або в інших громадських організаціях. А ось «Детектор медіа», як громадська організація, дуже вже зацікавилась конфліктом в іншій громадській організації - НМПУ, але, якщо згадати попередні скандали на медіа ринку України, то саме цій непростій, але аж ніяк не критичній ситуації в НМПУ вони приділяли і приділяють найбільшу увагу. Інші їх цікавили посередньо. Можливо, тому що пан Луканов є одним з представників «Детектора Медіа»?

- Які можливі репутаційні та інші ризики від скандалу, виник?

- По-перше, НМПУ вже має проблеми спілкування з донорами. Тобто: ті меседжі, які посилали щодо того, щоб організацію позбавили фінансування у вигляді грантів, не могли залишитися без уваги. По-друге, цілком ймовірно, що з'явилися ті, хто зовсім не проти, аби Незалежна медіа-профспілка перетворився на звичайну громадську організацію, яка обмежувалася б тільки певними пафосними заявами про свободу слова, цензуру тощо. По-третє: не можна виключати, що, як і раніше, існують зацікавлені «гравці», яким і зараз хочеться отримати можливість впливу на досить велику організацію, що володіє в правовому сенсі набагато більш ефективними інструментами громадського впливу і непоганою членською базою (щоб про це не говорили ті, кому хочеться «злити» організацію в разі відсутності впливу на неї). До речі, з приводу членства: можемо запропонувати іншим медійним громадським організаціям відкрити свої членські бази (навряд чи це станеться, але результат, думаю, був би не на користь критиків!). А те, що бажаючі «покермувати» медіа-профспілкою були ще з самого початку її існування, прекрасно пам'ятають ті мої колеги, котрі були присутні на першому об'єднавчому з'їзді НМПУ, де пан Томенко намагався переконати делегатів у тому, що організацію повинен неодмінно очолити його партійний соратник - пан Артеменко. Я тоді теж виступив досить різко проти цієї спроби «партійної приватизації» журналістської організації, чим, мабуть, і посприяв провалу цієї затії (вищевказані панове спішно тоді покинули з'їзд). Отже, я, звичайно, сильно перепрошую, але перед вами - таки так, «путчист» з великим стажем!


Руслан, Краплич, експерт з корпоративної соці.відповідальності, благодійництва та розвитку громадянської активності

- Пане Руслане, чи можете Ви прокоментувати ситуацію, що склалася в профспілці відносно правильності дій Комітету, ради та голови профспілки?

- Перш за все, треба дивитися Статут, оскільки всі повноваження виписані в цьому документі, а також закон, який регулює діяльність профспілок. Статут - це перший документ для будь-якої організації. Особливо – профспілкової. У цьому документі все прописано по процедурах. Більшість спірних питань можна вирішити на зборах. Це - найбільш законодавчий орган для профспілки. Усі тонкощі прописані в Статуті.

Що ж до фінансових питань, ревізійна комісія, як і збори, як і одна третина членів організації можуть звернутися до керівного органу з вимогою зібрати збори з вимогою дати повний фінансовий звіт, який має розглянути ревізійна комісія і винести свої рішення. Керівник організації, її бухгалтер, посадові особи організації, як і члени ревізійної комісії, мають звітувати на зборах, якщо це питання туди виноситься. Тож наразі треба думати, які питання поставити у порядок денний. А ще потрібно, аби усі були присутніми на зборах і висловили свою точку зору на підставі фактів, які будуть оприлюднені. У будь-якому разі потрібно спиратися лише на факти, документи та задокументовані свідчення.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Окупанти відкривали вогонь двічі – з озброєння, забороненого Мінськими домовленостями. Найбільша ворожа активність зафіксована на Донецькому та Попаснянському напрямках

подробнее

Опрос

За кого Вы проголосуете, еси во второй тур выборов выйдут:

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.