​Останется ли авиастроение в Украине при «зеленой» власти. Часть 2

Продолжение. Начало читайте в предыдущей публикации

Александр Донец рассказывал, как ему трудно, бюджетных денег и заказов от государства нет, но при этом он увеличил количество сотрудников до почти 10000 человек и в 1.5 раза поднял им среднюю зарплату. Это при том, что предприятие уже несколько лет ничего не создает и не производит – фактически превратили в авиакомпанию. (По его словам, при «шиномонтажниках» уволилось около 2500 перспективных и профессиональных специалистов).

Как мне сказали сотрудники ГП «Антонов», что зарплаты больше выросли у руководства, чем у рядовых специалистов. Когда я спросил, зачем ты набираешь людей без опыта, у тебя же и так большинство ничего вообще не делают? Он ответил - будем их учить, будут перенимать опыт.

Для справки: Опыт перенимается тогда, когда на предприятии чего-то создается или строится. А если этого не делается, то просто тупо проедаются огромные финансовые средства, вместо того чтобы вкладывать их в производство и модернизацию самолетов.

К сожалению, А. Донец, как говорится, хороший парень, но слабый руководитель для такого критического положения, до которого довели предыдущие руководители ГП «Антонов», а потому не способен принимать важные решения, навести порядок и прекратить деградацию. Он не самостоятелен, ничего не понимает в создании самолетов и поэтому опирается на команду, которая привела предприятие к краху. Как пишет в своем блоге известный журналист Сергей Лямец:

«Когда вожак стаи не главный, скоро он потеряет все.

Когда отец в семье не главный, он перестает быть мужчиной.

Когда директор фирмы не главный, он скоро потеряет должность и возьмет на себя вину за чужие ошибки

и др.»

Далее не выдержал и начал говорить Р. Щербань. Он говорил о важности системы поддержки эксплуатации и как он на протяжении 4-х лет рассказывал об этом руководству ГП «Антонов», а те его посылали… (О. Богданов все время кричал – врет). А. Донец согласился и попросил передать ему предложения. Также Р. Щербань затронул две важные темы. Он сказал, что без проведения глубокой модернизации, «кормильцев», как их называют на предприятии, самолетов Ан-124-100 предприятие через несколько лет прекратит свое существование (У меня это заложено в «Предложениях …»).

Для справки. Частная авиакомпания «Волга-Днепр» эксплуатирует в 1.5 раза больше самолетов Ан-124-100, чем «Авиалинии Антонов», и при этом ее численность до 2000 человек. В связи с тем, что «шиномонтажники» разорвали с ними отношения, ГП «Антонов» теряет несколько миллионов долларов ежегодно. В настоящее время а/к «Волга-Днепр» самостоятельно проводит тяжелые формы технического обслуживания, продлевает ресурсы и провела глубокую модернизацию одного самолета Ан-124-100 для испытаний и сертификации, значительно опередив ГП «Антонов».

Также Р. Щербань привел данные известного специалиста и блогера «leutenante» в области авиастроения, где показано, что самолеты Ан-178 и Ан-132 не только не конкурентоспособны, но и не соответствуют заявленным ГП «Антонов» характеристикам на 20-30%, а, следовательно, они нуждаются в очень серьезных доработках. Кстати я еще в 2015 году написал, что указанные прожекты не имеют перспектив (см. «Авиастроение Украины – имитация продолжается»). Пиар нынешних чиновников о подписании контракта с Перу на 1 (один) самолет Ан-178 вызывает даже не у профессионалов гомерический смех, т.к. его невозможно выполнить. Как говорится, мельчает народ. Вот раньше врали так врали. Кива Д.С. подписывал бумажки на десятки и сотни самолетов, «шиномонтажники» обещали в таких же количествах строить, не говоря уже про строительство Ан-225 в Китае.

К сожалению, мы так и не поняли для чего встречались с А. Коваленко, т.к. она демонстрировала поддержку только А. Донцу, а наши предложения встречались в «штыки» или игнорировались.

Для справки. Какие еще «достижения», кроме вышеприведенных, продемонстрировал А. Донец на посту ГП «Антонов» за 1.5 года. Защитил диссертацию, которую ему слепили лизоблюды. До этого они сделали лауреатом государственной премии его предшественника, а ныне советника А. Коцюбу. Также мне позвонил из авиакомпании «Авиалинии Антонов» мой товарищ три недели назад и сказал, что его брат Павел Донец стал «смотрящим», вместо ставленника команды П.А. Порошенко. Но я это давно знал, что нынешние руководители поставили на ключевые должности «своих» людей и родственников.

Когда нынешние чиновники, никогда не работавшие в промышленности, а тем более в авиастроении, и ни черта в ней не понимающие, собирают тех, кто прямо или косвенно причастен к ее разрушению для обсуждения вопросов как ее реанимировать, то оторопь берет (См. «Авіаційна промисловість України - на бриючому польоті …». Український інститут майбутнього з участю представників органів державної влади, авіабудівних підприємств, закладів науки та освіти, експертних організацій провів круглий стіл на тему «Сучасний стан і перспективи підприємств авіаційної промисловості України»). Причем А. Донец, как будто на представление в цирк, привел с собой еще лакеев екс-президента Кивы Д.С. и кучу студентов. Глядя на это, у меня в голове возникает глупая параллель, как бы Президент Зеленский В.А. собрал представителей предыдущей власти и спросил – Что делать? А они бы ему ответили: оставить все как было и еще дать побольше бюджетных средств! Собственно, в главном обсуждение за круглым столом к этому и свелось – дайте денег, а в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо!

Хотя, как бы, власть в Украине поменялась, но все осталось по-прежнему. Если чиновникам говоришь, что на государственном предприятии воруют, то они вместо того чтобы это прекратить, быстро берут их под свое «крыло».

Из всего вышеприведенного складывается впечатление, что никто в нынешней «зеленой» власти не заинтересован, чтобы в стране сохранилась и развивалась авиастроительная отрасль.

Ниже я привожу обращение к Президенту Украины Зеленскому В.А. (которое ранее неоднократно направлял в различные инстанции) в надежде, что в Украине найдутся люди или чиновники, которым небезразлична судьба авиастроительной отрасли, и передадут ему для рассмотрения, т.к. обращения ко всем ветвям «зеленой» власти оказались бесполезными.

Звернення до Президента України
Зеленського В.О.

По питанню: колапса авіабудівної галузі України та «Пропозицій по її відродженню і розвитку…»

Шановний Володимире Олександровичу!

Україні в спадок від Радянського Союзу дісталася потужна авіаційна промисловість, яка випускала до 250 літаків на рік, включаючи шедеври світового авіабудування - літаки Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «МРІЯ», а конструкторське бюро О.К. Антонова було світовим лідером, нарівні з корпорацією Локхід (США), в розробці військово-транспортних літаків.

За часів незалежності України авіабудівна галузь продовжувала розвиватися видатним генеральним конструктором і менеджером П.В. Балабуєвим за фінансової підтримки створеної ним же авіакомпанії «Руслан» (зараз «Авіалінії Антонова»), зароблені якою валютні кошти він вкладав в створення нових літаків і розвиток вітчизняного авіабудування. Під його керівництвом були створені літаки Ан-70, Ан-38, Ан-74-300, Ан-32П, Ан-140, Ан-148, втілені цифрові технології і композитні матеріали, закуплені літаки Ан-124 для авіакомпанії і проведена їх глибока модернізація, продана ліцензія на виробництво літака Ан-140 в Іран, будувалося житло для працівників, розвивалось литовище і багато іншого.

Після так званої «помаранчевої» революції 2005 року Балабуєв П.В. вимушено пішов у відставку і почалася деградація авіабудівної галузі. Головною задачею керівників ДП «Антонов» стало використання коштів, зароблених авіакомпанією за кордоном через посередників, для своїх власних потреб і хабарів чиновникам, а не для розвитку авіабудівної галузі.

Починаючи з 2005 року, посада генерального конструктора АНТК ім. О.К.Антонова, а потім і президента ДП «Антонов», продавалася чиновниками за великі гроші або віддавалася ставленикам-непрофесіоналам лише для виводу коштів з підприємства. В 2005 і 2010 роках посада генерального конструктора, а потім і президента ДП «Антонов», була продана за 1.5 і 5 млн. доларів відповідно Ківі Д.С., і сотні мільйонів доларів йшли на кармани керівників ДП «Антонов» та хабарі, щоб втриматись на посадіах. Величезні бюджетні кошти були вкрадені при побудові літаків Ан-70 для МО, Ан-148 для лізингової компанії і др. (див. «Аттракцион невиданной жадности: Д.С. Кива – могильщик украинской авиации», сайт «Правда Украины»).

У 2015 році авіаційну галузь передали з Міністерства економічного розвитку і торгівлі до ДК «Укроборонпром», а на посаду в.о. президента ДП «Антонов» Президент Порошенко П.О. призначив нардепа від БПП, директора ТОВ «Ауді Центр Хмельницький» Гвоздьова М.О. Секретар РНБО В. Турчинов та його 1-й заступник О. Гладковський-Свинарчук також призначили на керівні посади в ДП «Антонов» своїх ставлеників, жоден з яких не мав ніякого відношення до авіабудування, освіти та знань. Головне їх завдання – викачувати кошти з ДП «Антонов», а не створювати літаки. Тільки в 2015 році, за даними ЗМІ, вони вивели близько 50 млн. доларів.

У результаті непрофесійного керівництва та виведення значних коштів з ДП «Антонов» з 2015 р. в авіабудівній галузі України припинено серійне виробництво літаків, втрачені всі ринки збуту, за багато років так і не створена система сервісної підтримки, відсутні конкурентоспроможні літаки та не ведеться ніяка виробнича діяльність. ДП «Антонов» нічого не створює і не виробляє, крім технічного обслуговування літаків своєї авіакомпанії, і просто проїдає валютні доходи авіакомпанії «Авіалінії Антонова». Харківське державне авіаційне промислове підприємство (ХДАПП) практично банкрут.

Побудовані командою колишнього «генерального конструктора», а потім і президента ДП «Антонов» Ківи Д.С. (вони і сьогодні знаходяться на більшості керівних посад) для піару в одному екземплярі, так звані нові літаки Ан-178 і Ан-132Д є глибокими модифікаціями старих літаків, не є конкурентоспроможними і не відповідають навіть заявленим характеристикам, а тому на них відсутні замовлення. За 4 роки так і не спромоглися, при величезних прибутках, побудувати повноцінний ударний безпілотник «Горлиця» для Збройних сил, а тому Україна змушена була купити 6 безпілотників у Туреччини за 69 млн. доларів.

На багаторазові звертання протягом півроку про відновлення авіабудівної галузі до АПУ та ОПУ, РНБО, ДК «Укроборонпром», направлені з червня 2019 р., ми отримували тільки відписки. Лише 24.10.2019 р. заступник керівника Офісу Президента України Коваленко А.М. провела нараду «Проблемні питання авіаційної промисловості України та шляхи її вирішення» та в кінці листопада 2019 року в ДК «Укроборонпром» провели нараду по обговоренню проблем авіабудівної галузі, але ніяких конкретних кроків по припиненню руйнування галузі так і не зроблено.

Розповіді нових керівників ДК «Укроборонпром» про те, що в галузь прийдуть великі західні , не більше, ніж вигадки.

Ще раз наголошуємо - головна проблема авіабудівної галузі, це некомпетентне керівництво ДП «Антонов» і галузі та виведення значних коштів, а не відсутність бюджетних коштів та державних замовлень. Хоча це також важлива складова, якщо ці кошти не розкрадають.

Нинішне керівництво ДП «Антонов», яке контролює підприємство і його фінансові потоки, купило (за вкрадені у підприємства кошти) за великі кошти в попереднього керівника ДК «Укроборонпром» Букіна П.Ю. посаду президента ДП «Антонов» на 3 роки та поставило туди свого ставленика А. Донця. Посада «купується» не для того, щоб розвивати підприємство (проводиться імітація діяльності, наприклад, імпортозаміщення), а щоб красти! Підприємство за рахунок вантажних перевезень авіакомпанією в 2018 році отримало: величезні доходи 7.92 млрд. гр., чистий прибуток 926 млн. гр. При цьому з авіакомпанії ще щорічно виводиться за кордон на кармани керівників та хабарі (щоб втриматися на посадах) ще до 15 млн. доларів. Ніякі аудити не виявлять ці крадіжки, тому що схеми відпрацьовані протягом 15 років. Приблизно такі ж цифри будуть і в 2019 році. За вказані кошти вже давно можна було провести імпортозаміщення російських комплектуючих, розпочати будувати ударні безпілотники «Горлиця» для української армії та добудовувати літаки Ан-148 і Ан-158, які вже декілька років стоять на підприємстві. Але керівництво ДП «Антонов» нічого не створює, не будує, а президент Донець О.Д. 1.5 року бігає по різних нарадах і чиновниках та розповідає, що держава не надає бюджетного фінансування та замовлень і вони от-от виконають імпортозаміщення російських комплектуючих. На заміщення російських матеріалів ще піде декілька років і про авіабудування в Україні взагалі можна буде забути. Такого маразму не має в жодній державі світу!

Головна задача нинішнього керівництва ДП «Антонов», більшість з яких причетна до руйнування підприємства і галузі, це як найдовше втриматися на фінансових потоках авіакомпанії та високооплачуваних (200-890 тисяч гривен щомісяця) посадах та «плакатись», що відсутнє державне фінансування, а не будувати літаки! Про це неодноразово писали в ЗМІ (див. «Авиастроение Украины: дайте денег, может быть, построим самолет», «Авиастроительную отрасль Украины превратили в производителя фейковых новостей» - сайт «Хвыля» і др.).

Шановний Володимире Олександровичу!

Якщо на державному рівні прийняти швидкі та рішучі дії по вирішенню назрілих проблем, оновити некомпетенте керівництво ДП «Антонов» та розробити реальну (а не показову) Програму відновлення авіабудівної галузі, то, повірте, на сьогодні в Україні ще є шанс зберегти авіабудування. Ми наполягаємо, що, можливо, через 1-1.5 роки розпочати серійне виробництво літаків і безпілотників «Горлиця» для Збройних сил, і ми готові доповісти Вам.

Прошу Вас виділити з свого напруженого графіку 15 хвилин для надання Вам інформації про реальний стан авіабудівної галузі України та розроблених «Пропозицій про відновлення та розвиток авіабудівної галузі України на 2020-2024 р.р.».

Додаток: «Пропозиції по відновленню...» на 12 сторінках.

З повагою, Анатолій Григорович Вовнянко, екс-керівник програми створеннялітака Ан-225 «Мрія», заст. Головного конструктора по літаках Ан-225, Ан-325, Ан-218, Ан-124, Ан-124-100 та їх модифікацій, а також авіаційно-космічних системах, та коллеги

Самолет Ан-124-100, построенный 38 лет назад благодаря Балабуеву П.В. стал «кормильцем» огромного коллектива ГП «Антонов» и требует глубокой модернизации. Фото предоставлено автором