​В Україні планують провести пошукові роботи у Гуті Пеняцькій, аби з'ясувати справжнє число польських жертв

У Гуті Пеняцькій на Львівщині мають намір провести пошукові роботи у місцях поховання поляків, аби з’ясувати докладне число жертв подій з 1944 року. Про це у вівторок, 26 лютого, поінформував секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета, повідомляє Польське радіо.


«Планується дослідити територію (поховання) методом розкопок», - повідомив він під час телефонної розмови. «Однак не факт, що дослідження будуть проведені цього року. Це є у планах, ми мали на це дозвіл торік, однак ми не проводили цих робіт. Не виключено, що вони відбудуться ще цьогоріч», - зазначив Шеремета.

За словами секретаря української комісії, метою робіт буде «підтвердження або спростування символічності цього пам’ятника та підрахунок справжньої кількості жертв».

Шеремета також сказав, що, згідно із даними українських істориків, жертв подій у Гуті Пеняцькій є менше, ніж стверджує польська сторона. «Я вважаю, що їх набагато менше, ніж те, що написано на пам’ятнику, і менше, ніж стверджує польський Інститут національної пам’яті», - підкреслив він.

Український чиновник додав, що питання пошукових робіт у Гуті Пеняцькій обговорювали раніше з польською стороною.

«Ми обговорювали це з польською стороною на початку 2017 року, але польська сторона після подій у Грушовичах (Підкарпатське воєводство) у квітні (того ж року) не зверталася до нас із клопотаннями про проведення таких робіт. Однак українські експерти порушують питання обговорення числа жертв вже досить давно, для спростування міфів на тему числа жертв», - додав Шеремета.

Секретар комісії поінформував, що до можливих пошукових робіт у Гуті Пеняцькій будуть запрошені партнери з Польщі. «Звісно, що у ролі спостерігачів», - наголосив він.

Чиновник також прокоментував ноту протесту посольства Республіки Польща в Києві до Міністерства закордонних справ України у зв’язку зі спробами релятивізації злочину у Гуті Пеняцькій. Йдеться про встановлену там українською стороною інформаційну таблицю про перебіг погрому 1944 року.

На думку Шеремети, таблиця містить «історичну правду про ті події». «Я вважаю, що доконаним фактом є теж, що Гута Пеняцька була базою як для Армії Крайової, так і для червоних партизанів», - сказав він.

Раніше Українська редакція Радіо Свобода поінформувала, що, згідно з даними української сторони, у Польщі наводять завищені дані щодо числа жертв у Гуті Пеняцькій. Українські історики вважають, що там загинуло понад 200 осіб. Слідство Інституту національної пам’яті у Кракові переконане, що тоді загинуло приблизно 850 осіб.

«Ми плануємо провести дослідження цього року. За інформацією місцевого населення та досліджень українських істориків, пам’ятник у Гуті Пеняцькій стоїть у символічному місці. Останки можуть знаходитися на відстані 100-200 метрів від нього. Водночас там буде менше число жертв, ніж стверджує польська сторона», - сказав Шеремета у розмові з Радіо Свобода.

За інформацією радіостанції, дозвіл на проведення пошукових робіт у Гуті Пеняцькій 4 лютого видало Міністерство культури України.

Пам'ятник жертвам погрому у Гуті-Пеняцькій з 1944 року. Фото polradio.pl



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Унаслідок ворожого вогню двоє наших героїв отримали поранення, несумісні з життям. Окрім цього, четверо воїнів були поранені, ще один оборонець отримав бойове травмування

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.