mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 18 вересня 2013 року

plenar zasidan

 
У середу, 18 вересня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. На початку ранкового засідання народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями. Парламентарії далі розглянули питання ратифікації.


Проект закону про ратифікацію Європейської конвенції про захист домашніх тварин доповів перший заступник Міністра екології та природних ресурсів Микола Романов. Він зазначив, що Європейську конвенцію про захист домашніх тварин розроблено з метою забезпечення захисту домашніх тварин та забезпечення гуманного поводження з ними.

Урядовець поінформував про заходи, які спрямовані на реалізацію державної політики у цій сфері відповідно до вимог Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження". За його словами, урядом розроблено та затверджено нормативно-правові акти, прийняті згідно з положенням відповідного закону. Це - Постанова Кабінету Міністрів про затвердження правил транспортування тварин. Також ініційовано програму будівництва притулків для тварин в Україні, в тому числі за рахунок державного та місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища. Створено центр реабілітації ведмедів на базі Національного природного парку "Синевир" та підписано меморандум про співпрацю у цій сфері з міжнародною благодійною організацію.

Доповідач також відзначив, що запропоновані Конвенцією принципи утримання тварин враховують сучасні тенденції, а головне - мають на меті забезпечити нормальні умови існування для тварин. За його словами, прийняття законопроекту дозволить наблизити національне законодавство до законодавства держав-членів Ради Європи і продемонструє готовність нашої держави дотримуватись європейських стандартів з метою захисту і забезпечення загальноприйнятих стандартів поводження з тваринами.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Немиря доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект в цілому.

Г.Немиря також нагадав, що Україна підписала цю конвенцію у липні 2011 року. Він також зазначив, що 22 країни-члени Ради Європи вже підписали і ратифікували її.

Ратифікацію Європейської конвенції підтримали всі народні депутати, які взяли участь в обговоренні. Промовці, зокрема, наголошували на тому, що "ставлення до тварин - це рівень гуманності та доброти суспільства". У виступах також відзначалося повільне виконання цієї конвенції. Але "навіть повільне її упровадження в життя це - все-таки гуманізація українського суспільства", - наголошували парламентарії.

Народні депутати також звертали увагу на те, що "сучасне українське суспільство є агресивним та жорстоким по відношенням до тварин". Тому, на думку промовців, "наступним кроком має бути - не тільки привернути увагу до гуманного поводження з тваринами, а й посилити відповідальність місцевої влади за розкрадання тих коштів, які мають бути направлені на утримання тварин".

Верховна Рада 355-ма голосами ратифікувала Конвенцію.

Проект закону про внесення зміни до Закону "Про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво" доповів Міністр культури Леонід Новохатько. Він зазначив, що проект розмежовує повноваження Міністерства культури України і Державного агентства з питань кіно й чітко визначає, хто може бути стороною у спільному кіновиробництві.

Проблема щодо визначення єдиного органу у цій сфері, за словами доповідача, виникла після реорганізації у 2011 році Міністерства культури і туризму в Міністерство культури. Приблизно в той же час було створено Державне агентство з питань кіно і відповідно затверджено положення про це.

За словами урядовця, виникла колізія, коли два органи опікуються однією сферою, що створює проблему.

Міністр також поінформував народних депутатів про стан кіновиробництва в Україні, відзначивши значний прогрес в останні роки стосовно його фінансування державою. За його словами, у 2009 році на сферу кіно з державного бюджету було виділено лише 4,5 мільйона гривень. У 2010 році було виділено вже 30 мільйонів. В 2011-2012 роках фінансування склало 94-96 мільйонів гривень. В нинішньому році, а рік ще не закінчився, кіно профінансовано вже на 90 мільйонів гривень. "За цими цифрами фінансування є і відповідна кількість фільмів, які є у виробництві", - повідомив урядовець і звернувся до народних депутатів з проханням прийняти законопроект.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Немиря поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Г.Немиря також зазначив, що Комітет звертає увагу, що в конвенції йдеться про продукт спільного кінематографічного виробництва. "Міністр культури називав статистику, в якій йдеться про загальну кількість фільмів, водночас, він не повідомив: скільки за цей час зроблено фільмів спільного кінематографічного виробництва? Тому за цим кроком: формальним, технічним, зміни назви компетентного органу має бути наступний крок - щоб не було так, що державне агентство з питань кіно у нас є, а кіна немає", - наголосив народний депутат і запропонував колегам, особливо профільному комітету, надалі в рамках здійснення контрольної функції більш детально розглянути це питання, тому що кіно, кінематографічне виробництво є одним з тих елементів, за допомогою якого Україна могла б проектувати своє європейське покликання, свої європейські прагнення не лише всередині нашої держави, а й назовні.

Народні депутати під час дискусії загалом підтримали законопроект. Водночас обговорення стосувалося не законопроекту, а всіх проблем вітчизняного кіно. Парламентарії із занепокоєнням говорили про те, що українське кіно сьогодні не можна побачити ані в кінотеатрах, ані на телеканалах. У кращому випадку українські фільми можна побачити у нічний час, зазначали вони і пропонували "провести в парламенті розмову на тему: чи буде все-таки питоме українське кіно в Україні, чи ми будемо робити вигляд, що лише збільшуються кошти, а кіна ж немає?"

Законопроект 303-ма голосами було прийнято в цілому.

Народні депутати розглянули проект постанови про впровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості.

Автор, народний депутат Олександр Доній, привернув увагу до проблем сільських шкіл. "В Україні, на жаль, скорочується населення. Під егідою оптимізації Міністерство освіти обрало тактику нищення системи освіти. За даними, які озвучив Центр політичних студій та аналітиків, за останній 2013 рік в Україні закрито 161 школу. Натомість відкрито і реконструйовано лише 29. Найбільше постраждали такі області: на Хмельниччині закрито 35 шкіл, на Вінниччині - 17 шкіл, на Житомирщині - 13 шкіл. За даними Державного комітету статистики, які кожен може побачити на сайті цього органу, з 2009-2010 навчальних років в Україні закрито близько тисячі шкіл ", - зазначив народний депутат.

О.Доній запропонував до кінця 2015 року накласти мораторій на закриття шкіл і ПТУ в сільській місцевості, тим самим забезпечивши дітям шкільного віку сприятливі умови для здобуття якісної освіти за місцем проживання.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови в цілому.

Голова Комітету також звернула увагу на те, що в порядку денному є ще три проекти постанов. За її словами, "всі вони критично важливі, бо охоплюють інші аспекти, пов'язані з мережею навчальних закладів".

Л.Гриневич запропонувала розглянути ці проекти постанов за скороченою процедурою, інакше вони сьогодні не будуть розглянуті.

Прийняття проекту постанови підтримали народні депутати з опозиційних фракцій. Вони закликали колег з інших фракцій "припинити вакханалію із закриттям навчальних закладів України". У виступах пропонувалося прийняти державну програму, в якій зафіксувати механізм ухвалення рішення про організацію закриття шкіл.

Народні депутати з інших фракцій звертали увагу на те, що в чинному законодавстві питання реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів вже врегульовано двома законами: "Про загальну середню освіту" і "Про місцеве самоврядування".

Представники фракції Партії регіонів зазначали, що прийняття цієї постанови не є панацеєю від всіх бід. Вони погоджувалися з тим, що це питання необхідно розглядати на державному рівні, але відмовилися підтримати проект постанови "у такому куцому вигляді".

За результатами голосування законопроект відхилено ("за" - 186).

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак поставив на голосування пропозицію народного депутата Р.Павленка про продовження ранкового засідання до завершення розгляду всіх питань порядку денного.

Народні депутати не підтримали пропозицію ("за"- 183).

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у четвер, 19 вересня.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Найбільша напруженість спостерігалась на Луганському та Донецькому напрямках. В ході обстрілів російські окупаційні війська 3 рази застосували заборонене озброєння

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.