mogno vse

Пленарні засідання Верховної Ради України 9 квітня 2015 року

plenar komorovskiy

 
У четвер, 9 квітня 2015 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, поінформував про те, що в роботі Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та члени Кабінету Міністрів.


В.Гройсман повідомив, що в Україні з офіційним візитом перебуває Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський з дружиною.

Головуючий повідомив, що Президент України Петро Порошенко, Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський з дружиною знаходяться у сесійній залі.

Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський виступив перед народним депутатами.

У своєму виступі він зазначив, що «Польща робить і зробить усе, щоб руку Україні подали інші держави. Польща подає руку Україні. Польща зробить все для того, щоб руку Україні подали також інші держави і народи вільного західного світу. Польська простягнута рука - це не питання актуальної і політичної кон'юнктури, але нашого розуміння процесів історичних, що заохочують добачати в Україні рівноправного і надзвичайно важливого партнера і сусіда».

Президент Республіки Польща також зазначив, що «нас об'єднує спільний історичний досвід: довгий період спільної державності, створення основ національного існування в умовах відсутності державності, а також жорсткі репресії чужих гегемонів. Близькі до себе наші мови, звичаї, одяг, пісні. Попри те, у період поневолення великими 19-річними імперіями і поляки, і українці піддалися ворожій грі, а їхні національно-визвольні устремління великою мірою направлені були один проти одного. Трагічний апогей конфлікту мав місце в роки Другої світової війни, коли пролилося стільки невинної польської і української крові. Отже, пам'ятаймо, що коли поляки і українці ставали проти себе, завжди використовував це хтось інший, хтось, хто хотів позбавити нас нашої незалежності і нашої свободи».

Президент Республіки Польща висловив надію на те, що «на сучасний добрий діалог наших держав і народів не впливатимуть негативно колишні спори і свари, що поляки і українці зуміють відбути важку дискусію про історію своїх конфліктів та їхні трагічні наслідки». «Знаємо добре, що правильною дорогою є взаємне прощення і примирення. Щоб це не був порожній жест, воно мусить бути реалізоване шляхом спільних польсько-українських дій, це повинно бути, насамперед, плекання пам'яті про жертви братовбивчих злочинів, гідне вшанування усіх жертв у місцях їхнього страждання і смерті. Це наш обов'язок перед предками, це завдання для усіх нас і в Польщі, і в Україні», - наголосив Б.Коморовський.

Після закінчення виступу Президента Республіки Польща народні депутати заспівали Гімн України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій продовжив вести засідання.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Законопроект про внесення зміни до Закону «Про Державну прикордонну службу України» (реєстр. №2471) доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він зазначив, що метою законопроекту є створення правових підстав для збільшення граничної чисельності Державної прикордонної служби України. За його словами, це дасть змогу підвищити надійність охорони розмежувальної лінії з подальшим виходом та розгортанням нових органів Державної прикордонної служби на тимчасово неконтрольованому державному кордоні України. Одночасно із впровадженням таких заходів Державна прикордонна служба зможе створити та широко застосувати нові мобільні резерви, що також позитивно вплине на підвищення захисту інтересів національної безпеки України.

Для більш успішного виконання поставлених Державній прикордонній службі України завдань на загрозливих напрямках необхідно створити нові бойові органи (підрозділи) охорони державного кордону, і для цього необхідно збільшити існуючу граничну чисельність Державної прикордонної служби на 3000 осіб.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати 253 голосами підтримали законопроект в цілому.

Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів далі доповів законопроект про внесення зміни до Закону «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» (реєстр. №2472). Проект закону визначений Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України. Цим проектом пропонується затвердити на законодавчому рівні штатний ресурс необхідний для виконання Службою безпеки України покладені на неї завдань. Метою є передбачення штатної чисельності СБУ з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію. «Реалії сьогодення вимагають більш конкретного визначення та розмежування кількісного складу відповідного правоохоронного органу, саме на це і спрямований внесений Президентом України даний законопроект», - зазначив С.Кубів, додавши, що на даний момент Закон «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» встановлює лише чисельність Служби безпеки України. Вона становить 31 тисяча 50 осіб. Попри зменшення загальної чисельності Служби безпеки України з 31 тисячі 50 осіб до 27 тисяч, законопроектом передбачається розмежування чисельності в особливий період, яка становитиме 31 тисячу та в період дій воєнного стану. У випадку останнього чисельність Служби безпеки України встановлюється відповідно до мобілізаційного плану України в особливий період.

Верховна Рада 268 голосами прийняла законопроект за основу та в цілому.

Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів доповів ще один законопроект, визначений Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України, - про правовий режим воєнного стану (реєстр. №2541). За його словами, метою проекту є законодавче врегулювання правового режиму воєнного стану з урахуванням обставин, що виникли у зв'язку із зовнішньою військовою агресією та проведенням антитерористичної операції на сході України.

Законопроектом пропонується збільшити перелік заходів правового режиму воєнного стану, зокрема, встановити особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів; вжити додаткові заходи щодо посилення захисту державної таємниці; інтернування або примусове оселення громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України; встановити заборону або обмеження на вибір місця перебування або чи місця проживання громадян на території, де запроваджений воєнний стан.

Проектом також пропонується врегулювати порядок діяльності і повноваження військових адміністрацій та запровадити гарантії діяльності центральних органів влади в умовах воєнного стану.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський повідомив, що незважаючи на те, що члени Комітету більшістю ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому, деякі народні депутати просять дати можливість для його вивчення і внесення поправок. Тому Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та скоротити строки його підготовки до другого читання.

258 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців (реєстр. №2551) доповів заступник Міністра оборони Юрій Гусєв. Він зазначив, що метою проект є уніфікація військової форми одягу військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань та приведення форменого одягу до вимог сучасності. За чинним порядком зразки військової форми одягу, правила їх носіння розробляються Міністерством оборони, іншими центральними органами виконавчої влади та затверджуються рішенням Кабінету Міністрів. Такий механізм не дозволяє своєчасно реагувати на потреби, які виникають в особливий період. Пропонується надати Міністерству оборони повноваження із розроблення та затвердження зразків військової форми одягу, взуття та спорядження військовослужбовців, засобів індивідуального захисту для всіх військових формувань. Зазначені зразки будуть затверджуватись відповідно до Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» Наказом міністра оборони України.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський зазначив, що у безпековій сфері накопичилися проблеми, в тому числі, і проблеми матеріального забезпечення, матеріально-технічного забезпечення. Він звернув увагу на те, що норми речового забезпечення, норми харчового забезпечення - це все було ще затверджено декілька років назад при іншому курсі, і сьогодні це все потребує модернізації. Водночас, за його словами, цей закон не може прийматись тільки для Міністерства оборони. «У нас є Нацгвардія, є прикордонники, є інші воєнізовані структури, треба уважно вивчити їх потреби. Саме тому якраз в цьому випадку Комітет одностайно прийняв рішення рекомендувати, враховуючи важливість цього закону, прийняти його в першому читанні, потім ретельно доопрацювати і вже виносити в зал документ», - зазначив С.Пашинський.

Народні депутати 271 голосом підтримали законопроект за основу.

Заступник Міністра оборони Юрій Гусєв доповів проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації харчування особового складу Збройних Сил України (реєстр. №2595). Він зазначив, що сьогодні передається військове майно суб'єктами господарювання виключно на умовах оренди. Надавач послуг із харчування обирається за критерієм «найнижча ціна», а орендарем майна стає суб'єкт, який пропонує найвищу ціну за об'єкт оренди.

Проектом пропонується запровадити механізм передачі військовими частинами закріпленого за ними майна, необхідного для харчування в стаціонарних та польових умовах, у користування на безоплатній основі на умовах позички переможцям процедур закупівель без проведення додаткових конкурсів на передачу в оренду цього майна з обов'язковим його поверненням після закінчення строку дії договору про закупівлю послуг з харчування.

За словами доповідача, прийняття законопроекту дозволить Міноборони затверджувати типові договори позички відповідного рухомого та нерухомого майна, підвищити ефективність використання бюджетних коштів за рахунок перерозподілу витрат надавачів послуг з харчування, суб'єктам господарювання укладати прямі договори на надання комунальних послуг та енергоносіїв.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії 281 голосом підтримали законопроект у першому читанні та в цілому.

Народний депутат Юлій Мамчур доповів проект закону про внесення змін до статті 39 Закону «Про здійснення державних закупівель» (реєстр. №2596). Він зазначив, що метою законопроекту є створення місцевим державним адміністраціям належних можливостей для своєчасного здійснення закупівель, робіт, послуг для будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності нашої держави.

Проектом пропонується доповнити чинний закон нормою, якою передбачається застосувати переговорну процедуру державних закупівель, як виняток у разі нагальної потреби, у здійсненні закупівель, у зв'язку з виникненням особливих обставин. «Ні для кого не таємниця, що для того, щоб зберегти життя наших військовослужбовців на сході країни, треба побудувати потужні фортифікаційні споруди. Для цього уряд країни виділив 850 мільйонів гривень, які потрібно вчасно реалізувати. Агресор не дасть нам можливості його зробити, якщо ми не приймемо ці зміни», - наголосив доповідач.

Народні депутати 249 голосами підтримали законопроект за основу та в цілому.

Проект закону про внесення змін до Закону «Про гуманітарну допомогу» (щодо оперативності прийняття рішень) (реєстр. №2532) доповів Міністр соціальної політики Павло Розенко. Він зазначив, що за останні місці Кабінетом Міністрів були зроблені дуже серйозні кроки щодо посилення і покращення ситуації з необхідними процедурами, які проходять гуманітарна допомога.

За його словами, проблеми є, але основні гуманітарні вантажі все-таки отримують свої дозволи протягом 7-8 до 10 днів. А ті товари і ті гуманітарні грузи, які доставляються безпосередньо військовослужбовцями, які беруть участь у антитерористичній операції, отримуватимуть необхідні дозволи буквально за 1-2 дні.

«Гуманітарна ситуація в країн, на жаль, далека від свого покращення, ми пропонуємо сьогодні зробити певні кроки щодо ще більшої оперативності розгляду таких питань. Ми хочемо піти теж шляхом децентралізації, в тому числі повноважень і відповідальності щодо надання цієї гуманітарної допомоги. Тому ми пропонуємо на рівень обласних адміністрацій, обласної влади передати цілий ряд дозвільних процедур, які спростять механізми надання гуманітарної допомоги, в першу чергу, це стосується інвалідів, і надання дозволу на отримання інвалідів автомобілями», - зазначив П.Розенко.

Законопроект 250 голосами було прийнято за основу.

Народні депутати не підтримали законопроект про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (щодо незастосування обмеження виплати пенсій окремим категоріям громадян) за реєстр. №2577.

Народні депутати розглянули проект постанови про обрання суддів (реєстр. №2451).

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів про деякі зміни. Він зазначив, що після прийняття Верховною Радою нещодавно Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» дещо змінилась процедура розгляду цього питання взагалі в стінах сесійної зали, в Комітеті з правової політики та правосуддя і безпосередньо на сесії парламенту.

Р.Князевич зачитав прізвища кандидатів, яких Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендує обрати безстроково на посади суддів місцевих судів.

Під час зачитування народні депутати висловлювали свої застереження щодо деяких кандидатів, їхні прізвища вилучалися з проекту постанови.

Головуючий повідомив, що до нього підійшли представники різних фракцій і сказали, що фракції опрацьовували список суддів і зібрали свої списки. Він надав представникам фракцій можливість на виступ для того, щоб вони дали свій перелік тих суддів, кого вони пропонують вилучити.

Секретар Комітету з питань правової політики та правосуддя Андрій Лозовий зачитав свій список, яким пропонувалося вилучити низку кандидатів.

Р.Князевич зазначив, що Комітет три місяці розглядали за пропозицією А.Лозового кожного суддю і тримали цих суддів. «Вони не здійснюють правосуддя, вони отримують зарплату! І замість того, щоб віддати ці зарплати людям, ви платите їх суддям, які нічого не роблять! І після цього парламент не має морального права сказати, що тут не здійснюється тиск на суддів. Ми зобов'язані міняти Конституцію і позбавляти себе цих повноважень! Це буде справедливо!», - наголосив Р.Князевич і заявив: «якщо немає голосів і немає бажання голосувати, я прошу це питання перенести на інший строк».

Розгляд проекту постанови було перенесено.

Народні депутати розглянули два законопроекти про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті за реєстр. №№2538 і 2538-1.

Законопроекти доповіли голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович і заступник голови Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Юрій-Богдан Шухевич.

Ю.-Б.Шухевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за реєстр. №2538-1.

Верховна Рада 217 голосом прийняла законопроект за реєстр. №2538-1 за основу та в цілому.

Голова Українського інституту національної пам'яті В.В'ятрович доповів законопроект про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (реєстр. №2539). Проектом пропонується закріпити термін «Друга світова війна» і позбутися радянсько-пропагандистського терміну «Велика Вітчизняна війна», запровадити День пам'яті та примирення 8-го травня з метою увічнення всіх жертв Другої світової війни, 9-е травня назвати Днем перемоги над нацизмом в Другій світовій війні.

Проектом також передбачається скасувати використання радянської символіки під час вшанування всіх полеглих в роки Другої світової війни.

Законопроект 261 голосом було прийнято за основу та в цілому.

Народні депутати розглянули ще один законопроект з блоку національної пам'яті - про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років (реєстр. №2540). Доповідач, Голова Українського інституту національної пам'яті В.В'ятрович назвав головним завданням законопроекту відкрити архіви, які розповідають про злочини і масові порушення прав людини, що мали місце в Радянському Союзі.

«Цей закон також спонукає до того, аби ці матеріали ставали доступними, зокрема через їх масове оцифрування. Встановлюється обов'язок щодо оцифрування документів задля їх збереження і доступності. Формується єдиний архів документів репресивних органів, який врешті-решт буде незалежний від політичної волі сучасних спецслужб чи сучасних силовиків. Запроваджується європейський принцип доступу. Закон обмежує доступ до інформації, а не до документа. Знімається самоцензура. Відповідальність за поширення інформації тепер несе не архівіст, а особа, яка буде її поширювати.

Врешті-решт, що надзвичайно важливо, цей закон означатиме між іншим і декомунізацію теперішніх спецслужб і міліції, які позбудуться, позбавляючись цих документів, позбудуться ганебної спадщини радянського періоду», - наголосив доповідач.

Народні депутати 271 голосом підтримали законопроект за основу та в цілому.

Законопроект про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки (реєстр. №2558) доповів народний депутат Олег Ляшко. Він наголосив: «після цих історичних рішень наша країна буде новою, наша країна насправді стане демократичною і європейською. Засудження комунізму, засудження нацизму - це наш обов'язок. Ці дві системи: нацистська і комуністична - вони вбили сотні мільйонів людей. І комунізму, і нацизму в Україні більше ніколи не повинно бути».

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати, підтримуючи прийняття законопроекту, зазначали, що він «не забороняє ідеологію, бо це неприйнятно для будь-якої демократичної країни. Цей законопроект забороняє тоталітарний режим, під які б кольори він не фарбувався. Під комуністичні, під фашистські, під будь-які інші. Тоталітарний режим є заборонений і засуджений Україною. Тому ми боремося не з ідеями, не з філософами, не з науковцями, а з людоїдами, людожерами, які мордували країну. І більше цього в Україні не допустимо, поки тут є демократія».

Верховна Рада 254 голосами прийняла законопроект за основу і в цілому.

Народний депутат Олег Ляшко доповів ще один законопроект, автором якого він є, - про націоналізацію майна в Україні держави-агресора та її резидентів (реєстр. №2497). Він зазначив, що цей закон потрібно було прийняти ще торік, «коли Росія окупувала наш Крим, коли Росія забрала наше майно, приватних осіб, державних осіб і все інше українське майно». З огляду на те, що законопроект не набере голосів, доповідач запропонував прийняти його за основу, доопрацювати і за скороченою процедурою прийняти в цілому. «Але це нонсенс, коли країна-агресор заробляє мільярди в Україні і ці гроші ідуть на фінансування війни проти України. У нас до сих пір працюють російські банки, російські заправки, російські страхові компанії, російські лотереї - все на світі російське. Як ми збираємося перемагати, якщо вони з нас заробляють, дурних, гроші і за наші гроші проти нас воюють, убивають наших людей», - наголосив О. Ляшко.

Під час обговорення народні депутати звернули увагу на те, що вже є прийнятий закон про санкції, який просто погано виконується. Потрібно виконувати цей закон, а не «писати в законі, що треба прийняти закон про те, що буде колись прийнятий закон, який можливо колись введе санкції». Тому не можна голосувати за юридично непідготовлені закони.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив про створення міжфракційного депутатського об'єднання «Тернопільщина», головою якого обрано народного депутата Романа Заставного.

Він також повідомив, що координатором Коаліції депутатських фракцій обрано народного депутата Олега Ляшка.

Народні депутати розглянули низку законопроектів у другому читанні.

Верховна Рада прийняла в цілому законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства (реєстр. №1546) і про ринок природного газу (реєстр. №2250).

Народні депутати підтримали пропозицію керівників депутатських фракцій продовжити пленарне засідання до завершення розгляду всіх питань порядку денного.

Парламентарії далі розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів) (реєстр. №1195).

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що його метою є встановлення стабільності банківської системи через урегулювання механізму створення ресурсної бази діяльності банківської системи. Проектом пропонується внести зміни до статей 1060, 1065 Цивільного кодексу та статті 13 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» відповідно до яких клієнти банку матимуть право отримати вклади та нараховані по ним відсотки за строковим банківським договором по закінченню терміну дії договору на відміну від чинного у даний час правила, за яким, зокрема, фізичні особи-вкладники можуть отримати власний вклад або його частину на першу вимогу. Дострокове повернення даного вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом можливе виключно у випадку, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Законопроект 226 голосами було прийнято за основу.

Парламентарії далі розглянули ще кілька законопроектів у другому читанні. За результатами розгляду в цілому прийняті проекти законів: про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань (реєстр. №0939); про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (реєстр. №2171); про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних (реєстр. №2172)

Законопроект про внесення зміни до Закону «Про прокуратуру» (щодо терміну набрання чинності) (реєстр. №2550) доповів народний депутат Юрій Луценко. Він зазначив, що метою прийняття законопроекту є створення умов для впровадження системного, комплексного підходу у реформуванні правоохоронної системи держави і забезпечення одноетапного започаткування роботи оновленої прокуратури, нових слідчих органів і передачі таким органам від прокуратури слідчих повноважень із тим, щоб не допустити невиконання жодної правоохоронної функції.

Проектом пропонується відтермінувати введення в дію нового Закону «Про прокуратуру» до 1 вересня 2015 року.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу.

У другому читанні та в цілому після розгляду поправок було прийнято законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу (реєстр. №0916) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони біорізноманіття) (реєстр. №0917).

Верховна Рада прийняла в цілому проекти законів: про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про міліцію» (щодо збереження грошового та інших видів забезпечення працівникам міліції, захопленим в полон або заручниками, або безвісно відсутніми) (реєстр. №1706); про внесення змін до Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо-та пиломатеріалів у необробленому вигляді) (реєстр. №1362); про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо акредитації аптечних закладів) (реєстр. №0927); про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (реєстр. №1313); про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації) (реєстр. №1409).

Народні депутати розглянули два законопроекти про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні за реєстр. №№1558 і 1558-1.

За результатами голосування за основу було прийнято законопроект за реєстр. №1558-1.

Парламентарії повторно розглянули Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення цін (тарифів)» з пропозиціями Президента України (реєстр. №0919) і підтримали його з урахуванням пропозицій Президента України.

За основу було прийнято проект закону про внесення змін до Закону «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції (реєстр. №2299).

Народні депутати 236 голосами підтримали за основу та в цілому законопроект про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення та постачання лікарських засобів та медичних виробів) за реєстр. №2151.

За результатами голосування відхилено законопроекти: про внесення змін до деяких законів України щодо способу виконання судових рішень (реєстр. №1568); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих правових аспектів поліпшення позицій України у рейтингу Doing Business (реєстр. №2382); про внесення змін до Закону «Про карантин рослин» (щодо реформування системи державного регулювання у сфері карантину рослин та приведення фітосанітарних заходів у відповідність до міжнародних стандартів і зобов'язань) (реєстр. №1875).

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій через недостатню кількість народних депутатів у сесійному залі, потрібних для результативного голосування, закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Найбільша напруженість спостерігалась на Луганському та Донецькому напрямках. В ході обстрілів російські окупаційні війська 3 рази застосували заборонене озброєння

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.