mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 7 жовтня 2015 року

07vr

 
У середу, 7 жовтня 2015 року, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Перед початком ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман зазначив, що на учорашніх засіданнях було прийнято ряд важливих рішень щодо соціального захисту сімей «Небесної Сотні», стосовно закладення якісних основ для оптимізації ціни газу в Україні, а також виділення майже 3 млрд. грн. на фінансування Луганської і Донецької областей, що є важливим по відновленню інфраструктури на тих територіях, які знаходяться під нашим контролем.


В.Гройсман поінформував про зроблений ще один крок до відкритості Верховної Ради України. Він повідомив про те, що «у відкритому доступі відтепер розміщена інформація про всіх чиновників Апарату Парламенту вищого рівня, декларації про доходи цих людей». «Я вважаю, що вся країна має знати і мати доступ до публічної інформації щодо Апарату Парламенту, а також секретаріату Голови Верховної Ради, заступників голови секретаріату», - зазначив він.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 270 народних депутатів.

Голова Верховної Ради України відкрив ранкове засідання.

Парламентарії виступили із оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

В.Гройсман після закінчення виступів надав слово Міністру закордонних справ Павлу Клімкіну, який поінформував про основні домовленості «нормандської четвірки» щодо виконання Мінської угоди у Парижі 2 жовтня.

«Я дуже добре пам'ятаю Мінськ, атмосферу цієї зустрічі: російську атаку у Дебальцеве, російські намагання нав'язати свою логіку політичного процесу.

І я дуже добре відчув Париж - це була абсолютно інша розмова, абсолютно інша атмосфера й інша реальність. Реальність, оскільки ми почуваємо себе набагато сильнішими. В першу чергу, завдяки діям наших вояків, які змогли показати, що будь-які атаки на наші позиції, будь-які спроби мілітарним шляхом - вони неможливі. Тому, Париж - це, звичайно, не кінець російської агресії, але, це шанс, шанс для того, щоб ми його використали разом, для того, щоб українські прапори з'явилися в Донецьку, Луганську і Сімферополі», - зазначив він.

П.Клімкін поінформував про три ключові блоки домовленостей.

Перший стосувався безпеки. Міністр зазначив, що «зараз ми знаходимось в іншій логіці, в логіці перемир'я, коли не гинуть наші вояки, коли ми зможемо стабілізувати ситуацію, досягти реальної деескалації. Тому основні домовленості Мінська: те, що зараз почалося, українська ініціатива, відведення танків, легкої артилерії і мінометів, якщо її звичайно можна назвати легкою з калібром менше 100 міліметрів. Відведення, яке було погоджено на основі українських пріоритетів і українського бачення», - сказав він.

Другим моментом П.Клімкін відзначив «початок розмінування не кимось, невідомо ким, а саме під егідою ОБСЄ і тільки під повним контролем ОБСЄ». Він повідомив, що в Парижі російській делегації були представлені нові докази і не тільки нами, а і в тому числі канцлером Німеччини».

Звичайно, заборона використання засобів радіоелектронної боротьби проти дронів ОБСЄ. Ви всі знаєте, що дрони ОБСЄ вже побачили купу російського озброєння і відкрили це для світу, об'єктивно відкрили це для світу. До речі, в Парижі російській делегації були представлені нові докази і не тільки нами, а і в тому числі канцлером Німеччини», - пояснив він.

Головною домовленістю П.Клімкін назвав повний доступ ОБСЄ до всього Донбасу, включаючи райони, прилеглі до українсько-російського кордону. «Ми ніколи не мали шансу отримати цей доступ. Цей доступ, як це прописано в мандаті місії ОБСЄ, - це наш шанс, наш шанс опосередкованого контролю за ситуацією, наш шанс мати більше присутності міжнародного співтовариства на Донбасі і наш шанс поступово витискувати звідти російські Збройні сили, російську техніку, російських найманців і, звичайно, терористичні війська», - додав урядовець.

Другий блок домовленостей стосувався логіки політичного процесу. П.Клімкін нагадав, що «нам весь цей час намагалися нав'язати або прийняття закону про особливості місцевого врядування, або невідомо яку логіку «списочної амністії». Нічого цього ніколи не буде».

За його словами, один з результатів Паризької зустрічі - це відміна чергових фейкових виборів, хоча зараз, звичайно, час відмінити ще фейкові вибори від 2 листопада. Але насправді ключова домовленість - щодо майбутніх виборів на Донбасі.

«Перше. Вони мають відбутися, коли цьому відповідатиме безпекова ситуація, і контролювати це буде Бюро з демократії і прав людини. Бюро з демократії і прав людини буде допущено на територію Донбасу, буде дивитися і слідкувати за ситуацією. І на основі об'єктивних критеріїв ОБСЄ зробить висновок, яким чином просуватися далі.

Другий момент. Будь-які параметри майбутніх виборів будуть обговорюватися виключно на основі українського законодавства і за критеріями ОБСЄ. І ми, до речі, довели ще раз разом, не тільки ми, а й німецька і французька делегація, що є критерії ОБСЄ. Ці критерії ОБСЄ - свобода ЗМІ, свобода участі політичних партій - вони є визначальними для будь-якої демократії. Ними не можна нехтувати, ними не можна гратися. Тому Бюро з демократії і прав людини, починаючи з наступного засідання, буде постійно присутнім в цьому процесі. І саме так буде організований процес підготовки.

І третій момент - це те, що називається «гуманітарний вимір». Зараз всім зрозуміло, що Росія повністю відповідальна за гуманітарну кризу на Донбасі», - повідомив Міністр.

П.Клімкін подякував нашим німецьким і французьким друзям та партнерам за постійний тиск, за розуміння, за сприяння і за дуже чіткий меседж, що порушення Мінських домовленостей з боку Росії має свою ціну зараз у вигляді політичного тиску, у вигляді санкцій і матиме додаткову ціну у разі, якщо Росія і надалі не буде виконувати Мінські домовленості.

«Наразі ми концентруємося на виконанні того, про що вдалося домовитися, і знову-таки це, на жаль, не фінішна пряма російської агресії, але настрій і атмосфера сприйняття нашої сили є абсолютно іншими. І тому ми знаходимося в нормандському процесі, дійсно, й іншій реальності», - завершив свій виступ П.Клімкін.

Міністр закордонних справ відповів на запитання народних депутатів.

Одне з них, народного депутата О.Ляшка, стосувалося того, чи може Міністр підтвердити, що жодних виборів на Донбасі, поки не будуть виведені звідти російські окупаційні війська і не перекрито кордон, не буде.

П.Клімкін відповів, що ніякого особливого статусу Донбасу в природі немає. За його словами, є Закон «Про особливості місцевого самоврядування». «Цей закон, на який є відповідне посилання у змінах до Конституції, є єдиним моментом, який забезпечує особливості місцевого самоврядування. І тому я пропоную припинити гратися з цією термінологією», - сказав він.

П.Клімкін стосовно амністії для бойовиків зазначив, що «всі, хто здійснили злочини проти людяності, вони аж ніяким чином під амністію не підпадають. Вони ніколи не будуть підпадати під амністію. Ніколи ті, хто вбивав, хто збивав малайзійський літак, хто стріляв по Маріуполю, Волновасі, ніколи не підпадають під амністію. І це, до речі, не тільки наші моральні зобов'язанні, це і ключові стандарти міжнародного права. Всі, хто здійснив злочини проти людяності, до них буде не амністія, а абсолютно інший підхід».

Народний депутат Леонід Ємець запитав: який алгоритм проведення виборів і виведення військ? Чи передбачається процедура, за якою прийняття закону про вибори на території Донбасу можливе лише після того, як там буде фактично засвідчено виведення іноземних військ і озброєних бандитських формувань?

П.Клімкін сказав, що починати обговорення можливих умов проведення виборів, включаючи те, що нам критично потрібно, право на голосування тимчасово переміщених осіб і право бути обраним, саму дискусію як таку, зокрема, з залученням ОБСЄ і на основі стандартів ОБСЄ, можна зараз. За його словами, «проводити вибори і визначати умови цих виборів, в тому числі законодавчо, ми можемо тільки тоді, коли ми впевнені, що умови для цих виборів, саме на особливих територіях, які зараз окуповані, вони однозначно є».

Народні депутати далі розглянули питання ратифікації.

Проект Закону «Про приєднання України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» №0061 доповів перший заступник Міністра культури Ігор Ліховий. Урядовець зазначив, що основною метою діяльності цієї міжурядової організації, до якої входить сьогодні 134 країни, є сприяння збереженню і відновленню культурних цінностей у світовому масштабі. Він наголосив на тому, що питання збереження культурної спадщини є, як ніколи, актуальними.

За словами доповідача, для України участь в ICCROM, саме так скорочено називається ця організація, сприятиме обміну досвідом, навчанню українських фахівців у галузі охорони і збереження культурної спадщини, новітнім реставраційним технологіям, а відтак, сприятиме підвищенню якості збереження культурної спадщини України.

«Варто зазначити, що приєднання України до ICCROM передбачено пунктом 453 «Заходи із імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом».

Прийняття Закону дозволить суттєво підвищити якість збереження культурної спадщини в нашій державі, надавши доступ українським фахівцям до світового досвіду у цій царині», - додав урядовець.

Голова підкомітету Комітету у закордонних справах Світлана Заліщук доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Верховна Рада 258 голосами ухвалила законопроект в цілому.

Проект Закону «Про прийняття Поправок до статей 25 і 26 Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер» №0062 доповіла заступник Міністра екології та природних ресурсів Ганна Вронська. Законопроект стосувався внесення змін до статей 25 і 26 Конвенції щодо надання державам-членам ООН, розташованим поза межами регіону Європейської економічної комісії, можливості приєднання до цієї Конвенції.

Прийняття Поправки, за словами доповідачки, надасть можливість зазначеним державам стати Сторонами Конвенції, що вже передбачено в інших природоохоронних конвенціях ЄЕК ООН та має позитивно вплинути на стан охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Народні депутати 265 голосами підтримали рішення профільного комітету.

Головуючий запропонував розглянути питання включення до порядку денного сесії законопроектів.

Народні депутати за результатами голосування не підтримали його пропозицію.

Парламентарії розглянули кілька проектів постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» за №№3115, 3116, 3121.

Перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник доповів усі проекти, які стосувалися обрання народних депутатів членами парламентських комітетів.

За результатами голосування по проекту постанови №3115 народні депутати не підтримали його.

Головуючий через недостатню кількість голосів, необхідних для прийняття, два наступних проекти постанов не ставив на голосування.

Проект Постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році» №3017 доповів голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко. Він зазначив, що зараз мова йде не про визначення районів на тій території Донецької і Луганської області, яка контролюється Україною, де будуть проводитися вибори.

«Просто приймаючи Постанову про призначення чергових виборів і приймаючи Закон про призначення чергових виборів ми, скажемо так, створили певні юридичні колізії, які з одного боку не зовсім конституційні, а з другого боку, є не зовсім коректними, оскільки, припустимо, в законі, який ми прийняли пізніше, ми написали, що повинно бути в постанові, яка прийнята раніше. І це вже не відповідає тому, що ми раніше записали в цій постанові», - пояснив народний депутат.

С.Власенко зазначив, що законопроекти 3017 і 3018, це два законопроекти, які повинні голосуватися разом. Ними пропонується прибрати процедуру затвердження Верховною Радою рішення ЦВК про встановлення тих місцевих рад на території Донецької і Луганської області, де проводяться вибори на підконтрольній Україні території. Це не стосується окупованих територій. Тому що там чітко визначено, що там вибори не проводяться.

Проект Закону «Про внесення зміни до пункту 4 Розділу ХV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеві вибори» №3018 доповів голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Він нагадав, що Закон «Про місцеві вибори» було прийнято раніше, ніж Постанову про призначення цих виборів.

За його словами, в самій постанові перелік тих адміністративно-територіальних одиниць, в яких не будуть проведені вибори, не було встановлено, а була бланкетна, тобто відсилочна норма на інші постанови Парламенту, якими, перше - визначено відповідно лінію розмежування і всі території до кордону, які підпадають під дію Закону про особливий порядок місцевого самоврядування на окремих районах Донецької, Луганської областей, а також посилання на закон, яким надано статус окупованих територій Автономній Республіці Крим і місту Севастополю.

«І так трапилось, що закон набув чинності пізніше, ніж ми прийняли постанову, яка раніше набула чинності. Тобто виявилася така от заплутана абракадабра, яку ми зараз хочемо розв'язати шляхом внесення змін до закону, де вилучити друге речення в четвертій частині «Перехідних положень», який якраз нас і відсилає до постанови, в якій ми такий перелік не визначили», - пояснив Р.Князевич.

Народні депутати обговорили проекти постанови та закону.

Рішення щодо них буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Народні депутати далі розглянули два пов'язаних законопроекти за №№1402 і 1403 стосовно безоплатної передачі у володіння і користування конфіскованих та безхазяйних транспортних засобів.

Обидва законопроекти доповіла автор, народний депутат Ірина Луценко. Вона зазначила, що станом на липень 2014 року на українській митниці було сконцентровано 2 тисячі 40 транспортних засобів, які перебувають у власності держави і обліковуються на її залишках як такі, що неправильно ввезені на митну територію, як такі, що залишені без догляду.

На 1 січня 2015 року таких транспортних засобів на митних складах накопичилося вже 3 тисячі 717 транспортних засобів. Це легкові, буси, причепи, вантажні, напіввантажні автомобілі.

«Чому вони накопичилися на митниці, ті транспортні засоби? Тому що податки, які треба сплатити за них, є достатньо високими для того, щоб ці автомобілі, а їхній вік - від 5 до 10 років, вони є недостатньо підйомними для звичайних громадян, які можна було б з аукціону ці транспортні засоби реалізувати. Тому, що пропонується в цьому законопроекті? Пропонується виключити зі складу платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Міністерство оборони України, Збройні Сили України, інші військові формування, їх з'єднання, військові частини та підрозділи до 31 грудня 2016 року, яким безоплатно передаються у володіння, користування легкові автомобілі, конфісковані, знайдені, визнані безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та такі, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави, які обліковуються станом на 1 січня 2015 року», - зазначила доповідачка.

«Суть законопроекту дуже проста. Збройні сили потребують техніку. Ми звільняємо до кінця 2016 року саме Збройні Сили та інші законні збройні формування, які діють в Україні, від податків. В тому випадку, якщо цей транспортний засіб якимось чином будуть реалізовувати, він буде обкладатися всіма необхідними платежами, які є обов'язковими», - пояснила І.Луценко.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроекти за основу.

Народні депутати обговорили законопроект.

За результатами сигнального голосування законопроект №1402 не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу.

Рішення щодо нього буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Парламентарії обговорили наступний законопроект за №1403. Рішення щодо нього буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)» №2585 доповів народний депутат Олександр Бакуменко. Він обґрунтував прийняття законопроекту необхідністю комплексно вирішити накопичені проблеми, які з'явилися після того, як впродовж останнього року відбулося три екстенсивні перегляди Податкового кодексу України, зокрема, в рамках податкової реформи. Причому ці зміни вносилися без громадських обговорень та приймались поспіхом. На практиці це призвело до створення надмірного податкового навантаження, техніко-юридичних помилок і неузгодженості.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Вона повідомила, що члени Комітету зазначили, що запропоновані проектом зміни є слушними, оскільки у переважній більшості уточнюють та удосконалюють норми оподаткування, виправляють техніко-юридичні помилки і неузгодженості, що виникли у зв'язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (№71-VIII) і створили конфлікт інтересів, що негативно впливає на адміністрування податків та не сприяє розвитку бізнесу. При цьому, народні депутати звернули увагу, що потребує додаткового опрацювання пропозиція щодо оподаткування податком на нерухоме майно, а також не підтримали пропозицію щодо виключення з Податкового кодексу України норми про необхідність оформлення та реєстрації відповідно до законодавства прав власності/користування земельними ділянками з метою оподаткування.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій після завершення обговорення поставив законопроект на сигнальне голосування. За його результатами проект не набрав голосів для прийняття за основу.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати розглянули проект Закону «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень» №2243а.

Законопроект доповів народний депутат Андрій Павелко. Він звернув увагу на те, що сьогодні так звані «договірні» матчі продовжують бути буденністю у спорті. Часто доводиться чути про підкуп спортсменів, суддів, тренерів, незаконні спортивні ставки та інші маніпуляції із спортивними змаганнями з метою отримання неправомірної вигоди. За його словами. корупція гальмує розвиток спорту, фактично, зводить його до нуля.

А.Павелко висловив жаль з приводу того, що боротьба з корупцією у всієї держави йде не такими темпами, як хотілось би. «Ми не можемо втрачати час, і навпаки, маємо шанс показати хороший приклад боротьби з корупцією у сфері спорту», - наголосив він.

За словами доповідача, чинний закон про запобігання корупції не охоплює проблеми боротьби із корупцією у сфері спорту. Тому необхідно прийняти окремий спеціальний закон, який надав би реальні механізми для боротьби з цим явищем.

Запропонований проект закону визначає основні засади, особливості суб'єктів і заходів, попередження та виявлення корупційних правопорушень у сфері спорту і усунення їх наслідків, а також відповідальність за них. Законопроектом вводяться нові поняття такі як «посадова особа у сфері спорту», «особи, уповноважені на проведення офіційного спортивного змагання», «ексклюзивна спортивна інформація», «правила чесної гри фейр-плей» тощо.

Проектом закону пропонується встановити сувору адміністративну та кримінальну відповідальність за корупційні порушення у сфері спорту.

А.Павелко повідомив, що законопроект був внесений на широке громадське обговорення, до якого залучались відомі європейські фахівці, представники спортивних федерацій, інших громадських організацій і засобів масової інформації. «Спортивне співтовариство цілком підтримує прийняття цього законопроекту. Розв'язати цю проблему від нас вимагають міжнародні спортивні організації, а також найвищі європейські світові політичні інституції», - додав народний депутат.

Доповідач також зазначив, що Парламентська асамблея Ради Європи в Резолюції 1602 наголосила на необхідності впровадження механізмів для зниження ризику договірних матчів, незаконних ставок та інших форм корупції у спорті. Асамблея закликала держави - члени Ради Європи прийняти свої законодавчі бази щодо негайного застосування заходів забезпечення прозорості спортивних результатів, боротьби з підтасовкою результатів, зокрема, з договірними матчами, та взяти до уваги відповідні рекомендації міжнародних європейських організацій.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу.

А.Кожем'якін також зазначив, що внесений до Верховної Ради законопроект - це «законопроект, якого в історії України ще не було». Він розроблений з метою протидії корупції у сфері спорту.

За результатами сигнального голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу.

Рішення щодо проекту буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

А.Парубій закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться в четвер, 8 жовтня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби Об'єднані сили вживали заходів щодо недопущення загострення ситуації. Серед українських військових поранень зазнали двоє військовослужбовців

подробнее

Опрос

Поддерживаете ли Вы введение военного положения в Украине?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.