​Покроковий план капітуляції, або як Зеленський здає Україну путіну

Мінські домовленості, які колишній член партії кума путіна - Медведчука СДПУ(о) Петро Порошенко, згадавши, як подібне вони з Ющенком пропонували Молдові, були таки ним же запропоновані в Україні. І хоча розслідування програми «Схеми» ще наприкінці листопада 2018 року показало, що Порошенко і Медведчук — спільники і що, незважаючи на те, що саме Медведчук стояв у витоків російського сепаратизму у Донецькій і Луганській областях, сам Порошенко, що в президентстві сповідував націоналізм та «армія, мова, віра» не цурався зв’язків з колишнім головою партії, з якої і прийшов у політику. І хоча Медведчук потрапив під санкції США, в Україні йому не лише нічого не загрожувало, а, навпаки, Порошенко надав йому можливість узурповувати інформаційний простір. І саме при Порошенкові він став «неформальним» послом російської федерації, тоді як повинен був втрапити за грати, а українське СБУ, використовуючи ті санкції США, могло припинити його діяльність. Але — не припиняла.

Однак, як вже у 2020 році розповів колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, кума російського президента Віктора Медведчука до переговорів у мінському форматі долучив колишній президент Петро Порошенко. Навіщо? Як нині вже можна зробити висновки, Порошенко, як до нього Кучма з Симоненком, вирішив зробити протистояння «гарний — поганий», адже розумів, що Медведчука він не пропустить, але от на фоні Бойка — виграє, а проросійська риторика, яка не сприймалась, та й не сприймається більшістю українців, дозволить йому об'єднати навколо себе проукраїнського виборця, тим паче, що тодішні соціологічні опитування доводили, що Порошенко виграє у проросійського ставленика на усіх фронтах.

Проте, сталося те, чого Порошенко — не передбачив: він програв президентські вибори, і не тому, кого звик і хотів бачити у спарингу.

Звісно, якби Зеленський, котрий виграв вибори у Порошенка, та з самого початку говорив про те, що працюватиме на росію, і що його мета — капітуляція країни перед агресором (ну, так як це завжди робив Медведчук), він би не втрапив і до першого туру виборів. Але Зеленський банально обдурив громадян, постійно мовчав під час президентської кампанії відносно ставлення до війни та росії, нашпигуючи суспільство відосіками та роликами з серіалу «Слуга народу», в якому він зіграв Голобородька, в образ якого режисери вклали реальний запит суспільства на повалення кримінально-комуністичного устрою, котрий вже понад 28 років існує в Україні.

Можна навіть припустити, що олігархи, розуміючи провал Порошенко, запустили «проект Голобородько», як заздалегідь продуману політтехнологію для обману суспільства, оскільки у другий тур разом з Порошенко могла пройти Тимошенко, а її кандидатура давно не влаштовує олігархічне коло. Тож в першому турі її вибивав Порошенко через технічних кандидатів, Юрія Тимошенко, на відміну номеру у бюлетені, на поставлений і розкручений проект «Голобородько», оскільки Медведчуківський Бойко, на якого з самого початку (думаючи про майбутні вибори) поставив Порошенко — не проходив нікуди. І ось тут і на виручку кримінально-олігархічно-комуністичному режиму і прийшов проект «Голобородько».

І, як вже за рік президентства Зеленського зрозуміло, сам Зеленський дуже далекий від образу, який продали українцям. Але - дуже близький до проросійських поглядів, а тому, під лозунгом поновити мир в Україні, розпочав капітуляцію країни перед агресором.

Будь-яка нормальна і психічно здорова людина усвідомлює: не можна зупинити те, чого ти - не розпочинав і на що не можеш вплинути, якщо лишень не змусиш виконати по-своєму, або, навпаки, не будеш виконувати вимоги того, хто той безлад запустив.

Тож поведінка Зеленського у питаннях війни, котру розв'язала проти України російська федерація, все більше нагадує поведінку зрадника, котрий працює на країну-агресора.

Поведінка Зеленського та його команди і, зокрема, Єрмака, котрий по статусу не має права брати участі ні в яких міжнародних переговорах, а по факту здає інтереси України, аби вона перетворювалась на колонію росії, коли всі важливі питання для країни повинні вирішуватись у кремлі, а місцях ставленики цього кремля просто б займались узаконеним розбоєм, обкладаючи людей поборами.

І саме такий план почав втілювати Зеленський, вже не прикидаючись Голобородьком.

Поява у мінській групі Кравчука та Фокіна, котрі почали працювати в напрямку здачі інтересів України, що розпочали робити заяви в інтересах росії, почало збурювати суспільство. Як і незрозумілі переговори Єрмака, котрий не має ані прав, ані повноважень провадити подібну діяльність і що відповідні структури повинні давно були відкрити кримінальні провадження за ст.19 КУ та ст.365 ККУ через те, що він перебрав на себе питання зовнішньої політики, які є у компетенції лише президента і міністра закордонних справ.

Але Фокін з Кравчуком продовжували і продовжують свою ганебну діяльність і роблять спроби дуже швидко проштовхнути все, що нав'язує як капітуляцію незалежності України країна агресор — росія. І вже Фокіна, котрий завжди мав і має проросійські погляди, і для якого кремль — справжній господар, заявив, що треба надати особливий статус усій території Донбасу, а не лише ОРДЛО, а також не виключив можливості амністії бойовиків. А згодом, через пару днів, вже почав наполягати на тому, що амністія — необхідна. Кравчук, щоправда, вирішив, на всяк випадок, поміж крапельок, як і любить це робити комуністичний ідеолог, наголосив, що заява Фокіна є його особистою думкою і що Фокін не радився та не обговорював її з делегацією. Але обидва ставленики кремля - і Фокін і Кравчук не лише підігрують наративам російської пропаганди, а ще й озвучують, що Україні треба реалізувати те, що бажає путін.

А паралельно й інші заслані козачки, що працюють в інтересах росії, провадять і свою діяльність. Тож не дивно, що одразу ж після заяв Фокіна Міністр оборони Таран видає наказ № 330, яким зобов'язав штрафувати і позбавляти премій військовослужбовців за ведення вогню у відповідь по російських окупантах! Як повідомив журналіст Бутусов, «Міноборони наказало штрафувати солдат ВСУ за вогонь у відповідь по російських військах і штрафувати командирів за «невиправдані бойові втрати», а сам захист Батьківщини офіційно прирівняна до адміністративного правопорушення». Чи можна такі кроки, які так гарно доповнюють один одного, назвати збігами?

Щоправда, після розголосу про наказ № 330 Міністерство оборони заявило, що висновки робити передчасно і що міністром оборони до цього наказу було висловлено застереження. Проте, і це — факт, наказ було завізовано міністром, а отже і його заступниками та іншими відповідальними особами. То міністр оборони хоче сказати суспільству, що підписує накази, не читаючи їх? А його заступники? Теж не читають? Чи все ж заслані козачки роблять маленькі кроки задля знищення української армії і її суттєвого послаблення, а коли їх ловлять за руку, прикидаються дурниками?

Насправді позиція усіх засланих консерв - розвалювати Україну зсередини, працювати на користь російської федерації і потихеньку захоплювати владу: хоч через фальсифікації, хоч через підкуп, хоч через протягання потрібних законодавчих актів, коли під гаслом про європейське законодавство, українське законодавство гармонізують під російське і при цьому знову ж прикидаються дурниками, неначе люди не можуть відслідковувати те, як в України протягують російські правила. Одна з небагатьох норм — остання про яку стало відомо, це - законопроект №4004, який покликаний перетворити нашу країну в точну копію росії. І таких законопроектів і вже проголосованих цим скаженим принтером законопроектів — безліч. І всі їх Зеленський, як слухняний хлопчик, - підписує.

Звісно, деякі говорять, що, можливо, він у чомусь не розбирається. Але, якби сильно хотів розібратись, читав би висновки юридичного відділу ВР, котрі дуже часто — негативні до більшості законопроектів. Але йому — байдуже. І вже не складається враження, а є підстави вважати, що Зеленський працює на розвал України, і що вся його діяльність направлена на виконання покрокового плану капітуляції України.

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фото facebook.com/rok.org.ua