Україна

Шановні громадяни України!

Дорогий український народе! 120 днів тому РФ почала проти нас повномасштабну війну. 120 днів Україна та її народ героїчно захищають свою землю та свою свободу.

Судьба Украины решается на фронтах. Причем, не столько на Донбасском, где рашисты прут, пользуясь пока еще преимуществом в огневой силе и не считаясь с потерями, сколько на Херсонщине, где ВСУ ведут тактические контрнаступательные действия. Потому что когда мы перережем линии снабжения рашистов из Крыма, их Южной группировке придет не моментальный, но неотвратимый гаплык. И торговаться кремлю на мирных переговорах сразу станет нечем.

Триває сто п’ятнадцята доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню.

На Волинському та Поліському напрямках обстановка залишилась без суттєвих змін. На Сіверському напрямку ворог продовжує демонстрацію присутності своїх військ в прикордонних районах Брянської та Курської областей.

Ми знову сперечаємося про теми, навколо яких ламали списи роки тому. Чи має держава право визначати культурну та мовну політику за умов війни. Чому українці і досі мають комплекс жертви, який найбільше проявляється у ставленні до влади. Чи діє влада в інтересах країни.

Дедалі частіше нормальна і освічена патріотична громадськість, для якої існування держави Україна є принциповим і в кордонах, котрі були на 1991 рік, починає задавати питання, на які Зеленський відповіді - не дає. Особа, котра посіла посаду президента, котра є гарантом Конституції України і цілісності держави, робить вигляд, що вона - тупа, глуха та безмозгла, або демонструє, що не є самостійною креатурою, а лише виконує забаганки ляльководів, а тому - не може приймати самостійні рішення.