mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 4 лютого 2015 року

teteruk sesiya

 
У середу, 4 лютого, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши пленарне засідання, зазначив, що сьогодні народним депутатам необхідно розглянути низку важливих угод, які необхідно ратифікувати. Однією з них він назвав Угоду між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки. За його словами, майже рік над цією угодою працювали українські і європейські дипломати.


«Реформування сектору цивільної безпеки є надзвичайно важливим, особливо в нинішніх умовах. Тому це питання є дуже важливим і ратифікація дозволить запустити дієві механізми створення нашої спроможності, підвищення нашої спроможності щодо цивільної безпеки», - наголосив В.Гройсман.

Народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій, який далі вів засідання, оголосив про входження народного депутата Ярослава Лесюка до складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» та про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання «Єврооптимісти», співголовами якого обрано народних депутатів Іванну Климпуш-Цинцадзе, Надію Кацер-Бучковську, Вікторію Пташник і Олексія Рябчина.

Під час одного з виступів народний депутат Андрій Тетерук зробив заяву, в якій від імені комбатів, які працюють у Верховній Раді, наголосив на тому, що «вони не мають стосунку до так званого «всеукраїнського батальйонного братства», яке розхитує ситуацію в центрі нашої країни».

Парламентарії, приступивши до розгляду питань порядку денного, розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні) за реєстр. №0003 доповів Міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він зазначив, що ця угода спрямована на допомогу реформуванню безпекового сектору України. За його словами, головною метою діяльності місії є надання допомоги у проведенні реформи правоохоронних органів шляхом консультативної допомоги, реалізації проектів, експертного аналізу відповідних законів. Угода потрібна для того, щоб забезпечити умови діяльності місії, бюджет якої складає понад 13 мільйонів євро на два роки.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко у співдоповіді відзначила, що законопроект спрямований на посилення спроможності України у врегулюванні кризи шляхом реформування системи правоохоронних органів.

І.Геращенко також зазначити, що цілями створеної місії є надання Європейським Союзом допомоги у реформуванні сектору безпеки України, зокрема, структури МВС включно з міліцією, Національною гвардією, Службою безпеки України і Державною прикордонною службою. Також в функції місії входить моніторинг реалізації рішень та імплементації законодавства у сфері реформування безпекового сектору. Місія також готова підтримувати реформи шляхом проведення тренінгів та навчання персоналу причетних органів державної влади.

Парламентарії, підтримуючи ратифікацію угоди, зазначали, що «Консультативна місія буде займатися наданням відповідних консультацій при реформуванні найбільш складної, однієї з найкорумпованіших галузей України, а саме - правоохоронних органів». Вони також зазначили, що «цивільна безпека - це безпека, яка повинна гарантувати людям порядок на вулицях, порядок в їхніх домівках, порядок в тому, щоб жоден злочин не залишився не розкритим, жодне правопорушення не залишилося безкарним».

Верховна Рада 272 голосами ратифікувала Угоду.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військової частини (реєстр. №0004) доповів заступник Міністра оборони Петро Мехед. Він зазначив, що Угода вчинена 19 вересня 2014 року в місті Варшава і підлягає ратифікації Верховною Радою. Угода набуває чинності через 30 днів з дати отримання депозитарієм Польщею останнього письмового повідомлення про завершення виконання всіх внутрішньодержавних процедур необхідних для набрання чинності.

За словами доповідача, національні внески України до складу ЛитПолУкрбригу складають 545 військовослужбовців. Крім цього, 15 осіб залучається безпосередньо до штабу бригади. Від Республіки Польща - до 3,5 тисяч, від Литовської Республіки - до 350. Командування бригади на постійній основі буде розташовуватись в місті Люблін, Польща. Підрозділи, які виділяються державами сторін до складу бригади залишатимуться в складі збройних сил своїх держав та розташовуватимуться у місцях своєї постійної дислокації.

П.Мехед також зазначив, що за повідомленням литовської та польської сторін процедура ратифікації угоди у них знаходиться на завершальній стаді.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Парламентарії підтримали законопроект. У виступах зазначалося, що Польща і Литва завжди були і залишаються нашими союзниками, а «створення єдиної практики підвищення обороноздатності України сьогодні є вкрай важливим і пріоритетним». Ратифікація угоди, за словами народних депутатів, також дозволить отримати неоціненний досвід, який «нам необхідний кожного дня у формуванні наших Збройних Сил».

Угоду було ратифіковано 290 голосами.

Проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: «Роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні» за реєстр. №1749 доповів голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря.  Він зазначив, що після Майдану з'явився цілий новий пласт громадянського суспільства, який займається проблемами, які до того ніколи не були в Україні. «Йдеться і про тимчасово переміщених осіб, йдеться про біженців, йдеться про людей, які потерпають зараз від порушення їх прав на тимчасово окупованій території. Там, де не справляється держава, першими ідуть представники громадянського суспільства. Ми також маємо бути свідомими того, що часто-густо і це вже визнається на міжнародному рівні ніде в Європі немає такого активного громадянського суспільства, як в Україні. Але існує проблема, коли роль громадянського суспільства обмежується лише словами на потужних або менш потужних зібраннях».

Г.Немиря запропонував провести такі парламентські слухання 11 березня поточного року.

Народні депутати 271 голосом прийняли проект постанови з урахуванням зміни дати проведення парламентських слухань.

Проект постанови про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України щодо предметів відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання (реєстр. №1764) доповів перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник. Він зазначив, що Комітет прийняв рішення підтримати пропозиції щодо внесення змін до предметів відання комітетів: з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань сім'ї, молодіжної політики та спорту та у справах ветеранів та інвалідів, - які викладені у проекті постанови.

Постанову було прийнято 231 голосом «за».

Парламентарії розглянули і прийняли за основу проект постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2015 році (реєстр. №1752).

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування (реєстр. №1107) доповів народний депутат Олег Осуховський. Парламентарій зазначив, що проектом пропонується внести зміни до низки чинних законів щодо врегулювання питання доступу українців до водних об'єктів, зокрема, внести зміни до статті 47 Водного кодексу щодо заборони обмеження загального водокористування, до статті 88 Водного кодексу та до статті 60 Земельного кодексу щодо гарантування громадянам безперешкодного і безоплатного доступу українців до водних об'єктів.

Проектом також передбачається внести зміни до статті 61 та статті 62 Земельного кодексу щодо заборони влаштування огорож, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя водних об'єктів. Наявні огорожі пропонується демонтувати за рахунок їх власників. Змінами до статті 110 Водного кодексу та до статті 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити відповідальність за неправомірне обмеження безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів.

«Сьогодні громадяни України не можуть попасти до водних об'єктів, до пляжів, тому що олігархи понаставляли величезних огорож, поставили воєнізовану охорону, а також ще деякі олігархи беруть гроші, щоб українці могли вільно йти на пляжі і користуватися водними об'єктами», - наголосив народний депутат, обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко співдоповідаючи, зазначив, що буде проблема з реалізацією цього законопроекту.

Він пояснив: «нам треба для того, щоби примусово припинити право на земельну ділянку, визначити підстави, на яких підставах ми це робимо, і потім зрозуміти, хто реалізує це рішення» та «подумати чітко, де повноваження місцевої адміністрації, де повноваження прокуратури, де повноваження відповідних правоохоронних органів».

Парламентарії підтримали законодавчу ініціативу, яка, за їхніми словами, «дасть можливість розгородити вільний доступ до водоймищ», і «це буде одне із антиолігархічних рішень, які зобов'язана прийняти Верховна Рада».

Народні депутати 280 голосами підтримали законопроект за основу.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Парубій зробив кілька оголошень. Він повідомив про входження народного депутата Ірини Луценко до складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».

А.Парубій також повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційних депутатських об'єднань «Права сила» та «Укроп», головою яких обрано народного депутата Дмитра Яроша.

Проект закону про позбавлення в.януковича звання Президента України (реєстр. №1883) доповів народний депутат Олег Ляшко.

Він зазначив, що «цей закон мав бути розглянутий в лютому минулого року, коли цей Герострат підпалив храм під назвою «Україна», коли він розстрілював наших побратимів на Майдані, коли він закликав Путіна ввести війська в Україну». «янукович не має ні морального, ні будь-якого іншого права носити звання «Президент України», - наголосив О.Ляшко.

Доповідач обґрунтував необхідність прийняття законопроекту посиланням на Конституцію України, згідно з якою «Президент України після припинення повноважень пожиттєво продовжує носити звання Президента, якщо він не усунутий з посади в порядку імпічменту». «Як ви пам'ятаєте, в порядку імпічменту ми януковича не усували з однієї причини, тому що він самоусунувся від виконання обов'язків Президента, тому що він зрадив Українську державу, українській народ і втік під крило окупанта. Саме тому 23 лютого 2014 року Верховна Рада визнала януковича таким, що самоусунувся від виконання обов'язків Президента. Але станом на сьогодні янукович формально продовжує носити звання Президента України. Я пропоную зараз Верховній Раді одностайно проголосувати закон, яким позбавити януковича високого звання Президента України», - заявив О.Ляшко.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що Комітет через відсутність кворуму не розглядав цей законопроект. Члени Комітету доручили йому висловити позицію, що це питання, яке має вирішити сесійна зала, оскільки воно політичного характеру. «Але ми всі єдині в тому, всі представники політичних сил просили би сьогодні поставити це питання в цілому, щоб не було процедури другого читання, оскільки там, фактично, немає, що розглядати в другому читанні. Це питання одразу треба вирішувати і перегорнути цю сторінку», - зазначив Р.Князевич.

Законопроект 281 голосом було прийнято за основу та в цілому.

Народні депутати розглянули проект заяви до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян (реєстр. №1887).

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що засідання Комітету не змогло вирішити це питання. Це питання нарешті щойно було вирішено на засіданні Ради коаліції і йому доручено від імені Ради коаліції доповісти компромісний варіант, який виноситься на розгляд сесійної зали.

Р.Князевич зачитав Заяву про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.

Голова Комітету зазначив, що текст Заяви пропонується схвалити відповідною постановою. Ця постанова пропонується з двох пунктів наступного змісту: «пункт перший: прийняти Заяву Верховної Ради України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян;

другий пункт: пропонується Кабінету Міністрів України та Генеральній прокуратурі України зібрати необхідні матеріали та належну доказову базу для звернення до Міжнародного кримінального суду, відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян».

Верховна Рада 271 голосом прийняла постанову в цілому.

Проект постанови про Заяву Верховної Ради України про забезпечення миру та стабільності на Сході України (реєстр. №1847) доповів народний депутат Юрій Бойко. Він зазначив, що його політична сила «з самого початку займала послідовну позицію, що вирішити цей конфлікт виключно військовим шляхом неможливо».

Проектом пропонувалося «визнати неможливим вирішення конфлікту на Сході України військовим шляхом з гуманітарної точки зору, оскільки на цій території проживає кілька мільйонів українських громадян, життя і здоров'я яких щогодини наражається на небезпеку».

Автори проекту постанови також пропонували «провести прямі переговори з Російською Федерацією про спільні зусилля з припинення вогню, відновити соціальні виплати в Донбасі і звернутися до Організації Об'єднаних Націй з надання миротворчого контингенту ООН для забезпечення миру і стабільності в цьому регіоні».

«З нашої точки зору ця постанова - це політична ініціатива парламенту і парламент має право на такі ініціативи і я звертаюся також до тих фракцій, які входять до більшості, тому що переговори, які проводяться зараз уповноваженими особами з боку Президента України, проходять досить складно. Ця постанова дасть поштовх для дипломатичного вирішення і зможе полегшити проведення переговорів по дипломатичному врегулювання конфлікту», - зазначив Ю.Бойко.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету. Вона повідомила, що Комітет сьогодні оперативно розглянув проект постанови і рекомендує Верховній Раді відхилити його, оскільки незрозумілим є спрямованість заяви, а також є деякі суперечливі пункти.

За результатами голосування («за» - 232) проект постанови було відхилено.

Головуючий закрив ранкове пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у четвер, 5 лютого, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

За минулу добу російсько-окупаційні війська здійснили 36 обстрілів позицій ЗСУ. Унаслідок ворожого вогню один український воїн загинув, ще один зазнав поранення

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к привлечению Надежды Савченко к уголовной ответственности?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.