mogno vse

​Пленарні засідання Верховної Ради України 22 червня 2017 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, після реєстрації народних депутатів, відкрив ранкове засідання. Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.


Розглянуто у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю №5629.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю».

Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», які дозволять законодавчо захистити право осіб з інвалідністю або водіїв, які перевозять інвалідів, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних місцях, з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Зокрема, у Кодексі України про адміністративні правопорушення доповнено:

статтю 122 новою частиною 5, якою встановлено відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками, де дозволено зупинку лише водіям з інвалідністю;

статтю 1521 новими частинами шостою та сьомою, якими встановлено відповідальність за паркування транспортного засобу на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії-інваліди, та за необлаштування на майданчиках для паркування місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії інваліди.

Змінами до статті 255 КУпАП надано уповноваженим посадовим особам органів внутрішніх справ (Національної поліції) право складати протоколи про вчинення вищеназваних адміністративних правопорушень.

Також, право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1521 КУпАП, надано посадовим особам, уповноваженим на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також членам громадських організацій осіб з інвалідністю, уповноваженим на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Проект Закону зареєстровано за №5629.

Народні депутати розглянули підготовлений до повторного другого читання проект Закону про Конституційний Суд України №6427-д.

Законопроект доповів голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.

Прийнято за основу проект Закону «Про Конституційний Суд України».

Законопроектом пропонується визначити порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень.

Згідно з проектом, «Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України».

Проектом пропонується визначити повноваження Суду, до яких належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України;

3) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

4) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частиною другою статті 137 Конституції України;

9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Проектом пропонується встановити, що склад Суду становить 18 суддів Конституційного Суду.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Згідно з проектом, Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень згідно зі статтею 17 цього Закону.

Законопроект визначає повноваженні та гарантії діяльності судді Конституційного Суду, організаційну структуру Суду, особливості провадження у справах щодо відповідності Конституції України (Конституційності) Законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою, порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду тощо.

У доопрацьованому законопроекті удосконалено конкурсні засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, як загальні, так і в частині діяльності Комітету, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України; виключено положення про необхідність сплати збору за подання конституційної скарги суб’єктами, які її подають; узгоджено з нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення приписи законопроекту щодо відповідальності за порушення порядку проведення пленарних засідань у Конституційному Суді України; уточнено статтю, що регулює визначення Конституційним Судом України строку втрати чинності актом (його окремими положеннями); детальніше сформульовано норми законопроекту про зміну юридичної позиції Конституційного Суду України та її конкретизацію; доопрацьовано пункти 3 і 4 Прикінцевих положень законопроекту з метою врегулювання питання щодо конституційних скарг, поданих до набрання чинності Законом.

Проект Закону зареєстровано за №6427-д.

До порядку денного сесії включено низку проектів законів і постанов.

Головуючий повідомив, що у пленарному засіданні бере участь Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

В.Гройсман звернувся до народних депутатів з проханням розглянути сьогодні щойно включений до порядку денного сесії законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №6600.

Головуючий поставив пропозицію Прем’єр-міністра на голосування.

Народні депутати 250 голосами підтримали пропозицію.

Прийнято Постанову «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності народних депутатів України».

Постановою у пункті 4 розділу ІІІ додатка до Постанови Верховної Ради України від 26 липня 1994 року (122/94-ВР) «Про забезпечення діяльності народних депутатів України» виключено слова та цифри «без врахування премії (25%)».

Проект Постанови зареєстровано за№6525.

Народні депутати розглянули питання податкової та митної політики.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)».

Законопроектом пропонується привести норми Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, та удосконалити порядок застосування МСФЗ.

Проектом, зокрема, пропонується нове визначення терміну «підприємства, що становлять суспільний інтерес». Такими суб’єктами будуть тільки підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів (тобто не будь-які публічні акціонерні товариства), страховики, недержавні пенсійні фонди. Інші фінансові установи будуть підприємствами, що становлять суспільний інтерес тільки за умови відповідності критеріям встановлених для середніх та великих підприємств. Таким чином, інші фінансові установи, що відповідатимуть критеріям мікро і малих підприємств не входитимуть до складу підприємств, що становлять суспільний інтерес. Це значно розширить ринок для вітчизняних аудиторських компаній;

З урахуванням положень Директиви ЄС №2013/34/ЄС проектом пропонується звільнити мікро- та малі підприємства від подання звіту про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління, так звану нефінансову інформацію;

Законопроектом пропонується уточнити вимоги щодо складання фінансової звітності за міжнародними стандартами підприємствами, що становлять суспільний інтерес та підприємствами, що займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення;

Проектом в розрізі категорій підприємств (особливо підприємств, що становлять суспільний інтерес) визначені підходи до подання та оприлюднення фінансової звітності (уточнені дати оприлюднення фінансової звітності);

Документом пропонується імплементувати вимоги Директиви ЄС № 2013/34/ЄС та міжнародних стандартів фінансової звітності в частині консолідованої фінансової звітності з уточненням, що вона складається за правилами національних або міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку. Вимоги консолідації звітності не поширюються на малі групи підприємств.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які були внесенні Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 3 листопада 2016 року №1724-VIII.

Проект Закону зареєстровано за №4646-д.

На доопрацювання за результатами розгляду направлено законопроекти про аудиторську діяльність № 2534 і про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність №6016.

Прийнято Закон «Про внесення змін до статті 243 Митного кодексу України».

Законом приведено статтю 243 Митного кодексу України у відповідність до Закону України «Про Національну поліцію». Зокрема, слова «територіальних органів внутрішніх справ» у частині четвертій статті 243 МКУ замінено словами «територіальних органів Національної поліції».

Проект Закону зареєстровано за №4560.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні».

Законопроектом пропонуються доповнення до Податкового кодексу, які дозволяють змінити підходи до державного фінансування у галузі кінематографії та створити ефективні механізми залучення приватних коштів в індустрію.

Проектом, зокрема, пропонується внести зміни:

щодо визначення небеніфіціарного власника для врегулювання особливостей роботи галузі кінематографії;

щодо коригувань фінансового результату (зменшення та збільшення) для більш чіткого відображення субсидій, отриманих платником податку - суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат, відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

щодо незбільшення фінансового результату на суму сплаченого роялті, у тому випадку коли об’єкт інтелектуальних прав виник в Україні і потім був переданий закордон з урахуванням специфіки галузі кінематографії;

щодо невключення до доходу нерезидента субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Проектом пропонується не вважати додатковим благом платника податку сплачену суб’єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме: проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов’язані із участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб’єктами кінематографії України, , якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору.

Проектом також передбачається внести зміни до підрозділу 2 розділу ХХ щодо запровадження пільг з ПДВ для суб’єктів кінематографії, які відображають особливості діяльності у сфері кінематографії.

Проект Закону зареєстровано за №3238-д.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні».

Законопроектом пропонується доповнити Розділ ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України новим пунктом 41 та запровадити до 1 січня 2021 року пільги по сплаті ввізного мита при ввезенні на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що будуть ввозитись суб’єктами кінематографії для виробництва та демонстрації фільмів відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Проект Закону зареєстровано за №3239-д.

Прийнято за основу проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 5, 24, 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», доповнити Закон новими статтями 34, 35 і новим пунктом 21 Прикінцевих положень та внести зміни до додатків №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 і 9 до Закону, внаслідок чого передбачається загалом збільшити доходи державного бюджету на 25 969,2 млн грн або в середньому на 3,6% (у т.ч. за загальним фондом на 25 000 млн грн та за спеціальним фондом на 969,2 млн грн) та видатки – на 27 010,3 млн грн або в середньому на 3,4% (у т.ч. за загальним фондом на 24 990 млн грн та за спеціальним фондом на 2 020,3 млн грн), при цьому зменшити надання кредитів на 1 041,1 млн грн або в середньому на 7,1% (за спеціальним фондом), а також збільшити майже на 107 млрд грн або на 6,2% граничний обсяг державного боргу на 31.12.2017 р.

Зокрема, передбачається внести такі зміни до показників доходів державного бюджету: збільшити податок та збір на доходи фізичних осіб на 7 106,2 млн грн; збільшити ПДВ з ввезених на територію України товарів на 33 000 млн грн і ввізне мито на 707 млн грн; зменшити ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування на 10 342,7 млн грн; збільшити рентну плату для видобування нафти та газового конденсату відповідно на 875,9 млн грн та 620,6 млн грн; зменшити рентну плату для видобування природного газу на 3 406,1 млн грн (пояснення Уряду: через розірвання договорів по спільній діяльності; збільшити частину чистого прибутку та дивідендів на 4 600,2 млн грн.

Щодо видаткової частини державного бюджету законопроектом, насамперед, пропонується збільшити загальний обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг на 14 100 млн грн (до 61 173,7 млн грн).

Законопроектом передбачено збільшити видатки загального фонду для фінансового забезпечення невідкладних потреб на оборону і безпеку держави, у т.ч. пов’язаних із проведенням антитерористичної операції, у сумі 2 662,5 млн грн, а саме: 1 500 млн грн – Національній поліції; 352,8 млн грн – Міноборони; 100 млн грн – Службі безпеки; 400 млн грн – Адміністрації Держприкордонслужби; 100 млн грн – Службі зовнішньої розвідки; 177 млн грн – Державній службі з надзвичайних ситуацій; 17 млн грн - ГУР Міноборони.

Крім того, пропонується спрямувати додаткові видатки на: забезпечення належного функціонування клінічних та наукових підрозділів Національної академії медичних наук України у сумі 500 млн грн, в т.ч. для забезпечення діяльності її клінічних підрозділів – 426,3 млн грн (з них 24 млн грн для забезпечення проведення імплантаційного слухопротезування), для забезпечення діяльності її наукових підрозділів – 73,7 млн грн; лікування за кордоном хворих, яким не може бути надана відповідна медична допомога в Україні, у сумі 100 млн грн; відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсація) у сумі 200 млн грн; створення житла для дитячих будинків сімейного типу у сумі 77,7 млн грн; надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла у сумі 30 млн грн.

Законопроектом передбачається встановити видатки загального фонду за новими бюджетними програмами, зокрема:

Укравтодору у сумі 800 млн грн за програмою «Покращення стану автомобільних доріг загального користування за маршрутом Львів-Тернопіль-Умань; Біла Церква-Одеса-Миколаїв»; Міненерговугілля у сумі 20 млн грн за програмою «Державна підтримка публічного акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України».

Проект Закону зареєстровано за № 6600.

Головуючий закрив ранкове засідання.

О 16 годині почалося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України.

Народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Розглядаються питання енергоефективності.

Прийнято Закон «Про енергетичну ефективність будівель».

Законом визначено правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях.

Закон регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель з метою підвищення рівня енергетичної ефективності будівель з урахуванням місцевих кліматичних умов та забезпечення належних умов для проживання та/або життєдіяльності людей у таких будівлях.

Законом також визначено: особливості здійснення обстеження систем опалення та кондиціонування будівель; основні енергоефективні заходи в будівлях та механізми їх фінансування; загальні засади професійної діяльності в сфері енергетичної ефективності будівель; нормативно-правові засади здійснення незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності будівель та звітів про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель; особливості розроблення національних планів щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії; відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Законом встановлено мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, які розраховуються за методикою, передбаченою частиною першою статті 5 цього Закону, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та вимог до енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель відповідно до економічно доцільного рівня та диференціюються залежно від функціонального призначення будівель, висотності будівель, виду будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт).

Законом внесено відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про рекламу» та «Про регулювання містобудівної діяльності».

Законом також передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та інструменти гарантування фінансування заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель (Фонд енергоефективності), які ґрунтуються на практиках країн-членів ЄС.

Проект Закону зареєстровано за №4941-д.

Прийнято Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Закон визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Закон регулює відносини щодо:

1) комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги);

2) розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг;

3) встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії;

4) формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг;

5) забезпечення споживачів обліковою інформацією.

Закон передбачає оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Законом забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг.

Документом передбачено, що органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами розподільного обліку теплової енергії або приладами - розподілювачами теплової енергії у приміщеннях будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж.

Закон встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері комерційного, у тому числі розподільного обліку, комунальних послуг та фінансові санкції.

Закон прийнято з урахуванням внесених Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства поправок.

Проект Закону зареєстровано за №4901.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження гуманного ставлення до тварин)».

Законом, зокрема, встановлюється, що жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання , тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисних мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Документ містить також норму, відповідно до якої жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Відповідний законопроект зареєстровано за №5119-1.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська 35 разів обстрілювали позиції Збройних Сил України. Внаслідок ворожого вогню двоє українських захисників отримали поранення

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к привлечению Надежды Савченко к уголовной ответственности?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.