mogno vse

​Пленарні засідання Верховної Ради України 8 листопада 2018 року

Голова Верховної Ради України А.Парубій відкрив ранкове пленарне засідання. Народні депутати продовжили розгляд законопроекту про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини №6634.

Перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська доповіла рішення Комітету, який підтримує прийняття проекту за основу у першому читанні.


За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.

На вимогу фракцій Радикальної партії і «Батьківщина» у засіданні оголошено перерву на 30 хвилин.

Заяву від двох фракцій після закінчення перерви зробив голова фракції Радикальної парт Олег Ляшко. Він заявив, що фракції вимагають невідкладно розглянути зареєстрований фракціями проект постанови про скасування рішення Уряду про підвищення ціни на природний газ та запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ для населення №9265.

Представники інших фракцій підтримали озвучену О.Ляшком вимогу.

Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що її фракція не буде голосувати, доки не буде прийнята ця постанова.

Народні депутати розглянули проект Постанови про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр. (у 2019 році) №8603.

234 голосами проект Постанови прийнято за основу та в цілому.

Прийнято Постанову «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках».

Вшановуючи пам'ять жертв примусової депортації з рідних українських земель, враховуючи шкоду, яку завдали комуністичні режими, спрямовані на знищення національної ідентичності та культури, яка була складовою загальноукраїнської, з метою визнання історичної справедливості та суспільного інформування про процес примусового виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках Верховна Рада України постановляє:

1. Відзначити на державному рівні 75-і роковини початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

2. Днем пам’яті примусового виселення українців встановити другу неділю вересня.

3. Рекомендувати Президенту України оголосити в Україні 2019 рік Роком Пам’яті депортованих українців.

4. Кабінету Міністрів України забезпечити відзначення у 2019 році на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

Постанову прийнято з техніко-юридичними правками, запропонованими Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Проект Постанови зареєстровано за №8603.

До порядку денного сесії включено проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів №9260 і проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів» щодо зміни розміру іменних стипендій Верховної Ради України №9171.

Народні депутати розглянули у першому читанні проект Закону про прилеглу зону України №8361.

238 голосами законопроект прийнято за основу.

Прийнято за основу проект Закону «Про прилеглу зону України».

Законопроектом пропонується встановити статус та визначити правовий режим прилеглої зони України, а також порядок здійснення у цій зоні прав України як прибережної держави, виходячи з Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних договорів і законів України.

Згідно із проектом, «прилегла зона України - це морський район, який прилягає до територіального моря України і зовнішня межа якого перебуває на відстані 24 морських миль, відлічуваних від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України».

Делімітація прилеглої зони між Україною та державами, узбережжя яких протилежні або суміжні з узбережжям України, здійснюється відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права та міжнародних договорів України.

Проектом пропонується визначити права України у прилеглій зоні.

Україна у своїй прилеглій зоні через уповноважені органи здійснює контроль та юрисдикцію, необхідні для:

запобігання порушенням митних, фіскальних, імміграційних і санітарних правил у межах території України, включаючи внутрішні морські води України та її територіальне море, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України;

покарання за порушення зазначених правил, вчинені у межах території України, включаючи внутрішні морські води України та її територіальне море, а також в межах прилеглої зони, встановленої цим Законом.

Законопроектом також пропонується внести зміни до законів України «Про охорону культурної спадщини України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про охорону археологічної спадщини України».

Прийняття Закону дозволить розширити контрольовану територію на морі на 12 морських миль, створить підстави для суттєвого скорочення контрабандного трафіку у Чорному морі, попередить випадки порушення державного кордону, позитивно вплине на безпекову ситуацію в регіоні та забезпечить економічний суверенітет України.

Проект Закону зареєстровано за №8361.

Народні депутати розглянули правки до законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів №8487.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла про підготовлені та враховані до другого читання пропозиції Комітету до законопроекту.

250 голосами законопроект прийнято в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів».

Законом запроваджується нова модель оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів.

Згідно із Законом, ставка податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою:

Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік,

де Ставкабазова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:

з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів - 50,0;

з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0;

з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів -75, 0;

з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150,0;

Кдвигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см;

Квік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п'ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кВт.годин ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів,

Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або декількома), 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку».

Законом розділ ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 20 такого змісту:

«Тимчасово, з першого дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодекс України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» по тридцятий календарний день (включно) з дня набрання чинності тимчасовим порядком, затвердженим на виконання пункту 92 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, але не пізніше 60 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодекс України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів», ставки податку для транспортних засобів, зазначених у підпункті 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5;

з тридцять першого дня набрання чинності тимчасовим порядком, затвердженим на виконання пункту 92 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, але не пізніше 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодекс України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» ставки податку для транспортних засобів, зазначених у підпункті 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,75.

Встановлені цим пунктом коефіцієнти застосовуються для легкових транспортних засобів, що використовувалися, які ввозяться на митну територію України особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу».

підрозділ 10 доповнено пунктом 49 такого змісту:

«Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених пунктом 93 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від відповідальності, передбаченої пунктом 206.16 статті 206 та пунктом 218.3 статті 218 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту».

Законом приведено термінологію, що використовується у Податковому кодексі України при реєстрації транспортних засобів, у відповідність із Законом України «Про Національну поліцію».

Проект Закону зареєстровано за №8487.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Законопроектом передбачається:

збільшити з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків (прогнозний індекс споживчих цін у 2018 році);

з метою врегулювання питання оподаткування лісових земель встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;

встановити, що всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум приймається Державною фіскальною службою України про що повідомляється Міністерство фінансів України, незалежно від суми заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;

з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС підвищити з 1 січня 2019 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн./тонну до 10 грн./тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн./тонну у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн./тонну);

збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди - на 0,8 відсоткових пункти;

збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків;

з метою підвищення контролю за обігом пального відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) фактичний рух палива в розрізі місць зберігання (на сьогодні облік здійснюється в розрізі суб’єктів господарювання);

здійснювати порівняння показників з СЕАРП та показників витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;

запровадити ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;

запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);

запровадити ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту;

встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;

для забезпечення контролю за цільовим використанням спирту встановити перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що такі підприємства мають бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи;

встановити, що норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм - з 1 жовтня 2019 року;

визнати податковими агентами операторів поштового зв'язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

При цьому ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;

Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року податком на додану вартість будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.

Проект Закону зареєстровано за №9260.

Головуючий закрив ранкове засідання.

По перерві розпочалося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України.

Народні депутати на вечірньому засіданні продовжили розгляд питань порядку денного.

Парламентарії розглянули правки до законопроекту про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України №8488.

245 голосами законопроект прийнято в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Законом розширено умови, які є підставою для подовження попередньо встановленого строку тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення, а саме зберігання таких транспортних засобів під митним контролем, здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених Митним кодексом України.

Законом встановлено що:

митне оформлення транспортних засобів може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів України з пред’явленням їх цьому органу;

додаткові умови тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів, а саме: тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування у кількості більше однієї одиниці дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу;

тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортних засобів комерційного призначення при виконанні ними своїх обов’язків за укладеними трудовими договорами із підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу;

транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 днів, підлягають державній реєстрації тощо.

Законом встановлено, що «переміщення транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України здійснюється у строки, встановлені статтею 95 цього Кодексу».

З метою контролю за використанням на території України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України та/або поміщених у митний режим транзиту, між органами доходів і зборів, Державною прикордонною службою України та органами Національної поліції здійснюється автоматизований обмін інформацією про такі транспортні засоби та осіб, які їх ввозили чи поміщували в митний режим транзиту.

Законом підвищено діючі штрафи до більш значимих сум і скасовано норму, яка дозволяла порушувати митні правила протягом року і бути притягненим до відповідальності лише один раз.

Законом встановлено: якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідні зміни внесено до Митного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про державну прикордонну службу України», «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів».

Проект Закону зареєстровано за №8488.


Народні депутати розглянули проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро) №0203.

242 голосами законопроект прийнято в цілому.

Прийнято Закон «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро)».

Верховна Рада України ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором, підписаний 14 вересня 2018 року в м. Києві, який набирає чинності з дати його ратифікації, і Кредитну угоду між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро), підписану 14 вересня 2018 року в м. Києві, яка набирає чинності з дати отримання Кредитором офіційного повідомлення у формі Юридичного висновку від Позичальника про те, що всі конституційні та юридичні вимоги для набрання цією Кредитною угодою чинності виконано.

Цими договорами визначено, що макрофінансова допомога може бути надана Україні двома траншами по 500 млн. євро кожний. Надання першого траншу можливе після набрання для України чинності зазначеними міжнародними договорами. Період між наданням першого та другого траншів становить не менше 3 місяців. Строк погашення кредиту - 10 - 15 років. Відсоткова ставка запозичення буде відома тільки в час виходу Європейської Комісії, що має найвищий кредитний рейтинг (ААА), на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, що перераховуватимуться Україні за тією ж кредитною ставкою. За прогнозами Міністерства фінансів України ставка запозичення не перевищуватиме 2 % річних. При цьому Україною має бути профінансовано операційні витрати на надання кредитних ресурсів Європейською Комісією.

Проект Закону зареєстровано за №0203.

Народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) №6598.

Головуючий поставив законопроект на рейтингове голосування, результати якого показали недостатню кількість народних депутатів, які готові підтримати законопроект.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на пленарному засіданні наступного пленарного вівторка.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Протягом минулої доби кількість обстрілів позицій наших військ залишилась на рівні попередньої. Застосування важкого озброєння фіксувалось лише на Луганському напрямку

подробнее

Опрос

За кого Вы проголосуете, еси во второй тур выборов выйдут:

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.