mogno vse

Валерій Карпунцов: У Яценюка немає важелів впливу на Кличка

Валерій Карпунцов. Фото прес-служби партії «УДАР»Позиція влади в Україні призвела до того, що вже найближчим часом до нашої країни можуть застосувати певні санкції. Але влада через своїх глашатих вже повідомила суспільство, що не збирається реагувати на резолюцію ПАРЕ. Тим паче - у справах політично репресованих опозиціонерів. Влада і далі пише під себе зручні норми, називаючи їх законами, хоча вони, апріорі, навіть за логікою не можуть бути правовими. Проте цю владу подібні нестиковки не турбують. І страждає від цього не лише імідж країни, а й населення загалом, оскільки влада, підмінивши Конституцію донецьким Конституційним Судом України, запроваджує норми, які погіршують життя громадян у соціальних аспектах і порушують їхні права, як особистостей. Чому так відбувається і чи відповідатиме влада за такі вчинки, «Конфлікти і закони» поцікавились у заслуженого юриста України, секретаря депутатської фракції «УДАР» у Київській міській раді, Керівника юридичного супроводу Партії УДАР - Валерія Карпунцова.

Янукович давно порушив Конституцію України, взявши більші повноваження. І сьогодні він прагне переписати Основний Закон під свої власні потреби. Як це вплине на суспільство і чи можна протистояти свавіллю паплюження Конституції і конституційних прав громадян?

На сьогодні судова система України повністю дискредитована, а Конституція перетворилась на засіб виправдання влади. І навіть коли КСУ не має права приймати рішення, він це робить. Яскравим прикладом перевищення повноважень є прийняте рішення КСУ по проблемі чорнобильців. І усі розуміють, що воно беззаконне, цинічне і є неконституційним. Тож мені, як юристу, гірко споглядати за таким використанням права, але з кожним новим складом цей орган дедалі більше стає заполітизованим. І нині у стінах КСУ панує не право і наука, а політичне вмотивування. І цей орган наразі не розтлумачує Конституцію, а, вибачте, сидить «на підтанцьовці» у влади.

Донецький Конституційний суд України вже неодноразово показував, як вміє тлумачити статті Конституції під партію влади. За останній рік він неодноразово приймав рішення, які суперечать і здоровому глузду, і нормам, які були раніше розтлумачені тим же Конституційним судом, проте тепер судді прийняли інші рішення. Чи є вплив на Конституційний Суд України і чи можливо цих суддів згодом притягнути до відповідальності?

Якщо довести мотивацію кожного судді, то, звісно, їх можна притягти до відповідальності. Але мені здається, що це – нереальний механізм. У цьому випадку відповідальність більше професійна і політична, а отже, навряд судді відповідатимуть за прийняті рішення особисто.

Але Тимошенко запроторили до колонії саме за політичне рішення…

У суддів КСУ існує специфічний імунітет. Тому, ставлячи свій підпис під ганебними рішеннями, вони лише розписуються у власному непрофесіоналізмі й іншої відповідальності не несуть.

Проте від таких рішень страждає суспільство…

Суспільство має право на протести. Існують конституційні механізми відстоювання власних прав і суспільство повинно ними користуватись. А прийняття подібних рішень КСУ призводить до загострення ситуації в середині країни, і це вже відчувають не лише ті, хто займається політикою, але й пересічні громадяни. Чим подібне закінчиться, ніхто не знає.

На Вашу думку, наскільки реально проведення виборів Київського міського голови та Київради цього року?

Вибори, скоріш за все, відбудуться в липні цього року. П’ятнадцяте липня для Попова найвдаліша дата, оскільки це саме той період, коли у Києві люди підуть у відпустки, та й молодь виїде за місто. А отже це - найкраща дата, коли можна вибори сфальсифікувати. Також на цей час припадає проведення ЄВРО 2012. У Києві буде навала закордонних гостей, які, зважаючи на українські бігборди, що рекламують зовсім не культурні цінності, навряд чи усі будуть інтелігентними туристами. А тому Кияни робитимуть спробу самі полишити місто. Не секрет, що чим нижча явка виборців – тим вищі фальсифікації. А от Київраду переобирати не будуть. Нинішня влада у цьому не зацікавлена. А якщо взяти до уваги рішення КСУ щодо подовження повноважень Київради до 2013 року, то і виборів не відбудеться. Але якщо у цієї влади вийде сфальсифікувати вибори у липні, то, можливо, разом з виборами до Верховної Ради України проведуть і вибори до Київради. У нашій країні нині можливі будь-які сюрпризи. Але, наразі, владі вигідна та ситуація, яка склалась. Не є секретом, що у Партії Регіонів ніколи не буде більшості у Київраді у 68 голосів. А так, сьогодні, з командою Черновецького, вона має таку собі штучно утворену більшість, яка приймає ті рішення, які потрібні Партії Регіонів, і при цьому Партія Регіонів не несе за ці рішення жодної відповідальності, навіть політичної.

Ми вже з Вами неодноразово піднімали питання Черновецького і те, як він перевищував повноваження (згадати хоча б забіги на іподромі). Проте Черновецький наразі не в СІЗО і проти нього ніхто не порушував жодних справ. Як ви це прокоментуєте?

Усі чудово усвідомлюють, що між Черновецьким і провладною партією існує непублічна домовленість про здачу Києва Партії Регіонів. Весь спектр повноважень наразі має Попов – призначений Президентом. А громаду Києва приспали, навіявши їм думку, що Київський міський голова – не зовсім адекватна людина, проте в змозі підписувати усі папери і керувати містом у телефонному режимі. Це ще раз доводить, що між владою і Черновецьким існує домовленість. Мер Києва, це – не голова облради. Він має низку повноважень та обов’язків, які має виконувати, як чинний голова міськради, незважаючи на те, що сьогодні існує «беззаконне» рішення, за яким було розділено повноваження Київського міського голови і голови Київської міської державної адміністрації. У Черновецького залишилася ще маса важелів впливу на того ж Попова, але він не бажає їх використовувати, чи то з власних інтересів, чи з політичної волі чинної влади, але точно не в інтересах громади. Сьогодні керує Києвом ставленик провладної партії. Саме тому Черновецький сидить у Грузії або Ізраїлі, а не у в’язниці.

Як Ви вважаєте, чи зміниться ситуація в країні після проведення чергових парламентських виборів?

Стовідсотково змініться. Звісно, що нам варто багато і напружено працювати, а партії «УДАР» потрібно привести на виборчі дільниці якомога більше прихильників, що, звісно, зменшить бажання влади фальсифікувати результати виборів. Також наше завдання привести до влади нові обличчя, які будуть не лише розумними, але й патріотично налаштованими. А саме на нові обличчя розраховують українці. І я переконаний, що на виборах до ВР буде дуже висока явка виборців, оскільки люди бажають змін.

На Вашу думку, чому опозиція в Україні беззуба і не висуває реальних вимог до влади, а також не вимагає реального звільнення політичних в’язнів?

Так, це відповідає дійсності. Опозиція себе сьогодні поводить дивно. Взяти б, наприклад, повідомлення про те, що Арсеній Яценюк змусив Віталія Кличка підписати угоду між опозиціонерами. Але насправді ніхто нікого не примушував. У Яценюка немає важелів впливу на Кличка і він не може щось змусити його робити. Але усі ЗМІ поширили інформацію саме про примус підпису. А це – маніпулювання інформаційними технологіями. Насправді, і я мушу це констатувати, опозиція замість того, щоб об’єднуватись і виступати проти Партії Регіонів і її сателітів, займається чварами і перетягуваннями ковдри опозиційності на себе, а також бажанням самостійно сформувати список до парламенту. Її не цікавить той факт, що людям набридли їхні фізіономії, оскільки вони лише пересиджують у парламенті строк, а перед новими виборами змінюють партію та політичну орієнтацію і знову хочуть потрапити до парламенту. Я останній час дивлюся на опозиційні сили і не розумію, чому вони замість того, щоб обрати собі напрямок роботи в певній галузі, досліджувати її проблематику і пропонувати країні вихід із ситуації (створили хоча б дієвий тіньовий уряд), займаються питаннями поділу впливу між опозиціонерами. Та й, при бажанні, усі багаті особистості, які є опозиційними до влади, і які вже відчули на собі тиск влади, що відбирає у них бізнес, могли б згуртуватись і вирішити питання жорсткого опору цій владі. Адже якби вони підтримували в державі демократичні рухи, то вони б витратили на їхнє фінансування вдесятеро менше, аніж у них відбирають представники Партії Регіонів. Звісно, що репресивна машина залякує людей, але якщо вони об’єднаються і повстануть, то завтра влада зміниться, вони повернуть собі бізнес, а тих, хто вчора їх залякував, притягнуть до кримінальної відповідальності за скоєні злочини проти суспільства.

Пане Валерію, як Ви можете прокоментувати справи Тимошенко та Луценка?

Тимошенко і Луценко повинні брати участь у виборах. Це офіційна позиція Партії УДАР. Я особисто також вже озвучував свою позицію про цих особистостей. Можна по різному ставитись до Тимошенко і по різному оцінювати її діяльність, але ця людина є лідером найбільшої опозиційної партії в країні і посіла друге місце на президентських виборах. І дивно, що особистість, яка має свою депутатську фракцію в парламенті, депутати якої мають депутатську недоторканість, цієї недоторканності не має. А усі чудово розуміють, що у будь якого претендента на президентське крісло при приході до влади з’являється бажання знищити опонента. І Янукович робить спробу це зробити. Тож, було політично доцільно внести зміни до Закону «Про вибори президента», в яких гарантувати недоторканість таких осіб на строк повноважень діючого президента. І такий підхід був би логічним.

Що ж до ув’язнення Луценка, то, як юрист, я взагалі не розумію, за що його тримають за ґратами. Справа сфальсифікована, більшість свідків свідчать на користь колишнього міністра, але влада продовжує його ув’язнення.

Усі, хто спостерігає за судом Луценка, констатують, що суди проходили з порушеннями (власне, як і суди Тимошенко). А в справі Луценка взагалі, як Ви і зазначили, більшість свідків свідчать на його користь. Як би Ви прокоментували ці справи як юрист?

Я впевнений, що осіб, які політично утримують його за ґратами, а також підтримують невмотивоване обвинувачення юридично, згодом притягнуть до кримінальної відповідальності. Увесь світ чудово усвідомлює, що той злочин, який інкримінують Луценко, не є таким тяжким, щоб тримати людину у в’язниці. А в країні є значно більші прояви корупції, за які ніхто не несе відповідальності, і найближчого часу не понесе. Взяти хоча б факт використання правоохоронцями та чиновниками крадених автомобілів.

Як Ви вважаєте, чи братимуть Тимошенко і Луценко участь у виборах і чи нестимуть відповідальність Янукович і його команда за репресії і паплюження законодавства, прав людини і права як такого?

Від знайомих політтехнологів я почув вираз: повстання – це помста. Скажіть, а Тимошенко має право на помсту? А от як суспільство буде мстити – не відомо. Дай Боже, щоб ця помста не перетворилась з політичного гоніння на фізичне через приналежність до Партії Регіонів.

Розмову вела Оксана КОТОМКІНА



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

За минулу добу незаконні збройні формування 25 разів обстріляли позиції ЗСУ. У ході бойових дій троє українських воїнів отримали поранення

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к лишению украинского гражданства Саакашвили?

pp
Конфликты и законы © 2008-2017.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.