mogno vse

​Співпраця з Україною після зміни на посаді міністра оборони Польщі

З цього питання редактор видання «Gazeta Polska Codziennie» Войцєх Муха дав інтерв’ю Польському радіо. Перше, про що запитала редакція свого колегу, - як він оцінюєте зміни на посадах міністрів дипломатії та національної оборони Польщі у контексті взаємин між Польщею та Україною?


Войцєх Муха: Це питання треба розглядати у двох окремих вимірах. І пан міністр дипломатії Ващиковський, і пан міністр оборони Мацєревич, - це були два зовсім різні міністри, і не лише тому, що вони очолювали різні відомства, але вони суттєво відрізнялися способом, в який займалися політикою. Пан міністр Ващиковський, принаймні в останніх місяцях, показав себе як людина, яка не зовсім розпізнає ситуацію в Україні і спосіб, в який треба вести східну політику. А отже, мені, як оглядачу цих взаємовідносин, щиро кажучи, ніби камінь упав із серця, коли я довідався, що його замінять. Про те, як тепер виглядатиме східна політика, ми ще не знаємо. Треба сподіватися, що відбудеться певна коректа і рефлексія, і що ми вже не будемо свідками таких сцен, як під час візиту міністра Ващиковського у Львові. І що не буде таких рішень і заяв, як це було останніми місяцями минулого року.

Це, що стосується міністра дипломатії. Натомість щодо міністра національної оборони Антоні Мацєревич, то цей міністр дуже чітко наголошував на необхідності співпраці з Україною, виходячи із загроз, які надходять із росії. Міністр Антоні Мацєревич був дуже активним на цьому полі, і фактично складалося враження, що військове співробітництво Польщі з Україною розвивається, незважаючи на дипломатичну кризу. Чи на ваш погляд нинішній міністр національної оборони Маріуш Блащак буде продовжувати цей напрям?

Войцєх Муха: У першу чергу, треба нагадати про все, що міністр Мацєревич упродовж останніх двох років був спроможний зробити. Отже, це сертифікація бойової готовності литовсько-польсько-української бригади, участь солдатів польського війська у навчальних місіях. Досить згадати про Бригаду підгалянських стрільців, яка проводила навчання українських солдатів. Командос з повітряно-десантної бригади, разом із американцями, канадцями, британцями та литовцями підтримують Україну в рамках спільної багатонаціональної навчальної групи. І перечисляти можна довго. Співробітництво Польщі й України в галузі оборонної промисловості розвивається дуже активно. Це й модернізація танка спільної конструкції PT17, тобто на цьому напрямку відбувається багато позитивних речей. Антоні Мацєревич це людина, яка чудово розпізнає загрози з боку росії, він усвідомлює, наскільки велику роль в українсько-російському конфлікті відіграє інформаційна війна. А отже, його відсутність може бути важко замінити. У мене є надія, що пан міністр Маріуш Блащак буде продовжувати політику міністра Мацєревича, проте в мене є певні побоювання, чи він усвідомлює всю цю ситуацію. Треба сподіватися, що радники, які, можливо, залишаться у міністерстві, зможуть йому все це представити.

Ви спеціалізуєтеся в питанні інформаційної війни, пропаганди й дезінформації та її впливу на формування громадської думки. Чи, на ваш погляд, у 2018 році в Польщі пропагандистські дії з боку росії, що стосується, зокрема, підсилювання антиукраїнських настроїв, будуть зростати? Чи можливо, на такому етапі, як зараз, усе це вже можна залишити як є, оскільки механізм достатньо розкручений?

Войцєх Муха: Нещодавно я десь прочитав, що славнозвісна фабрика тролів у Петербурзі, яка відома в усьому світі, удвічі збільшила поверхню свого офісу. Це і жартома і всерйоз, проте витрати на цю мету радше не будуть обмежуватися, попри той факт, що в росії закінчуються фінансові засоби на оборону. росія від цього не відмовиться. Складається враження, що чим ближче до виборів місцевого самоврядування, чим ближче до подій, які в Польщі будуть використовуватися з пропагандистською метою, такі атаки неуникненні. Натомість польсько-українські взаємовідносини неодмінно залишатимуться ціллю таких атак, оскільки це найпростіша, і фактично єдина мішень, в яку росія може вдарити. У Польщі просто немає інших настільки великих, сильних, консолідованих національних меншин, які можна було б використовувати. У нас немає, як, в наприклад, у країнах Балтії, великої російської нацменшості, у нас немає великої литовської чи білоруської нацменшості, а отже, справа гри на можливих сепаратистських настроях, в цьому випадку, не виправдає сподівань. Саме тому польсько-українські взаємовідносини залишаються особливо чутливою темою, зокрема з приводу історії. На жаль, нині історія визначає актуальну політику, і це також є завданням нового міністра закордонних справ.

Ви говорите про те, що історія визначає нинішню політику. Ми чуємо думки, що уряд Матеуша Моравєцького має поліпшити імідж Польщі за кордоном, проте через два роки в Польщі відбудуться парламентські вибори, і партії влади йдеться не лише про те, щоб цю владу зберегти, але також, щоб максимально укріпити свої позиції. Чи враховуючи той факт, на вашу думку, на цьому східному напрямку Польщі надалі зберігатиметься стан гарячих емоцій, чи все таки будуть шанси і бажання вести конструктивний діалог?

Войцєх Муха: Важко сказати. Уряд Моравєцького мусить усвідомлювати той факт, що існує певна група електорату, яка в питанні польсько-українських взаємовідносин налаштована негативно. Тут причини різні. Це обумовлено сімейними, суспільними причинами або історією. І саме цю групу використовують партії, які, умовно кажучи, знаходяться ще більш на право від партії Право і справедливість. Ці кола постійно будуть намагатися відкусити свій шматок виборчого торта, а отже, щоразу, при кожній спробі партії ПіС наблизитися до України, вони будуть робити закиди про політичні торги з Україною, які відбуваються на могилах польських жертв. А все це робитиметься заради того, аби перетягнути виборців від Права і справедливості. Тобто, в цьому плані прем’єр-міністр Моравєцький та міністр закордонних справ матимуть неабияку проблему. З іншого боку, нам треба пам’ятати, що в останні місяці польсько-українські взаємовідносини не були найкращими. А отже, ми повинні подбати про те, щоб ці взаємини якомога швидше поліпшити. Тут українська сторона також повинна проявити добру волю.

Ось саме? українські експерти, хоч, як кажуть, сподіваються на поліпшення взаємовідносин між Польщею та Україною, та все-таки передбачають, що 2018 рік буде для наших країн черговим складним роком. Ви поділяєте цю думку?

Войцєх Муха: На даний момент я поділяю цю думку, оскільки бачу відсутність доброї волі з одного і з другого боку. Чому в Польщі так відбувається, ми про це вже сказали. Натомість, що стосується України, тут справа дещо складніша. Україна перебуває у постійній політичній кризі, яка виникла не лише з приводу війни, але також з приводу того, що відбувається у внутрішній політиці держави. Крім того, я добачаю, що існує певна частина українських політиків, які фактично не надають великого значення взаєминам із Польщею.

Антоні Мацєревич. Фото MON



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби в районі проведення операції ОС зберігалося напруження на Луганському та Маріупольському напрямках, відмічено активізацію противника на Світлодарському напрямку

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.