mogno vse

Пленарне засідання Верховної Ради України 18 вересня 2015 року

18vr

 
У п'ятницю, 18 вересня 2015 року, завершився черговий пленарний тиждень третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед початком ранкового засідання підсумував роботу Парламенту на учорашніх пленарних засіданнях. Він зазначив, що «вчора народні депутати прийняли достатньо важливі державницькі рішення і продемонстрували всій країні, що коли мова йде про відповідальні рішення Українського парламенту, ми можемо бути об'єднані, приймати державницькі рішення, а не просто займатись проголошенням красивих лозунгів».


В.Гройсман після того, як народні депутати зареєструвалися, відкрив ранкове засідання.

Головуючий надав слово народному депутату Артему Вітку, який заявив про вихід зі складу депутатської фракції Радикальної партії.

В.Гройсман після кількох виступів народних депутатів оголосив про входження народних депутатів Андрія Немировського та Олеся Довгого до складу депутатської групи «Воля народу» та про вихід зі складу фракції «Блок Петра Порошенка» народного депутата Олега Мусія.

Головуючий нагадав, що у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду.

Головуючий надав слово Міністру економічного розвитку і торгівлі Айварасу Абромавичусу.

Темою виступу урядовця стала реформа державних підприємств. За його словами, за рік наша країна втрачає 115 млрд. грн. у державних компаніях. З кожним роком ці збитки зростають. Якщо топ-100 компаній у 2012 році втратили 9 млрд. грн., в 2013 році - 16 млрд. грн., то минулого року вони втратили 101 млрд. грн.

За словами міністра, у першому кварталі цього року збитки вже склали 9,7 млрд. грн., що в два рази більше за такий же період минулого року. «Збитки у рік на цей час складають 100 млрд. грн. Вчора 340-ма голосами парламентарії підвищили соціальні стандарти для наших громадян, підвищили пенсії, заробітні плати. У рік це складає 40 млрд. грн. Порівняйте: 100 млрд. грн. збитків і підвищили соціальні стандарти на 40 млрд. грн.

Що це означає? Замість того, щоб йти на користь держави і платниками податків, більшість цих грошей осідає в кишенях конкретних осіб через різні корупційні схеми», - зазначив А.Абромавичус.

«Так що ж таке державне підприємство? - запитав далі Міністр і відповів: «це щось середнє між щасливим лотерейним квитком і ключем від квартири, де є гроші. Насправді, це найзручніший механізм розкрадання державних коштів в особливо великих масштабах. Є тільки дві можливості для боротьби з цією гідрою - це приватизація і покращення корпоративного управління на державних підприємствах», - наголосив Міністр.

А.Абромавичус стосовно приватизації вважає, що потрібно скорочувати кількість державних підприємств. Зараз їх три тисячі, дві тисячі з них не працюють. За його словами, немає жодної країни, в якій можна було б сказати: у нас є дві тисячі непрацюючих підприємств. «Їх потрібно закрити і рухатися далі», - заявив він.

Міністр звернувся до народних депутатів з проханням розглянути законопроект №2319а, який створить умови для прозорої приватизації, та ще кілька законопроектів.

Міністр соціальної політики Павло Розенко у своєму виступі розповів про підвищення соціальних стандартів. Він повідомив, що після вчорашнього рішення Верховної Ради буде збільшено понад 80 видів соціальної допомоги: виплат, компенсацій, стипендій тощо. «Що саме важливо, що ці 10 мільярдів, які додатково вчора були введені в Державний бюджет України, мають неемісійний і неінфляційний характер. Тобто ці кошти будуть мати абсолютно позитивне значення і для економіки України, адже ці 10 мільярдів не будуть виведені в офшори, ці 10 мільярдів гривень не будуть розподілені по різноманітним тіньовим схемам. Ці 10 мільярдів прийдуть через закупівлю товарів і послуг в українську економіку. Це додатковий ресурс, який буде, який отримає економіка буквально в найближчі часи», - зазначив він.

П.Розенко ще раз озвучив розміри нових соціальних стандартів, зазначивши, що разом з їх підвищенням в середньому на 13 відсотків буде зроблена невелика реформа в системі оплати праці працівників бюджетної сфери.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин поінформував про підготовку до опалювального сезону. Він зазначив, що всіх в першу чергу цікавить питання, наскільки країна готова до цього опалювального сезону.

Урядовець пояснив, що весь ажіотаж, який формується навколо цього питання, певною мірою є штучним.

В.Демчишин під час виступу також відповів на запитання народних депутатів і взагалі на загальні питання: чи будуть віялові відключення, чи достатньо газу в сховищах, чи зможемо ми спокійно пройти цей опалювальний сезон?

Міністр продемонстрував кілька слайдів, з яких видно, що уряд і Міністерство готові до опалювального сезону.

Члени Уряду відповіли на запитання народних депутатів.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

Головуючий повідомив про те, що у пленарному засіданні бере участь Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і оголосив до розгляду звіт Робочої групи з розгляду питання обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги.

Звіт Робочої групи доповіла її голова народний депутат Альона Бабак. Вона повідомила, що Робочою групою опрацьований значний обсяг інформаційно-аналітичних матеріалів та статистичних даних.

А.Бабак під час виступу основу увагу приділила одному питанню - формування ціни на газ, яке є найболючішим. Вона нагадала, що використання природного газу для потреб населення законодавством України передбачено з ресурсу товарного газу власного державного видобутку ПАТ «Укргазвидобування», а імпортний газ повинен використовуватися для потреб населення в разі недостатності власного державного видобутку.

За словами голови Робочої групи, що на підставі проаналізованих матеріалів не знайшла підтвердження інформація уряду щодо необхідності використання обсягів імпортного газу для потреб населення.

А.Бабак окремо звернула увагу на показники фінансової звітності НАК «Нафтогаз України» за минулий рік. Вона процитувала матеріали звіту щодо цього:»аудитори вважають, що частина газу в підземних сховищах в обсязі 4,9 мільярдів метрів кубічних має бути відображена в складі необоротних активів, а не у складі запасів, оскільки обсяг газу компанії, який знаходився на зберіганні в підземних сховищах газу протягом останніх років не зменшувався нижче цього рівня. Вартість зазначеного активу становить майже 17,6 мільярдів гривень на 31 грудня 2014 року».

«За даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності у НАК «Нафтогаз України» обліковувався в наявності газ. І він був товарним. І також, як випливає з аудиторських звітів, він використовувався як об'єкт застави, за кредитами компанії. Водночас, в ході роботи робочої групи представники НАК «Нафтогаз України» в усних поясненнях засвідчили, що практично зазначений обсяг газу є недоступним для використання з технічної точки зору», - пояснила голова Робочої групи.

«Отже, ми сьогодні маємо 4,9 мільярдів кубів газу, які обліковуються у «Нафтогазу», як активний газ, але постійно ми чуємо багато вже років, що це є буферним, хоча він абсолютно не відповідає жодному критерію, який би давав підстави це вважати», - підсумувала А.Бабак.

Голова Робочої групи далі звернула увагу на структуру ціни газу для населення. Вона продемонструвала слайд, на якому був витяг з методики Національної комісії і з якого видно, що середньозважена ціна природного газу як товару, витрати «Нафтогазу», цільова надбавка, тариф на транспортування, тариф на транспортування, тариф на постачання, податок на додану вартість, також при розрахунку враховується плановий річний обсяг споживання природного газу населенням, встановлений прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу в Україні. Встановлюється він Кабінетом Міністрів України.

А.Бабак повідомила, що Національна комісія розраховувала ціну газу виходячи з того, що населення України буде споживати 14,5 мільярдів газу в 2015 році. Буквально після прийняття рішення Національною комісією виходить розпорядження Кабміну, яким затверджується, що населення буде споживати 14 мільярдів газу, тобто на півмільярда вже менше ніж заклала в розрахунок Національна комісія.

«Загальні обсяги по балансу газу, який потребуватиме населення і теплоенерго, як показала Нацкомісія становитимуть 21,3 мільярдів метрів кубічних. Кабінет Міністрів показує іншу цифру - 20,8 мільярдів кубів газу. Де правда? На що орієнтуватися? Які обсяги газу, в кінці-кінців буде потребувати  населення України? Скільки ми повинні закупляти імпортного газу? Ми в ході робочої групи так і не отримали узгодженої інформації по цьому питанню», - повідомила народний депутат.

А.Бабак далі повідомила, що по факту першого кварталу 2015 році населення спожило на 10 відсотків менше газу, ніж навіть Кабінет Міністрів показав. Норми споживання газу зменшились ще з 6 кубів до 3. Члени Робочої групи не побачили жодного корегування обсягів газу для потреб населення.

За словами голови Робочої групи, щойно міністр Демчишин прозвітував, що фактично було на 20 відсотків споживання газу зменшено. Вона запитала: чому не відбувається перегляд тарифів відповідно до фактичних обсягів споживання газу і потреби в закупівлі імпортного газу?

А.Бабак, завершуючи виступ, наголосила: члени Робочої групи наполягають на тому, щоб Національна комісія регулювання електроенергетики та комунальних послуг, як арбітр між усіма учасниками цього ринку газопостачання: між населенням, між виробниками, газовиками між державою, надала чітку інформацію: чи необхідно переглядати тариф сьогодні на газ, чи ні, скільки населенню потрібно газу, яке джерело інформації є надійними, і чому ми можемо довіряти?

Під час обговорення звіту Робочої групи виступили Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк, Голова державної компанії «Укргазвидобування» Олег Прохоренко, Голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, зокрема, зазначив, що зараз немає підстав для перегляду житлово-комунальних тарифів. Він також зазначив, що всі розрахунки проведено правильно.

В.Демчишин висловив сподівання, що «все-таки вдасться знизити вартість газу імпортного і в об'ємі, і в ціні». «Але для цього треба пройти опалювальний сезон, і по результатам опалювального сезону, я переконаний, що можна робити перерахунки», - заявив він.

Головуючий надав слово Прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, який підсумував усі попередні виступи.

Глава Уряду наголосив: «ми повинні дати суспільству чіткі відповіді на запитання» чому такі тарифи, що відбувається в системі «Нафтогазу», які реформи проведені і які наші цілі і завдання стоять на майбутнє?»

Він розповів про всі вжиті заходи, про початок широкої програми енергоефективності, закликав громадян йти оформлювати субсидії.

А.Яценюк зазначив, що ця тема носить, в першу чергу, політичний характер, це завжди було. Жоден уряд не брав на себе відповідальність підвищення тарифів.

Прем'єр-міністр, завершуючи виступ, зазначив: «наша ціль сьогодні і вона є абсолютно реальною. Ми реформуємо газовий ринок. Ми почали і реально зреалізували реформу НАК «Нафтогаз». Ми змінили наші стосунки з російським «Газпромом» і почали купувати газ в Європейському Союзі. Ми запровадили програму енергоефективності. Ми повинні інвестувати у внутрішній добуток і зменшити споживання ресурсу. Якщо ми це все зробимо без політиканства і без оцих гасел, через 10 років Україна буде повністю себе забезпечувати газом - це наша ціль і ми її досягнемо».

А.Яценюк відповів на запитання народних депутатів.

Одне із запитань стосувалося наступних планів і кроків уряду щодо підвищення енергоефективності та зменшення енергомісткості нашого ВВП.

А.Яценюк відповів так: «в першу чергу - це стимулювання видобутку власного природного газу.

Друге - це зменшення його споживання.

Третє - це вихід на енергетичні ринки Європейського Союзу, що нам вже вдалося зробити.

Четверте - це збільшення обсягу реверсу.

П'яте - це підписання трьохстороннього протоколу саме на цей опалювальний сезон між Україною і Європейським Союзом, і східним сусідом, та додатку до газової угоди для того, щоб забезпечити постачання природного газу в Україну на цю зиму.

Шосте - це програма енергоефективності для громадян країни.

Сьоме - нам треба повністю модернізувати все «Теплокомуненерго» України».

Прем'єр-міністр, відповідаючи на запитання, зупинився на основних загрозах. Він зазначив, що «саме в цих стінах ви в минулому році підтримали ідею про те, щоби дати можливість створювати з європейськими або американськими компаніями спільний концерн по оперуванню і модернізації української газотранспортної системи і українських сховищ. На даному етапі, на жаль, поки що немає реальної пропозиції від наших західних партнерів про те, щоби вступити в українську газотранспортну систему і про те, щоб спільно модернізувати її, і про те, щоб спільно оперувати і спільно заробляти гроші. За те, що є. Є «Південний потік - 2». Це класичний антиєвропейський і антиукраїнський проект. Мета якого наступна: якщо Росія з окремими західними компаніями побудує «Південний потік -2», то це означає, що Росія доб'ється своєї цілі і позбавить Україну повністю послуг по транзитуванню природного газу до країн-членів Європейського Союзу».

А.Яценюк, завершуючи, висловив сподівання на чітку позицію наших західних партнерів, у першу чергу Європейської комісії і країн-членів Європейського Союзу щодо недопущення реалізації Російською Федерацією плану по позбавленню України транзитного потенціалу і по позбавленню України мільярдів доларів.

Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин конфлікту в Закарпатській області доповів її голова народний депутат Микола Паламарчук. Він зазначив, що основним завданням Комісії, яка утворена відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 липня 2015 року №598-VIII, є здійснення парламентського контролю за станом забезпечення неупередженого та прозорого розслідування обставин конфлікту в Закарпатській області.

М.Паламарчук нагадав, що 11 липня 2015 року близько 13.00 у м. Мукачеве Закарпатської області стався збройний конфлікт між групою озброєних осіб у військовій формі з символікою «Правого сектору» та охоронцями спортивного комплексу «Антарес». Після прибуття на місце події працівників міліції учасники вказаного конфлікту застосували стосовно них вогнепальну зброю.

У результаті цього конфлікту тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали працівники правоохоронних органів та цивільні особи. Були також знищені та пошкоджені автомобілі УМВС України в Закарпатській області.

Голова ТСК повідомив, що за період роботи ТСК проведено 7 засідань: 5 із яких відбулися у приміщенні Верховної Ради України (15, 17, 22 липня, 5 серпня, 17 вересня 2015 року), та 2 виїзних - у Закарпатській області (18 - 21 липня, 17 - 20 серпня 2015 року).

ТСК направила понад 70 звернень до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби України, Державної прикордонної служби України, Закарпатської обласної державної адміністрації та інших державних і недержавних установ щодо надання інформації, матеріалів та документів, які стосуються вказаного конфлікту.

За фактом збройного конфлікту, який мав місце 11 липня 2015 року в м. Мукачеве, правоохоронні органи відкрили ряд кримінальних проваджень, у яких проводиться розслідування.

М.Паламарчук повідомив, що ТСК визначити певні причини та умови, які призвели до подій 11 липня 2015 року в м. Мукачеве. Він, зокрема, зазначив, що на сьогодні досудове розслідування подій, які мали місце 11 липня 2015 року у м. Мукачеве, здійснюється в рамках великої кількості кримінальних проваджень, що породжує ризик неповноти досудового їх розслідування, а саме того, що розслідування обмежиться встановленням обставин окремих епізодів збройного конфлікту. Тобто, не буде дано належної правової оцінки попередньої злочинної діяльності учасників конфлікту, організаторів злочинів, а також встановлено та усунуто причини та умови вказаного конфлікту.

За словами голови ТСК, Комісія не встановила системного стороннього тиску на органи розслідування у кримінальних провадженнях вказаних подій. Водночас, враховуючи інтереси певних політико-бізнесових угруповань, яких стосується це розслідування, у подальшому не можна виключати різного роду впливу на досудове слідство. Відтак існує необхідність у забезпеченні дійового парламентського і громадського контролю за розслідуванням вказаних кримінальних проваджень.

«За наявними в ТСК матеріалами можна прийти до висновку, що головною причиною збройного конфлікту, який мав місце 11 липня 2015 року в м. Мукачеве, стало з'ясування стосунків між представниками основних політико-бізнесових угруповань Закарпатській області щодо контролю за контрабандними потоками, які проходять через державний кордон України на території цієї області.

Контрабанда була і залишається одним з ключових факторів, який визначає не лише стан корупції та організованої злочинності, але й економічну, політичну та соціальну ситуації у Закарпатській області, а також впливає на здійснення діяльності органів МВС та СБУ, перетворюючи її у багатьох випадках з правоохоронної на протиправну. Правоохоронні структури області замість взаємодії з виконання передбачених законом функцій щодо протидії контрабанді боролися за встановлення контролю за контрабандними потоками.

Контрабанда на Закарпатті набула очевидного транснаціонального характеру, стала загальнодержавною проблемою. Мінімізація її обсягів, а отже, й зменшення впливу на політичну, економічну, соціальну сфери потребує від  керівництва держави системних та дійових заходів», - відзначив М.Паламарчук.

ТСК у своєму звіті вказує на відсутність належної законодавчої бази для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради проводити парламентські розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, а також недосконалість чинного законодавства в частині здійснення демократичного контролю за правоохоронною сферою.

За результатами своєї діяльності ТСК рекомендує Верховній Раді невідкладно ухвалити Закон «Про тимчасові слідчі комісії» для забезпечення проведення ефективного розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, а також внести необхідні зміни до чинного законодавства України з метою підвищення парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів.

Комісія рекомендує Парламенту заслухати інформацію Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, голів СБУ, Державної фіскальної служби та Державної прикордонної служби щодо результатів розслідування збройного конфлікту, а також загальної ситуації з корупцією та організованою протидією злочинності (зокрема, контрабанді) в Закарпатській області.

Комісія також рекомендує провести парламентські та комітетські слухання щодо стану та протидії контрабанді, яка є однією з ключових політичних та економічних проблем в Україні.

Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що Звіт ТСК буде взято до відома і закрив пленарне засідання.

21-25 вересня народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях і фракція, а 28 вересня - 2 жовтня - з виборцями.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у вівторок, 6 жовтня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби російсько-окупаційні війська здійснили 76 обстрілів позицій Збройних Сил України. Вісім українських бійців було поранено, троє зазнали бойових травмувань

подробнее

Опрос

Как Вы относитесь к привлечению Надежды Савченко к уголовной ответственности?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.