Акція біля будівлі Служби Безпеки...

Акція біля будівлі Служби Безпеки України «Приходь, здавайся!»

Подробиці

Опубліковано 16.09.2010 21:30

Автор:

15 вересня біля будівлі Служби Безпеки України пройшла акція "Приходь, здавайся!" - креативний пікет на захист історика, директора львівського Національного музею меморіалу пам'яті жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" і співробітника СБУ Руслана Забілого, якого затримали його колеги, вилучили у нього ноутбук і жорсткі диски і порушили проти нього кримінальну справу.

"Встановлено, - йдеться у повідомленні прес-служби СБУ, - що співробітник СБУ Забілий Р.В. з метою передачі третім особам несанкціоновано зібрав відомості, що становлять державну таємницю. 8 вересня 2010 року після прибуття зі Львова до Києва він був затриманий із цими відомостями. Наразі встановлюється коло осіб, яким призначалась зазначена інформація".

Сам Руслан Забілий, який займається дослідженням діяльності УПА, стверджує, що там були лише документи про УПА, які згідно з Указом Президента давно є розсекреченими. Натомість прес-служба СБУ зробила ще одне повідомлення, у якому стверджує, що "співробітник СБУ Забілий Р.В. несанкціоновано збирав відомості, які жодним чином не стосуються його наукової діяльності та історичних досліджень. ...Заяви Забілого про те, що всі вилучені у нього документи є розсекреченими, не відповідають дійсності і вводять в оману суспільство".

Тут може бути лише один з двох варіантів. Або в комп’ютері і на дисках Забілого, крім матеріалів про УПА, була ще якась інформація про сучасні секрети України, яку він мав намір, припустимо, продати. А тепер, щоб захистити себе, стверджує, що там були лише документи про УПА, причому жорсткі диски при вилученні не опечатали, тобто, могли підкинути туди що завгодно.

Але якщо це так, якого біса прес-служба СБУ темнить, чому не скаже прямо: "На дисках Забілого, крім матеріалів про УПА, була інформація про сучасні державні секрети України, які стосуються того-то й того-то". Інакше будь-яку людину можна вхопити і сказати, що у неї була державна таємниця. Навіть якщо ця людина не є працівником СБУ - яка різниця, інфу могли "злити" невстановлені СБУ-шники :(

Якщо темните, не кажете прямо - ну, отримуйте акції протесту.

Або це інший варіант, як на мене, значно більш імовірніший.

"Справа Забілого" сфабрикована Москвою, щоб закрити назад відкриті Ющенком архіви. Або щоб трохи "ляканути" тих, хто з ними працює - щоб працювали обережніше або краще не займалися цією темою зовсім. І якщо на дисках Забілого справді були матеріали про УПА і він збирався їх публікувати, то виходить, що це ми, українці, у своїй державі треті особи?! Не дочекаються.

І, знов-таки, чому вони не скажуть прямо: "Ми змушені закрити архіви, бо не маємо газу і нафти, і через це не маємо змоги протистояти тиску з боку Росії"? У Кремлі були б не дуже задоволені, але всередині країни спецслужби почали б поважати.

Отже, вчора на акцію біля СБУ зібралися, на мій погляд, біля 300 людей. Це були активісти різних партій, організацій і громадських рухів - ВО "Свободи", Української Народної партії, КУНу, УНА-УНСО, КУПР, МНК, Нацальянсу, Товариства політв’язнів і репресованих, рухів "Відсіч", "Стоп цензурі!", "Не будь байдужим!", "Новий громадянин" та інших. Прийшло багато відомих людей - колишні політв’язні Степан Хмара, Василь Овсієнко, Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, письменники Оксана Забужко, Іван Малкович, співаки Сашко Положинський, Сергій Фоменко («Мандри»), журналісти Ігор Слісаренко, Вахтанг Кіпіані, Тетяна Чорновіл (яка прийшла підтримати акцію на останніх тижнях вагітності), режисер Сергій Архипчук, політичні і громадські діячі Олесь Доній, Юрій Рибачук, Андрій Мохник, Андрій Іллєнко, адвокат Сидір Кізін та інші свободівці, Микола Коханівський, Ігор Мазур (Тополя) та інші. Були вчені-історики (серед них Володимир В’ятрович та Олександр Алфьоров, якого колись намагалися затримати на кордоні через те, що він віз з Росії в Україну копії знайденої ним у московському архіві конституції Пилипа Орлика) та інші науковці.

Учасники акції "Приходь, здавайся!" тримали в руках компакт-диски (на деяких були копії матеріалів з архівів СБУ) і таблички "Забілий віз інформацію для мене!". З дисків вони виклали на асфальті "37 р.?" - дуже правильне гасло, до речі, бо 1937 рік - це рік, коли чекісти розстрілювали чекістів.

Люди тримали плакати: "Стоп КГБ!", "Це Володимирська чи Лубянка?", "СБУ-КГБ знову на службі колонізаторів!", "Руки геть від Руслана Забілого!", "ЧеКа в минуле!", "Офіцери СБУ! Майте честь! Будьте гідні слави вояків СБ УПА!" та інші.

Кричали: "Історикам - свободу!", "Хорошковського - у відставку!" тощо. "СБУ повинно знати своє місце — займатися корупціонерами і шпигунами, а не науковцями. СБУ керує не Голова, а Конституція і Закон. Спецслужба не може бути інструментом боротьби зі свободою творчості і слова", - сказано у повідомленні Центру досліджень визвольного руху.

Виступали колишній політв’язень Василь Овсієнко, письменниця Оксана Забужко, яка продемонструвала книгу - нещодавно виданий нею роман «Музей покинутих секретів». Вона сказала, що в романі є один документ, безпосередньо знятий із «Тюрми на Лонцького». На форзаці відтворено напис, зроблений на стіні в’язниці політв’язнем у 1954 році. На стіні видряпано «Хочеш знати, що з нами – чекай на нас».

«Ось цей експонат тюрми на Лонцького, який намагаються приховати шефи СБУ. Ось те послання від мертвих, яке хотіли почути впродовж 14 годин допиту Руслана Забілого, - зазначила письменниця, демонструючи форзац книги. - Це і є відповідь тих мертвих, котрим оголосили війну безпам’ятні та малопритомні і, м’яко кажучи, дуже невідповідні своїм посадам люди. Вони оголошують війну не тільки нашим мертвим, але й нам. Тому що це наша історія, наші родини, це пам'ять кожного з українців, незалежно від того, на якій стороні він був... Люди без пам'ять навіки приречені залишатися духовними каліками. Причина того, що Україна всі ці 15 років після розвалу СРСР і після першої хвилі знищення архівів КГБ у 90-91 роках продовжує тупцятися на місці – є, зокрема, і те, що ми й досі в полоні отієї невизволеної пам’яті СРСР та НКВД. Не будьте НКВДистами. Будьте працівниками Служби безпеки держави Україна!». (Виступ О.Забужко я не писала і цитую за повідомленням прес-служби ВО "Свобода").

Тротуар був завузький для такої кількості людей, і їм доводилось ходити по дисках. Врешті-решт дискам знайшли застосування: насипали їх на сходи СБУ, і на скотчі поналіплювали на стіни, а під кінець - і на вивіску. Але це ще були квіточки. На двері СБУ прикріпили плакат: "Це КДБ. Воно кусається і смердить!", а на сходи всілися дівчата з руху "Відсіч" з табличками "Забілий віз інформацію для мене!", заклали руки за голову, як це роблять в’язні і закричали "Ми здаємося!", "Заберіть мене в СБУ!", а один хлопець навіть улігся "лицом на пол, руки за голову".

Хтось із присутніх - можливо, що випадковий перехожий - попросив мене посунутись, щоб сфотографувати на мобілку це "бєзобразіє". "Не кожен день таке побачиш. Хай буде на пам’ять!", - сказав він. А я чомусь згадала, як наші хлопці-політв’язні після звільнення з тюрми хуліганили - ставали на тлі вивіски "СБУ" з піднятим кулаком, а я їх фотографувала. А ще - як моєму партнеру Ярославцеву намагалися не дозволити сфотографувати з іншого боку вулиці будівлю СБУ... :)

Розумієте, владі, міліції і т.д. треба не давати спуску. Причому одразу, коли вони ще не встигли накоїти великого лиха. Приміром, журналіста не вбили, як Гонгадзе, а лише незаконно обшукали, як мене. Якщо лихо ще маленьке - вони не змушені стояти насмерть, а мають змогу, побачивши, що народ сильно проти, злегка покарати безпосереднього виконавця (саме злегка, інакше він сильно образиться і розповість, хто йому це доручив), потихеньку спустити усе на гальмах і більше так не робити. Так що це, виходить, і для них, і для нас буде краще :)

Олена БІЛОЗЕРСЬКА, фото і відео автора