Микола Коханівський: "Ця влада -...

Микола Коханівський: "Ця влада - мій особистий ворог"

Подробиці

Опубліковано 29.05.2010 11:14

Автор:

28 травня 2010 р. у Шевченківському районному у м.Києві суді відбулося судове засідання по справі "руйнаторів Леніна" - Миколи Коханівського, Олександра Задорожного, Андрія Тарасенка, Івана Срібного та Богдана Франта, які 30 червня 2009 р. пошкодили пам’ятник Леніну на Бесарабці.

В результаті призначене нове судове засідання - на 17 червня, статус хлопців змінено з обвинувачуваних на підсудних, але вони залишені на волі - на підписці про невиїзд.

Весь час, поки тривало засідання, за ворітьми у двір суду (ближче не підпустила міліція) тривав пікет "Свободи" і КУНу на підтримку хлопців. Вони тримали плакати "Ленін - ідеолог і практик геноциду!", "На чиєму боці суд - українців чи терориста Леніна?", "Під суд комуністів, а не патріотів!", скандували "Геть Леніна з Києва!", "Свободу Коханівському".

Адвокат Сидір КІЗІН:

- Сьогодні суд прийняв справу до розгляду. Статус хлопців змінили з обвинувачуваних на підсудних. Справа призначена до розгляду на 17 червня, на 15 годину. Слава Богу, міру запобіжного заходу залишили попередню - підписку про невиїзд. Відхилили моє клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення апеляційним судом моєї скарги на постанову про порушення кримінальної справи по епізоду між Коханівським і Вороніним. Таке процесуальне було засідання. Справа тепер уже в суді. Надалі у нас є всі підстави довести, що хлопці не можуть бути засуджені за статтею хуліганство, оскільки діяли з ідейних, а не хуліганських мотивів.

По епізоду ж з Вороніним ми будемо доводити, що тут взагалі немає складу злочину, щоб цю справу закрити.

Виступаючи перед пікетувальниками, Микола КОХАНІВСЬКИЙ сказав:

- Якихось ілюзій я собі не будую. Можуть і закрити. І, власне, я цього не боюся. Тому що ця влада - мій особистий ворог і ворог всіх українців. А раз ворог - вона має нас карати. Бо ми її не визнаємо і ніколи не визнаємо. Ми будемо з нею боротися. Тому може бути і покарання.

В Україні настали нелегкі часи, але добре, що завжди є люди, готові за неї боротися. Ця влада апріорі ворожа українцям, це режим внутрішньої окупації. Мій заклик простий і зрозумілий: по-перше, подяка всім небайдужим, по-друге, нам необхідно підсилювати свої зусилля у боротьбі з цим окупаційним режимом. Відступати нам нікуди. Це наша країна, наша держава і наша земля. Те, що у них там є засоби тиску, заводи, фабрики і пароходи - нас не мусить лякати, бо за нами правда. А де правда, там і Бог, а Бога побороти не вдасться. Цей режим не протримається довго, як би він не намагався нас залякати. Ми повстанемо і скинемо їх рано чи пізно. Хай їдуть у свою Москву, якщо вони так її люблять. Ні - опиняться за гратами. Нам нічого боятися, українці позбулися страху, і це головне.

Заступник голови ВО "Свобода" Андрій МОХНИК сказав, що мотивами хлопців було не хуліганство, "а помста, свята помста за українців, які загинули в час московсько-більшовицької окупації, а це понад 20 млн. українців".

Ще він сказав таку цікаву річ: мовляв, нам кажуть, що немає значення, кому стоять пам’ятники і чиїми іменами названі вулиці і міста.

"Вони говорять, що символи - це неважливо, але зараз намагаються повернути на українську землю ті символи, які були викинуті навіть самими комуністами. В Запоріжжі встановлено бюст Сталіна, і нащадки окупантів кажуть, що встановлять такі монументи по всій Україні. І протидіють тому, щоб українці відновлювали свої символи.

Зараз в Україні точиться війна символів. І чиї символи переможуть, того буде і реальна перемога. Допоки в центрі столиці стоїть Владімір Ленін, символ московсько-більшовицької окупації, доти Україна є підлеглою Москві, доти в Україні при владі сидять люди, які є по суті окупаційною адміністрацією, нав’язаною Москвою.

Якщо ми програємо цю війну символів - ми програємо реальну Україну. І сьогодні завдання кожного українця - утверджувати українські символи і руйнувати окупаційні".

Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО:

Хлопці є нашими живими героями, і славити їх треба живими. Вони позбавляють Україну від ідола комуністичного режиму, який зробив дуже хитру і злісну річ проти українського народу. Зруйнувавши віру, зруйнувавши церкви, комуністична партія насправді заснувала нову віру - антилюдську, комуністичну, якій надали всі атрибути релігії. Вони намалювали "святу трійцю" - Маркса, Енгельса і Леніна, вони створили собі "Ветхий завіт" - "Капітал" і "новий завіт" - праці Леніна. Вони в кожному містечку і селиці поставили ідолів своєї віри.

На сьогодні ця віра і тримається на цих ідолах. Чому ми не можемо їх залишати? Тому, що ці ідоли показують насправді кордони Совка, кордони російської імперії. На Західній Україні це було зроблено ще 20 років тому, там ідолів Леніна немає. На сьогоднішній день кордони Совка підійшли до Києва, і саме зараз ми ці кордони зносимо, і вони будуть посуватися на схід. Так поступово буде звільнена вся Україна.

Також Вікторія нагадала про нещодавнє вбивство студента у міліції і закликала присутніх не допустити арешту хлопців. Дякувати Богові, вони залишилися на волі.