​Енергетичний державний лохотрон з ознаками недолугості, корупції та державної зради

За оприлюдненими ЗМІ даними в 2015 р. загальна потужність генерації всіх електростанцій становила 44000 Мвт. З них на атомні припадало 13800 Мвт, гідро – 5500 Мвт, ТЕС і ТЕЦ – 24700 Мвт. Статистика свідчить, що багато років поспіль державні атомні електростанції щороку виробляють близько 100 Млрд. квтгод, а гідро – 14 Млрд. квтгод. З врахуванням того, що в 2015 р. загальне виробництво електроенергії склало 167,2 Млрд. квтгод, на теплову енергетику припало 167,2 – 100 – 14 = 53,2 Млрд. квтгод.

Зважаючи на те, що нормативний к.к.д енергоблока ТЕС складає 37%, еквівалентом 1 квтгод є 864 ккал, нормативна теплотворна здатність антрациту та газового вугілля складають відповідно 6150 та 5100 ккал/кг достатньо легко кількість виробленої з 1 кг вугілля електроенергії. Вона складатиме:

для антрациту – 6150 ккал/кг: 864 ккал/квтгод х37%: 100% = 2,634 квтгод;

для газового вугілля – 5100 ккал/кг: 864 ккал/квтгод х37%:100% = 2,184 квтгод.

З оприлюдненої у ЗМІ останнього місяця Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом інформації, що теплова енергетика щороку потребує 24… 25 Млн. т вугілля, у т.ч. 9 Млн.т антрациту, випливає, що її потреба в газовому вугіллі складає 15… 16 Млн.т. З згаданої кількості вугілля може бути вироблено

9 Млн.т х 2,634 квт/кг + (15… 16) Млн.т х 2,184 квтгод/кг = 56,46… 58,65 Млрд.квтгод.

З врахуванням щорічної роботи теплових енергоблоків 300 днів для виробництва згаданої кількості електроенергії необхідна їх потужність не перевищить:

58,65 Млрд.квтгод : 300 днів: 24 год = 8145,8 Мвт, що складає

8145,8 Мвт : 24,700 Мвт = 32,97% від наявної.

Майже одночасно з Володимиром Гройсманом Голова НПГУ Михайло Волинець у своєму виступі на ТРК «Ера» заявив, що нині річний профіцит газового вугілля складає 24 Млн.т. З наведеного ним та Володимиром Гройсманом вочевидь, що загальний річний видобуток газового вугілля складає 15…16 +24 = 39…40 Млн.т.

З такої кількості газового вугілля може бути вироблено щонайменше 39 Млн.т х 2,184 квтгод/кг = 85,176 Млрд.квтгод, що значно перевищує необхідні 58,65 Млрд.квтгод.

У подальшому варто врахувати, що до приватизації «Павлоградвугілля» щороку видобувало 12 Млн.т газового вугілля, що складало 40% загальної його потреби, яка складала 30 Млн.т.

Якщо припустити, що тоді навіть 5 Млн т такого вугілля не йшло на електростанції, то з залишку могло вироблятися

(30 – 5) Млн.т х 2,184 = 54,6 Млрд.квтгод, що навіть трохи більше від вироблених в 2015 р. 53,2 Млрд.квтгод. Необхідна для виробництва такої кількості електроенергії за згаданих вище умов роботи потужність енергоблоків ТЕС і ТЕЦ складала 54,6 Млрд.квтгод : 300 днів :24 год =7,5833 Мвт.

Порівнявши отриману потужність 7,5833 Мвт з необхідною нині 8,1458 Мвт та врахувавши, що 5 енергоблоків Київенерго загальною потужністю 1000 Мвт працюють на природньому газі, вочевидь, що наявних потужностей енергоблоків, які не використовують антрацит, достатньо для повної відмови від нього. Вочевидь, що 7583,3 Мвт + 1000 Мвт = 8583,3 Мвт більше за необхідні 8145,8 Мвт.

До того не варто брати до уваги те, що в певні періоду доби частина енергоблоків ТЕС і ТЕЦ працюють в «гарячому» режимі, бо вони так працювали і в попередні часи.

Все було б добре, якби енергоблоки деяких ТЕС, які працюють на антрациті, не використовувались для обігріву житла. Саме їх необхідно терміново переобладнати для роботи на газовому вугіллі. Насамперед на Трипільській, Змієвській, Придніпровській, Запорізькій та Криворізькій. Використання антрациту на трьох останніх взагалі варто вважати злочином, бо відстань до них з Центрального Донбасу приблизно вдвічі більша, ніж до Павлоградвугілля.

На останок ще про кілька не згаданих ані Володимиром Гройсманом, ані Михайлом Волинцем, ані будь-ким з експертів аспектів проблеми.

Безумовно, що завезене з окупованої території вугілля дешевше від закордонного. Однак воно не дешевше газового, яке видобувається на контрольованій урядом території України, тільки профіцит якого складає 24 Млн.т. Окрім того, згаданий профіцит вже нинішнього року може призвести до закриття практично всіх шахт, за винятком шахт Павлоградвугілля, які вже кілька років поспіль щороку видобувають понад 18 Млн.т. Шкода, що саме про ці обставини, які, за моєю оцінкою, можуть призвести до втрати кількох десятків тисяч робочих місць на контрольованій урядом території, не згадали ні Володимир Гройсман, ні Михайло Волинець.

Разом з тим, через великий профіцит газового вугілля, зосередження за нинішніх умов видобутку повної потреби його на підприємстві олігарха Ріната Ахметова та завезення ним всієї потреби в антрациті з окупованої зони перетворюють його в 100%-відсоткового монополіста теплової електроенергетики. Останнє дозволяє йому, що вже не перший рік вочевидь, не тільки диктувать ціни на електроенергію, а через неї на товари і послуги, для виготовлення та надання яких вона використовується. До того ж, така монополія створює загрози не тільки енергетичній безпеці, веде до знищення будь-якого виробництва, а разом з ним робочих місць, але й до тотального зубожіння населення і може призвести до повного знищення державності.

Стосовно дій посадових осіб, то, на мою думку, їх оцінка має всі ознаки, викладені в заголовку.

Леонід ТАРТАСЮК, lelekasicheslav.blogspot.com

Фото зі статті автора