​Лише зниження тарифів зробить їх ринковими

На початку поточного тижня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на запит сайту expro.com.ua щодо вартості електроенергії в Україні відповіла, що чинний тариф на електроенергію для населення покриває лише 28% витрат на її виробництва, транспортування та сплату податків.

За розрахунками НКРЕКП, ринкова ціна на електричну енергію для кінцевих споживачів (у тому числі – побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів та на сьогодні становить понад 5,5грн/кВт-год.

Як зазначили в Комісії, «Ринкова ціна складається з:

– середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на ринку «на добу наперед» за квітень 2023 року – 2,81 грн/кВт∙год (без урахування податку на додану вартість);

– тарифу на послуги з передачі з 01.04.2023 – 0,43 грн/кВт∙год (без урахування податку на додану вартість);

– середньозваженого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для другого класу напруги з 01.04.2023 – 1,32 грн/кВт∙год (без урахування податку на додану вартість);

– середньозваженого тарифу на послуги постачальника універсальних послуг – 0,115 грн/кВт∙год (без урахування податку на додану вартість);

– податку на додану вартість (20 %).

Чому в цей «розрахунок ринкової ціни» не внесли політ з екскурсією на Марс чи купівлю чергової яхти для кожного топ-менеджера компаній-продавців електроенергії – незрозуміло. Але сам «розрахунок», в якому ціни продажу поєднуються із встановленими тарифами на розподіл (які є, у свою чергу, складовою ціни продажу) та із податками (що теж є частиною ціни) – говорить лише про те, що «ринковість» у «розрахунках» прийшла з відомого та поширеного в Україні «довідника стеля».

Щодо тези про те, що «чинний тариф на електроенергію для населення покриває лише 28% витрат на її виробництва, транспортування та сплату податків», то за таких умов всі компанії-постачальники мали б збанкрутувати впродовж кількох місяців, але… цього не відбулося й всі досить добре себе почувають.

Нагадаю, що в останній рік до повномасштабної війни – 2021, часка промисловості у споживанні електрики становила близько 42%, а населення – 31%. За рік війни це співвідношення, через руйнацію значної частини промислових енергоспоживачів, змістилося у бік населення навіть попри те, що ми маємо значну частину біженців та зруйновані міста та села. І зараз, скоріш за все, частки споживання промисловості та населення приблизно однакові. Відповідно, щоб перекрити 72% збитків при продажу електрики населенню, вартість електроенергії для промисловості має бути в 4 рази більшою. Чого також не спостерігалось. А, ледь не забув, все це має сенс враховувати лише за умов 100% оплати, без заборгованостей. Якщо ж враховувати рівень оплат за електроенергію серед всіх категорій споживачів, то для виходу на нульовий баланс ціна продажу повинна бути ще вдвічі більше, тобто десь 12-13 грн/кВт∙год. Якщо цього не буде – продавці та виробники мали б оголосити про своє банкрутство. Але нічого подібного в реальності не відбулося.

ЧОМУ??? А ТОМУ ЩО ДІЮЧИЙ ТАРИФ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ВСІМ ПРАЦЮВАТИ З ПРИБУТКОМ!

Тому, коли сьогодні з’явились пропозиції НКРЕКП щодо підвищення тарифу для населення до рівня 2,88 грн/кВт∙год, то це говорить про лобіювання національним регулятором інтересів продавців, які отримують внаслідок можливого зростання цін додатковий прибуток у розмірі більш ніж 1,2 грн на кожній кВт∙год.

Тому вчергове наголошую: ЄДИНЕ, ЩО МОЖЕ СПРИЯТИ ЗНАХОДЖЕННЮ РИНКОВОГО ТАРИФУ – ЦЕ ДИРЕКТИВНЕ ЗНИЖЕННЯ ЙОГО ДО РІВНЯ БАНКРУТСТВА КОМПАНІЙ-ПРОДАВЦІВ!

Оскільки всі без винятку країни світу мають регульований ринок електроенергії, то лише після встановлення рівня цін, нижче якого виробництво та продаж електрики призведе до банкрутства підприємства, можна починати вести розмови про норму прибутку, рівень амортизаційних витрат, інвестиційну складову тощо. До цього моменту тариф, що встановлюється на вимогу постачальників – є лише виконанням їхніх забаганок та ґрунтується на жадібності. Нічого іншого в такому тарифі немає. Ось така «ринковість».

Юрій Гаврилечко, vezha.com.ua

Фото ua-energy.org